Щодо виконання курсових робіт з навчальної дисципліни «теорія держави і права»

(для курсантів Національної академії внутрішніх справ)

 

 

Київ – 2013

Мета та завдання курсової роботи

 

Метою курсової роботи є розвиток у курсантів (студентів) здібностей до самостійного наукового дослідження.

Для реалізації цієї мети необхідно вирішити такі основні завдання:

· глибоко опрацювати спеціальну наукову та методологічну літературу;

· проаналізувати й осмислити фактичні дані;

· систематизувати та правильно використати статистичний матеріал;

· логічно та послідовно викласти свої думки на папері;

· правильно оформити науковий апарат;

· зуміти коротко та чітко доповісти на захисті про результати своїх досліджень.

Уже перша курсова робота повинна включати в себе елементи наукового дослідження, показати вміння використовувати надбані теоретичні знання, творчу ініціативу й активність курсанта (студента).

Загальні вимоги

1. Науковість, що передбачає творчий підхід до обраної теми, правильне та глибоке висвітлення всіх її аспектів, усвідомлення результатів дослідження та вміння робити узагальнення, висновки та рекомендації щодо вдосконалення досліджуваної проблеми.

Науковий рівень курсової роботи визначається не її обсягом, а якістю, тобто її науково-теоретичним рівнем і практичною значимістю. У курсовій роботі необхідно не тільки розкрити тему, описати матеріал, але й отримати з нього інформацію історичного, соціально-політичного, економічного чи світоглядного характеру.

Автор повинен не голослівно відстоювати положення, які висуває, чи перераховувати чужі точки зору, а дати критичний аналіз матеріалу, зробити чіткі й логічні висновки.

2. Логічно-послідовне викладення матеріалу. Усі розділи роботи та ілюстративний (статистичний) матеріал повинні бути взаємопов'язаними між собою.

3. Самостійність її виконання. Ця вимога має два аспекти: по-перше - курсант (студент) виконує курсову роботу одноосібно, без співавторства, а по-друге – використання літератури та джерел передбачає не механічне їх переписування курсантом (студентом), а переслідує мету відбору ним необхідних фактів і даних для самостійного аналізу та характеристики досліджуваного питання теми, повинно сприяти більш глибокому обґрунтуванню висновків.

Робота, виконана не самостійно, а як результат переписування джерел повертається курсанту (студенту) для переробки.

4. Грамотність, культура та правильність оформлення. Робота повинна бути акуратною, не мати стилістичних та орфографічних помилок.

5. Обсяг курсової роботи повинен становити 25-30 друкованих сторінок. Значне перевищення встановленого обсягу свідчить про те, що курсант (студент) погано орієнтується в матеріалі, не вміє відібрати головного, найбільш суттєвого. Разом з тим, занадто малий обсяг роботи не дозволяє достатньо розкрити тему.

6. Пропорційність обсягу всіх структурних частин роботи. Зокрема, вступ і висновки в сумі не повинні перевищувати 20 відсотків її загального обсягу.

У разі значних відхилень від вимог до роботи, вона повертається курсанту (студенту) для доопрацювання чи переробки.

Послідовність етапів виконання курсової роботи

ВИБІР ТЕМИ ТА СХВАЛЕННЯ ЇЇ НА КАФЕДРІ

Перед тим, як вибрати тему курсової роботи, курсант (студент) повинен урахувати: власний інтерес до певної наукової проблеми; ступінь особистого ознайомлення з обраною для дослідження темою; характер та обсяг практично доступних для використання літературних, статистичних та інших джерел і матеріалів. Курсанту (студенту) надається право самостійно вибрати тему із запропонованого переліку курсових робіт. Після того, як курсант (студент) вибрав тему курсової роботи, вона затверджується кафедрою, йому призначається науковий керівник, який визначає загальний напрям роботи, оцінює результати окремих етапів її виконання.

СКЛАДАННЯ КАЛЕНДАРНОГО ГРАФІКУ ВИКОНАННЯ РОБОТИ

Після затвердження теми курсант (студент) у най коротший термін повинен скласти календарний графік виконання курсової роботи й узгодити його з науковим керівником. Календарний графік має бути реальним. Чітке дотримання термінів виконання роботи дозволить своєчасно закінчити курсову, врахувати зауваження керівника, усунути недоліки, здати її на кафедрі та вийти на захист. Організація курсантом (студентом) часу на розробку теми не входить до обов'язків наукового керівника. Це справа самого курсанта (студента).

 

ДОБІР І ОПРАЦЮВАННЯ ЛІТЕРАТУРИ

Для написання якісної курсової роботи потрібен ретельний і обміркований добір літератури, складання загальної бібліографії. Ознайомлення з літературою здійснюється під час вивчення теми у ході навчального процесу. Далі, під час написання курсової роботи проводиться систематизація джерел.

