Організація складського та тарного господарств.

Складське господарство.

Класифікація складського господарства:

1) за обсягом робіт, що виконуються, склади поділяються на:

· загальнозаводські;

· цехові;

2) за складом матеріальних цінностей, які зберігаються, склади поділяються на:

· спеціалізовані;

· універсальні.

Наприклад, спеціалізований склад пального, спецодягу; універсальний склад матеріалів, запасних частин;

3) по відношенню до виробничого процесу склади поділяються на:

· постачальницькі (наприклад, матеріальних запасів);

· виробничі (склад напівфабрикатів);

· збутові (склад готової продукції);

4) за конструкцією склади поділяються на:

· відкриті;

· напівзакриті;

· закриті.

Основні задачі складського господарства:

· забезпечення виробництва матеріальними ресурсами в достатній кількості та належній якості;

· забезпечення схоронності та якості готової продукції.

 

Загальна площа складського приміщення визначається так ():

(13.6)

де – вантажна ємність складу, тонн,

– коефіцієнт використання площі;

– допустиме навантаження на 1 м² площі складу.

 

Тарне господарство.

Тара, що використовується на підприємстві:

скляні пляшки та банки;

· фляги;

· бочки;

· КЕГи;

· картонні короби;

· пластикові та дерев'яні ящики;

· мішки;

· тощо.

При фасуванні використовуються:

· папір;

· пергамент;

· картон;

· поліетиленова плівка;

· фольга;

· тощо.

Підприємства отримують тару зі сторони або виготовляють власними силами на підприємстві.

При визначенні потреби в тарі приймається до уваги:

1. Для тари разового користування – план виробництва продукції та місткість одиниці тари.

Потреба в тарі при цьому розраховується так:

(13.7)

де – потреба в тарі разового користування;

– річна кількість продукції, що підлягає затарюванню в натуральних одиницях вимірювання;

– кількість продукції, що вміщується в одиницю тари.

 

2. Для тари багаторазового користування( ) – план виробництва продукції, місткість одиниці тари та кількість оборотів тари (розраховується шляхом ділення загального періоду, наприклад, за рік – 365 днів на тривалість одного обороту тари).

, (13.8)

де – кількість оборотів тари.

3. Для пакувальних матеріалів ( ) – план виробництва продукції та норма витрат пакувальних матеріалів на одиницю продукції, що підлягає пакуванню.

, (13.9)

де – потреба в пакувальних матеріалах;

– норма витрат пакувальних матеріалів на одиницю продукції, що підлягає пакуванню.

 

Основні джерела: [4]

Додаткові джерела: [26]

 

 

Тема 14. Принципи та види планування діяльності підприємств.

14.1. Сутність, принципи і риси планування. Принципова схема планування.

14.2. Методи планування.

14.3. Система і склад планів.

14.4. Інформаційна база планування.

14.1. Сутність, принципи і риси планування. Принципова

схема планування.

Сутність та завдання планування проявляється в наступному:

1. Конкретизація цілей розвитку підприємства в цілому і його кожного підрозділу окремо на певний період.

2. Визначення господарських задач і засобів їх досягнення, термінів і послідовності реалізації.

3. Виявлення необхідних матеріальних, трудових і фінансових ресурсів.

4. Встановлення конкретних кількісних і якісних показників роботи на плановий період.

Концепції планування.

План – єдність трьох елементів:

1. Мета дій.

2. Програма досягнення поставленої мети.

3. Ресурси, що необхідні для реалізації програми досягнення мети.

В залежності від того, який з елементів плану розраховується в першу чергу, розрізняють дві концепції (логіки) планування:

1. Ресурсний підхід до планування (характерно для дефіцитної економіки):

 

Ресурси Мета Програма

 

Оцінити ресурси, що є, виходячи з цього обґрунтувати бажану, але реальну мету та розробити програму досягнення цієї мети (визначити заходи).

2. Програмно - цільовий підхід:

 

Мета Ресурси Програма

Оцінюється мета: чого досягти, що придбати. Виходячи з цього визначаються необхідні ресурси та визначається програма.

Принципи планування:

Ø науковість і точність;

Ø матеріальна зацікавленість;

Ø єдність планів.

Риси планування:

Ø напруженість;

Ø безперервність;

Ø реальність;

Ø стабільність;

Ø директивність (обов'язковість);

Ø оптимальність;

Ø адаптивність (гнучкість).

 

Принципова схема планування може бути представлена так:

 

Аналіз господарської діяльності

Маркетингова діяльність

(вивчення попиту)

Розроблення і укладання договорів

(комерційна діяльність)

Розрахунок плану

Аналіз плану на оптимальність

та його корегування

 

Повернення до маркетингу

Організація виконання плану

 

14.2. Методи планування.

