Порядок поточного і підсумкового оцінювання знань з науки

Поточний контроль оцінювання знань студентів денної та вечірньої форми у процесі на­вчання (практичних занять) дає змогу оцінити ступінь засвоєння матеріалу курсу і вміння студента на базі набутих теоретичних знань розв'язувати тестові, практичні завдання та ситуації.

Підсумковий контроль з вибіркового курсу «Страхування» здійснюється у формі заліку для всіх спеціальностей (крім спец. 6508, 6508\1) за шкалою від 0 до 100 балів включно.

Об'єктами підсумкового контролю роботи студентів є:

а) виконання завдань та відповіді на семінарських (практичних) заняттях;

б) виконання завдань для самостійної роботи;

в) виконання модульних контрольних робіт.

При цьому 100 балів розподіляються так:

а) виконання завдань та відповіді на семінарських (практичних) заняттях – 60 балів (30 балів, якщо іспит для спец. 6508, 6508\1);

б) виконання завдань для самостійної роботи – 20 балів (10 балів для спец. 6508, 6508\1) (два завдання за вибором з переліку, кожне оцінюється максимально у 10 балів (по 5 балів, якщо іспит для спец.6508, 6508\1)-див. Картка СРС (табл..1 і 2);

в) виконання модульних контрольних робіт - 20 балів (10 балів спец. 6508, 6508\1) (два модуля протягом семестру з максимальною оцінкою – 10 балів (5 балів спец. 6508, 6508\1).

Під час контролю виконання завдань та відповідей на семінарських (практичних) заняттях оцінюванню підлягають: рівень знань продемонстрований у відповідях і виступах на семінарських (практичних) заняттях, активність в обговоренні питань, що винесені на семінарські (практичні) заняття, експрес-контролю, виконання розрахункових завдань, участь у ділових іграх, ситуаціях та інші форми роботи, розроблені кафедрою.

Систематичність та активність роботи студентів протягом семестру на семінарських заняттях оцінюється так:

Визначається ціна одного заняття протягом семестру, враховуючи:

а) максимальну кількість балів за роботу під час практичних (семінарських) занять з науки за семестр. Її визначено в порядку оцінювання знань студентів – 60 балів для ПМК (30 балів, якщо іспит для спец.6508, 6508\1);

б) реальну кількість занять, відведених згідно з навчальними планами на даний вид робіт (7 практичних занять за наукою «Страхування», за виключенням занять для проведення модульних робіт – 1 заняття). Оскільки за дисципліною передбачено проведено двох модульних робіт, то на кожне з них передбачено половину заняття (45 хвилин). Для спец. 6508, 6508\1 передбачено за планом 16 практичних занять (32 години), з них 1 заняття для написання двох модулів (кожен модуль по 45 хв).

Таким чином визначається максимальна кількість балів, яку студент може набрати на одному занятті. При цьому, максимальна кількість балів за одне заняття може бути диференційованим залежно від складності матеріалу заняття, навчальних завдань, що пропонуються студентам, та різного переліку компетенцій, які повинні сформуватися у студентів під час даного виду занять.

Таким чином, ціна занять за дисципліною «Страхування» становить – 10 балів (10; 8; 6; 0). Для спец. 6508, 6508\1 – 2 бали (2; 1,5; 1; 0).

На кінцеву оцінку результату роботи студента на занятті впливає: якість, повнота відповіді, самостійне і вдале вирішення задач; виступ із короткою доповіддю або доповнення відповіді; участь у дискусії.

Загальна кількість балів корегується на коефіцієнт, який розраховується як відношення кількості занять за планом до фактичної кількості занять у випадку, якщо семінарські (практичні) заняття припадають на святкові дні.

Критерії оцінювання знань на семінарських (практичних) заняттях:

10 балів (2 бали) – студент дає обґрунтовані, глибокі й теоретично правильні відповіді на поставлені питання; демонструє здатність здійснювати порівняльний аналіз різних теорій, концепцій, робити логічні висновки та узагальнення; здатність висловлювати та аргументувати власне ставлення до альтернативних поглядів на певне питання; використовує фактичні та статистичні дані, які підтверджують тези відповіді на питання; правильно розв’язує задачі або без помилок дає відповіді на тестові завдання; демонструє знання законодавчих та нормативних актів України, підручників, посібників, лекційного курсу.