До складу бібліографії мають бути віднесені вітчизняні та міжнародні нормативні матеріали, підручники, навчальні посібники, довідники, збірники, словники, енциклопедії, монографії, матеріали наукових конференцій, журнальні та газетні статті тощо.

Вивчення літератури та дослідження проблеми повинні проводитись в історичному аспекті – від історії питання, його теоретичних засадах, до сучасного стану, практичної реалізації, перспектив розвитку. Це дозволяє вивчити явище чи проблему в динаміці, виявити тенденції розвитку, науково спрогнозувати її.

Після підбору літератури слід розпочинати її вивчення, систематизацію, конспектування. Виконуючи цю роботу, необхідно пам'ятати, що вивчення – це не лише механічне засвоєння інформації, а й активний творчий процес, спрямований на вирішення поставлених завдань. Працюючи над тією чи іншою монографією чи статтею, слід конспектувати основні положення, точки зору, висновки та їх обґрунтування. Кожну виписку рекомендується робити на окремих аркушах з вказівкою всіх вихідних даних видання, що дасть змогу зробити правильне посилання на літературу.

Під час роботи над теоретичною літературою курсант (студент) повинен зуміти дати аналіз прочитаної праці, критично розібрати концепції автора, відзначивши їх сильні та слабкі сторони. Особливу увагу слід звернути на питання, що не знайшли висвітлення у сучасній літературі чи були лише поставленими в працях дослідників. Якщо з даної проблеми існує декілька точок зору, то автор курсової роботи повинен коротко викласти кожну з них, дати їм критичну оцінку й обґрунтувати, чому він дотримується тієї чи іншої концепції, чи висунути та довести власну точку зору.

Слід пам'ятати, що якісне написання курсової роботи забезпечується використанням (вивченням) не одного джерела, а декількох, як рекомендованих, так і вибраних самостійно.

СКЛАДАННЯ ПЛАНУ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Одним з суттєвих питань підготовки курсової роботи є складання плану, без якого неможливо глибоко проникнути в суть досліджуваної проблеми. Робота над складанням плану, як правило, поділяється на два етапи. Спочатку складається попередній план, визначаються основні напрями дослідження, коло питань, які необхідно висвітлити. Після вивчення джерел план корегується, відшліфовуються формулювання питань. У вищій школі не існує обов'язкових норм для розробки плану, все залежить від теми, що досліджується. Важливо, щоб план курсової роботи був логічним і послідовним.

 

НАПИСАННЯ ТЕКСТУ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Структура курсової роботи

Після вивчення літератури, та складання плану курсант (студент) приступає до написання тексту курсової роботи.

Текстова частина є основною та найбільш важливою в курсовій роботі, тому на неї слід звернути особливу увагу.

Загальними вимогами до неї є:

· чіткість побудови та конкретність викладення;

· логічно-послідовне викладення матеріалу;

· доказовість аргументації та доказовість висновків;

Незважаючи на спільність вимог кожна тема має свої особливості, які необхідно враховувати як у процесі складання плану, так і написання тексту.

Курсова робота повинна містити:

1. Титульний аркуш.

2. Зміст.

3. Вступ.

4. Основну частину.

5. Висновки.

6. Список використаних джерел.

7. Додатки (при необхідності).

Кожна структурна частина курсової роботи починається з нової сторінки.

1. Титульний аркуш – обов'язковий елемент курсової роботи, де зазначається офіційна назва навчального закладу, факультету та кафедри, де виконується робота; повна назва теми курсової роботи; курс на якому навчається автор; прізвище, ініціали автора та наукового керівника, його вчений ступінь і звання; місто та рік виконання (Додаток 1).

2. Зміст (план роботи), що відображає структуру дослідження (вступ, розділи, підрозділи, пункти, висновки, список використаних джерел, додатки) з означенням найменування та номерів початкових сторінок усіх структурних елементів.

Назви заголовків усередині тексту повинні відповідати назвам у змісті.

3. Вступ – розкриває сутність, стан наукової задачі та її значущість. Найбільш оптимальним є вступ, в якому:

· обґрунтовується актуальність теми, її наукове та практичне значення;

· аргументується вибір об'єкту та предмету дослідження;

· визначається мета та конкретні завдання дослідження;

· методологія дослідження, що розкриває методи наукового пізнання, які використовувалися для написання курсової роботи;

· структура роботи, де зазначається із яких змістовних елементів складається курсова робота (вступ, кількість розділів, підрозділів тощо).

Приблизний обсяг вступу – 3 друкованих сторінки.

4. Основна частина – розкриває зміст дослідження, в якій подають: критичний огляд літератури за темою, проблемні питання та свої пропозиції щодо їх розв'язання.

У залежності від теми курсової роботи основна частина може складатися з різної кількості розділів, підрозділів, пунктів.

Назви заголовків мають бути стислими та відповідати меті та змісту роботи. Не допускається повторення назви теми роботи у назві одного з розділів. Кожний розділ повинен закінчуватися короткими узагальненнями та висновками.

