Перелік тем самостійних робіт

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ДО ВИКОНАННЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

СТУДЕНТІВ СПЕЦІАЛЬНОСТІ

“ 5.050.111 ” Бухгалтерський облік”

З дисципліни Фінанси підприємств

Складені викладачем

Ротань Н.В.

 

Розглянуті і схвалені на засіданні

 

Ц(П)К Бухгалтерського обліку

 

Протокол № _____ від ____2009р.

 

Голова комісії О. О. Комліченко

 

 

Херсон – 2009 р.

 

 

Пояснювальна записка

На даному етапі розвитку вищої школи самостійна робота студентів стає складовим елемен­том їх навчання. Вона сприяє вихованню у майбутніх спеціалістів необхідних їм навичок самостій­ності і творчості, а також максимальної індивідуалізації навчального процесу, активізації ролі студе­нта як безпосереднього його учасника.

Самостійна робота студентів планується і проводиться згідно з наказом Міносвіти України № 161 від 02.06.93 р. "Про затвердження Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах". Навчальний час, відведений для самостійної роботи студента, регламен­тується робочим навчальним планом і становить не менш 1/3 та не більше 2/3 загального обсягу часу студента, відведеного для вивчення конкретної дисципліни.

Самостійна робота з дисципліни “Фінанси підприємств” включає:

1) індивідуальну навчальну роботу по виконанню завдань при підготовці до занять, та до практичних робіт та семінарських занять;

2) роботу з навчальною літературою, сучасними документами, законодавчими актами;

3) роботу з електронним підручником, пакетами прикладних програм, роботу в Internet;

4) складання опорних конспектів, структурно - логічних схем до теми;

5) складання комплексного (або тематичного) кросворду;

6) підготовку до іспиту.

Форма самостійної роботи студентів по здобуттю нових знань є одним з найефективніших за­собів навчання студента самостійності у прийнятті рішень, вирішенні виробничих проблем у майбу­тній його професійній роботі як фахівця з даної спеціальності.

Розв'язання багатьох задач у значній мірі залежить від економічно грамотних кадрів.

Висока економічна підготовка молодших спеціалістів не може бути досягнута при відсутності до­статніх знань в області фінансових дисциплін, серед яких значне місце займає дисципліна “Фінанси підприємств”.

Дані методичні вказівки призначені для виконання само­стійних робіт з предмету “Фінанси підприємств” студентами денної форми навчання спеціальності № 5.050111 “Бухгалтерський облік”.

Вказівки містять необхідні теоретичні матеріали для виконання самостійних робіт з дисципліни.

 

 

План

Сутність та основні завдання фінансової діяльності підприємства

Зміст та основні напрямки фінансової роботи

Сутність та основні завдання фінансової діяльності підприємства

В організаційній та управлінській роботі підприємств фінансова дія­льність займає особливе місце. Від неї багато в чому залежить своєчас­ність та повнота фінансового забезпечення виробничо-господарської діяльності та розвитку підприємства, виконання фінансових зобов'язань перед державою та іншими суб'єктами господарювання.

Фінансова діяльність — це система використання різних форм і методів для фінансового забезпечення функціонування підприємств та досягнення ними поставлених цілей, тобто це та практична фі­нансова робота, що забезпечує життєдіяльність підприємства, полі­пшення її результатів.

Фінансову діяльність підприємства спрямовано на вирішення та­ких основних завдань:

— фінансове забезпечення поточної виробничо-господарської ді­яльності;

— пошук резервів збільшення доходів, прибутку, підвищення рентабельності та платоспроможності;

— виконання фінансових зобов'язань перед суб'єктами господа­рювання, бюджетом, банками;

— мобілізація фінансових ресурсів в обсязі, необхідному для фі­нансування виробничого й соціального розвитку, збільшення влас­ного капіталу;

— контроль за ефективним, цільовим розподілом та використан­ням фінансових ресурсів.

Самостійна робота № 2

Тема: Розрахунково-платіжна дисципліна

План

Розрахункова дисципліна та платіжна дисципліна їх зміст та необхідність

Санкції в системі грошових розрахунків, їх сутність та види.

