Незаконна торговельна діяльність

 

Незаконна торговельна діяльність, тобто здійснення угод купівлі-продажу товарів чи інших предметів з ухиленням від реєстрації в установленому порядку з метою одержання неконтрольованого державою прибутку, якщо розмір цього прибутку не перевищує семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, -

тягне за собою накладення штрафу від 5 до 25 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією цих товарів і виручених грошей

 

 

Відповідальність перед партнерами по договорам.

Під втратами маються на увазі:

- понесені витрати

- втрата або пошкодження майна

- неотриманні доходи (прибутки)

 

До втрат потерпілої сторони відносяться фактичні втрати (до дня оголошення претензії), які понесені:

- з-за простою виробництва

- по виправленню недоліків в отриманій продукції

- по оплаті санкції

(майбутні витрати не включаються)

 

При простоях і понадплановому виробництві (в умовах форсування виробництва) виникають:

· додаткові витрати по з/п:

- по основній. з/п за час простоїв, за роботу в вихідні і святкові, за понаднормові

- доплата (при переводі робітників на нижче оплачувану роботу) до середнього заробітку,

- додаткові відпускні

· додаткові витрати по соціальному страхуванню:

- по з/п при простоях і додаткових відпускних

 

· додаткові витрати при вимушеному прискореному постачанні (швидше, чим в договорі) внаслідок простоїв по вині контрагента. Вони визначаються як різниця між фактичними і договірними витратами по перевезенню вантажу.

 

При невиконанні договірних зобов’язань можуть виникати додаткові витрати по вимушеній купівлі аналогічної продукції у іншого постачальника. Визначаються як різниця між фактичною вартістю нової продукції (з врахуванням надбавок за терміновість, транспортно–заготівельних витрат) і її вартістю по договору (з врахуванням транспортно-заготівельних витрат).

 

При невиконанні договірних зобов’язань можуть виникати додаткові витрати, пов’язані з самостійним виготовленням продукції потерпілим. Визначаються як різниця між фактичною вартістю виготовленої продукції і її вартістю по договору (з врахуванням транспортно-заготівельних витрат).

 

При заміні сировини, матеріалів, комплектуючих виникають додаткові витрати:

- по з/п (при збільшенні трудомісткості). Вони включають основну і додаткову з/п, нараховану за виконання додаткових операції.

- по соц страхуванню.

(Якщо ж в результаті заміни трудомісткість знизилась, треба визначати економію по з/п і нарахуванням)

- по сировині, матеріалам, комплектуючим (визначаються як різниця між вартістю фактично використаних і замінених (з врахуванням транспортно-заготівельних витрат); враховується збільшення використання паливно-енергетичних ресурсів).

 

 

При браці, в результаті використання отриманих від постачальника виробів (сировини) з прихованим, неусувним дефектом, виявленим в процесі виробництва або при експлуатації у споживача додаткові витрати визначаються виходячи із:

- затрат на сировину, матеріали, отримані вироби, напівфабрикати, послуги виробничі сторонніх підприємств, технологічні паливо і енергію, витрачені на виробництво цієї бракованої продукції,

- витрати на з/п і відпускні, соцстрах та ін.

(тобто собівартість – все фактичне, по діючим тарифам і нормам)

 

При усуненні недоліків в отриманій продукції обчислюються додаткові:

- виплати і доплати по основній зарплаті, виплаченій за усунення недоліків, включаючи вихідні, святкові, понаднормові, відпускні

- витрати по соц. страхуванню.

- витрати по сировині, матеріалам, комплектуючим, паливо-енергетичним ресурсам, які використані на усунення недоліків як сума вартості цих ресурсів по цінам купівлі (з врахуванням транспортно-заготівельних витрат).

(При усуненні недоліків сторонньою організацією розмір витрат визначаються по вартості виконання цих робіт з врахуванням транспортних витрат).

 

При усуненні недоліків в виготовленій продукції, додаткові витрати по зарплаті обчислюються додаткові:

- виплати і доплати по основній зарплаті, виплаченій за усунення недоліків, включаючи вихідні, святкові, понаднормові, відпускні

- витрати по соц. страхуванню.

- витрати по сировині, матеріалам, комплектуючим, паливо-енергетичним ресурсам, які використані на усунення недоліків як сума вартості цих ресурсів по цінам купівлі (з врахуванням транспортно-заготівельних витрат).

- витрати на необхідні відрядження робітників підприємства для проведення робіт по усуненню недоліків цієї продукції у споживача, або транспортних витрат і виконання робіт цих у виробника.

