Французька філософська повість.

ВОЛЬТЕР «КАНДІД, АБО ОПТИМІЗМ»

1. Своєрідність розвитку Просвітництва у Франції. Вольтер – центральна постать французького та європейського Просвітництва.

2. Жанр філософської повісті в творчості Вольтера.

3. Філософська повість «Кандід, або Оптимізм»:

а) образи Кандіда, Панглоса, Мартена, Кунігунди;

б) полеміка з філософією оптимізму Лейбніца у повісті «Кандід».

в) країна Ельдорадо – продовження традицій утопічної літератури та полемічний характер образу.

г) ідеї Просвітництва в повісті;

д) своєрідність стилю твору.

 

Завдання

1. Прочитати повість Вольтера «Кандід, або Оптимізм».

2. Проробити критичну літературу з теми.

3. Розкрити два з центральних образів повісті (на вибір), спираючись на текст твору (див. схему в семінарі № 2).

4. Висвітити ідеї Просвітництва у повісті Вольтера, проілюструвати тези цитатами.

Форма контролю: письмові відповіді на завдання 3-4.

Контрольна точка № 4.

Література

1. История французской литературы / под ред Л. Андреева. – М.: Высш.шк., 1987. – 546 с.

2. История зарубежной литературы 17-18 века / Под ред. Артамонова Е.Д. – М., 1967.

3. История зарубежной литературы 18 века / Под ред. Плавскина З.И. – М., 1981. – Режим доступа: http://www.libs-web.ru/philol/izlxvii/9.html

4. Сидорченко Л. История зарубежной литературы XVIII века. – Режим доступа: http://www.gumer.info/bibliotek_Buks/Literat/Sidor/08.php

5. Пахсарьян Н.Т. Французская литература XVIII века. – Режим доступа: http://natapa.msk.ru/bibliograficheskiy-ukazatel/frantsuzskaya-literatura-xviii-veka.html

6. Силкіна В.І. Просвітництво і Вольтер // Всесвітня література та культура. – 2003. – № 1. – С.24-30.

7. Єременко О.В. Поборник природних прав людини // Всесвітня література та культура. – 1999. – № 3. – С. 22-28.

8. Штокало М. Философия французского Просвещения. – Режим доступа: http://samlib.ru/s/shtokalo_m/filosofija-francuzskogo-prosveshhenija.shtml

9. Кузнецов В. Н. Франсуа Мари Вольтер. – М.: «Мысль», 1978. – 223 с. – Режим доступа: http://lit-prosv.niv.ru/lit-prosv/kuznecov-volter/index.htm

10. Артамонов C. Философские повести Вольтера. – Режим доступа: http://lit-prosv.niv.ru/lit-prosv/articles-fra/artamonov-povesti-voltera.htm.

 

 

СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ № 5

СЕНТИМЕНТАЛІЗМ В АНГЛІЙСЬКІЙ

ТА РОСІЙСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРАХ.

Л. СТЕРН «СЕНТИМЕНТАЛЬНА ПОДОРОЖ»,

М. КАРАМЗІН «БІДНА ЛІЗА».

1. Англійський сентименталізм. Представники. Основне коло ідей. Естетика.

2. Роман Л. Стерна «Сентиментальна подорож». Порушення естетики просвітницького роману в творі. Жанрова своєрідність.

3. Образна система твору. Образ пастора Йорика. Глибина психологічного аналізу. Функції пейзажу в творі.

4. Російський сентименталізм. Тематична своєрідність. Представники.

5. Повість М. Карамзіна «Бідна Ліза». Образи Лізи та Ераста. Образ автора. Риси сентименталізму в повісті. Роль пейзажу в творі.

 

Завдання

1. Прочитати роман Л. Стерна «Сентиментальна подорож» та повість М. Карамзіна «Бідна Ліза».

2. Проробити критичну літературу з теми.

3. Спираючись на текст роману Л. Стерна «Сентиментальна подорож», доказати його приналежність до сентименталізму.

4. Розкрити образну систему повісті М. Карамзіна «Бідна Ліза» (Ліза, Ераст, образ автора) (див. схему в семінарі № 2).

Форма контролю: письмові відповіді на завдання 3-4.

