Масова комунікація як професія в полі інформаційних технологій



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Масова комунікація як професія в полі інформаційних технологій



1. Специфіка тлумачення терміну «масова комунікація».

2. Становлення масової комунікації як професії.

3. Структура масової комунікації.

4. Розвиток інформаційних технологій.

 

Лекція 3.

Масовоінформаціні діяльність

1. Технологія інформаційних процесів.

2. Глобалізація системи масової комунікації.

3. Розвиток галузей інформаційного виробництва.

4. Виробники ЗМІ.

5. Органи управління інформаційної індустрії.

6. Наукові дослідження інформаційного середовища.

7. Види засобів масової комунікації.

 

Лекція 4.

Природа й структура комунікативного процессу

1. Комунікативний процес як основа спілкування.

2. Модель комунікації.

3. Природа комунікативного процесу.

4. Структура, характер, система комунікативного процессу.

5. Види комунікації.

6. Типи комунікації за D. McQuail (1994)

 

 

Лекція 5.

Моделі масової комунікації – 1

1. Модель персвазійного акту (акту переконання), або модель Лассвелла.

2. Модель контактування, або модель Якобсона.

3. Модель трансмісії сигналу, або модель Шеннона-Вівера.

4. Модель Левіна, або топологічна модель (модель комунікації як припливу інформації).

5. Модель двоступеневого припливу інформації та думки, або модель Каца-Лазарсфельда.

6. Модель двоступеневого припливу інформації та думки, або модель Каца - Лазарсфельда.

7. Соціологічна модель, або модель Рілеїв.

8. Модель селекції, або модель Вестлея-МакЛіна.

9. Модель зворотного зв"язку, або модель ДеФлоєра.

10. Аналітична модель, або модель Малецького.

11. Модель спільного досвіду, або модель Шрама.

12. Модель мозаїчної культури, або модель Молеса (1).

13. Суспільно-культурна модель, або модель Тудора.

14. Модель розширеного досвіду, або модель Молеса (2).

15. Модель експресивна або ритуальна (модель Джеймса Карея).

Лекція 6.

Моделі масової комунікації – 2

1. Модель рoзголосу: комунікація як демонстрація й привернення уваги.

2. Модель рецепції (сприймання): кодування й декодування висловлювання.

3. Модель кубиків.

4. Модель Лотмана.

5. Модель Ґербнера.

6. Модель хвилі, або модель HUB.

7. Синтетична модель, або модель Ґобана-Класа.

8. Функції комунікативного процесу.

 

 

Лекція 7.

Масова комунікація як вид комунікації

1. Масова комунікація як один із видів комунікації

2. Виробництво інформації

3. Рольовий аспект масової комунікації.

4. Дисперсія функції мовлення й дивергенція комуніканта

5. Глобалізація системи масової комунікації

6. Інформаційні технології

Лекція 8.

Глобалізація систем масової комунікації

1. Макдональдизація та масифікація

2. Етапи розвитку систем масової комунікації

3. Зарубіжні медіа-імперії

 

 

Лекція 9.

Типи комунікаторів.

Сприймання й розуміння журналiстської публікації

1. Комунікатор як компонент системи масової комунікації

2. Комунікат і комунікант: основні концепти теорії мовної діяльності

3. Мотив, мета, смисл, ситуація

4. Масова реакцiя на журналiстську публiкацiю

5. Сприймання й розуміння висловлювання

6. Журналіст як професіональний мовець

 

 

Лекція 1.

Загальна характеристика масовоінформаційної діяльності

Питання для обговорення

1. Визначення терміну «комунікація».

2. Ознаки спілкування.

3. Різні визначення терміну «комунікація».

4. Визначення комунікації, запропоноване В.В. Різуном.

5. Комунікація як вплив.

6. Масова комунікація.

