Тема 2: Система управління охороною праці в організації 





Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Тема 2: Система управління охороною праці в організації



Лекція 2

Тема 2: Система управління охороною праці в організації

План

1. Настанова з систем управління охороною праці. МОП-СУОП 2001. ILO-OSH 2001.

2. Оцінка стану безпеки праці в організації.

3. Регулювання охорони праці у колективному договорі, угоді.

4. Порядок заохочення працюючих за дотримання вимог охорони праці.

5. Підготовка документів для визначення та обліку шкідливих і небезпечних виробничих факторів.

6. Підготовка документів для оцінки ступеня професійного ризику виробництва

Питання, що виносяться на самостійне опрацювання:

1. Положення про СУОП, структура та зміст його розділів.

2. Системи менеджменту гігієни і безпеки праці. ONSAS 1801:2007.

3. Ефективність функціональної структури СУОП.

4. Політика в галузі охорони праці.

5. Опрацювання програм поліпшення стану умов і безпеки праці.

 

1. Настанова з систем управління охороною праці.

МОП-СУОП 2001. ILO-OSH 2001

Позитивна дія впровадження систем управління охороною праці (СУОП) на рівні організації як на зниження небезпек і ризиків, так і на продуктивність, нині визнана урядами, роботодавцями і працівниками.

Ця Настанова з систем управління охороною праці розроблена Міжнародною Організацією Праці (МОП) відповідно до загальновизнаних міжнародних принципів, визначених представниками трьох сторін соціально-трудових відносин. Цей тристоронній підхід забезпечує силу, гнучкість і належну основу для розвитку стабільної культури безпеки в організації Тому МОП розробило цю Настанову з систем управління охороною праці, що добровільно приймалася б до виконання, яка відображає цінності і засоби МОП, що стосуються забезпечення безпеки і охорони здоров'я працівників.

Практичні рекомендації цієї Настанови призначені для використання всіма, хто несе зобов'язання і відповідальність за управління охороною праці. Вони не є юридично обов'язковими і не спрямовані на те, щоб замінити національні закони, правила або прийняті стандарти. їх засто­сування не вимагає сертифікації.

Роботодавець відповідальний і несе обов'язки з організації охорони праці. Здійснення системи управління охороною праці є корисним підхо­дом до виконання цих обов'язків. МОП розробила цю Настанову як практичний інструмент сприяння організаціям і компетентним установам у здійсненні безперервного вдосконалення діяльності з охорони праці.

Зв'язки між національними основами для систем управління охоро­ною праці (СУОП) і їх основними елементами представлені на рис. 1.

Рис. 1. Елементи національних основ систем управління охороною праці

 

Оцінка стану безпеки праці

Значення КБп Оцінка стану безпеки праці
1,00 – 0,90 відмінно
0,89 – 0,80 добре
0,79 – 0,70 задовільно
менше 0,70 незадовільно

 

Значення коефіцієнтів безпеки праці визначаються щомісяця для всіх категорій робітників та службовців.

Величина коефіцієнта безпеки праці робітника – це різниця між одиницею і відношенням кількості допущених порушень (а) до їх можливої кількості (А):

(1)

Облік допущених порушень ведеться в журналі оперативного контролю, включаючи порушення правил і норм охорони праці, виявлених під час проведення й інших видів контролю.

 

Кожне порушення може бути оцінене залежно від його тяжкості, спрямованості профілактичної роботи в балах. Тоді а – сумарна оцінка в балах допущених порушень; А – сумарна оцінка в балах усіх можливих порушень.

Якщо величина А = 100 балам, то формула (1) значно спрощується і буде мати вигляд:

Бальна оцінка порушень, що входять до класифікатора дозволяє визначити пріоритети в профілактичній роботі на конкретному відрізку часу в даній організації (підприємстві, підрозділі). Класифікатор повинен затверджуватися на зборах (конференції) трудового колективу при затвердженні Колективного договору і діяти в період його дії, тобто не менше року.

Величина коефіцієнта КБПбригадира – середньоарифметична величина, усіх членів бригади, тобто

де п – кількість членів бригади.

Коефіцієнт безпеки праці бригади – є середньоарифметичною величиною коефіцієнтів (бригадира) і коефіцієнтів безпеки праці, отриманих бригадою протягом місяця, при проведенні другого і третього ступенів оперативного контролю.