Розрахункова дисципліна та платіжна дисципліна їх зміст та необхідність

Розрахункова дисципліна передбачає зобов'язання суб'єктів го­сподарювання дотримуватися встановлених правил проведення роз­рахункових операцій.

Розрахункова дисципліна базується на виконанні основних принципів здійснення грошових розрахунків.

Дотримання розрахункової дисципліни сприяє прискоренню кругообороту коштів і зміцненню фінансового стану підприємства. По­рушення розрахункової дисципліни може бути наслідком незадові­льної роботи фінансових служб підприємства, а також складного фінансового становища підприємств.

Платіжна дисципліна передбачає здійснення підприємствами платежів за фінансовими зобов'язаннями в повному обсязі та у встановлені строки.

Отже, забезпечення розрахунково-платіжної дисципліни зале­жить від фінансового стану суб'єктів господарювання і водночас впливає на їх фінансовий стан.

 

 

Тема: Розподіл і використання прибутку

План

Розподіл прибутку підприємства

Використання прибутку підприємства

Розподіл прибутку підприємства

Розрахований підсумковий прибуток суб'єкта господарювання підлягає розподілу. При його розподілі повинно забезпечуватися як формування доходів держави, так і покриття потреб підприємств по розширенню виробництва, матеріальному стимулюванню працівників і рішенню соціальних питань.

У зв'язку з цим, механізм розподілу прибутку підприємств у ринкових умовах господарювання повинен бути побудований таким чином, щоб забезпечити оптимальне співвідношення частини прибутку, акумульованого у доходах бюджету для виконання функцій держави, що залишається в розпорядженні підприємства для стимулювання розвитку виробництва і підвищення його ефективності.

Основні принципи розподілу прибутку підприємств у ринкових умовах господарювання:

• розподіл прибутку між державою і підприємством як господарюючим суб'єктом повинно виконуватися з урахуванням інтересів держави у формуванні на відповідному рівні бюджетів і зацікавленості підприємств у стимулюванні їх діяльності;

• вилучення відповідної частини прибутку державою в бюджет у виді податків, повинно виконуватися по твердих невисоких ставках;

• прибуток, що залишився в розпорядженні суб'єкта господарювання, повинен розподілятися за його розсудом і направлятися у відповідних частинах.

 

Тема: Суть оборотних активів, їх склад і структура

План

Суть оборотних активів, їх склад і структура

Структура джерел формування оборотних коштів підприємства

Структура джерел формування оборотних коштів підприємства

 

Визначення джерел формування оборотних коштів є важливою ділянкою роботи фінансиста підприємства.

Недостатність джерел формування оборотних коштів призводить до недофінансування господарської діяльності та до фінансових ускладнень. Наявність зайвих джерел оборотних коштів на підпри­ємстві сприяє створенню наднормативних запасів товарно-мате­ріальних цінностей, відволіканню оборотних коштів з господарсь­кого обороту, зниженню відповідальності за цільове й раціональне використання як власних, так і позичених коштів.

Тема: Умови, порядок отримання та порядок погашення банківського кредиту

План

Умови та порядок отримання банківського кредиту

Порядок погашення банківського кредиту

Рис. 1. Структурно-логічна схема оформлення кредитної угоди

 

На першому етапі підприємство і банк ведуть переговори на І предмет можливого укладення кредитної угоди. За позитивних на­слідків переговорів банк готовий прийняти документи підприємства для розгляду.

На другому етапі підприємство звертається в банк і подає йому документи, необхідні для визначення юридичного статусу, фінансо­вого стану підприємства, оцінки проекту, аналізу можливості його успішної реалізації, забезпечення кредиту, у тому числі:

— клопотання підприємства;

—копії засновницьких документів (статут, засновницький дого­вір) та змін і доповнень до них (якщо такі були);

—бізнес-план проекту та додатки до нього або техніко-економічне обґрунтування;

— баланси підприємства, звіти про фінансові результати за останні три роки діяльності;

—перелік та розрахунок вартості майна, що передається банкові в заставу, з визначенням його залишкової балансової вартості, року будівництва чи випуску, місця розташування, короткої характерис­тики.

