Функції і завдання основних підсистем і підрозділів організації

В організації існують такі підсистеми: технічна, економічна, соціальна, організаційна.

Технічна підсистема - це єдність технологічних процесів, природних та інших матеріал. ресурсів і технік. засобів, необхідних для їх здійснення. Вона характеризує техніч. потенціал певного воробничо-господарського комплексу.

Економ. підсистема - сукупність економ. елементів, основана на технічній підсистемі, що зумовлює певний перебіг економ. процесів у межах під-ства та його структурних підрозділів. Елементи економ. підсистеми є господ. самостійні і відокремлені структури і підрозділи, наділені виробнич. ресурсами, основними й оборотними коштами.

Соціальні підсистеми - сукупність індивідів і соціальних груп, які утворюють трудовий колектив під-ства. Елементами соціальної підсистеми є первинні трудові колективи – групи працівників, організаційно об’єднаних у виробничі та управлінські ланки.

Організаційна підсистема - сукупність виробничих та управлінських підрозділів під-ства та взаємозв’язки між ними. У сукупності підсистем під-ство виступає як єдине ціле.

Системний підхід як методологічна основа управління ефективністю

Системний пiдхiд є найвагомiшим внеском у вивчення управлiння. Вперше організація була представлена як вiдкрита система (досi вона розглядалася як замкнена систе­ма), що є сукупнiстю взаємозалежних елементiв, таких як люди, структури, завдания i технології, орiєнтованi на досягнення цiлей в умовах змiнного зовнiшнього середовища. Системний пiдxiд орiєнтований на досягнення цiлей системи шляхом вибору i реaлiза­ції рiшень, що базуються на вpaxyвaннi й аналiзi всієї сукупностi чинникiв, їxнix взаємозв’якiв i взаємодiй, якi так чи iнакше впливають на розв’язувану проблему. У концеп­ції системного пiдxоду органiзацiя розглядається як система, що складається з певної кількостi елементiв, якi взаємодiють iз зовнiшнiм середовищем.

 

Ситуаційний підхід як методологічна основа управління ефективністю

Ситуацiйний пiдхiд базується на тому припущеннi, що придатнiсть рiзних методів управлiння визнач. ситуацiєю. Органiзацiя у своїй дiяльностi постiйно пере­буває у таких ситуацiяx, на якi необxiдно реагувати. Оскiльки таких ситуацiй надзви­чайно багато, то не icнyє єдиного “найкращого” способу управлiння органiзацiєю. Тому найефективнiшим є той метод, що вiдповiдає наявнiй ситуації. Управлiнська поведiнка у кожнiй конкретнiй ситуації залежить вiд її обставин. Цей пiдxiд базується на поєднаннi певних прийомiв i концепцiй для вирiшення конкретних ситуацiй з метою досягнення цiлей органiзацiї. Biн являє собою найширшу i найзадовiльнiшy систему, розроблену досi для того, щоб зробити упрaвлiння ефективним.

 

Процесний підхід. Характеристика пріоритетних управлінських задач у розрізі основних ф-цій

Сутність процесного підходу:

1. Управління є процесом, бо являє собою не яку-небудь окрему дію, а серію послідовних скоординованих дій.

2. Кожна така дія сама по собі є процесом, яка називається управлінською функцією.

3. Сутність функцій управління становить процес управління.

 

Ефективність управлінських рішень: досягнення і забезпечення, оцінка. Середовище ухвалення рішення

Управлінське рішення - вольовий акт втручання суб’єкта управління в діяльність об’єкта управління для виходу із певної виробничо-господарської чи іншої ситуації. Чим швидше буде прийняте правильне рішення, тим більша ймовірність поверне об’єкт управління до стану рівноваги та спрямує його в напрямку ефективного розвитку.

Етапи: 1) процес розроблення (аналіз ситуації, попереднє визнач. кола проблем, визнач. цілей рішення та параметрів, які потрібно досягти); 2) прийняття або досягнення (повинно бути конкретно за терміном виконання, зрозумілим); 3) реалізація та забезпечення (доведення до виконавців); 4) контроль результатів реалізації або оцінка (для оцінки будують матрицю оцінки наслідків реалізації рішень).