Наприклад, величина = 0,8; при проведенні оперативного контролю отримано такі оцінки; 0,7; 0,6; 0,8; 0,7; 0,6; тобто є шість оцінок; тоді:

Аналогічно визначається – ланки, якщо вона працює у відриві від бригади.

Коефіцієнт безпеки праці об'єкта– дорівнює , якщо на ньому працює одна бригада; якщо бригад m, то

Коефіцієнт безпеки праці лінійних ІТП (майстрів, виконробів тощо) – це середньоарифметична величина відповідних коефіцієнтів підвідомчих бригад з урахуванням особистого внеску в забезпечення безпеки (охорони) праці конкретного керівника, що характеризується величиною коригувального коефіцієнта – С, що має як позитивні, так і негативні значення (див. додаток 8) залежно від досягнень або недоглядів у роботі,

де К– кількість підвідомчих бригад.

 

Коефіцієнт безпеки праці дільниці – це середньоарифметична величина відповідних коефіцієнтів об'єктів, які споруджує колектив дільниці:

Значення коефіцієнта безпеки праці начальника дільниці визначається як середньоарифметична величина і коефіцієнта виконавчої дисципліни – з урахуванням величини коригу­валь­ного показника:

Значення визначається на третьому ступені оперативного контролю за «Класифікатором відповідності вимогам безпеки пра­ці дільниць і діяльності функціональних служб» як відношення числа виконаних вимог до загального числа В в балах пунктів класифікатора. Оскільки сума балів В розділів класифікатора дорівнює 100, величина

Значення КБПорганізації визначається як середньоарифметичне значення КБП підвідомчих підрозділів:

де L – кількість дільниць (підрозділів).

 

Значення коефіцієнта безпеки праці для керівників функціональних служб визначається на першому – третьому ступенях оперативного контролю як середньоарифметична і коефіцієнта виконавської дисципліни з урахуванням величини С:

Значення КБП керівників (начальника, головного інженера) визначаються як середньоарифметичні і коефіцієнта безпеки праці організації , отриманого при проведенні комісією органі­зації вищого рівня ступеня оперативного контролю стану безпеки праці:

Методика визначення значення КБПдля структурних підрозділів і функціональних служб організацій вищого рівня і підприємств аналогічна викладеній.

Застосування коефіцієнтів безпеки праці дозволяє кількісно оцінювати не тільки стан умов на робочих місцях бригад, у будівельних організаціях у цілому, але й діяльність інженерно-технічних працівників, спрямовану на створення цих умов, а також здійснювати на цій основі моральне і матеріальне стимулювання всіх категорій працюючих. При цьому отримуються співставні результати роботи різних колективів будівельників за певний відрізок часу.

Практика показала, що цей коефіцієнт може бути прийнятий як критерій при оцінці дієвості СУОП, оскільки він має кількісне вираження, аналіз його динаміки дозволяє визначити справжню ефективність системи, а при його визначенні враховуються всі істотні сторони функціонування системи. Маючи певний фізичний зміст, він зрозумілий і відчутний для керівників виробництва, полегшує порівняння ідеальної (КБП = 1,0) і реальної характеристик роботи системи.

3. Регулювання охорони праці у колективному договорі, угоді

Колективний договір, угодаукладається профспілковим комі­тетом підприємства від імені трудового колективу з роботодавцем[1].

Проект договору (угоди) повинен обговорюватись на зборах (конференції) трудового колективу і затверджуватись зборами (конференцією).

Колективний договір повинен містити основні положення з питань праці і заробітної плати, положення в галузі робочого часу, відпочинку, матеріального стимулювання, охорони праці, удоско­налення виробництва і праці, зміцнення виробничої і трудової дисципліни, соціальні питання та ін.

Договір укладається в письмовій формі терміном на 1 рік і по­ширюється на всіх працівників установи, незалежно від того, чи є вони членами профспілки.

Колективний договір (угода) є найважливішим документом у системі нормативного регулювання взаємовідносин між робото­давцем і працівниками з першочергових соціальних питань, у тому числі з питань охорони праці.

Згідно ст. 47 Конституції України[2] кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Законами України, що входять до Кодексу Законів про Працю[3] «Про охорону праці" та "Про колективні договори і угоди", передбачено внесення комп­лексних заходів щодо організації безпечних і нешкідливих умов праці в колективні договори та визначення обов'язків сторін з цих заходів.