Контрольна точка № 5.

Література

1. Аникин Г.В., Михальская Н.П. История английской литературы. – М.: Высшая школа, 1985. – 431 с.

2. История зарубежной литературы 18 века / Под ред. Плавскина З.И. – М., 1981. – Режим доступа: http://www.libs-web.ru/philol/izlxvii/9.html

3. Елистратова А. Английский роман эпохи Просвещения. – М.: Наука, 1966. – С. 324-360.

4. Тураев С.В. От просвещения к романтизму. – М.: Наука, 1983. – 256 с.

5. Бабаева С.А. Жанр «Сентиментального путешествия» Л. Стерна и его влияние на русскую литературу второй половины XVIII века. – Режим доступа: http://lit-prosv.niv.ru/lit-prosv/articles-eng/babaeva-zhanr-puteshestviya-sterna.htm

6. Романчук Л. Особенности повествовательной манеры Стерна в «Сентиментальном путешествии». – Режим доступа: http://lit-prosv.niv.ru/lit-prosv/articles-eng/romanchuk-osobennosti-sterna.htm

7. Орлов П.А. Русский сентиментализм. – М.,1977.

8. Берков П.Н., Макогоненко Г.П. Жизнь и творчество Н.М.Карамзина // Карамзин Н.М.Избранные сочинения в 2 т.т. – М.-Л.,1964. – Т.1.

9. Лебедева О.В. История русской литературы XVIII века. – М.: Высшая школа, 2003. – 418 с.

10. Павлович С.Э. Пути развития русской сентиментальной прозы XVIII в. – Саратов, 1974.

СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ № 6

ІТАЛІЙСЬКИЙ ТЕАТР XVIII СТОЛІТТЯ.

К. ГОЛЬДОНІ «ТРАКТИРНИЦЯ»,

К. ГОЦЦІ «ПРИНЦЕСА ТУРАНДОТ»

 

1. Розвиток театру в Італії XVIII століття. Комедія «дель арте». «Літературна» («вчена») комедія. Полеміка К. Гольдоні та К. Гоцці.

2. Творчий шлях Карло Гольдоні. Просвітницькі ідеї в його п’єсах.

3. «Трактирниця» К. Гольдоні як комедія характерів:

а) зображення звичаїв «своєї країни та своєї епохи»;

б) система персонажів та проблематика п’єси.

4. Жанр «фьяби» (трагікомічна казка) в творчості Карло Гоцці.

5. «Принцеса Турандот» К. Гоцці:

а) своєрідність композиції; риси комедії «дель арте»;

б) філософська та моральна проблематика п’єси.

Завдання

1. Прочитати комедії К. Гольдоні та К. Гоцці.

2. Проробити критичну літературу з теми.

3. Проаналізувати два з центральних образів комедії К. Гольдоні «Трактирниця» (на вибір), залучаючи у ході аналізу текст твору (див. схему в семінарі № 2). Звернути увагу на функціонування просвітницьких ідей в образах.

4. Виявити та проаналізувати риси комедії «дель арте» у творі К. Гоцці.

Форма контролю: письмові відповіді на завдання 3-4.

Контрольна точка № 6.

 

Література

1. Реизов Б.Г. Итальянская литература XVIII века. – Л.: Издательство Ленинградского университета, 1966. – 358 с.

2. Мокульский С. Итальянская литература. – Режим доступа: http://17v-euro-lit.niv.ru/17v-euro-lit/mokulskij-italyanskaya-literatura/chast-1.htm

3. Итальянская драматургия. – Режим доступа: http://lit-prosv.niv.ru/lit-prosv/articles-ita/italyanskaya-dramaturgiya.htm

4. Реизов Б.Г. Карло Гольдони. – Режим доступа: http://lit-prosv.niv.ru/lit-prosv/reizov-karlo-goldoni/chast-1.htm

5. Сидорченко Л. История зарубежной литературы XVIII века – Режим доступа: http://www.gumer.info/bibliotek_Buks/Literat/Sidor/08.php

6. Берковский Н. Открытая лекция. Карло Гоцци и романтический юмор. – Режим доступа: http://19v-euro-lit.niv.ru/19v-euro-lit/berkovskij-lekcii/karlo-gocci.htm