 

Основними методами планування є:

1. Розрахунковий – з використанням певних формул і алгоритмів.

2. Балансовий – складання балансів, які мають дворівневу структуру.

3. Нормативний – планування з використанням норм і нормативів.

4. Базовий – планування від досягнутого рівня (недолік: всі похибки базового періоду переносяться на плановий).

5. Математичний – пов'язаний із застосуванням оптимізаційних, динамічних, сітьових моделей і кореляції.

6. Графічний – пов'язаний з наглядним зображення динаміки або структури певних явищ.

14.3. Система і склад планів.

 

Плани можна поділити на:

Ø довгострокові (15 і більше років);

Ø середньострокові (3-5 років);

Ø короткострокові (1 рік і менше), які, в свою чергу, поділяються на:

Ø а) квартальні;

Ø б) плани на місяць;

Ø в) на декаду;

Ø г) на добу;

Ø д) на тиждень;

Ø е) на зміну.

 

В залежності від періодів плани можна поділити на:

Ø оперативні;

Ø поточні;

Ø перспективні.

Склад планів.

 

За своїм складом плани охоплюють всі види діяльності підприємства: виробничу, соціальну, комерційну, фінансову, науково-технічну, економічну, зовнішньоекономічну, екологічну, науково-технічну, інвестиційну.

 

14.4. Інформаційна база планування.

 

Інформаційну базу планування в цілому можна охарактеризувати так:

 

Ø економічні і соціальні норми, нормативи, податки;

Ø угоди, договори, контракти (в тому числі державні);

Ø результати маркетингових досліджень;

Ø результати техніко-економічного аналізу, в тому числі внутрішньовиробничі резерви;

Ø прогнози;

Ø огляд і аналіз інновацій (нові технології, нова техніка, нові виробництва, нова продукція);

Ø огляд і аналіз можливих інвесторів.

 

Основні джерела: [4, 6]

Додаткові джерела: [8, 12, 17, 18, 19, 28, 29]

 

 

Тема 15. Планування виробництва та реалізації продукції.

15.1. Склад, задачі плану і вихідні дані для його розроблення.

15.2. Планування обсягів виробництва продукції в натуральних одиницях виміру.

15.3. Плановий баланс виробничих потужностей.

15.4. Планування обсягів виробництва продукції у вартісному вираженні.

15.5. Планування обсягу реалізації продукції.

15.1. Склад, задачі плану і вихідні дані для його розроблення.

Склад плану виробництва:

1. Розрахунок обсягу виробництва продукції в груповому (за групами виробів) та повному асортименті в натуральному і вартісному вираженні.

2. Розрахунок вартості робіт і послуг промислового і непромислового характеру на сторону.

3. Розрахунок обсягу реалізації продукції (виручки від продажу).

Задачі плану:

Ø максимізація прибутку;

Ø виконання заявок, договорів, замовлень (у тому числі державних), тобто врахування потреб ринку.

Вихідні дані:

Ø результати аналізу діяльності підприємства в передплановий період;

Ø інформація про виробничу потужність підприємства, «вузькі місця», плановий обсяг сировини;

Ø норми виходу готової продукції із сировини та норми витрат сировини на виробництво одиниці готової продукції;

Ø планові нормативи використання виробничої потужності;

Ø договори з постачальниками сировини і торговельними підприємствами;

Ø дані про запаси.

 

Планування обсягів виробництва продукції в натуральних одиницях виміру.

Схеми розрахунку плану виробництва продукції в натуральному вираженні.

Можна виділити наступні схеми планування обсягу виробництва продукції в натуральному вираженні:

 

1 схема: базується на розрахунках балансу потужностей, тобто за основу приймаються наявні потужності підприємства.

 

Планування за цією схемою здійснюється так:

Потужність добова (Пдоб)

Фонд часу роботи на плановий період (Теф)

Потужність річна (Прічн)

Коефіцієнт використання середньорічної потужності (Квик)

Продукція в натуральному вираженні (Внат)

або

П_доб * Т_еф = П_річн

П_річн*К_вик = В_нат

 

Якщо потужність діючого обладнання менша замовлень, то можливі два варіанти дій:

Ø забезпечення можливості нарощування потужності;

Ø відмова від частини замовлень.

 

При цьому виробнича потужність може бути збільшена за рахунок модернізації обладнання, шляхом зміни режиму роботи підприємства (збільшення змінності).