Колективний договір повинен обов'язково містити зобов'язан­ня сторін щодо заходів захисту прав та соціальних інтересів осіб, які потерпіли на виробництві від нещасних випадків або проф­захворювань, а також утриманців і членів сімей загиблих.

Згідно ст. 11 Закону України "Про охорону праці"[4] рекомендо­вано включати до розділу "Охорона праці" договору заходи із по­ліпшення умов праці інвалідів, жінок, підлітків, надання їм пільг за виконання вимог щодо охорони праці.

Згідно з Законом України "Про внесення змін і доповнень до Кодексу України про адміністративні правопорушення і Кримі­нального кодексу України", адміністративним правопорушенням вважається ухилення від участі в переговорах щодо укладання, зміни або заповнення колективного договору, угоди; порушення строків переговорів або ухилення від переговорів роботодавців, уповноважених трудових колективів, або незабезпечення роботи комісій із представників сторін по укладенню, зміні або доповнен­ням колективного договору, і передбачає накладення на порушни­ка штрафу в розмірі десяти мінімальних заробітних плат. По­рушення чи невиконання колективного договору особами робото­давців, уповноваженим трудового колективу, представниками тру­дових колективів передбачає накладання штрафу у розмірі до ста мінімальних заробітних плат.

Ненадання особами, які представляють роботодавців або інші уповноважені трудовим колективом органи, представникам тру­дових колективів інформації, необхідної для ведення колективних переговорів і здійснення контролю за виконанням колективних договорів, угод передбачає накладання штрафу у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат.

Далі я приведу приблизну редакцію розділу «Охорона праці» в колективному договорі[5].

«Охорона праці»

Власник або уповноважений ним орган зобов'язується.

1. Забезпечити своєчасне виконання комплексних заходів щодо забезпечення норма­тивів безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, створення безпечних і нешкід­ливих умов праці, підвищення існуючого рівня охорони праці (додаток до розділу).

2. Створити фонд охорони праці на підприємстві в розмірі одного відсотка від обсягів виробництва.

Кошти фонду використовувати на доведення умов і безпеки праці до нормативних вимог, підвищення існуючого рівня охорони праці на виробництві або на виконання комплексних заходів, що забезпечують досягнення встановлених нормативів з охорони праці, на придбання спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального за­хисту, проведення атестацій робочих місць на відповідність їх нормативам, актам з охорони праці, придбання устаткування та матеріалів з метою профілактики проф-захворовань та реабіталітації потерпілих від нещасних випадків, проведення техніч­ної експертизи аварійних приміщень і споруд, а також попередження дорожньо-транспортних пригод.

3. До _ провести аналіз стану та причин виробничого травматизму і за­хворювань, розробити та реалізувати заходи щодо запобігання нещасних випадків та за­хворювань на виробництві (окремий план).

4. До _закінчити атестацію робочих місць, розробити заходи щодо при­ведення умов праці на робочих місцях у відповідність з вимогами стандартів норматив­них актів з охорони праці.

5. Провести навчання і атестацію працівників, які зайняті на роботах з підвищеною небезпекою (додаток).

6. Забезпечити суворе дотримання посадовими особами та інженерно-технічними працівниками вимог Закону України "Про охорону праці", нормативних актів про охоро­ну праці, технологічних процесів, графіків планово-попереджувальних ремонтів устатку­вання та вентиляції.

7. Працівників, зайнятих на роботах з важкими та шкідливими умовами праці, без­платно забезпечувати молоком (додаток).

8. Забезпечити умивальники і душові милом або організувати видачу мила працівни­кам (додаток).

9 Своєчасно видавати працюючим, відповідно до норм, спецодяг, спецвзуття, інші засоби індивідуального захисту. Компенсувати працівникам витрати на придбання ними засобів індивідуального захисту, якщо по нормі строк їх видачі закінчився, а на підприєм­стві в наявності їх немає. У випадку дострокового їх зносу не з вини працівників, замі­нювати за рахунок підприємства (додаток).

10. З метою поліпшення умов праці жінок, реалізувати такі заходи:

а) не допускати жінок на важкі роботи з небезпечними умовами праці (додаток);

б) не допускати жінок до піднімання і перенесення вантажу, вага якого перевищує граннчно допустимі норми (додаток).

