Модель «ціни — золото — потоки»

ЛЕКЦІЯ № 3.

МІЖНАРОДНА ТОРГІВЛЯ ТОВАРАМИ І ПОСЛУГАМИ

 

1. Теорії міжнародної торгівлі.

2. Сутність та показники міжнародної торгівлі.

3. Види і методи міжнародної торгівлі..

4. Особливості ціноутворення в міжнародній торгівлі.

5. Регулювання міжнародних торговельних відносин.

ЛІТЕРАТУРА

1. Дахно І. Міжнародна торгівля: Навч. посіб. — К.: МАУП, 2003. —

296 с. (ст.5-20, 38-45, 104-116).

2. Козак Ю., Лукяненко Д., Макогон Ю. та ін. Міжнародна економіка: Навч. посіб. – К.: ЦНЛ, 2004.- 672 с. (ст. 32-102.84 а, 2010. міка. Либідь,1996).

3. Поручник А., Столярчук Я. та ін. Міжнароднаекономіка: Навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисц. — К.: КНЕУ, 2005. — 156 с. (ст.24-43).

4. Герасимчук В. Міжнародна економіка: Навч. посіб. – К.:Знання, 2009. – 302 с. (ст.29-89).5. Бабенко В. Міжнародна економіка. – К.: Основа, 2010. – 184 с. (ст. 24 -62).

6. http://www.wto.org/

7. http://www.ukrstat.gov.ua/

Теорії міжнародної торгівлі

 

Вивчення будь-якого явища неможливе без визначення причин його виникнення та факторів подальшого розвитку. Це стосується й обміну товарами та послугами на світовому ринку. Щоб зрозуміти природу торгівлі між країнами, її динаміку, структуру, ефективність та перспективи, слід звернутися до теорій міжнародної торгівлі.

На сьогодні можна виокремити п'ять груп концепцій розвитку міжнародної торгівлі, на яких свого часу базувалася і базується зовнішньоторговельна політика держав:

- меркантилізм (ранній та пізній);

- теорії переваг (абсолютних і порівняльних);

- факторів виробництва;

- неотехнологічні теорії;

- концепція конкурентоспроможності.

Меркантилізм (від італ. mercante — торгівля) виходив із того, що:

1) багатство нації полягає у кількості золота, яке вона має;

2) обсяг світового багатства (тобто золота) є статичним, а тому воно може лише перерозподілятися між націями;

3) економічна система кожної країни складається із трьох сек­торів: виробничого, сільськогосподарського та іноземних колоній;

4) торговців слід розглядати як групу, найважливішу для
успішного функціонування всієї економічної системи країни;

5) праця є основним фактором виробництва;

6) в країні існує безробіття, яке може бути подолане завдяки
виготовленню готових товарів на експорт.

Враховуючи зазначені обставини, роль держави у забезпеченні багатства нації, на переконання меркантилістів, — в активному втручанні у перерозподіл світового багатства між націями. Воно має здійснюватися за допомогою:

- сильної державної машини (армія, військовий і торговий флот) - ранній меркантилізм;

- державного регулювання експортно-імпортних операцій, щоб максимально обмежити імпорт готових товарів; стимулювати імпорт сировини та експорт готових товарів; заборонити колоніям випуск готових товарів; зобов'язати колонії торгувати з іншими країнами лише через посередництво метрополії — пізній меркантилізм.

Ранній меркантилізм зародився наприкінці XV ст. і ґрунтувався на теорії «грошового балансу», його представниками були В. Стаффорд (Англія) та Г. Скаруффі (Італія). Пізній меркантилізм охоплює період із другої половини XVI ст. до другої половини XVIII ст., хоча його прояви простежуються й значно пізніше. Пред­ставниками пізнього меркантилізму, що базується вже на теорії «активного торговельного балансу», вважають Т. Мена, Д. Локка, А. Монкрет'єна.

Першим критиком меркантилістів став англійський економіст Девід Х'юм (1711 — 1776 рр.), який за допомогою моделі «ціни — зо­лото — потоки» обгрунтував неспроможність меркантилізму. Зазна­чена модель доводить, що економічна система кожної країни пра­гне до вирівнювання своєї міжнародної конкурентоспроможності.