Перелік інших документів, що необхідні для проведення поглиб­леного аналізу фінансового стану позичальника:

 

— анкета позичальника;

— засвідчені підприємством, а за необхідності — нотаріально засвідчені копії контрактів, які будуть оплачені за рахунок кредиту. Умови платежу за цими контрактами повинні передбачати переваж­но акредитивну форму розрахунків або оплату за фактично отрима­ний товар і лише в окремих випадках — попередню оплату (остання забороняється за імпортних контрактів);

— копії контрактів, які підтверджують, що виручка від них за­безпечує окупність проекту;

— річний звіт, баланс підприємства і форми бухгалтерської зві­тності № 2, 3 за останні три роки діяльності, звіт про дебіторсько-кредиторську заборгованість на останню звітну дату. За короткост­рокового кредитування додатково додаються: фінансова звітність за останні 4 квартали; щоквартальний обсяг продажу продукції за останній рік;

— на вимогу банку можуть подаватися розшифровки дебітор­ської та кредиторської заборгованості з обов'язковим зазначенням строків її виникнення й погашення. За наявності простроченої кре­диторської заборгованості необхідно повідомити конкретні заходи, ужиті для її погашення;

— розрахунок помісячного грошового потоку на термін надан­ня кредиту (за всіма видами діяльності);

— звіт про проведення перевірок аудиторськими фірмами, як­що такі проводились;

— перелік майна, що передається в заставу, та розрахунок його вартості із визначенням залишкової балансової вартості, року будів­ництва чи випуску, місця розташування, характеристик та відповідні документи, які підтверджують право власності на майно;

— документи, що підтверджують повноваження осіб, які репре­зентують інтереси підприємства-позичальника;

— нотаріально засвідчені копії ліцензій на право здійснення статутної діяльності (у разі потреби).

Якщо позичальник не є клієнтом банку-кредитора, то на вимогу банку він додатково надає:

 

— довідку про рух коштів на всіх рахунках або виписки з рахунків підприємства позичальника, засвідчені банком, який обслуговує під­приємство (з поточного та валютних) за останні 6—12 місяців;

— довідку податкової інспекції або банку, що обслуговує позичаль­ника, про брак обов'язкових до сплати документів (картотеки № 2);

— довідку про брак заборгованості за банківськими кредитами та про строки повернення підприємством-позичальником раніше одержаних кредитів;

— нотаріально засвідчені зразки підписів та відбитки печатки. Погоджуючись на видачу довгострокового кредиту на будівниц­тво нових об'єктів, розширення діючих потужностей, їх реконстру­кцію або технічне переоснащення, банк вимагає від підприємства вкладення його власних коштів, як правило, в розмірі від 10 до 30% вартості проекту.

При цьому підприємство подає до установи банку документи згі­дно зі стандартним переліком документів для довгострокового кре­дитування, а також додатково:

— зведений кошторис будівництва;

— відомості про договірну ціну;

— контракти та договори на виконання робіт з будівництва, постачання обладнання та його монтажу;

— документ про відведення земельної ділянки під будівництво даного об'єкта;

— дозвіл органів виконавчої влади (держархбудконтролю) на проведення будівельних робіт;

— висновки експертизи — відомчої, екологічної, охорони праці, енергетичної.

Банк має право вимагати від підприємства подання проектно-кошторисної документації для здійснення експертизи проектних рі­шень щодо будівництва.

Для підприємств, які є надійними і постійними клієнтами банку, перелік документів може бути й меншим.

Кредитування витрат з будівництва, реконструкції або технічного переоснащення здійснюється відкриттям підприємству невідновлюва­ної кредитної лінії. Кредитування

розпочинається лише після викорис­тання підприємством-позичальником власних коштів, передбачених на ці заходи.

На третьому етапі банк:

— вивчає формальну й неформальну інформацію про підприємство;

— оцінює його ділову репутацію та імідж;

— аналізує кредитоспроможність підприємства, проводить по­глиблене обстеження його фінансового стану і визначає міру ризику;

— визначає перспективи розвитку підприємства;

— перевіряє наявність джерел і гарантій погашення кредиту.

Для надання кредиту важливе значення має оцінка кредитоспро­можності позичальника.

Кредитоспроможність підприємства оцінюється на основі системи показників, які відображають розміщення і джерела обігових коштів, ре­зультати фінансової діяльності. Вибір показників залежить від особливо­стей виробничої діяльності, галузевої специфіки та інших факторів.