11. Відшкодовувати працівникові шкоду, заподіяну йому каліцтвом або іншим уш­кодженням здоров'я, пов'язаними з виконанням трудових обов'язків у повному розмірі втраченого заробітку, а також оплачувати потерпілому (членам сім'ї та утриманцям поме­рлого) одноразову допомогу. Якщо відповідно до медичного висновку у потерпілого встановлена стійка втрата працездатності, ця допомога повинна бути не менше суми, визначеної з розрахунку середньомісячного заробітку за кожний відсоток втрати ним про­фесійної працездатності.

У разі смерті потерпілого розмір одноразової допомоги повинен бути не менше п'я­тирічного заробітку працівника; його сім'ї, крім того, не менше однорічного заробітку на кожного утриманця померлого, а також на його дитину, яка народилася після смерті.

12. Якщо нещасний випадок трапився внаслідок невиконання потерпілим вимог норма­тивних актів про охорону праці, розмір одноразової допомоги може бути зменшений лише у порядку, що визначається трудовим колективом підприємства, але не більше як на 50%. Факт наявності вини потерпілого встановлюється комісією по розслідуванню нещасного випадку.

13. Відшкодовувати потерпілому витрати на лікування, протезування, придбання транспортних засобів, по догляду за ним та інші види медичної соціальної допомоги, відповідно до медичного висновку, що видається в установленому порядку. Надавати ін­валідам праці, включаючи непрацюючих на підприємстві, допомогу у вирішенні соціаль­но-побутових питань за їх рахунок, а при можливості — за рахунок підприємства.

14. За працівниками, які втратили працездатність у зв'язку з нещасним випадком на виробництві, зберігати місце роботи та середню заробітну плату на весь період до відно­влення працездатності без визнання їх в установленому порядку інвалідами. У разі неможливості виконання потерпілим попередньої роботи, забезпечити відповідно до ме­дичних рекомендацій його перепідготовку і працевлаштування, встановити пільгові умо­ви та режим роботи.

15. Організовувати проведення попереднього та періодичного медичних оглядів пра­цівників.

16. За порушення Закону та нормативних актів по охороні праці притягувати винних працівників до дисциплінарної, адміністративної, матеріальної, судової відповідальності, згідно зі ст. 49 Закону України "Про охорону праці" та іншими актами законодавства

17. Запроваджувати систему стимулювання працівників, які виконують акти законо­давства з питань охорони праці та техніки безпеки, не порушують вимог особистої і ко­лективної безпеки, беруть активну участь в здійсненні заходів щодо підвищення рівня охорони праці на підприємстві.

Працівники підприємства зобов'язуються:

- вивчати та виконувати вимоги правил і нормативних актів по охороні праці, -суворо дотримуватися правил експлуатації устаткування, норм, правил, стандартів та інструкцій з охорони праці, встановлених вимог поводження з машинами, механізма­ми, інструментами тощо;

- застосовувати в разі необхідності засоби індивідуального захисту;

- проходити в установленому порядку' попередні та періодичні медичні огляди;

- брати активну участь у створенні безпечних умов праці;

- вносити пропозиції по ліквідації можливих аварійних ситуацій на виробництві;

- ставити до відома майстра про нещасний випадок.

4. Порядок заохочення працюючих за дотримання вимог охорони праці

Стимулювання є однією з основних функцій Системи управління охороною праці (СУОП), без якого неможливе повноцінне її функціонування. Воно повинно спрямовуватись на забезпечення ефективності заходів з охорони праці, підвищення зацікавленості всіх категорій працівників щодо забезпечення та підтримки здорових та безпечних умов праці. Положення, що діятиме на підприємстві, має призначатись для використання під час формування системи оплати праці та заохочення працівників усіх рівнів.

Система стимулювання повинна містити форми як матеріального, так і морального заохочення, а також заходи економічного та дисциплінарного впливу за невиконання заходів з охорони праці. Ця система повинна будуватись на принципах врахування показників охорони праці у загальній кількості показників, за якими оцінюють господарську діяльність підприємства.

Стимулювання охорони праці передбачене ст. 25 Закону «Про охорону праці». Види заохочень визначаються колективним договором, угодою.

Приблизний перелік питань, які можуть бути включені до Положення про заохочення працюючих

1. Матеріальне стимулювання з охорони праці враховують під час формування системи оплати праці та заохочення працівників. Воно є підсистемою в системі стимулювання господарської діяльності, але не застосовується за результатами внутрішнього аудиту з охорони праці.

2. Моральне стимулювання проводиться за підсумками роботи за рік нагородженням почесними грамотами, спеціальними вимпелами, знаками відзнаки, занесенням на дошку пошани тощо.