Модель «ціни — золото — потоки»

Вихідна ситуація	Країна А	Країна Б
	Х>ІМ	Х<ІМ
Етап 1	Чистий приплив золота	Чистий відплив золота
Етап 2	Ріст грошової маси	Скорочення грошової маси
Етап 3	Ріст цін і зарплат	Зниження цін і зарплат
Етап 4	Збільшення імпорту і ско­рочення експорту	Скорочення імпорту і зрос­тання експорту
Результат	Х=ІМ	Х=ІМ

З наведеної моделі ми можемо побачити, що коли в країні А
експорт (X) перевищує імпорт (ІМ), відбувається приплив золота в
країну. Це й не дивно, адже вона продає на зовнішніх ринках
більше, ніж купує на них. У країні зростає кількість золота, тобто
грошова маса, заробітні плати підвищуються. Під тиском грошової
маси розгортаються елементарні інфляційні процеси, тобто зростання цін на внутрішньому ринку. Вищі ціни на внутрішньому
ринку країни А приваблюють імпорт та скорочують експорт товарів. Експортні товари під дією інфляції стали дорожчими, отже -
менш конкурентоздатними на іноземних ринках. Зрештою, ми отримуємо вирівнювання обсягів експортних та імпортних операцій
країни А.

Країна Б також приходить до паритету зовнішньоторговельних операцій, але навпаки. Внаслідок перевищення імпорту над експортом на початковому етапі відбувається відплив золота з країни. Це призводить до скорочення грошової маси, зниження цін і заробітних плат. Далі ми можемо спостерігати скорочення імпорту та підвищення експорту.

Однак, найфундаментальнішими критиками меркантилістського підходу до зовнішньої торгівлі були відомий англійський економіст Адам Сміт (1723—1790) та його послідовник Давід Рікардо (1772-1823). Вони стали авторами теорій абсолютних і порівняльних переваг. Появу цих теорій пов'язують з розвитком міжнародної торгівлі після Великих географічних відкриттів та в епоху переходу провідних країн до великого машинного виробництва.

У відомій праці «Дослідження про природу та причини багат­ства народів» (1776 р.), Адам Сміт розкритику­вав положення меркантилістів про те, що багатство країни вимірю­ється обсягами золота, яким вона володіє. Він вперше обґрунтував, що реальне багатство держави залежить від того, скільки товарів і послуг мають змогу споживати її громадяни.

Зростання обсягів споживання може відбуватися і за рахунок ефективності внутрішнього виробництва, що базується на суспіль­ному поділі праці, і за рахунок зовнішньої торгівлі, в основі якої лежить міжнародний поділ праці.

МПП або міждержавна спеціалізація, на переконання А. Сміта, ґрунтується на природних і набутих абсолютних перевагах. До природних переваг відноситься географічне, природно-кліматичне положен­ня країни та ті чи інші її природні ресурси. Набутими перевагами слід вважати технології, культуру і традиції виробництва, кваліфікацію робітників і т.ін. Так, наприклад, з точки зору природних і набутих абсолютних переваг очевидно, що вино виробляти дешевше у Фран­ції чи Португалії, ніж у Шотландії. Тобто Франція та Португалія ма­ють абсолютні переваги над Шотландією у виробництві вина.

Адам Сміт доводить, що дві країни, спеціалізуючись на вироб­ництві товарів, щодо яких вони мають абсолютні переваги, обидві отримують вигоди від зовнішньої торгівлі. Адже обмін між країна­ми надлишками своєї спеціалізованої продукції дає змогу, по-пер­ше, реалізувати ці надлишки, а по-друге — придбати на отриманий дохід імпортного товару значно більше, ніж здатна виробити країна в умовах автаркії.

Давід Рікардо у роботі «Початки політичної економії та оподат­кування» (1817 р.) розвинув теорію абсолютних переваг А. Сміта і довів, що навіть тоді, коли країна не має жодної абсолютної пере­ваги у виробництві товарів над іншою країною, вона має порів­няльні переваги, а тому також отримуватиме вигоди від міжнарод­ної торгівлі.