Під час аналізу кредитоспроможності враховується також наяв­ність чи відсутність у минулому кредитних відносин підприємства з

банком, розмір і строки надання позики.

Комерційний банк здійснює оцінку фінансового стану підприєм­ства перед наданням йому позики, а далі — щоквартально.

В Україні критерії оцінки фінансового стану підприємства-пози­чальника визначаються кожним комерційним банком самостійно.

 

Для оцінки фінансового стану підприємства — юридичної особи враховуються такі об'єктивні показники його діяльності:

• обсяг реалізації;

• прибутки і збитки;

• рентабельність;

• ліквідність;

• грошові потоки (рух коштів на рахунках клієнтів);

• склад і динаміка дебіторсько-кредиторської заборгованості. Ураховуються також інші фактори:

• ефективність управління підприємством;

• ринкова позиція підприємства і його залежність від циклічних і структурних змін в економіці та галузі;

• наявність державних замовлень і державної підтримки під­приємства.

Комерційні банки розробляють показники додаткової оцінки підприємств-позичальників залежно від основного виду діяльності та форм власності.

На основі проведеного аналізу системи основних показників діяльності комерційним банком визначається клас надійності підприємства-позичальника.

 

На підставі оцінки кредитоспроможності позичальника й ефек­тивності комерційної угоди (проекту) банк приймає рішення про доцільність видачі підприємству кредиту й укладає з ним кредит­ний договір.

Неодмінною умовою укладання банком кредитного договору є на­дання підприємством застави. Перевага віддається заставі рухомого і нерухомого майна. Угода про заставу укладається між підприємст­вом-заставодавцем і банком-заставодержателем у письмовій формі і передбачає деталізацію заставних вимог: їх розмір, строки виконання зобов'язань з повернення кредиту і сплати відсотків за нього, склад (опис) та вартість заставленого майна, вид застави (заставлене майно залишається в заставодавця або передається у володіння заставодержателя), місце знаходження предмета застави, зобов'язання зі страху­вання заставленого майна тощо.

Такі форми забезпечення, як поручительство або гарантії юридич­них осіб, використовуються лише за надання кредиту надійним під­приємствам або в разі прийняття у забезпечення гарантій Уряду України, надійних банків тощо. Документи, що свідчать про забезпе­чення, підприємство подає в банк до отримання кредиту.

Зміст кредитного договору визначається підприємством і бан­ком самостійно. У ньому вказується мета кредитування, умови, порядок надання й погашення позики, спосіб забезпечення кредиту, відсоткові ставки за кредит, права і відповідальність сторін та інші умови.

Відповідно до договору банк бере на себе зобов'язання надати підприємству визначену суму грошових коштів у обумовлений тер­мін. Підприємство зобов'язується: використати отримані кошти на зазначені в договорі цілі; своєчасно погасити позику; сплатити від­сотки й надати можливість банку контролювати цільове викорис­тання кредиту, а також його забезпечення.

Кредитний договір, як правило, містить такі розділи:

І. Загальні положення.

II. Права та обов'язки позичальника.

III. Права та обов'язки банку.

IV. Відповідальність сторін.

V. Порядок вирішення суперечок.

VI. Термін дії договору.

VII. Юридичні адреси сторін.

/. Загальні положення: найменування сторін; предмет договору — вид кредиту; сума й розмір відсоткової ставки; умови забезпечення виконання зобов'язань за кредитом (застава, гарантія, поручитель­ство); порядок надання та погашення кредиту; порядок нарахування й сплати відсотків за кредит.

//. Права та обов 'язки позичальника

2.1. Права підприємства-позичальника:

1) вимагати від банку кредит в обсягах і в термін, зазначений у договорі;

2) достроково погасити заборгованість (за наявності фінансових можливостей);

3) скасувати договір у разі невиконання банком умов договору.