8 балів (1,5 бали) – студент володіє знанням матеріалу на рівні вимог, наведених вище, але у розкритті змісту питань ним були допущені незначні помилки у формулювання термінів і категорій, використанні цифрового матеріалу, посилання на конкретні періоди і дати; допускає незначні помилки у розрахунках задач або відповідях на тестові завдання; питання викладене недостатньо глибоко, в стислій формі.

6 (1 бал) балів – студент в цілому володіє знанням матеріалу на рівні вимог, наведених вище, але у розкритті змісту питань ним були допущені окремі суттєві помилки у формулюванні термінів і категорій, у розв’язуванні задач або відповідях на тестові завдання, використанні цифрового матеріалу, посиланні на конкретні періоди і дати; питання викладене не глибоко, в занадто стислій формі.

0 балів – студент не відповідає на поставлене питання або відповідає неправильно. Відповідь містить зайвий матеріал, що не відповідає смислу питання і свідчить про нездатність студента зрозуміти питання. Невірно розв’язує задачі за темою курсу або дає неправильні відповіді на тестові завдання.

Під час контролю виконання завдань для самостійної роботи оцінюванню підлягають: самостійне опрацювання тем загалом чи окремих питань науки; написання рефератів, підготовка комплексів навчальних чи наукових текстів; переклад іноземних текстів, погоджених із викладачем, аналіз публікацій за обраною тематикою, практичні завдання з використанням Інтернет-ресурсів.

Тематика рефератів (есе)

1. Обов”язкова форма страхування: переваги і недоліки.

2. Порівняльний аналіз підгалузей особистого страхування з точки зору терміну дії договорів, сплати страхових внесків, виплати страхових сум.

3. Порівняльний аналіз окремих видів об’єднань страховиків.

4. Раціональна структура ресурсів визначає потенціал страхової компанії.

5.Напрямки вдосконалення державної політики в галузі страхування.

6. Сучасний стан особистого страхування в умовах розвитку страхового ринку України.

7. Роль страхування у розвитку агропромислового комплексу.

8. Роль майнового страхування у забезпеченні безперебійності суспільного виробництва.

9. Порівняльна характеристика принципів діяльності страхового і перестраховувального пулу.

10. Важливість проведення страхування професійної відповідальності в Україні.

11. Узагальнення теоретичних підходів щодо визначення економічної сутності перестрахування.

12. Проблеми законодавчого унормування обчислення прибутку страховика від страхової діяльності.

13. Проблеми та перспективи впровадження екологічного страхування в Україні.

14. Стратегічні альянси страхових компаній та банків: зарубіжний досвід та перспективи створення в Україні.

15. Проблеми оподаткування операцій зі страхування життя.

16. Необхідність та доцільність перестрахування ризиків у нерезидентів.

17. Реформування галузі страхування життя в Україні: вимога часу, потреба суспільства.

Під час виконання модульних контрольних робіт оцінюванню підлягають теоретичні знання та практичні навички, яких набув студент після опанування певного завершеного розділу навчального матеріалу. Контрольні роботи можуть містити тестові завдання, відповіді на теоретичні питання або розв’язання практичних завдань, розв’язання виробничих ситуацій.

Протягом семестру з науки „Страхування” передбачено проведення двох модулів, кожен з яких максимально оцінюється у 10 балів (5 балів, якщо іспит для спец. 6508, 6508\1). Перший модульний контроль проводиться по темах 1- 6; другий 7 -12 відповідно з тематичним планом науки.

При виконанні модульних завдань оцінці підлягає:

- відповідь на теоретичне питання;

- результат тестування;

- рішення задачі.