Інструменти протекціоністської торговельної політики

Методи протекціоністської торговельної політики	Інструменти	Регулюють переважно
Тарифні	Мито Тарифна квота		Імпорт Імпорт
	Кількісні	Квотування Ліцензування «Добровільні обмеження»	Експорт Експорт	Імпорт Імпорт
Нетарифні	Приховані	Технічні бар'єри Податки та збори Державні закупівлі Вимоги про вміст місцевих компонентів		Імпорт Імпорт Імпорт Імпорт
	Фінансові	Субсидії Кредитування та страхування Демпінг	Експорт Експорт   Експорт

ЛЕКЦІЯ № 3.

МІЖНАРОДНА ТОРГІВЛЯ ТОВАРАМИ І ПОСЛУГАМИ

 

1. Теорії міжнародної торгівлі.

2. Сутність та показники міжнародної торгівлі.

3. Види і методи міжнародної торгівлі..

4. Особливості ціноутворення в міжнародній торгівлі.

5. Регулювання міжнародних торговельних відносин.

ЛІТЕРАТУРА

1. Дахно І. Міжнародна торгівля: Навч. посіб. — К.: МАУП, 2003. —

296 с. (ст.5-20, 38-45, 104-116).

2. Козак Ю., Лукяненко Д., Макогон Ю. та ін. Міжнародна економіка: Навч. посіб. – К.: ЦНЛ, 2004.- 672 с. (ст. 32-102.84 а, 2010. міка. Либідь,1996).

3. Поручник А., Столярчук Я. та ін. Міжнароднаекономіка: Навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисц. — К.: КНЕУ, 2005. — 156 с. (ст.24-43).

4. Герасимчук В. Міжнародна економіка: Навч. посіб. – К.:Знання, 2009. – 302 с. (ст.29-89).5. Бабенко В. Міжнародна економіка. – К.: Основа, 2010. – 184 с. (ст. 24 -62).

6. http://www.wto.org/

7. http://www.ukrstat.gov.ua/

Теорії міжнародної торгівлі

 

Вивчення будь-якого явища неможливе без визначення причин його виникнення та факторів подальшого розвитку. Це стосується й обміну товарами та послугами на світовому ринку. Щоб зрозуміти природу торгівлі між країнами, її динаміку, структуру, ефективність та перспективи, слід звернутися до теорій міжнародної торгівлі.

На сьогодні можна виокремити п'ять груп концепцій розвитку міжнародної торгівлі, на яких свого часу базувалася і базується зовнішньоторговельна політика держав:

- меркантилізм (ранній та пізній);

- теорії переваг (абсолютних і порівняльних);

- факторів виробництва;

- неотехнологічні теорії;

- концепція конкурентоспроможності.

Меркантилізм (від італ. mercante — торгівля) виходив із того, що:

1) багатство нації полягає у кількості золота, яке вона має;

2) обсяг світового багатства (тобто золота) є статичним, а тому воно може лише перерозподілятися між націями;

3) економічна система кожної країни складається із трьох сек­торів: виробничого, сільськогосподарського та іноземних колоній;

4) торговців слід розглядати як групу, найважливішу для
успішного функціонування всієї економічної системи країни;

5) праця є основним фактором виробництва;

6) в країні існує безробіття, яке може бути подолане завдяки
виготовленню готових товарів на експорт.

Враховуючи зазначені обставини, роль держави у забезпеченні багатства нації, на переконання меркантилістів, — в активному втручанні у перерозподіл світового багатства між націями. Воно має здійснюватися за допомогою:

- сильної державної машини (армія, військовий і торговий флот) - ранній меркантилізм;

- державного регулювання експортно-імпортних операцій, щоб максимально обмежити імпорт готових товарів; стимулювати імпорт сировини та експорт готових товарів; заборонити колоніям випуск готових товарів; зобов'язати колонії торгувати з іншими країнами лише через посередництво метрополії — пізній меркантилізм.

Ранній меркантилізм зародився наприкінці XV ст. і ґрунтувався на теорії «грошового балансу», його представниками були В. Стаффорд (Англія) та Г. Скаруффі (Італія). Пізній меркантилізм охоплює період із другої половини XVI ст. до другої половини XVIII ст., хоча його прояви простежуються й значно пізніше. Пред­ставниками пізнього меркантилізму, що базується вже на теорії «активного торговельного балансу», вважають Т. Мена, Д. Локка, А. Монкрет'єна.