 

Проблематика і механізм формалізованого прийняття управлінських рішень

Типи прийняття рішень: інтуїтивні; рішення на досвіді; раціональне прийняття рішень.

На процес прийняття управлінських рішень впливають фактори:

* ступінь ризику - розуміється, що завжди існує імовірність прийняття неправильного рішення, яке може несприятливо впливати на організацію;

* час, який відводиться менеджерові для прийняття рішення;

* ступінь підтримки менеджера колективом - цей фактор враховує те, що нових менеджерів сприймають не відразу; * особисті якості менеджера - один з найбільш важливих факторів. Незалежно від того, як менеджери приймають рішення і відповідають за них, вони повинні мати здібності до того, щоб приймати вірні рішення;

* політика організації - у даному випадку враховується суб’єктивний фактор при прийнятті рішення. Статус, влада, престиж, легкість виконання - усе це може вплинути на прийняття того, чи іншого рішення;

Етапи прийняття управлінських рішень:

1. Постановка проблеми її усвідомлення. На цьому етапі проводиться збір інформації.

2. Формулювання альтернативи, критерії та обмеження. Необхідно створити декілька альтернатив.

3. Оцінка. Менеджери повинні намагатися відобразити критерії та обмеження (кількісно і якісно).

4. Прийняття рішень. Прийняття тієї альтернативи, яка сумою набрала більшу кількість балів є найкращою.

5. Реалізація рішення. Створення плану реалізації рішення (Коли? В які строки?).

6. Доведення рішення до виконавців.

7. Організація реалізації виконання цього рішення.

8. Координація даного рішення з іншими рішеннями.

9. Контроль за здійсненням та внесення в разі необхідності корективів.

10. Аналіз цього процесу розробки, прийняття і реалізац. рішення, оцінка ефектив. всього процесу, набуття досвіду.

Етапи процесу розробки, прийняття і реалізац. упр-ських рішень. Роль і специфіка застос. критер. бази

(відповідь така ж сама як і на 13 питання)

Характеристика і функції операційної системи організації

Операційна система - це підсистема організації, яка виконує операційні ф-ції. Операційна ф-ція - це об’єктивно необхідна ф-ція пов’язана (спрямована) на вироблення кінцевого продукту.

Основні рішення управління ефективністю:

1. Розробка реалізації загальної політики і напрямки операційної політики.

2. Розробка і впровадження операційної системи (рішення про технології, операційні процеси).

3. Планування і контроль поточного функціонування системи.

Ефективність операцій (ЕК) = Ринкова вартість кінцевого продукту / Затрати (кошти).

Проектування процесів і продуктів у виробництві і сфері послуг

Стратегічне рішення - це вибір процесу виробництва, рішення по потужностям, відповідно обсяги виробництва, технологічні рішення, рішення МТЗ, місце розташування.

Проектування виробництва: вартість, економічність, експлуатація, потужність, гарантійні вимоги, універсальність експлуатації, безпека.

Специфіка проектування послуг: * клієнт знаходиться в операційному процесі (взаємодія зі споживачем);

* індивідуалізація в сфері послуг;* більша трудоємкість; * місце розташування – наближене до клієнтів; * бажання споживачів вищі ніж економічна доцільність; * оперативне (календарне) планування залежить від коливань попиту (споживача); * виробничі потужності по піковому попиту; * маркетинг поєднується з виробництвом; * ефективність роботи важко визначити.

Побудова і функціонування апарата управління. Роль і функції адміністративної підсистеми

Управління ефективністю включає в себе 6 підсистем: ПС стратегічного та адміністративного управління; маркетингу; фінансів; управління персоналом; інноваційні розробки; операційна підсистема.

Адміністративні ф-ції: постановка цілей; вироблення політики; постановка задач для підрозділів; представництво організації PR і в бізнесі; правила гри для всієї організації.