Список використаних та рекомендованих джерел

 

  1. Бондаренко А. Д. Современная технология: теория и практика.- Киев; Донецк: Вища шк., 1985.- 171 с.
  2. Гуманітарні технології: Конспект лекцій / За ред. В. В. Різуна.- К.: Видавничий дім "КМ Academia", 1994.- 60 с.
  3. Зернецька О. В. Глобальний розвиток систем масової комунікації і міжнародні відносини.- К.: Освіта, 1999.- 351 с.
  4. Иванов В.Ф. Аспекты массовой комуникации. В 3-х ч. – Ч. 1 : Информация и коммуникация : монография. – К. : ЦПВ, 2009. – 190 с.
  5. Иванов В.Ф. Аспекты массовой комуникации. В 3-х ч. – Ч. 2 : Массовая коммуникация : монография. – К. : ЦПВ, 2009. – 109 с.
  6. Каширин В. П. Философские вопросы технологии.- Томск: Изд-во Том. ун-та, 1988.- 286 с.
  7. Квіт С.М. Масова комунікація : навч. посіб. – К. : КМА, 2008. – С. 34.
  8. Коновець О. Масова комунікація : теорія, моделі, технології : навч. посіб. – К. : ЛГУ, 2009. – 266 с.
  9. Масова комунікація: Підручник / А. З. Москаленко, Л. В. Губерський, В. Ф. Іванов, В. А. Вергун.- К.: Либідь, 1997.- 216 с.
  10. Основи масово-інформаційної діяльності: підручник / А. З. Москаленко, Л. В. Губерський, В. Ф. Іванов / Київ. ун-т ім. Тараса Шевченка.- К., 1999.- 634 с.
  11. Почепцов Г. Г. Теорія комунікації.- К.: Видавничий центр "Київський університет", 1999.- 308 с.
  12. Різун В. В., Мелещенко О. К. Інформаційні мережі в засобах масової інформації. Канал ИНФО-ТАСС / Київ. ун-т ім. Тараса Шевченка.- К., 1992.- 96 с.
  13. Різун В. В. Основи комп"ютерного набору і коректури: підручник.- К.: Либідь, 1993.- 172 с.
  14. Різун В.В. Теорія масової комунікації : підручник. – К., 2008. – С. 46-47.
  15. Свириденко С. С. Современные информационные технологии.- М.: Радио и связь, 1989.- 300 с.
  16. Смирнов С. В. Становление основ общественного производства (Материально-технический аспект проблемы).- К.: Наук. думка, 1983.- 260 с.
  17. Холод О.М. Соціальні комунікації : психо- та соціолінгвістичний аналіз : навч. посіб. – Переяслав-Хмельницький, 2008. – 246 с.
  18. Dance F. The Concept of Communication // Journal of Communication.- 1970.- # 20.- P. 201-210.
  19. Goban-Klas T. Media i komunikowanie masove. Teorie i analizy prasy, radia, telewizji i Internetu.- Warszawa-Krakow: Wydawnictwo naukowe PWN, 1999.- 336 s.
  20. Walinska de Hackbeil H. Pojecie "komunikacja" w amerykanskiej teorii komunikacji spolecznej: Докт. дис….- Uniwersytet Wroclawski, 1975.

 

Визначення терміну «комунікація»

 

Слово комунікація прийшло до нас через англійську мову (communication) від латинського communicare, що означає "перебувати у зв’язку, брати участь, об’єднуватися". Слова communicate, community, communication однокореневі. Українськими відповідниками є сполучатися, спілкуватися, спілка, спільнота, спілкування. Російськими, відповідно, общий, общество, общаться, общение, приобщить. Як бачимо, ідея єдності, об’єднання, зв’язку зі спільнотою є визначальною для поняття комунікації, або спілкування. Спілкуватися - то є ставати членом спільноти, а це означає співпереживати, ставати духовно близьким, дотримуватися норм співжиття. Визначальним тут є зв’язок між членами спільноти, але безперечно цей зв’язок має бути не так фізичним, як духовним. Факт духовної єдності й наявність спільних форм духовного зв’язку творять спільноту. Спілкування, або комунікація, й означає встановлення такої єдності за допомогою відповідних форм духовного єднання (духовних зв’язків). Духовне єднання є нічим іншим, як роботою душі й розуму. Таким чином, порозуміння є важливим чинником спілкування, оскільки тільки розумове єднання може свідчити про спілчанську єдність, єдність думки і справи.