Одним з вигідних напрямків збільшення випуску продукції, що намічається в плані, може бути збільшення коефіцієнту використання потужності.

Методи обґрунтування коефіцієнту використання потужності:

1. Нормативний метод, за яким коефіцієнт використання потужності приймається на рівні одиниці.

2. Другий метод базується на коригуванні фактичного показника (коефіцієнта) використання потужностей, тобто К_вик плановий = К_вик в базовому періоді ± відхилення використання потужностей, що плануються. Реалізовується цей метод за допомогою проведення по факторного аналізу використання потужності, який можна представити наступним чином:

К_вик = К_інт * К_екст = , (15.1)

де К_вик – сумарний (змішаний) коефіцієнт використання виробничої потужності;

К_екст – коефіцієнт екстенсивного використання потужності, який характеризує використання потужності в часі і розраховується як відношення планового (фактичного) ()фонду часу використання обладнання до часу максимально можливого (нормативного, );

К_інт – коефіцієнт інтенсивного використання потужності, який характеризує використання потужності по продуктивності і розраховується як відношення потужності планової (фактичної) до потужності максимально можливої (нормативної) .

– простої обладнання в часі, що мають місце або плануються;

– недовикористання потужностей (втрати продуктивності, що мають місце або очікуються).

Факторний аналіз коефіцієнта використання потужностей зводиться до виявлення причин відхилень фактичної продуктивності від нормативної, фактичного фонду часу від ефективного. Після цього плануються заходи по покращанню використання потужності та по кожному з них розраховуються зміни коефіцієнта використання потужності (± відхилення використання потужностей) за рахунок кожного заходу. Таким чином, аналізуючи і , розробляються заходи щодо збільшення виробничої потужності.

2 схема: за основу розрахунків приймається баланс сировини.

Планування за цією схемою здійснюється так:

Сировина (Vсир)

Вихід продукції з одиниці сировини (витрати сировини на одиницю продукції) (Вих.,%)

Продукція в натуральному вираженні (Внат)

 

або

V_сир* В_их.,% = В_нат

 

Баланс сировини має дворівневу структуру і включає показники:

1. Джерела надходження сировини:

· власна заготівля;

· залишки на початок планового періоду, що переходять з попереднього року;

· передача сировини із сировинних зон інших підприємств.

2. Напрямки витрачання:

· втрати при зберіганні, транспортуванні;

· планові передачі іншим підприємствам;

· запас для роботи в наступному плановому періоді (залишок на кінець року);

· власні потреби в переробленні в даному плановому періоді.

3 схема: базується на маркетингових дослідженнях ринку, результатом яких є визначення потреби у тих видах продукції, які плануються (V_ринку). Після цього оцінюються можливості підприємства, щодо наявних виробничих потужностей, сировинних ресурсів з урахуванням всіх резервів збільшення їх використання. Якщо наявні ресурси задовольняють потреби ринку, то планові обсяги виробництва затверджуються. Якщо ні – то планується розширення виробничих потужностей, пошук нових сировинних зон з метою забезпечення потреби ринку. Таким чином, основне в цій схемі – однозначно задовольнити потреби ринку.

Схематично вищенаведене можна зобразити так:

	Прічн		Квик
Vринку				Внат
	Vсир		Вих.,%

 

Плановий баланс виробничих потужностей.

 

Плановий баланс виробничих потужностей в підсумку представляє собою таблицю, де представлена потужність в розрізі груп або окремих видів продукції (сировини, що перероблюється). Розраховується:

· потужність на початок року;

· потужність що планується до введення;

· потужність що планується до виведення;

· потужність на кінець року;

· середньорічна потужність;

· плановий обсяг продукції в натуральному вираженні;

· коефіцієнт використання середньорічної потужності.

Введення та вибуття потужностей вказується з розшифровкою, тобто всього і за видами:

· технічне переоснащення та організаційно-технічні заходи (наприклад, зміна змінності);

· реконструкція;

· розширення;

· зміна асортименту тощо.

Баланс потужностей має такий вигляд:

Продукція

Потужність на початок року (Ппоч)

Введено виробничої потужності (Пввед)

Вибуття виробничої потужності (Пвиб)

Потужність на кінець року (Пкін)

Середньорічна потужність (Псер)

Випуск продукції в натуральному вираженні (Внат)

Коефіцієнт використання середньорічної потужності

всього

у т.ч. за рахунок

всього

у т.ч. за рахунок

(Квик)

 

Виробнича потужність на кінець року (гр. 11) розраховується як виробнича потужність на початок року (гр. 2) плюс виробнича потужність, що планується до введення (гр. 3) мінус виробнича потужність, що планується до виведення (гр. 7):

 

П_кін =П_поч +П_введ – П_виб (15.2)

 

Виробнича потужність середньорічна (гр. 12):

 

, (15.3)

 

де – кількість місяців роботи нового (введеного) обладнання з моменту введення його до кінця року;

– кількість місяців не роботи обладнання, що планується до виведення з моменту виведення його до кінця року;

12 – кількість місяців в році.

