Фінансово-інвестиційна діяльність підприємства.

Фінансові інвестиції розглядаються як активна форма ефективного використання тимчасово вільного капіталу. Здійснення фінансових інвестицій має ряд особливостей, основними з яких є: фінансові інвестиції – самостійний вид господарської діяльності, яка стосується як операційної діяльності п-ва, так і процесу реального інвестування; фінансові інвестиції використовуються п-вом з метою отримання додаткового інвестиційного доходу в процесі використання вільних грошових коштів; процес обґрунтування управлінських рішень, пов’язаних із здійсненням фінансових інвестицій. Фінансове інвестування здійснюється в формі: вкладення капіталу в статутні фонди спільних підприємств; вкладення капіталу в дохідні види грошових інструментів; вкладення капіталу в дохідні інструменти фондових бірж. Оцінка ефективності того чи іншого фінансового інструменту інвестування зводиться до оцінки його реальної вартості, яка забезпечує отримання норми інвестиційного прибутку, тобто % по вкладах у статутні фонди, % на депозитні вклади в комерційних банках; % по облігаціях й інших боргових цінних паперах; дивіденди по акціях та інших пайових цінних паперах. Оцінка ефективності фінансових інвестицій здійснюється шляхом зіставлення обсягу інвестиційних витрат їз сумою грошового потоку від здійснення такого інвестування.

108.Сутність та класифікація фін ризиків. Фін ризик – це ймовірність виникнення непередбачених фін втрат в ситуації невизначеності умов фін д-ті під-ва. Ризики поділ на 2 групи: зовнішні та внутрішні. До зовн ризиків відносять: 1 передбачувані: ринковий ризик – підвищ вартості сировини, зміна вимог споживачів та інш; зміна валютних курсів; зміна відсоткових ставок; 2 непередбачені: держ рег-ня (ціноутвор), природні катастрофи. До внутр ризиків належать: 1 виробничі (недосконале управ-ня, не викон-ня плану постач-ня, зростання мат і труд витрат); 2 правові (порядок ліцензування, невиконання контрактів); 3 комерційний ризик (зменш реаліз-ї прод-ї, як наслідок збільш цін і витрат); 4 фін ризик: кредитний –несплата кредиту і відсотків; відсотковий – зв з втратами у зв’язку з підвищ вартості позики; валютний ризик – зміна курсу валюти; ризик втраченої вигоди –недоотримання суми прибутку внаслідок не здійс-ня господар операцій; інвест ризик – вклад-ня фін рес-сів (відволікання з поточ обороту ре-сів в майбутньому принесе збитки або меншу суму прибутку ніж очікувалося); податковий ризик – пов’яз з неможливістю отрим-ня прибутку внаслідок зміни податк закон-ва. Ризики також бувають динамічні – ризики непередбач змін (управлін, ринк, політ обставин), такі зміни можуть приносити як втрати так і додаткові доходи, та статичні –ризик втрат реальних активів; вони приносять тільки збитки

Ищешь бесплатную музыку MP3? – www.multimix.com.ua

Фактори, які впливають на рівень фін. ризиків.

Фактори поділ-ся на 2 види:

1) об’єктивні: рівень екон. розвитку країни; хар-р держ. регул-ня фін. діял-ті підпр-в; темпи інфляції в країні; кон’юктура попиту та пропозиції на фін. ринку; рівень конкуренції в окремих сегментах фін. ринку; рівень криміногенної обстановки в країні; фактори форс-мажорної групи.

2) суб’єктивні: основні параметри фін. стратегії підпр-ва; фін. менталітет власників і менеджерів у політиці припустимих ризиків; розмір власного капіталу підпр-ва; стр-ра використ-го капіталу; склад використ-них активів; хар-р викор-них фін. інстр-тів при проведенні окремих фін. оп-цій; достатність викор-ної інф-ної бази фін. менеджменту; хар-ка партнерів по фін. оп-ціях; рівень кваліфікації фін. менеджерів.

110.Політика управ-ня фін ризиками. Політика управ-ня фін ризиками являє собою частину спільної фін стратегії під-ва, яка заключ-ся в розробці с-ми заходів по нейтралізації можливих негативних фін наслідків ризиків, пов’язаних із здійсненням різних аспектів фін д-ті. Форм-ня та реаліз-я політики управ-ня фін ризиками передбачає здійсненя таких заходів: 1) ідентифікація окремих видів ризиків, пов’язаних з фін д-тю; 2) оцінка широти та достовірності інформ-ї, яка необхідна для визнач рівня фін ризику; 3) вибір і викор-ня відповід методів оцінки ймовірності настання ризикованої події по окремим видам фін ризиків; 4) визнач розміру можливих фін втрат при настанні ризикованої події по окремим видам фін ризиків; 5) дослід-ня факторів, які вплив на рівень фін ризиків під-ва; 6) встанов-ня гранично допустимого рівня фін ризиків по окремим фін операціям і видам фін д-ті; 7) визнач направлення нейтралізації негативних наслідків окремих видів фін ризиків; 8) вибір і викор-ня внутр мех-мів нейтралізації негативних наслідків окремих видів фін ризиків; 9) вибір форм і видів страх-ня окремих фін ризиків під-ва; 10) оцінка результативності нейтраліз-ї і орг-ї моніторінга фін ризиків.