3. Стимулюванню підлягають всі категорії працівників. Оціночні показники з охорони праці для працівників (див. таблицю) вклю­чаються до показників, за якими оцінюється господарська діяльність.

4. Разові санкції у формі дострокового позбавлення або зменшення розмірів надбавки до заробітної плати можуть застосовуватись за разові грубі або неодноразові порушення правил безпеки, що призвели до аварії або смертельного нещасного випадку. Такі заходи обов’язково повинні передбачатись колективним договором і не суперечити нормам трудового законодавства.

5. Матеріальне заохочення посадових осіб виробничих дільниць проводиться залежно від ступеня професійного ризику виробництва шляхом коригування (збільшення або зменшення) середнього розміру основної премії працівників відповідного структурного підрозділу. Зокрема:

• якщо ступінь професійного ризику виробництва вищий за середній по підприємству – премія зменшується на 15% (тобто-15%);

• якщо структурний підрозділ працює в межах недопустимого ризику, премія зменшується на 25%;

• якщо структурний підрозділ працює в межах терпимого ризику, премія не зменшується, але й не збільшується;

• якщо структурний підрозділ працює в межах припустимого ризику, але нижчого від середнього по підприємству – премія збільшується на 15%;

• якщо ж структурний підрозділ працює в межах незначного ризику, але нижчого від середнього по підприємству, то премія збільшується на 25%.

6. За невиконання заходів з охорони праці у встановлені строки відповідальній посадовій особі встановлюється розмір премії за місяць менший від середнього по підприємству на 25%, 50% або 100%.

7. За кожний нещасний випадок майстер дільниці, на якій він стався, позбавляється 25% місячної премії у разі втрати працездатності потерпілим від 6 до 30 днів, і 50% у разі втрати працездатності потерпілим від 31 до 120 днів.

8. За кожний нещасний випадок зі смертельним наслідком керівнику структурного підрозділу та майстру, на дільниці яких стався нещасний випадок, премія не нараховується.

9. Премія також не нараховується посадовій особі за той місяць, коли вона була притягнена до дисциплінарної чи адміністративної відповідальності представником органу державного нагляду за охороною праці.

10. Працівникам служби охорони праці премія призначається залежно від вжитих ними заходів щодо підвищення рівня безпеки виробництва. її розмір не залежить від кількості нещасних випадків у звітному періоді і складає 100% премії, що нараховується керівникам та відповідним спеціалістам основних виробничо-технічних служб і може бути знижений лише за розпорядженням керівника підприємства в разі:

• незабезпечення контролю за виконанням заходів з охорони праці, передбачених щорічним планом, наказами тощо;

• недостовірності та несвоєчасності підготовки статистичної звітності з охорони праці;

• низької якості проведеного розслідування нещасного випадку на виробництві;

• невідповідності прийнятих ними рішень вимогам діючого законодавства.

5. Підготовка документів для визначення та обліку шкідливих і небезпечних виробничих факторів

Опрацюємо Положення про СУОП для умовного підприємства створеного засновником, який безпосередньо їм керує, виконуючи функції директора.

Чисельність працюючих – 250 осіб. Розміщено воно у окремій двоповерховій будівлі і має такі виробничі дільниці:

• холодної оброки металів (верстати - токарні, фрезерні, стругальні, шліфувальні, заточні тощо);

• холодної штамповки (преси);

• термічної обробки (печі електричні, масляні ванни);

• зварювальну (електро- та газозварювання);

• агрегатно-складальну (ручний пневмо- і електроінструмент, вантажопідйомні механізми);

• слюсарну;

• гальванопокриття;

• фарбувальну.

Теплопостачання та постачання стисненого повітря – централізо­ване від сторонніх постачальників.

Запропонована методика опрацювання Положення є одним із варіа­нтів впровадження СУОП. Вона не протирічить чинному законодавству, але потребує погодження з органами Держгірпромнагляду стосовно термінів усунення відхилень від чинних нормативно-правових актів з охорони праці.

Наприклад, розробку СУОП розпочинаємо 01.01.2014 р. Служба охорони праці готує проект наказу такого змісту:

Для опрацювання системи управління охороною праці (СУОП),

НАКАЗУЮ:

1. Створити комісію у складі:

Головний інженер – голова комісії (вказуються прізвища та ініціали).

Спеціаліст з охорони праці – заступник голови комісії.

Головний технолог – член комісії.

