Економічна сутність фінансових категорій корпоративних фінансів.

Акція – як первісна категорія корпоративних фінансів хар-ся тим, що: 1. Вона є однією із форм мобілізації капіталу. 2. Акція дає змогу трансформувати заощадження у виробничі інвестиції.

Акціонерний капітал

Позичковий капітал-— це частина авансованого капіталу, сформована за рахунок ще не повернутих позичкових джерел, які повинні бути відшкодовані кредиторам через певний строк у зумовленій
формі. Позичковий капітал у пороцесі свого руху, як і будь-який інший капітал, повинен не лише зберегтися у своїй початкове авансованій сумі грошей, але й зрости, тобто принести своєму власнику доход

Функціонуючий капітал- Функціонуючий капітал корпорації породжує ще одну складну категорію — інвестиції як абстракцію економічних відносин із приводу розподілу та використання капіталу. Корпорація вкладає свій капітал у реальні і фінансові активи відповідно до її поточних і перспективних планів з метою отримання прибутку. Усі розглянуті категорії взаємозалежні і взаємообумовлені та утворюють синтетичну категорію фінанси корпорації.

Інвестиції в активи- Активи, які передані підприємством іншим суб’єктам господарювання з метою збільшення прибутку за рахунок відсотків, дивідендів тощо, зростання вартості капіталу або отримання інших вигод для інвестора

Прибуток - сума, на яку доходи перевищують пов'язані з ними витрати. (англ. Profit) — чистий прибуток після сплати податків. Сума, на яку виріс власний капітал компанії за даний період в результаті діяльності цієї компанії.

Розподілений пр.- характеризує частину сформованого прибутку, що на даний момент вже розподілена й не використана в процесі господарської діяльності.

Нерозподілений пр.— це частина чистого прибутку, яка залишається у розпорядженні підприємства після виплати доходів власникам у вигляді дивідендів, формування резервного капіталу, поповнення статутного капіталу та використання на інші потреби.

Дивіденди- астина прибутку, яка виплачується (і) емітентом корпоративних прав на користь власників корпоративних прав, або (іі) державним некорпоратизованим, казенним чи комунальним підприємством на користь відповідно держави або місцевої громади

Поясніть, у чому полягають відмінності між фінансовими відносинами мікро- та макрорівня.

Щоб визначити відмінності між фінансовими відносинами на мікро та макро рівнях, перш за все потрібно зрозуміти, що ці рівні собою уявляють. Макроекономіка – галузь економічної науки, що вивчає поведінку економіки як єдиного цілого з метою забезпечення умов сталого економічного зростання, повної зайнятості ресурсів, мінімізації рівня інфляції і рівноваги платіжного балансу. Мікроекономіка вивчає механізм функціонування та взаємовідносини індивідуальних економічних агентів, до яких належать окремі підприємства та організації (фірми, комерційні банки, страхові компанії тощо). Таким чином можна зробити висновок, що відносини мікрорівня – це фін відносини що торкаються лише окремого економічного суб’єкта. Такі відносини є лише маленькою частиною всіх відносин країни, мають незначний вплив у такому маштабі. В той самий час фінансові відносини макрорівня значно впливають на стан справ держави, оскільки стосуються глобальних економічних процесів, що впливають на всіх суб’єктів економічної системи. Але не можна нівелювати значення мікроекономічних фінансових відносин, оскільки аккумульовані грошові потоки мікрорівня складають основу для макроекономічного регулювання фінансової системи.

Обґрунтуйте, що фінанси – це категорія об’єктивна.

Фінанси як об'єктивна економічна категорія існують незалежно від волі людей і є інструментом впливу на виробничо-торговельний процес суб'єктів господарювання. Цей вплив здійснюється через фінансовий механізм.

Фінанси є неминучим атрибутом, як організації підприємницької діяльності, так і держави. Необхідність фінансів зумовлена об‘єктивністю товарного виробництва, дією законів виробництва і законів обміну, національними інтересами держави і суспільства. У межах суспільства і держави фінанси, як і економічна система загалом, набувають національних ознак. Вони виражають сукупність національних відносин, за допомогою яких здійснюють розподіл валового суспільного продукту і національного прибутку для утворення і використання грошових фондів на розширене відтворення сфери виробництва, соціальної інфраструктури і підйому рівня життя людей.

Обгрунтування того, що фінанси – об’єктивна категорія слід почати з розуміння того, що фінанси протягом розвитку людства виникли внаслідок розвитку товарно-грошових відносин та потреби у фінансових ресурсах незалежно від діяльності держави, але з часом фінанси почали керуватися централізовано державою.

Обґрунтуйте необхідність перерозподілу вартості ВВП та фінансові інструменти його забезпечення.

Як відомо, сутність науки виражаєтся в її функціях. Однією з функцій фінансів є ф. Перерозподілу ВВП. Ф. Перерозподілу є специфічним суспільним завданням фінансів, оскільки вона покликана створити спеціальні фонди, за рахунок яких держава може виконувати свої функції, розвиватися, та керуючись пріоритетною політикою, направляти кошти у регіони, що принесуть найбільшу віддачу у грошовому чи соціальному вимірі. Таким чином необхідність перерозподілу ВВП по-перше для більш раціонального й ефективного використання доходів та награмаджень підприємств та домогосп, по-друге це підтримка належного соціального рівня життя,тобто невиробничої сфери, а по-третє це важливість підтримки різних соціальних груп, які відчувають гостру нестачу фінансових ресурсів. Фінанси через перерозподіл сприяють трансформації пропорцій первинного розподілу до більш сприятливих. Кінцевою метою перерозподілу є зміцнення держави, забезпечення високого рівня добробуту, розвиток продуктивних сил. Фін інструменти перерозподілу: податки, збори, субсидії, дотації, державні інвестиції.

 

Поясність, у чому полягає зв’язок фінансів з державою і товарно-грошовими відносинами.

Щоб пояснити зв’язок фінансів з державою та товарно-грошовими відносинами потрібно згадати, що зародження фінансів відбулося в умовах регулярного товарно-грошового обігу та у зв’язку з розвитку держави і її потреби у фінансових ремурсах для функціонування. Таким чином, фінанси слугували інструментом розвитку державних інституцій, допомагаючи розвивати торгові відносини, акумулювати грошові ресурси та формувати фонди з певних відрахвань. Використовуючи ці фонди, держава могла експертно напрявляти кошти на пріоритетні завдання, також піднімати рівень добробуту населення. Таким чином ми бачимо, що фінанси є інструментом держави, що ефективно керує товарно-грошовими відносинами та слугує для розвитку. Ці зв’язки фінансів і сьогодні є актуальними

 

16.Обґрунтуйте, яким чином через фінанси держава може впливати на внутрішню структуру ціни продажу товарів (робіт, послуг).

Фінанси, як ніяка інша економічна категорія дає змогу регулювати галузеву і территоріальну структуру економіки, стимулювати чи стримувати економіку, задовольняти потреби держави та суспільства. Разом з цим фінанси є гнучким інструментом регулювання внутрішніх цін на товари та послуги. Це регулювання здійснюється за допомогою фінансових важелів, які застосовуються державними органами. Держава може стримувати розвиток певних галузей через понаднормове податкове навантаження, або накладати штрафи, пені за перевищення певних норм. У той самий час інші галузі можуть дотуватися або субсидуватися, держава може інвестувати кошти у пріорітетні напрямки виробництва. Що торкаєтся фінансової сфери, то держава регулює вартість грошей через грошову масу та норму процента, що непрямо впливає на рівень цін в країні.