111.Порядок виявлення та оцінки ризиків. Багато фінансових операцій пов’язані з існуючими ризиками.Вони потребують оцінки ступеня ризику і визначення його величини.Виявлення ризику відбувається за допомогою збору різноманітної інф-ї і викор-ня офіційних і неофіційних каналів.Крім даних фін.звітності і бізнес-планів до офіційних джерел інф-ї відносять ін фор-ю, отриману з періодичного друку, радіо, телебачення.До неофіційних джерел відносять дані,отримані за допомогою промислового шпіонажу.Оцінка ризику перш за все пов’язана з вивченням втрат.В залежності від величини втрат розрізняють 3 групи:1)втрати,величина яких не перевищує розрахункового прибутку,можна назвати допустимим;2)втрати,величина яких більша розрахункового прибутку відносяться до розряду критичних;3)катастрофічний ризик,при якому підприємець ризикує понести втрати,які перевищують все його майно.Якщо можна тим чи ін.способом спрогнозувати,оцінити можливі втрати по даній операції,то це означає отриманна кількісна оцінка ризику,на яку йде підприємець.Розділив абсолютну величину можливих втрат на розрахунковий показник витрат або прибутку,отримаємо кількісну оцінку ризику в відносному виразі,в %-х.Ймовірність настання події може бути визначена об’єктивним методом і суб’єктивним. Об’єктивним методом користуються для визначення ймовірності настання події на основі розрахунку частоти,з допомогою якої відб-ся дана подія. Суб’єктивний метод базується на викор-ні суб-их критеріїв,які базуються на різних пропозиціях.Таким чином,в основі оцінки фін.ризиків лежить знаходження залежності між певними розмірами втрат підприємства і можливостей їх виник-ня.

www.multimix.com.ua – коллекция шпаргалок на украинском языке..

112.Показники оцінки фінансових ризиків. В основі оцінки фін-го ризику лежить знах-ня залеж-ті иіж певними розмірами втрат підп-ва та верогід-тю їх появи. Це відоб-ться у кривій імов-ті появи певного рівня втрат, що можливо побудувати за допомогою статис-го м-да та ін. Головні інстр-ти стат-го м-ду розр-ку фін-го ризику: вариація — зміна кількісних показників при переході від одного варіанта результату до іншого: КВ= ¶/K, де ¶- стандартне відх-ня та К-очікув-й прибуток; дисперсія — міра відхилення фактичного знан-ня від його середнього значення: D= S[R- K] ^2 *F, де R-факт-не зн-ня події, K- середнє очікуване, F-частота виник-ня події; F=N1/N2, де N1- кіл-ть випадків появи конкретного рівня, N2- заг-на кіл-ть подій; середнеквадратичне відхилення: S=(Ö D)/(n-p-1), де n- кіл-ть випадків при спостереженні, р- кіл-ть параметрів рівняння; середне очікуване зн-ня: ` k = SR*F.

При оцінці ризиків вкладення коштів у ЦП викор-ся модель “аналізу коливання цін”, яка оперує таким пок-ком, як “бета”. Бета - пок-к відносної нестійкості цін акцій – коваріація акцій відн-но решти ринку.

Методи розрах-ку ризиків.

Сутність статис-го способу полягає в тому, що вивч-ся стат-ка втрат і прибутків, що мали місце на даному чи аналог. вир-ві, устан-ся величина і частотність одержання тієї чи іншої екон. віддачі, склад-ся найбільш ймовірний прогноз на майбутнє. Головні інстр-ти статист. М-ду розрах-ку фін. ризику: варіація, дисперсія і стандартне (середньо-квадратич.) відхилення.

М-д експертних оцінок звичайно реал-ся шляхом обробки думок досвідчених підп-ців і фахівців. Він відрізн-ся від статист. лише мдом збору інф-ції для побудови кривої ризику. Даний спосіб припускає збір і вивчення оцінок, зроблених різними фахівцями, імов-тей виник-ня різних рівнів втрат. Ці оцінки баз-ся на обліку усіх ф-рів фін. ризику, а також статист. даних.

Метод аналогій при ан-і ризику нового проекту дуже корисний, тому що дослідж-ся дані про наслідки впливу несприят-х ф-рів фін. ризику на ін. аналог. проекти ін. конкуруючих підпр-в.

114.Організація ризик-менеджменту на підприємстві. Ризик-менеджмент -система управління ризиком і екон,точніше,фінан.відносинами,які виникли в процесі його управління. Організація ризик-менеджменту представляє собою систему заходів,направлених на раціональне сполучення всіх його елементів в єдиній технології процесу управління ризиком.1-м етапом орг-ції ризик-менеджменту є визначення цілі ризику і цілі ризикованих вкладів капіталу.2-м етапом є отримання інф-ї про навколишню обстановку,яка необхідна для прийняття рішення на користь тої чи ін.дії.На основі аналізу такої інф-ї можна визначити ймовірність настання події,виявити ступінь ризику і оцінити його вартість.3-м етапом на основі даної інф-ї про навколишнє оточення,ймовірності,стіпення і величини ризику розробляються різні варіанти ризикованого вкладу капіталу і проводиться оцінка їх оптим-ті шляхом співставлення очікуваного прибутку і величини ризику.4-м етапом є вибір стратегії і прийомів упр-ня ризиком,а також способи зниження ступеня ризику.5-м етапом є розробка програми дій по зниженню ризика.5-м-орг-я виконання намічених програм.6-м-контроль виконання намічених програм. 7-м-аналіз і оцінка результатів вибраного ризикованого рішення.Орг-я ризик-менеджменту передбачає визначення органу упр-ня ризиком.Органом упр-ня ризиком може бути фін.менеджер,менеджер по ризику або відповідний апарат упр-ня:сектор страх.операцій,сектор венчурних інвестицій,відділ ризик.вкладень капіталу.