Коефіцієнт використання середньорічної потужності (гр. 14) розраховується шляхом ділення випуску продукції в натуральному вираженні (гр. 13) на середньорічну потужність (гр. 12):

(15.4)

 

Планування обсягів виробництва продукції у вартісному

Вираженні.

На основі плану виробництва продукції в натуральному вираженні розраховується обсяг продукції в оптових цінах (ТП), тобто продукція, що призначена для продажу. Обсяг продукції в оптових цінах може бути розрахований в цінах діючих, а також в цінах порівняльних, які застосовуються для оцінки динаміки цього показника. Загальний принцип розрахунку наступний:

, (15.5)

де і – номер сорту;

– плановий обсяг виробництва і-го виробу в натуральному вираженні;

– оптово-відпускна ціна підприємства і-го виробу.

Якщо обсяг продукції в натуральному вираженні планується в груповому асортименті, то при розрахунках обсягу продукції в оптових цінах застосовуються середні оптові ціни по групі. Середня оптова ціна по групі – це середньозважена ціна за період, що минув, і розраховується так:

, (15.6)

де і – індекс групи;

j – індекс виробу в середині групи.

 

Планування обсягу реалізації продукції.

 

У відповідності до податкового законодавства реалізованою вважається продукція, стосовно якої відбулася одна з двох подій, що настала раніше: або надійшли гроші за продукцію, або зафіксований факт відвантаження продукції.

Обсяг реалізації, що планується (РП _пл), може бути представлений наступним чином:

РП _пл. = ТП _пл. + З _поч. — З _кін. — У, (15.7)

 

де З _поч. – залишки нереалізованої продукції на початок планового періоду (на складі, у покупця на відповідальному зберіганні, на шляху проходження);

З _кін. – залишки нереалізованої продукції на кінець планового періоду;

У – усушення (природні втрати) продукції.

Залишки плануються укрупнено або аналітичним методом.

 

Основні джерела: [4, 6]

Додаткові джерела: [ 28]

 

Тема 16. Планування науково-технічного розвитку підприємства.

16.1.Зміст, задачі плану і вихідні дані для його розроблення.

16.2. Класифікація організаційно-технічних заходів плану.

16.З. Показники техніко-економічного рівня виробництва, що плануються.

16.4. Основи техніко-економічного обґрунтування заходів плану із застосуванням дисконтних методів оцінки.

 

16.1. Зміст, задачі плану і вихідні дані для його розроблення.

Зміст плану.

За змістом планування наукового, організаційно-технічного розвитку підприємства, вдосконалення виробництва та управління, підвищення ефективності виробництва (далі – ПНТР) представляє собою комплекс обґрунтованих і погоджених організаційно-технічних заходів.

Задачі плану: створити передумови для реалізації на підприємстві основних напрямків науково-технічного прогресу та сприяти досягненню цілей підприємства.

Вихідні дані:

· аналіз технічного рівня виробництва, що склався;

· аналіз причин зниження кінцевих результатів діяльності;

· дані про передові технології, нову техніку, патенти, «ноу-хау», інжиніринг;

· ціни, тарифи, дані техніко-економічних обґрунтувань тощо.

В готовому вигляді ПНТР представляє собою таблицю, де вказано:

· найменування заходів;

· терміни їх виконання;

· відповідальних виконавців;

· "обсяги" (кількість машин, одиниць обладнання тощо);

· затрати та ефект, що очікується від впровадження заходів.

16.2. Класифікація організаційно-технічних заходів плану.

В ПНТР заходи об'єднуються в наступні групи (розділи):

· створення, освоєння нової і модернізація продукції, що вже випускається;

· впровадження прогресивних технологічних процесів;

· автоматизація і механізація виробництва;

· розробка та впровадження автоматизованих систем управління;

· ремонт, заміна та модернізація основних фондів;

· підвищення ефективності використання матеріальних ресурсів;

· науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи;

· вдосконалення управління, планування і організації виробництва;

· показники техніко-економічного рівня виробництва.

Багато заходів плану можуть одночасно бути віднесені до декількох груп, головне при цьому віднесення певного заходу до однієї групи, щоб не допустити подвійного рахунку.