Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Експлiкацiя до карти інженерно-геологічного районуванняСодержание книги
Поиск на нашем сайте
Експлiкацiя служить для полегшення читання карти i бiльш повної характеристики фізико-механічних властивостей інженерних грунтiв. Будується вона на листi бiлого паперу за формою, наведеною в дод. 5. Перед побудовою експлiкацiї необхiдно скласти схему подiлу територiї карти на областi, райони i дiлянки (мал. 9). Пiдраховуємо кiлькiсть дiлянок, в нашому прикладi їх дев’ять. Будуємо головку експлiкацiї, потiм для кожної дiлянки вiдкладаємо вниз по 35 мм. Дiлянки об’єднуємо в райони i областi, як показано в дод. 5. Далi приступаємо до заповнення граф експлiкацiї. В графi 1 наводяться характеристики областей, наприклад: А – Полога двосто-роння заплава р. Горинь. Поверхня заплави нерiвна, мiсцями заболочена. Ширина складає вiд 150 до 800 м. Абсолютнi позначки поверхнi змiнюються в межах вiд 130 до 132 м, уклон поверхні біля 0,15%. В графi 2 в прямокутники ставимо iндекси районiв згідно “Карти глибин залягання дзеркала грунтових вод”. Наводимо характеристику кожного району з прогнозом на перiод повенi. Наприклад: А-II – Грунтовi води залягають на глибинi вiд 0,75 до 1,5 м з абсолютними вiдмiтками дзеркала 128,0-128,6 м і гідравлічним уклоном в 0,14%. Гiдравлiчно пов’язанi з рiчкою i не мають зв’язку з напiрними водами. В перiод повенi район затоплюється. В графi 3 кожен прямокутник заштриховуємо згiдно легенди до геолого-літологічної карти, і наводимо коротку характеристику розрiзу товщi порiд вiд 0,0 до 5,0 м. Наприклад: А-I-а 1. Сучаснi алювiальнi пiски потужнiстю до 2,0 м; 2. Верхньокрейдянi глини. В графi 4 для iлюстрування описання графи 3 потрібно дати типову лiтологiчну колонку для даної дiлянки. Породи в колонцi заштриховують, розфарбовують i iндексують згiдно геолого-лiтологiчної карти. Колонку будують висотою 25 мм i роздiлюють на 5 частин (в масштабi – через 1м). На мал. 10 показано, що потужнiсть алювiю на дiлянцi А-I-а змiнюється вiд 0,0 до 2,0 м, а на дiлянцi А-I-б – складає більше 2,0 м. Мал.10. Приклад типової геолого-літологічної колонки
В графi 5 вказуємо, якi сучаснi інженерно-геологічні процеси i явища можуть мати мiсце на данiй дiлянцi. Наприклад: заболочування, утворення елювiю, делювiю, пролювiю, лiнiйна ерозiя (утворення ярiв), розмивання берегiв i т.п. Далi переходимо до характеристики фізико-механічних властивостей ґрунтiв. В графi 6 запишемо, якi власне ґрунти будуть характеризуватись. Наприклад, для дiлянки А-I-а запишемо: 1. Пiски дрiбнi. 2. Глини. Щільність часток ґрунту записуємо в графу 7 з табл. 1. В графу 10 виписуємо з завдання величини коефіцієнта пористості (е). Щільність сухого ґрунту rd (графа 9) отримуємо з виразу (2) де rs – щільність часток ґрунту в г/см3; e – коефіцієнт пористості. В графу 13 із завдання виписуємо значення природної вологості (w) і визначаємо щільність ґрунту r
r = rd(1+w), (3)
де w – природна вологість ґрунту в частках від одиниці. В графу 11 записуємо значення пористості, яке знаходимо за величиною коефіцієнта пористості з виразу . (4)
Число пластичності (графа 12) беремо з завдання, графи 14 і 15 заповнюємо згідно табл. 1, вибираючи найбільш підхожі значення. Показник текучості Il знаходимо за залежністю (5) де w – природна вологість в %; wp і wl – вологість на границі пластичності і текучості, в %. Нормативні значення питомих зчеплень(сn), кутів внутрішнього тертя jn) та модулів деформації (Е) (графи 17-19) піщаних ґрунтів визначаємо за табл. 2, а супісків, суглинків та глин – за табл. 3 і 4.
Таблиця 1 Щільність часток ґрунту, водовіддача і коефіцієнт фільтрації деяких видів ґрунтів
Таблиця 2 Нормативні значення сn , кПа (кгс/см2), jn, град та Е МПа (кгс/см2) піщаних ґрунтів ( 1МПа = 10,19716 кгс/см2)
Таблиця 3 Значення питомого счеплення сn, кПа (кгс/см2), кута внутрішнього тертя jn, град. і модуля деформації Е, МПа (кгс/см2) пилувато-глинистих ґрунтів
Таблиця 4 Нормативні значення модулів деформації четвертинних пилувато-глинистих ґрунтів Е, кгс/см2
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-09-05; просмотров: 237; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.188.233.69 (0.005 с.) |