5. Висновки завершують курсову роботу. У стислій формі викладаються основні положення дослідження, а також рекомендації та пропозиції наукового та практичного характеру, що складають предмет захисту.

6. Список використаних джерел складається лише з тих джерел, що були використаними у процесі написання курсової роботи.

Список використаних джерел слід розміщувати одним із таких способів: у порядку появи посилань у тексті (найбільш зручний для користування і рекомендований при написанні курсової роботи), в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків, у хронологічному порядку.

7. Додатки створюються для запобігання перевантаження тексту курсової роботи схемами, таблицями тощо.

Оформлення курсової роботи

Загальні вимоги

Під оформленням роботи слід розуміти не тільки її оправлення, оформлення титульної сторінки, грамотність тощо, а й правильне подання наукового апарату (цитування, посилання на наукові джерела, виноски, список використаних джерел).

Курсову роботу друкують за допомогою комп'ютера на одній сторінці аркуша білого паперу формату А4 (210х297 мм). Обсяг основної частини курсової роботи повинен становити приблизно 20 сторінок.

Зазначений вище обсяг дослідження розрахований на використання при його оформленні комп'ютерів із застосуванням шрифту текстового редактора Word – Times New Roman, розміру 14 з полуторним міжрядковим інтервалом на папері формату А4. Текст курсової роботи необхідно друкувати, залишаючи береги таких розмірів:

· лівий – не менше 20 мм;

· правий – не менше 10 мм;

· верхній – не менше 20 мм;

· нижній – не менше 20 мм.

Шрифт друку повинен бути чітким, стрічка – чорного кольору середньої жирності. Щільність тексту курсової роботи повинна бути однаковою.

Текст основної частини курсової роботи поділяють на розділи, підрозділи, пункти та підпункти.

Заголовки структурних частин курсової роботи "ЗМІСТ", "ВСТУП", "РОЗДІЛ", "ВИСНОВКИ", "СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ", "ДОДАТКИ" друкують великими літерами симетрично до тексту.

Заголовки підрозділів і пунктів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапку в кінці заголовків не ставлять. Перенос слів у заголовках не дозволяється (Додаток 2).

Відстань між заголовком (за винятком заголовка пункту) та текстом повинна дорівнювати 3-4 інтервалам.

Кожна структурна частина курсової роботи повинна починатися з нової сторінки.

До загального обсягу курсової роботи не входять додатки, список використаних джерел, таблиці, схеми тощо, які повністю займають площу сторінки. Але всі сторінки зазначених елементів курсової роботи підлягають нумерації на загальних засадах.

Текст роботи викладається від третьої особи або у формі безособових речень, уникаючи займенників "я" та "ми". Рекомендується вживати слово "автор".

 

Нумерація

Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, таблиць подають арабськими цифрами без знака №.

Першою сторінкою курсової роботи є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок дослідження. На титульному аркуші номер сторінки не ставлять, на наступних сторінках номер проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.

Такі структурні частини курсової роботи, як зміст, вступ, висновки, список використаних джерел не мають порядкового номеру. Звертаємо увагу на те, що всі аркуші, на яких розміщені згадані структурні елементи курсової роботи, нумерують звичайним чином. Не нумерують лише їх заголовки, тобто не можна друкувати: "1. ВСТУП". Треба друкувати виключно слово "ВСТУП".

Номер розділу ставлять після слова "РОЗДІЛ", після номера крапку не ставлять, потім з нового рядка друкують заголовок розділу.

Розділи послідовно у порядку розташування їх у роботі нумеруються однією цифрою, підрозділи у межах кожного розділу – двома з розділовими знаками (крапками) між ними, пункти – трьома.

Наприклад:

 

РОЗДІЛ 2

ЗАГАЛЬНОТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ В УКРАЇНІ

(розділ).

2.1. Становлення інституту виконавчої влади в теорії та практиці України (перший підрозділ другого розділу).

2.1.1. Кабінет Міністрів України – вищий орган виконавчої влади в Україні (перший пункт першого підрозділу другого розділу).

2.1.2. Центральні органи виконавчої влади в Україні (другий пункт першого підрозділу другого розділу).

2.1.3. Місцеві органи виконавчої влади в Україні (третій пункт першого підрозділу другого розділу).

Додатковий матеріал: ілюстрації (схеми, графіки) і таблиці можна подавати в курсовій роботі безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, на наступній сторінці або у додатках.

Ілюстрації позначають словом "Рис." І нумерують послідовно в межах розділу, за винятком ілюстрацій, поданих у додатках.

Номер ілюстрації або таблиці повинен складатися з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка. Наприклад: Рис.1.2. (другий рисунок першого розділу).

Назви ілюстрацій розміщують після їхніх номерів. Назви таблиць – над таблицею і друкують симетрично до тексту. Назву і слово "Таблиця" починають з великої літери.