Закони та закономірності розвитку міжнародної економіки.

Екон. Закони - це внутрішньо необхідні, стійкі і суттєві зв”язки між основними протилежними сторонами, властивостями і елементами екон. сис-ми. В між нар. госп-ві і МЕ зв”язках діють певні екон. закони і закономірності. Відмінність між законом і закономірністю є те, що закономір-ть діє протягом певного часу, і сфера її дії- не все СГ, а окремі його частини. В СГ і МЕВ діють слідуючи закони: З-н нтернаціоналізації в-ва -це результат міжнародної кооперації вир-ва, розвитку МПП, а саме розвиток суспільного хар-ру вир-ва в міжнар. масштабах. Вона може здійсн. в рамках декількох країн, регіонів, або між більшістю країн світу. З-н вартості – це об”єктивний екон. закон товарного вир-ва у відповідності з яким обмін товарами здійснюється на основі суспільно необхідних витрат праці. Відмінності дії цього закону в СГ те, що в якості сусп.-необх. витрат праці виступають так звані інтер-ні витрати, які і є основою інтер-ної вартості. На практиці інтер-ними витратами є витрати основних експортерів тих чи інших товарів стосовно витрат на їх вир-во і реалізацію. Ці витрати фактично і є основою цін світового ринку або світових цін. З-н конкуренції - кожна країна на світовому ринку вступає в конкуренцію за ринки збуту своєї продукції. Суб”єктами конкуренції є відповідні нац. компанії міжнар. орган-ції і взагалі держави. Конкуренція- це екон. змагання на ринку виробників аналогічних товарів за залучення можливо більшої кількості покупців і отримання за рах. цього максим. прибутку. Конкуренція може бути ціновою і неціновою. З-н нерівномірного розвитку – в сучасному світі є велика нерівномірність розвитку між країнами. вона проявляється в нерівномірній участі країн в світовій торгівлі, в розподілі країн на експортерів і імпортерів. Дія цього закону і відбиває значний відбиток на міжнар. відносини.

 

№4

Інтернаціоналізація виробництва.

Інтернаціоналізація виробництва - це міжнародне усуспіль­нення виробництва чи, можна сказати, що інтернаціоналізація ви­робництва є суспільнення виробництва в міжнародному масштабі. Формальне міжнародне усуспільнення виробництва, чи фор­мальна інтернаціоналізація виробництва, - це таке міжнародне усуспільнення, коли країни беруть участь у міжнародному поділі праці, але витрати на виробництво тих самих товарів в окремих країнах неоднакові. Це відбувається в тому випадку, коли границі між ними закриті для вільного пересування товарів, робочої сили та капіталів, іншими словами, формальна інтернаціоналізація вироб­ництва відбувається в результаті встановлення між країнами по­стійних економічних зв'язків, але при збереженні між ними різних бар'єрів - митних та інших. Реальна інтернаціоналізація продуктивних сил будь-яких кра­їн шляхом участі у взаємному поділі праці - це таке міжнародне усуспільнення виробництва, коли країни поєднують свої зусилля з метою підвищення ефективності виробництва всіх учасників цього процесу. Звичайно, зростання ефективності народного господарства може бути досягнуте і кожною країною окремо, але частіше на не­значному рівні. При переході ж на інтеграційний етап розвитку міжнародного поділу праці мова йде про те, що цей крок буде сприяти підвищенню ефективності виробництва кожної країни на приблизно усередненому високому рівні у масштабах певного регі­онального співтовариства держав.

№5

Особливості розвитку сучасних МЕВ.