Завдання для модульного контролю складаються з 3 питань (І модуль – 2 теоретичних питання і 1 тестове завдання; ІІ модуль – 1 теоретичне питання, 1 тестове завдання, 1 задача).

Оцінка виконання кожного модульного завдання визначається у балах: 0,6,8, 10. (0; 3; 4; 5, якщо іспит для спец.6508, 6508\1).

«0» балів виставляється при відсутності студента на модульному контролі або при неправильних відповідях на всі 3 завдання модуля;

«6» (3) балів виставляється при правильній відповіді на 1 і 2 завдання модуля;

«8» (4) балів виставляється при правильних відповідях на завдання модульної контрольної роботи, але з незначними помилками.

“10” (5) балів виставляється при правильній відповіді на 3 завдання модуля.

Залік на денній і вечірній формах всіх спеціальностей (крім спец.6508, 6508\1) навчання оформлюється під час останнього семінарського (практичного) заняття у відповідному семестрі. На заочній формі – за розкладом сесії.

Підсумкове оцінювання знань студентів здійснюється за 100-бальною системою з наступним переведенням в чотирьохбальну систему та за системою ECTS. В екзаменаційній відомості виставляються підсумки за 100-бальною, 4-бальною та ECTS системами.

Студент отримує оцінку:

“відмінно”(А) - якщо набирає 90-100 балів;

“добре (В) - якщо набирає 80-89 балів;

“добре (С) - якщо набирає 70-79 балів;

“задовільно” (Д) - якщо набирає 66-69;

“задовільно” (Е) - якщо набирає 60-65;

“незадовільно” з можливістю повторного складання (FX) - якщо набирає

21-59 балів;

“незадовільно” з обов’язковим повторним вивченням науки (F) - якщо набирає 0-20 балів.

 

5.Особливості підсумкового контролю знань студентів заочної форми навчання

Залік отримують студенти заочної форми навчання всіх спеціальностей (крім спец.6508, 6508\1) за результатами поточного контролю (в межах від 0 до 100 балів). При цьому враховуються:

а) домашня контрольна письмова робота (максимально – 60 балів);

б) результат виконання одного контрольного модульного завдання в аудиторії під час проведення практичних занять (20 балів);

в) виконання одного за вибором завдання для СРС (табл..1) (20 балів).

Для спец. 6508, 6508\1 студенти заочної форми навчання, де за навчальним планом – іспит, виконують:

а) домашню контрольну письмову роботу (максимально – 10 балів);

б) одне модульне завдання в аудиторії під час проведення практичних занять (10 - балів) (див. табл..2);

 

Контрольна робота виконується за тематикою, варіантами і орієнтовними планами, які дано у Навчально-методичному посібнику для самостійного вивчення науки “Страхування” (за заг. ред. О.О. Гаманкової.- К.: КНЕУ, 2000. –120 с.). Розподіл варіантів контрольних робіт між студентами відбувається залежно від першої букви прізвища студента таким чином: А – варіант 1, Б – варіант 2, В – варіант3, Г – варіант 4, Д – варіант 5, Е – варіант 6, Є – варіант 7, Ж – варіант 8, З – варіант 9; І – варіант 10, Ї – варіант 11, Й – варіант 12, К – варіант 13, Л – варіант 14, М – варіант 15, Н – варіант 16, П - варіант 17, Р – варіант 18, С- варіант 19, Т – варіант 20, У – варіант 21, Ф – варіант 22, Ц – варіант 23, Ш – варіант 24, Ю – варіант 25, Я – варіант 26. Студент може виконувати інші варіанти за погодженням з викладачем.

Метою домашньої контрольної роботи є більш глибоке вивчення студентом окремих теоретичних питань науки. При виконанні контрольної роботи студент має використовувати крім конспекту лекцій та підручника додаткову літературу, перелік якої наведено після кожної теми у зазначеному навчальному посібнику. Крім власне теоретичного питання в контрольній роботі присутнє і практичне завдання, а також перелік літературних джерел за обраною темою роботи, які окремо оцінюються.

Оцінка домашньої письмової роботи здійснюється наступним чином.