2.2. Обов'язки підприємства-позичальника:

1) використовувати отриманий кредит на цілі, обумовлені дого­вором;

2) повернути наданий кредит у встановлений термін;

3) своєчасно сплачувати банку відсотки за користування кредитом;

4) своєчасно надавати банку баланс та інші документи для здійс­нення контролю за позикою;

5) забезпечити достовірність даних, наданих для отримання кре­диту, і можливість контролю за його використанням;

6) інформувати банк про зміни організаційно-правової форми

підприємства;

7) інше (згідно з договором). ///. Права та обов 'язки банку

3.1. Права банку:

1) проводити перевірку забезпечення наданого кредиту і його ці­льового використання;

2) припиняти видачу нових позик і пред'являти претензії щодо раніше наданих у разі порушення підприємством умов кредитного договору, а також виявлення недостовірної звітності, недоліків у ве­денні бухгалтерського обліку, затримки сплати відсотків за кредит;

3) стягувати з підприємства за пролонгацію кредиту відповідну комісійну винагороду;

4) переглядати відсоткові ставки за користування кредитом у ра­зі зміни рівня облікової ставки НБУ;

5) здійснювати нарахування і стягнення компенсації за невико­ристаний кредит (у разі офіційної відмови підприємства від кредиту чи його частини протягом терміну дії договору).

3.2. Обов'язки банку:

1) надавати підприємству кредит в обсягах і у строки, обумов­лені договором;

2) інформувати підприємство про факти і причини дострокового

стягнення банком кредиту;

3) інформувати підприємство про зміни у нормативних актах з питань кредитування і розрахунків, запроваджених черговим рішен­ням Національного банку.

IV. Відповідальність сторін

У разі порушення підприємством узятих на себе зобов'язань банк

може:

1) припинити дальшу видачу кредиту;

2) вимагати його дострокового повернення;

3) зменшити суму кредиту, обумовлену договором;

4) збільшити відсоткову ставку за кредит;

5) за несвоєчасне повернення кредиту й відсотків стягнути пеню У розмірі, обумовленому договором, але не більше двократного роз-міпу огЬіпійнпї облікової ставки НБУ.

Підприємство може вимагати від банку відшкодування збитків, що виникли внаслідок порушення зобов'язання надати кредит або надання його не в повному обсязі.

За неповного використання кредиту підприємство сплатить кре­диторові неустойку у розмірі плати банку за залучені кредитні ре­сурси і нестриманої маржі у звітному періоді.

Після укладення кредитної угоди банк відкриває підприємству позиковий рахунок, на який зараховується відповідна сума кредиту.

Кредити надаються підприємствам: у безготівковій формі — оплатою платіжних документів з позикового рахунку як у націо­нальній, так і в іноземній валюті, переказуванням коштів на по­точний рахунок підприємства, якщо інше не передбачено кредитним договором; у готівковій формі для розрахунків зі здавачами сіль­ськогосподарської продукції.

 

План

1. Зміст фінансового планування

2. Методи та завдання фінансового планування

1. Зміст фінансового планування

Планування було прерогативою командно-адміністративної системи. Головна мета фінансового плану підприємства полягає у виявленні невикористованих ресурсів і визначенні суми платежів у бюджет, величина якої відповідала перевищенню доходів підприємства над його витратами.

Фінансове планування є необхідним для фінансового забезпечення розширення кругообороту виробничих фондів, досягнення високої результативності виробничо-господарської діяльності, створення умов, які забезпечили б платоспроможність та фінансову стійкість підприємства. Ринок висуває високі вимоги до якості фінансового планування, оскільки нині за негативні наслідки своєї діяльності відповідальність нестиме само підприємство.

Сьогодні фінансове планування потребує переведення на нові принципи організації. Його зміст та форми мають бути суттєво змінені у зв'язку з новими економічними умовами та соціальними орієнтаціями.

Фінансове планування - це процес визначення обсягу фінансових ресурсів за джерелами формування і напрямками їх цільового використання згідно з виробничими та маркетинговими показниками підприємства у плановому періоді.

Метою фінансового планування є забезпечення господарської діяльності необхідними джерелами фінансування.

2. Методи та завдання фінансового планування

Основними завданнями фінансового планування на підприємстві є:

• забезпечення виробничої та інвестиційної діяльності необхідними фінансовими ресурсами;

• устаткування раціональних фінансових відносин із суб'єктами господарювання, банками, страховими компаніями тощо;

• визначення шляхів ефективного вкладення капіталу, оцінка раціональності його використання;

• виявлення та мобілізація резервів збільшення прибутку за рахунок раціонального використання матеріальних, трудових та грошових ресурсів;

• здійснення контролю за утворенням та використанням платіжних

засобів.