Головний механік – член комісії.

Головний енергетик – член комісії.

Начальник енергомеханічної служби – член комісії.

Голова профкому (за погодженням) – член комісії.

2. Комісії до 1 квітня 2014 р. опрацювати та затвердити у Держгірпромнагляду:

• перелік нормативно-правових актів з охорони праці, дія яких поширюється на підприємство;

• перелік шкідливих та небезпечних виробничих факторів, що діють на підприємстві, та з’ясувати можливість контролю діючих шкідливих виробничих факторів і необхідність залучення для цих цілей сторонніх організацій;

• карти визначення та обліку шкідливих і небезпечних виробничих факторів;

• види та рівні ризиків виникнення нещасних випадків та професійних захворювань;

• показники для оцінки ризиків виникнення нещасних випадків та професійних захворювань;

• систему контролю за станом умов та безпеки праці.

Опрацьовані комісією карти обліку та визначення шкідливих і небез­печних виробничих факторів надати керівникам структурних підрозділів.

3. Керівникам структурних підрозділів до 1 липня 2004 р. забезпе­чи­ти складання карт для ідентифікації небезпечних виробничих факторів та надати дані службі охорони праці.

4. Службі охорони праці до 1 серпня 2014 р. визначити ступінь ризику у кожному структурному підрозділі та на підприємстві в цілому, найбільш небезпечні фактори, що впливають на ступінь ризику виник­нення нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, і подати пропозиції щодо формування політики підприємства з охорони праці, її цілей та завдань на поточний і наступні роки.

5. Плановику-економісту (головному бухгалтеру) до 7 липня 2014 p.:

• визначити витрати на забезпечення вимог з охорони праці, придбання засобів індивідуального захисту, спеціального харчування (молока, кисломолочних продуктів, соків тощо), мила та інших знешкод­жу­ючих засобів, підсоленої газованоїводи;

• повідомити службі охорони праці суму коштів, що відповідає 0,5% від обсягу реалізованої продукції у минулому році.

6. Службі охорони праці разом зі службою праці та заробітної плати до 1 липня 2014 р. підготувати пропозиції щодо системи заохочення працюючих з питань охорони праці.

7. Голові комісії до 1 вересня 2014 р. подати на затвердження проект Положення про СУОП.

Виконання наказу служба охорони праці починає з опрацювання переліку нормативно-правових актів з охорони праці, що регулюють вимоги з безпечного ведення робіт, забезпечує їх придбання та інформує керівників структурних підрозділів про їх наявність. У п. 9.1 “Початок роботи” наведено основний перелік нормативно-правових актів загального характеру. Враховуючи галузеву спрямованість підприємства, до цього переліку необхідно додати такі нормативні документи:

Правила будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів;

Правила будови і безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском;

Правила будови і безпечної експлуатації трубопроводів пари і гарячої води;

Правила з техніки безпеки і виробничої санітарії при нанесенні метало-покриття;

Правила з техніки безпеки і виробничої санітарії при холодній обробці металів;

Правила з техніки безпеки і виробничої санітарії при електрозварю­вальних роботах;

Правила з техніки безпеки і виробничої санітарії при термічній обробці металів;

Правила з техніки безпеки і виробничої санітарії при фарбуванні виробів у машинобудуванні;

Правила з техніки безпеки і виробничої санітарії у ковальсько-пресовому виробництві;

Правила з охорони праці у зварювальному виробництві;

ГОСТ 12.2.009-80 ССБТ. «Станки металлообрабатывающие. Общие требования безопасности»;

ГОСТ 12.2.003-91 ССБТ. «Оборудование производственное. Общие требования безопасности»;

ГОСТ 12.2.010-75 ССБТ. «Машины ручные пневматические. Общие требования безопасности»;

ГОСТ 12.2.117-88 ССБТ. «Прессы гидравлические. Требования безопасности».

Наступний етап – опрацювання форм карт обліку та визначення шкідливих і небезпечних виробничих факторів (карти складаються та зберігаються у структурному підрозділі або службі).

Для ідентифікації шкідливих виробничих факторів та факторів трудового процесу пропонується використовувати Карту умов праці відповідно до Методичних рекомендацій щодо проведення атестації робочих місць за умовами праці, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 1 вересня 1992 р. № 41.