 

Ознаки спілкування

 

Спілкування, якщо воно відбувається, передбачає такі ознаки:

1) комунікаторів - тих, між ким відбувається спілкування, зокрема комуніканта - того, хто ініціює процес спілкування, виступає його адресантом, і комуніката - того, на кого спрямоване спілкування і хто є його адресатом;

2) духовно-інтелектуальну єдність тих, хто спілкується, - спільну свідомість, спільну культуру;

3) спільну форму духовного буття - мову;

4) при потребі загальнозрозумілі знакові системи, що замінюють мову в певних ситуаціях, - письмо, іноземні мови та ін. знакові системи;

5) при потребі створені спільнотою засоби спілкування - книги, періодичні видання тощо;

6) соціально-психологічну здатність до спілкування - здатність говорити, висловлювати думки, почуття згідно з виконуваною соціальною функцією й соціальними приписами та здатність слухати, сприймати й розуміти висловлене залежно від соціальної функції слухача/читача, а також соціальних вимог.

Основними результатами успішного спілкування завжди є взаємопорозуміння й згода: згода слухача з мовцем, згода чинити, як того вимагає співрозмовник і ситуація. Процес спілкування може бути ускладнений суперечками, непорозумінням, але спілкування завжди має завершуватися повною згодою. Згода на 30% означає те, що спілкування, на жаль, теж відбулося лише на 30%. Тому важливими під час спілкування є вміння й методи переконання співрозмовника, аби забезпечити повну згоду й уникнути конфліктності у комунікативній ситуації. Ці вміння входять у професіограму фахівця з питань спілкування, а методи переконання є підґрунтям його професійних знань. Основний конфлікт під час спілкування - це конфлікт між співрозмовниками при відсутності згоди через непорозуміння. Комунікація завжди є тривалим процесом, що перебуває у стадії пошуку порозуміння і згоди. Комунікація - це не результат, це процес пошуку результату.

Обмежимося лише короткою характеристикою явища спілкування. Зазначимо тільки, що спілкування як термін є повним синонімом термінові комунікація. Наша дисципліна могла б називатися "Теорія масового спілкування". Але чому ж ми віддаємо перевагу слову комунікація?

Назвемо причини нашого вибору.

1. Найголовніша причина - поширеність терміна комунікація у науці та виробничій сфері на позначення процесу спілкування, пов’язаного з діяльністю засобів масової комунікації й журналістикою. Зверніть увагу на існування хоч би таких назв: міжнародних неурядових організацій - Міжнародна асоціація медіа- та комунікаційних досліджень, Всесвітня асоціація християнської комунікації, Центр комунікації та прав людини і т. п.; монографій, наукових збірників, підручників - Теоретико-методологічні основи вивчення змісту масової комунікації, Элементы теории коммуникации, Теория и практика коммуникации, Теорія комунікації, Масова комунікація, Ценности и символы в массовой коммуникации і т. д.

2. Певна обмеженість слова спілкування щодо функціонування його у науковій і виробничій сферах. Наше слово має переважно нетермінологічний характер вживання, що зумовлено експансивним вторгненням кальки інтернаціонального слова communication через англійську та інші романо-германські мови у нашу науку й практику, оскільки питання вивчення процесів спілкування (комунікації) у західній науці було поставлено набагато раніше, ніж в українській чи російській. Вже на початку ХХ століття "бурхливий розвиток преси, що досягла масових тиражів, а також документального й художнього кінематографу, активне впровадження радіо в побут привернули до них увагу, породили переконання, що ці мас-медіа мають неабияку владу над масовими аудиторіями, впливають на суспільну думку, змінюють ставлення та поведінку, нав’язують політичні орієнтації" (О.В. Зернецька). Все це якоюсь мірою привело до тлумачення кальки англійського слова комунікація як терміна з багатозначною структурою і обмеженого вживання рідного слова спілкування на позначення, зокрема, процесів масової комунікації.



Последнее изменение этой страницы: 2016-09-05; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.236.253.192 (0.012 с.)