Фінансове планування дає змогу розв 'язати такі конкретні питання:

• які грошові кошти може мати підприємство в своєму розпорядженні;

• які джерела їх надходження;

• чи достатньо засобів для виконання накреслених завдань;

• яка частина коштів має бути перерахована в бюджет, позабюджетні фонди, банкам та іншим кредиторам;

• як повинен здійснюватися розподіл прибутку на підприємстві;

• як забезпечується реальна збалансованість планових витрат і доходів підприємства на принципах самоокупність та самофінансування. У фінансовому плануванні використовується балансовий метод.

Його зміст полягає в тім, що не тільки балансуються підсумкові показники доходів і витрат, а для кожної статті витрат зазначаються конкретні джерела покриття. При цьому використовуються різні способи: нормативний, розрахунково-аналітичний, оптимізації планових рішень, економіко-математичного моделювання.

Суть нормативного способу фінансового планування полягає в тім, що на основі встановлених фінансових норм та техніко-економічних нормативів розраховується потреба господарського суб'єкта у фінансових ресурсах та визначаються джерела цих ресурсів. Згаданими нормативами є ставки податків, ставки тарифів, зборів та внесків, норми амортизаційних відрахувань, норми оборотних коштів. Норми та нормативи бувають галузевими, регіональними та індивідуальними.

За використання розрахунково-аналітичного методу планові показники розраховуються на підставі аналізу фактичних фінансових показників, які беруться за базу, та індексів їх зміни в плановому періоді.

Оптимізація планових рішень полягає в розробці варіантів планових розрахунків для того, щоб вибрати з них найоптимальніший.

Відтак можуть використовуватися різні критерії вибору:

• максимум прибутку (доходу) на грошову одиницю вкладеного капіталу;

• максимум збереження фінансових ресурсів, тобто мінімум фінансових витрат;

• мінімум поточних витрат;

• мінімум вкладення капіталу за максимально ефективного результату;

• максимум абсолютної суми одержаного прибутку.

Фінансове планування (крім уже згадуваних способів розрахунків) потребує широкого використання економіко-математичного моделювання.

 

 

СПИСОК ДЖЕРЕЛ

 

 

Закони України:

 

1. Закон України “Про плату за землю” від 19.09.96р. №378/96-ВР.

2. Закон України “Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів” від 10.02.97р. №75.

3. Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 22.05.97р. №283.

4. Закон України “Про підприємства в Україні” від 27 березня 1991р.

5. Закон України “Про господарські товариства” від 19 вересня 1991р.

6. Закон України “Про підприємництво” від 7 лютого 1992р.

7. Закон України “Про цінні папери і фондову біржу” від 18 липня 1991р.

8. Закон України “Про банки і банківську діяльність” від 20 березня 1991р.

9. Закон України “Про інвестиційну діяльність” від 18 вересня 1991р.

10. Закон України “Про систему оподаткування” від 18 лютого 1997р. №77/97-ВР.

11. Закон України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” від 30 червня 1999р.

12. Закон України “Про податок на додану вартість” від 3 квітня 1997р. №168/97-ВР.

13. Закон України “Про державну податкову службу в Україні” від 05.02.98р. №83/98-ВР.

14. Указ Президента України “Про спрощену систему оподаткування обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва” від 28.06.99р. №746/99.

15. Положення про строки сплати акцизного збору, подання розрахунку акцизного збору. Затверджено наказом ГДГО України від 25.12.95р. №99.

16. Порядок заповнення та подання податкової декларації по податку на додану вартість. Затверджено наказом ДПА України від 30 травня 1997р. №116.

17. Про затвердження форми декларації про прибуток підприємства та порядку її складання. Затверджено наказом ДПА України від 8 липня 1997р. №214.

18. Порядок видачі Свідоцтва про право сплати єдиного податку суб’єктом малого підприємництва – юридичною особою. Затверджено наказом ДПА України від 12.10.99р. №555.