7. Киреев Р. Гольдони: маски и лица. – Режим доступа: http://lit-prosv.niv.ru/lit-prosv/articles-ita/kireev-goldoni-maski-lica.htm

8. Томашевский Н. Итальянский театр XVIII века. – Режим доступа: http://lit-prosv.niv.ru/lit-prosv/articles-ita/tomashevskij-italyanskij-teatr.htm

9. Фейгина Е.В. Любовь и представление о счастье в комедиях К. Гольдони. – Режим доступа: http://lit-prosv.niv.ru/lit-prosv/articles-ita/fejgina-lyubov-predstavlenie.htm

10. Фейгина Е.В. Специфика сказочного в драмах К. Гоцци. – Режим доступа: http://lit-prosv.niv.ru/lit-prosv/articles-ita/fejgina-specifika-skazochnogo-gocci.htm

 

СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ № 7

НІМЕЦЬКА ЛІТЕРАТУРА ДОБИ ПРОСВІТНИЦТВА.

Й.В. ГЕТЕ «ФАУСТ»

1. Життєвий і творчий шлях Й. В. Гете.

2. Історія створення трагедії «Фауст». Літературні джерела твору.

3. «Пролог у театрі» та «Пролог на небесах». Їх функції в трагедії.

4. Жанрова та сюжетно-композиційна своєрідність твору.

5. Система персонажів трагедії: Фауст-Вагнер; Фауст-Маргарита; Фауст-Мефістофель.

6. Основні сюжетні лінії другої частини трагедії.

7. Філософська проблематика твору. Зміст фіналу. Гетевська концепція життя людини.

 

Завдання

1. Прочитати трагедію Й. В. Гете «Фауст».

2. Проробити критичну літературу з теми.

3. Скласти цитатний план-характеристику одного з центральних образів трагедії «Фауст».

4. Написати твір-роздум на одну з наступних тем (на вибір):

«Що таке добро (за трагедією Й. В. Гете «Фауст»)».

«Боротьба добра і зла в душі людини (за трагедією Й. В. Гете «Фауст»)»

«Що таке істина (за другою частиною трагедії Й. В. Гете «Фауст»)»

 

Форма контролю: письмові відповіді на завдання 3-4.

Контрольна точка № 7.

 

Література

1. Аникст А.А. «Фауст» Гете. – М.: Просвещение, 1979. – 240 с.

2. Верцман И. Эстетика Гете // Проблемы художественного сознания. – М.: Искусство, 1967. – С. 156-171.

3. Лейтес Н. С. От «Фауста» до наших дней. – М.: Просвещение, 1987. – С. 11-34.

4. Волков И. «Фауст» Гете и проблемы художественного метода. – М.: Изд-во МГУ, 1970. – 234 с.

5. Лещук Т.И. «Фауст» Й.В. Ґете в контексті ідеї довговічності (Погляд через ретроспекцію наукового слова). – Режим доступа: http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/Vnulp/Lingvistyka/2007_586/32.pdf

6. Холодковский Н.А. Й.В. Гете. – Челябинск: Урал, 1996. – 153 с. – Режим доступа: http://lit-prosv.niv.ru/lit-prosv/holodkovskij-gete/index.htm

7. Гуляев Н.А. История немецкой литературы. – М.: Высшая школа, 1975. – Режим доступа: http://19v-euro-lit.niv.ru/19v-euro-lit/istoriya-nemeckoj-literatury/iogann-volfgang-gete.htm

8. Жирмунский В.М. История легенды о Фаусте. – Режим доступа: http://lit-prosv.niv.ru/lit-prosv/zhirmunskij-legenda-o-fauste/chast-1.htm

9. Эмиль Людвиг. Гете. – М.: Молодая гвардия, 1965. – Режим доступа: http://lit-prosv.niv.ru/lit-prosv/emil-lyudvig-gete/index.htm

10. Философское значение немецкой литературы (Гете, Шиллер, романтики). – Режим доступа: http://lit-prosv.niv.ru/lit-prosv/articles-ger/filosofskoe-znachenie-gete-shiller.htm