Першим критиком меркантилістів став англійський економіст Девід Х'юм (1711 — 1776 рр.), який за допомогою моделі «ціни — зо­лото — потоки» обгрунтував неспроможність меркантилізму. Зазна­чена модель доводить, що економічна система кожної країни пра­гне до вирівнювання своєї міжнародної конкурентоспроможності.

Модель «ціни — золото — потоки»

Вихідна ситуація	Країна А	Країна Б
	Х>ІМ	Х<ІМ
Етап 1	Чистий приплив золота	Чистий відплив золота
Етап 2	Ріст грошової маси	Скорочення грошової маси
Етап 3	Ріст цін і зарплат	Зниження цін і зарплат
Етап 4	Збільшення імпорту і ско­рочення експорту	Скорочення імпорту і зрос­тання експорту
Результат	Х=ІМ	Х=ІМ

З наведеної моделі ми можемо побачити, що коли в країні А
експорт (X) перевищує імпорт (ІМ), відбувається приплив золота в
країну. Це й не дивно, адже вона продає на зовнішніх ринках
більше, ніж купує на них. У країні зростає кількість золота, тобто
грошова маса, заробітні плати підвищуються. Під тиском грошової
маси розгортаються елементарні інфляційні процеси, тобто зростання цін на внутрішньому ринку. Вищі ціни на внутрішньому
ринку країни А приваблюють імпорт та скорочують експорт товарів. Експортні товари під дією інфляції стали дорожчими, отже -
менш конкурентоздатними на іноземних ринках. Зрештою, ми отримуємо вирівнювання обсягів експортних та імпортних операцій
країни А.

Країна Б також приходить до паритету зовнішньоторговельних операцій, але навпаки. Внаслідок перевищення імпорту над експортом на початковому етапі відбувається відплив золота з країни. Це призводить до скорочення грошової маси, зниження цін і заробітних плат. Далі ми можемо спостерігати скорочення імпорту та підвищення експорту.

Однак, найфундаментальнішими критиками меркантилістського підходу до зовнішньої торгівлі були відомий англійський економіст Адам Сміт (1723—1790) та його послідовник Давід Рікардо (1772-1823). Вони стали авторами теорій абсолютних і порівняльних переваг. Появу цих теорій пов'язують з розвитком міжнародної торгівлі після Великих географічних відкриттів та в епоху переходу провідних країн до великого машинного виробництва.

У відомій праці «Дослідження про природу та причини багат­ства народів» (1776 р.), Адам Сміт розкритику­вав положення меркантилістів про те, що багатство країни вимірю­ється обсягами золота, яким вона володіє. Він вперше обґрунтував, що реальне багатство держави залежить від того, скільки товарів і послуг мають змогу споживати її громадяни.

Зростання обсягів споживання може відбуватися і за рахунок ефективності внутрішнього виробництва, що базується на суспіль­ному поділі праці, і за рахунок зовнішньої торгівлі, в основі якої лежить міжнародний поділ праці.

МПП або міждержавна спеціалізація, на переконання А. Сміта, ґрунтується на природних і набутих абсолютних перевагах. До природних переваг відноситься географічне, природно-кліматичне положен­ня країни та ті чи інші її природні ресурси. Набутими перевагами слід вважати технології, культуру і традиції виробництва, кваліфікацію робітників і т.ін. Так, наприклад, з точки зору природних і набутих абсолютних переваг очевидно, що вино виробляти дешевше у Фран­ції чи Португалії, ніж у Шотландії. Тобто Франція та Португалія ма­ють абсолютні переваги над Шотландією у виробництві вина.

Адам Сміт доводить, що дві країни, спеціалізуючись на вироб­ництві товарів, щодо яких вони мають абсолютні переваги, обидві отримують вигоди від зовнішньої торгівлі. Адже обмін між країна­ми надлишками своєї спеціалізованої продукції дає змогу, по-пер­ше, реалізувати ці надлишки, а по-друге — придбати на отриманий дохід імпортного товару значно більше, ніж здатна виробити країна в умовах автаркії.

Давід Рікардо у роботі «Початки політичної економії та оподат­кування» (1817 р.) розвинув теорію абсолютних переваг А. Сміта і довів, що навіть тоді, коли країна не має жодної абсолютної пере­ваги у виробництві товарів над іншою країною, вона має порів­няльні переваги, а тому також отримуватиме вигоди від міжнарод­ної торгівлі.