Становлення і розвиток сучасних МЕВ зумовлені появою низки передумов як на нац, так і на міжн рівнях. Передумови нац рівня:• підвищення рівня інтернаціоналізації розвитку в-чих сил окремої країни;• зростання нац в-ва товарів, що перевищує вн потреби;• прискорення впровадження в ек процес досягнень науково-технічного прогресу. Передумови міжн рівня:• нерівномірність розподілу факторів в-ва;• усвідомленість нації в розвитку і удосконаленні ек переваг і їх місця в формуванні МЕВ;• створення розвинутої інфраструктури зовн-ек зв'язків.Формування МЕВзавжди відбувалося під впливом певних дій і факторів:• постійне і стійке зб обсягів і асортименту товарного обміну;• розширення сфери дій і функцій світового фінансового ринку;• пошук шляхів подолання негативних наслідків глобальних проблем;• лібералізація зовнішньоторговельної політики;• поліпшення інвестиційного клімату;• лібералізація нац і міжн політики;• зміни в системі МПП;• розширення процесів регіональної ек інтеграції;• зростання значення між корпорацій;• створення і постійне удосконалення системи світового і регіонального регулювання МЕВ;• формування всесвітньої інфраструктури МЕВ;• зміни в політичних відносинах між країнами. Особливостями МЕВ як сфери розвинутого ринкового господарства є:• ек відокремлення учасників на базі МПП й нац меж;• міжн обмін факторами і результатами в-ва, що призвів до створення і функціонування світових ринків товарів, послуг, капіталів, робочої сили, технологій тощо;• дія законів попиту, пропозиції, вільного ціноутворення;• конкурентна боротьба продавців, покупців, товарів і послуг;• схильність монополізації до концентрації в-ва і збуту. Об'єктами сучасних МЕВє:• товари в матер формі (сировинні й продовольчі, готові вироби, продукція обробної промисловості, машинотехнічна продукція);• послуги (міжнародні інжиніринг, консалтинг, аудит, лізинг, туризм, транспортування, розрахунки);• технології (патентні й безпатентні ліцензії, товарні знаки);• капітал (прямі й портфельні закордонні інвестиції, міжн кредит);• робоча сила. Однією з особливостей сучасних МЕВ є ІГЖ. Великий вплив на формування і розвиток сучасних міжнародних економічних відносин мають такі фактори :1. Збільшення обсягів і асортименту міжнародного товарообміну. 2. Загострення глобальних проблем 3. Лібералізація зовнішньоекономічної політики. 4. Зміни в системі міжнародного поділу праці. 5. Процеси регіональної економічної інтеграції. 6. Зростаюче значення у світовому господарстві міжнародних корпорацій у сучасних умовах. 7. Створення і постійне удосконалювання системи світового і регіонального регулювання міжнародних економічних відносин. 8. Формування всесвітньої інфраструктури міжнародних економічних відносин. 9. Політичні фактори.

№11

Еволюція теорії МЕВ.

Ек теорія зародилась у сфері міжн торгівлі, а тому меркантилізм можна вважати початком народження міжн ек теорії. Теорія абсолютних переваг (А. Сміт) базується на тому, що без обмеження торгівлі, кожна країна почне спеціалізуватися на продукції, яка має конкретну перевагу. Це приведе до підвищ продукт праці, збуту надлишків продукції за кордоном, зрост каліф працівн, зб доходів і нагромадж капіталу, зрост нац. Багатства. Теорія порівняльних переваг (Д.Рікардо) –доки при відсутності торгівлі, у співвідношеннях цін між країнами зберігаються хоч найменші відмінності, кожна країна матиме порівняльні переваги, тобто у кожної з них знайдеться такий товар, в-во якого буде вигідним при існуючому співвідношенні витрат, ніж в-во ін. товарів. Теорія міжн вартості(Мілль) стверджує що ціна міжн обміну встановлюється за законом попиту і пропозиції на такому рівні, що сукупність експорту кожної країни дозволяє оплачувати сукупність її імпорту. Теорема Гекшера-Оліна-Самуельсона --- у випадку однорідності факторів в-ва, ідентичності техніки, досконалої конкуренції та повної мобільності товарів міжн обмін вирівнює ціну факторів в-ва між країнами. Теорія життєвого циклу(Раймонд Вернон) –деякі види продукції проходять цикл з 4 етапів(впровадження, зростання, зрілість, занепад), а в-во цієї продукції переміщується із країни в країну в залежності від стану ЖЦТ. Модель економії на масштабі —при певній технології та організації в-ва довгострокові витрати скорочуються при збільшенні обсягу виготовлення продукції. Теорія конкурентної переваги націй(М.Портер) конкурентна спроможність країни на міжн ринку залежить від поєднання 4 детермінант: факторних умов; умов попиту; споріднених і допоміжних галузей; стратегії фірм, їх структури і конкуренції.

 

№13