19. Азаров М.Я. та ін. Все про податки: Довідник.- К.: Експерт-Про,2000.

20. Бандурка О.М. та ін. Фінансова діяльність підприємства. –К.: Либідь,1998.

21. Єфимова О.В. Финансовый анализ.-М.,1996.

22. Фінанси підприємств / За ред. А.Н. Поддєрьогіна.-К.: КНЕУ, 2000

23. Шеремет А.Д., Сайфулін Р.С. Финансы предприятий.-М.:ИНФРА-М,1999.

24. Фінансовий менеджмент: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. А.М. Поддєрьогін, Л.Д. Буряк, - К.:КНЕУ, 2001

25. Ковалев В.В. Практикум по фінансовому менеджменту. – М.: Финансы и статистика, 2000. – 288с.

 

 

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ДО ВИКОНАННЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

СТУДЕНТІВ СПЕЦІАЛЬНОСТІ

“ 5.050.111 ” Бухгалтерський облік”

З дисципліни Фінанси підприємств

Складені викладачем

Ротань Н.В.

 

Розглянуті і схвалені на засіданні

 

Ц(П)К Бухгалтерського обліку

 

Протокол № _____ від ____2009р.

 

Голова комісії О. О. Комліченко

 

 

Херсон – 2009 р.

 

 

Пояснювальна записка

На даному етапі розвитку вищої школи самостійна робота студентів стає складовим елемен­том їх навчання. Вона сприяє вихованню у майбутніх спеціалістів необхідних їм навичок самостій­ності і творчості, а також максимальної індивідуалізації навчального процесу, активізації ролі студе­нта як безпосереднього його учасника.

Самостійна робота студентів планується і проводиться згідно з наказом Міносвіти України № 161 від 02.06.93 р. "Про затвердження Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах". Навчальний час, відведений для самостійної роботи студента, регламен­тується робочим навчальним планом і становить не менш 1/3 та не більше 2/3 загального обсягу часу студента, відведеного для вивчення конкретної дисципліни.

Самостійна робота з дисципліни “Фінанси підприємств” включає:

1) індивідуальну навчальну роботу по виконанню завдань при підготовці до занять, та до практичних робіт та семінарських занять;

2) роботу з навчальною літературою, сучасними документами, законодавчими актами;

3) роботу з електронним підручником, пакетами прикладних програм, роботу в Internet;

4) складання опорних конспектів, структурно - логічних схем до теми;

5) складання комплексного (або тематичного) кросворду;

6) підготовку до іспиту.

Форма самостійної роботи студентів по здобуттю нових знань є одним з найефективніших за­собів навчання студента самостійності у прийнятті рішень, вирішенні виробничих проблем у майбу­тній його професійній роботі як фахівця з даної спеціальності.

Розв'язання багатьох задач у значній мірі залежить від економічно грамотних кадрів.

Висока економічна підготовка молодших спеціалістів не може бути досягнута при відсутності до­статніх знань в області фінансових дисциплін, серед яких значне місце займає дисципліна “Фінанси підприємств”.

Дані методичні вказівки призначені для виконання само­стійних робіт з предмету “Фінанси підприємств” студентами денної форми навчання спеціальності № 5.050111 “Бухгалтерський облік”.

Вказівки містять необхідні теоретичні матеріали для виконання самостійних робіт з дисципліни.

 

 

ПЕРЕЛІК ТЕМ САМОСТІЙНИХ РОБІТ

 

Самостійна робота № 1 Фінансова діяльність та зміст фінансової роботи.

Самостійна робота № 2 Розрахунково-платіжна дисципліна

Самостійна робота № 3-4 Розподіл і використання прибутку

Самостійна робота № 5 Суть оборотних активів, їх склад і структура

Самостійна робота № 6 -7 Умови, порядок отримання та порядок погашення

банківського кредиту

Самостійна робота № 8-9 Зміст, завдання та методи фінансового планування

 

САМОСТІЙНА РОБОТА № 1

 

 

№№ розділів і тем	Назва розділів і тем	Кіль­кість годин	Вид заняття	Форма самостійної роботи та її джерела (література, тощо)
1.1     1.1.2	Сутність і основи організації фінансів підприємств Фінансова діяльність та зміст фінансової роботи		Теоретич­не.	Робота з підручником Фінанси підприємств: Підручник/А. М. Поддєрьогін -К. КНЕУ, 2000.- с.14-16

 

 

ЗМІСТ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

 

1. Навчальна мета: надбання навичок і умінь працювати з підручником.