Припустимо, що атестація робочих місць на підприємстві проводилась у 2000 р. і стан умов та безпеки праці на робочих місцях не змінився. У такому разі використовуємо дані табл. 1. До уваги беруться ті фактори виробничого середовища і трудового процесу, норми яких віднесені до III класу (графи 6, 7, 8).

Таблиця 1

Карта умов праці

№ з/п Фактори виробничого середовища     Дата дослід­жень Норма­тивне значення ГДК, ГДР Фак­тичне зна­чення III клас – небезпечні та шкідливі умови праці Трива­лість дії фактора протягом зміни, % При­мітки
1 ст. 2 ст. 3 ст.
Шкідливі хімічні речовини:
1 клас небезпеки 2 клас небезпеки 3-4 класи небезпеки Дата   Те саме   » 0,1   1,0   0,3   1,8   44,0     1,8   2,2    
Аерозолі (пил) пе­реважно фіброгенної Дії » 13,0   2,17      
Вібрація (зага­ль­на і локальна)  
Шум Дата      

 

Під час підготовки карт обліку небезпечних виробничих факторів викорис­товується ГОСТ 12.0.003-74* ССБТ. «Опасные и вредные производственные факторы. Классификация». Згідно з ГОСТом до небезпечних факторів відносяться машини та механізми, що рухаються, незахищені рухомі елементи виробничого обладнання; вироби, заготовки, матеріали, що пересуваються, небезпечний рівень напруги в електричній мережі, замикання якої може статися через тіло людини; підвищений рівень статичної електрики. Їх оцінка визначається наявністю огороджувальних, запобіжних пристроїв, сигналізації безпеки, засобів захисту від дії електричного струму. Для їх обліку складаємо відповідну карту (табл. 2).

 

Таблиця 2

Карта обліку мікротравм

 

№ з/п Обставини Причини Вжиті заходи
       

 

Таблиця 4

Лекція 2

Тема 2: Система управління охороною праці в організації

План

1. Настанова з систем управління охороною праці. МОП-СУОП 2001. ILO-OSH 2001.

2. Оцінка стану безпеки праці в організації.

3. Регулювання охорони праці у колективному договорі, угоді.

4. Порядок заохочення працюючих за дотримання вимог охорони праці.

5. Підготовка документів для визначення та обліку шкідливих і небезпечних виробничих факторів.

6. Підготовка документів для оцінки ступеня професійного ризику виробництва

Питання, що виносяться на самостійне опрацювання:

1. Положення про СУОП, структура та зміст його розділів.

2. Системи менеджменту гігієни і безпеки праці. ONSAS 1801:2007.

3. Ефективність функціональної структури СУОП.

4. Політика в галузі охорони праці.

5. Опрацювання програм поліпшення стану умов і безпеки праці.

 

1. Настанова з систем управління охороною праці.

МОП-СУОП 2001. ILO-OSH 2001

Позитивна дія впровадження систем управління охороною праці (СУОП) на рівні організації як на зниження небезпек і ризиків, так і на продуктивність, нині визнана урядами, роботодавцями і працівниками.

Ця Настанова з систем управління охороною праці розроблена Міжнародною Організацією Праці (МОП) відповідно до загальновизнаних міжнародних принципів, визначених представниками трьох сторін соціально-трудових відносин. Цей тристоронній підхід забезпечує силу, гнучкість і належну основу для розвитку стабільної культури безпеки в організації Тому МОП розробило цю Настанову з систем управління охороною праці, що добровільно приймалася б до виконання, яка відображає цінності і засоби МОП, що стосуються забезпечення безпеки і охорони здоров'я працівників.

Практичні рекомендації цієї Настанови призначені для використання всіма, хто несе зобов'язання і відповідальність за управління охороною праці. Вони не є юридично обов'язковими і не спрямовані на те, щоб замінити національні закони, правила або прийняті стандарти. їх засто­сування не вимагає сертифікації.

Роботодавець відповідальний і несе обов'язки з організації охорони праці. Здійснення системи управління охороною праці є корисним підхо­дом до виконання цих обов'язків. МОП розробила цю Настанову як практичний інструмент сприяння організаціям і компетентним установам у здійсненні безперервного вдосконалення діяльності з охорони праці.

Зв'язки між національними основами для систем управління охоро­ною праці (СУОП) і їх основними елементами представлені на рис. 1.

Рис. 1. Елементи національних основ систем управління охороною праці

 





Последнее изменение этой страницы: 2016-09-05; просмотров: 95; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 54.92.164.9 (0.019 с.)