 

При поверненні постачальник у продукції неналежної якості або некомплектної потерпілим визначаються витрати по:

- доставці

- розвантаженню

- зберіганню і поверненню.

 

 

Додаткові витрати на гарантійний ремонт і обслуговування (якщо виникли з вини постачальника сировини) визначається як різниця між цими фактичними і нормативними витратами.

 

Якщо в результаті порушення договірних обов’язків потерпілий вимушений був звернутися до банку за додатковим кредитом, або прострочити повернення взятого раніше кредиту, то в витрати по відшкодуванню включають витрати по сплаті % за кредит (який взятий в зв’язку з порушенням)

 

При втраті майна визначається вартість втраченого майна за вирахуванням зносу. При пошкодженні визначається сума уцінки або витрати по виправленню пошкоджень.

 

 

До неотриманих доходів відносяться всі доходи, які б отримала потерпіла сторона, якби обов’язки були б виконані (зменшення. прибутку. за рахунок недопостачання, зміні. якості, асортименту).

 

Збитки визначаються виходячи з характеру наслідків порушення договірного зобов’язання. Одне порушення може мати різні наслідки (недопоставка призводить до зменшення прибутку, зменшення якості, ін.) Різні порушення можуть мати один наслідок (зменшення обсягів виробництва).

 

Якщо є декілька видів збитків, то по кожному розрахунок здійснюється окремо, а результати додаються. При цьому необхідно виключати подвійний рахунок (наприклад., збільшення витрат і зменшення. прибутку – враховується. 1 раз.)

 

Сторонами можуть також встановлюватися:

- тверді суми збитків

- розміри збитків можуть бути встановлюватися в залежності від обсягів невиконання (за одиницю недопоставленої продукції (т, шт.), за одиницю продукції неналежної якості)

- розміри збитків можуть бути встановлюватися в залежності від термінів (за час прострочення (година, день, декаду, ін.) порушення.

 

При порушенні договірних обов’язків одночасно декількома контрагентами кожний несе відповідальність в розмірі спричинених ним втрат. Якщо неможливо виділити частку втрат кожного, то загальна їх сума розподіляється порівну.

 

Розмір втрат – на основі обумовлених і діючих, узгоджених норм нормативів, тарифів, цін і т.д. Витрати вище цих норм – не підлягають поверненню.

 

При зменшенні обсягів виробництва і реалізації неодержаний прибуток визначається як різниця між ціною і повною плановою собівартістю помножена на кількість не виготовленої або нереалізованої з вини контрагенту продукції

розраховується:

а) діленням недопоставленої (або неякісної, або некомплектної) продукції на норму її витрат на 1 виріб

б) множенням продуктивності підрозділу, який простоював, за одиницю часу на тривалість простою.

 

Недоотриманий прибуток поступає потерпілому незалежно від того, чи перевиконаний план його по іншим видам і в цілому по підприємству.

Недоотриманий прибуток в разі зниження з вини контрагента якості сировини (продукції), визначається виходячи зі зниження вартості продукції в результаті зниження ціни, зміни надбавок, або використання скидок, (тобто різниця між тим, скільки б коштувало і скільки коштує фактично).

 

 

При зміні асортименту продукції недоотриманий прибуток визначається як різниця між передбачуваним прибутком від реалізації запланованої, але не виготовленої продукції – прибуток отриманої від реалізації продукції, яка виготовлена взамін запланованої.

 

При виявленні браку продукції (з-за використання отриманих від постачальника виробів з неусувними прихованими дефектами) сума збитків визначаються виходячи з виробничої собівартості бракованої продукції, витрат які поніс покупець в зв’язку з купівлею її і які треба відшкодувати, витрат на демонтаж бракованих виробів, і транспортних витрат по заміні забракованої продукції за мінусом ціни її можливого використання.

 

 

Штрафи і пені – один з засобів забезпечення виконання зобов’язань і використовуються до боржника незалежно від того, чи мав кредитор збитки від несвоєчасного виконання зобов’язань, чи не мав.

 

В “Положенні про постачання товарів,” за несвоєчасність встановлюється штраф 4% від вартості недопоставлених товарів, навіть, якщо це не прописано в договорі, інше – узгоджується в договорі

 

Штраф – за неякісний товар, відсутність маркування, ін. Пеня – за прострочення. Обов’язкове письмове узгодження, інакше – недійсне.

 

Законом. “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” вказано, що розмір пені за прострочення установлюється в договорі, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період нарахування пені.

 

В законодавстві стосовно контрагентів виробників є пеня за несвоєчасну сплату товарів 0,2% за кожний день прострочення, тому відповідальність треба фіксувати в договорах.