Суть і завдання управління охороною праці.

У нових соціально-економічних умовах роль держави суттєво змінюється.

Згідно Законом України «Про охорону праці» роль держави та її інститутів в охороні праці не зводиться лише до створення правових норм і адміністративного нагляду.

Держава:

o приймає нормативно-правове законодавство в галузі охорони праці;

o встановлює обов’язки, права і відповідальність щодо проведення державної політики;

o створює відділи з питань охорони праці при держадміністраціях, навчально-методичні й експертно-технічні центри, систему нагляду за охороною праці, санітарно-епідеміологічні служби, органи пожежної, екологічної безпеки, фонд соціального страхування від нещасних випадків і профзахворювань та інші наглядові і контролюючі органи, а також систему виробничо-технічного, інформаційного, наукового й фінансового забезпечення діяльності в галузі охорони праці.

Управління охороною праці — це підготовка, прийняття і реалізація правових, організаційних, науково-технічних, санітарно-гігієнічних, соціально-економічних та лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на збереження життя, здоров’я й працездатності людини в процесі трудової діяльності.

Основними завданнями управління охороною праці є підготовка, прийняття та реалізація заходів, спрямованих на:

1. забезпечення належних, безпечних і здорових умов праці;

2. забезпечення утримання в належному стані виробничого устаткування, будівель і споруд;

3. пропаганду охорони праці;

4. облік, аналіз та оцінку стану умов і безпеки праці;

5. забезпечення страхування працівників від нещасного випад­ку на виробництві та профзахворювання.

Державна політика в галузі охорони праці передбачає пріоритет життя і здоров’я працівника щодо результатів виробничої діяльності.

У ринкових умовах виникає три центри управління охороною праці: державне управління, управління з боку керівництва підприємства, управління з боку працівників підприємства (рис 1.).

 

Тому, управління охороною праці в ринкових умовах полягає в тому, що:

1. держава створює законодавство в галузі охорони праці, комплекс наглядових інспекцій, у завдання яких входить забезпечення застосування прийнятих нормативно-правових актів, інфраструктуру виробничо-технічного, інформаційного, наукового і фінансового забезпечення діяльності в галузі охорони праці;

2. власник і керівники підприємства економічно заінтересовані у тому, щоб його працівники не травмувалися і не хворіли, а тому забезпечує виконання на підприємстві всіх нормативно-правових актів про охорону праці. Вони повинні широко залучати працівників та уповноважених трудових колективів до управління охороною праці, пропагувати серед працівників культуру здоров’я;

3. кожний працівник повинен дбати про здоровий стиль життя і праці, постійно підвищувати свій кваліфікаційний, фізичний та психофізіологічний стан, програмувати шлях здорового довголіття, запобігання випадків травматизму і захворювань. Він повинен негайно повідомити свого керівника про виникнення будь-якої небезпечної ситуації. Керівник не може вимагати від працівника виконання роботи до усунення небезпечної ситуації (пошкодження огорожі, блокування, сигналізації, запиленості, загазованості тощо).

Комплексне управління охороною праці з боку держави, власника і працівника забезпечить підвищення ефектив­ності цієї діяльності.

Рис.1. Система управління охороною праці в ринкових умовах

 

Принципи державної політики в галузі охорони праці:

1. повна відповідальность власника за створення безпечних і нешкідливих умов праці;

2. комплексне розв’язання завдань охорони праці на основі національних програм з цих питань та з урахуванням напрямів економічної і соціальної політики, досягнень у галузі науки й техніки;

3. соціальний захист працівників, повне відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробницт­ві та професійних захворювань;

4. встановлення єдиних нормативів з охорони праці.

5. використання економічних методів управління охороною праці, проведення політики пільгового оподаткування, що сприяє створенню безпечних і нешкідливих умов праці, участь держави у фінансуванні заходів щодо охорони праці;

6. здійснення навчання населення, професійної підготовки й підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці;

7. міжнародне співробітництво в галузі охорони праці.

 

Враховуючи той факт, що стан охорони праці відбивається практично на всіх показниках якості життя суспільства (тривалості життя людей, стані їх здоров’я, збереженні національного багатства), наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 22.10.2001 р. затверджена Концепція управління охороною праці, яка спрямована на реалізацію положень Конституції та законів України щодо забезпечення охорони життя й здоров’я працівників у процесі трудової діяльності, створення безпечних і нешкідливих умов праці на кожному робочому місці, а також належних умов для формування у працівників свідомого ставлення до особистої безпеки та безпеки оточуючих, впровадження нових і вдосконалення існуючих механізмів управління в галузі охорони праці. Метою концепції є реалізація конституційного права працюючих на належні, безпечні й здорові умови праці.