а) 60 балів (10 балів для спец.6508, 6508\1) - студент дає обґрунтовані, глибокі й теоретично правильні відповіді на поставлені питання; демонструє здатність здійснювати порівняльний аналіз різних теорій, концепцій, робити логічні висновки та узагальнення; здатність висловлювати та аргументувати власне ставлення до альтернативних поглядів на певне питання; використовує фактичні та статистичні дані, які підтверджують тези відповіді на питання; демонструє знання законодавчих та нормативних актів України, підручників, посібників;

б) 50 балів (8 балів для спец. 6508, 6508\1) - студент володіє знанням матеріалу на рівні вимог, наведених вище, але у розкритті змісту питань ним були допущені незначні помилки у формулюванні термінів і категорій, використанні цифрового матеріалу, посиланні на конкретні періоди і дати; питання викладене недостатньо глибоко, в занадто стислій формі;

в) 30 балів (6 балів для спец.6508, 6508\1) - студент в цілому володіє матеріалом, але при розкритті змісту питань ним були допущені помилки у формулюванні термінів і категорій, використанні цифрового матеріалу, посиланні на конкретні періоди і дати; питання викладене недостатньо глибоко або в занадто стислій формі.

в) 0 балів - студент не відповідає на поставлене питання або відповідає неправильно. У відповіді відсутні необхідні докази та аргументи. Зроблені висновки не відповідають загальновизначеним, є помилковими. Відповідь містить зайвий матеріал, що не відповідає смислу питання і свідчить про нездатність студента зрозуміти питання. Відповідь є повністю ідентичною тексту підручника чи конспекту або повністю ідентичною відповіді іншого студента на це ж саме питання.

Контрольна робота має бути виконана і оформлена з додержанням всіх технічних вимог до письмових робіт. Текст має бути написаний чітким розбірливим почерком (без виправлень) або надрукований на принтері через 2 міжрядкових інтервали до тридцяти рядків на сторінці на одному боці аркуша білого паперу формату А4. Шрифт Times New Roman, 14 пт. Текст розміщується на сторінці, яка обмежується полями: ліве, нижнє, верхнє – не менше ніж 20 мм, праве – не менше ніж 10 мм. За обсягом контрольна робота має складати 20-25 сторінок. Контрольна робота починається з титульного аркуша, за ним розміщують послідовно: план контрольної роботи, основний текст (з підзаголовками відповідно до плану роботи), висновки, список літератури.

Під час сесії студенти захищають свої контрольні роботи в ході співбесіди з викладачем.

Теми контрольних робіт згідно з Навчально-методичним посібником для самостійного вивчення науки “Страхування”:

1. Страховий фонд суспільства як матеріальна основа страхового захисту.

2. Сутність, принципи і роль страхування.

3. Класифікація страхування.

4. Страхові ризики та управління ними.

5. Визначення та оцінка страхового ризику.

6. Страховий ринок України.

7. Маркетинг у страхуванні.

8. Страховий договір.

9. Роль посередників у функціонуванні страхового ринку.

10. Створення та функціонування страхових компаній.

11. Страхова компанія, її структура.

12. Державне регулювання страхової діяльності.

13. Страхування життя та його основні види.

14. Страхування від нещасних випадків.

15. Медичне страхування в Україні.

16. Страхування майна сільськогосподарських підприємств.

17. Страхування врожаю сільськогосподарських культур та багаторічних насаджень.

18. Страхування тварин у сільському господарстві.

19. Страхування майна промислових підприємств.

20. Страхування майна громадян.

21. Авіаційне страхування.

22. Морське страхування.

23. Страхування вантажів.

24. Страхування цивільної відповідальності власників автотранспортних засобів.

25. Страхування автотранспортних засобів.

26. Страхування відповідальності за забруднення довкілля.

27. Перестрахування та співстрахування.

28. Форми та методи перестрахувальних операцій.

29. Страхові резерви, законодавчі вимоги до їх розміщення.

30. Платоспроможність страхової компанії.

31. Методичні основи визначення страхової премії