2. Завдання на С/р № 1:

2.1. Засвоїти зміст теми за планом:

2.1.1. Сутність та основні завдання фінансової діяльності підприємства

2.1.2. Зміст та основні напрямки фінансової роботи

2.1.3. Сутність фінансового планування та прогнозування

2.1.4. Фінансовий механізм підприємства і його забезпечення

Примітка: до кожного питання плану скласти тези і записати в основний конспект.

2.2. Накреслити в конспекті структурно-логічну схему фінансового механізму підприємства

3. В результаті С/р № 1 студент повинен:

3.1. знати: сутність фінансової діяльності та зміст фінансової роботи на підприємстві;

3.2. уміти: охарактеризувати основні напрямки поточної та оперативної фінансової роботи на підприємстві.

4. Питання для самоконтролю:

1. Охарактеризуйте основні напрямки фінансової роботи на підприємстві

2. Розкрийте зміст оперативної фінансової роботи

3. Розкрийте зміст аналітичної і контрльної роботи

4. Зміст і функціонування фінансового механізму.

 

 

САМОСТІЙНА РОБОТА № 2

 

 

№№ розділів і тем	Назва розділів і тем	Кіль­кість годин	Вид заняття	Форма самостійної роботи та її джерела (література, тощо)
1.2     1.1. 3.	Організація грошових розрахунків підпри-ємств Розрахункова платіжна дисципліна		Теоретич­не.	Робота з підручником Фінанси підприємств: Підручник/А. М. Поддєрьогін -К. КНЕУ, 2000.- с.43-46

 

ЗМІСТ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

 

1. Навчальна мета: надбання навичок і умінь працювати з підручником.

2. Завдання на С/р №2:

2.1. Засвоїти зміст теми за планом:

2.1.1. Розрахункова та платіжна дисципліна, її зміст та необхідність.

2.1.2. Платіжна дисципліна, її суть та необхідність.

2.1.3. Санкції в системі грошових розрахунків, їх сутність та види.

Примітка: до кожного питання плану скласти тези і записати в основний конспект.

3. В результаті С/р № 2 студент повинен:

3.1. знати: сутність розрахунково-платіжної дисципліни та санкції за її порушення;

3.2. уміти: розкрити вплив застосування різних видів санкцій на зміцнення розрахунково-платіжнної дисципліни суб’єктів господарювання.

4. Питання для самокотролю:

1. Розкрити сутність розрахункової дисципліни

2. Розкрити сутність платіжної дисципліни

3. Які є санкції в системі грошових розрахунків?

 

 

САМОСТІЙНА РОБОТА № 3- 4

 

 

№№ розділів і тем	Назва розділів і тем	Кіль­кість годин	Вид заняття	Форма самостійної роботи та її джерела (література, тощо)
1.3   1.3.2	Формування і використання прибутку Розподіл і використання прибутку		Теоретич­не.	Робота з підручником Фінанси підприємств: Підручник/А. М. Поддєрьогін -К. КНЕУ, 2000.- с.80-82

 

ЗМІСТ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

 

1. Навчальна мета: надбання навичок і умінь працювати з підручником.

2. Завдання на С/р № 3-4:

2.1. Засвоїти зміст теми за планом:

2.1.1. Розподіл прибутку підприємства

2.1.2.Використання прибутку підприємства

Примітка: до кожного питання плану скласти тези і записати в основний конспект.

2.2. Накреслити в конспекті структурно-логічну схему класифікації показників рентабельності.

3. В результаті С/р № 3-4 студент повинен:

3.1. знати: порядок розподілу прибутку підприємства;

3.2. уміти: визначати доцільність використання прибутку як критерію ефективності фінансово-господарської діяльності підприємств.

4. Питання для самоконтролю

1. Формування чистого прибутку

2. Напрямки використання чистого прибутку

 

САМОСТІЙНА РОБОТА № 5

 

№№ розділів і тем

Назва розділів і тем

Кіль­кість годин