Критерії оцінювання екзаменаційних питань

Повна відповідь на питання, яка оцінюється в 5 балів, повинна відповідати таким вимогам:

1) розгорнутий, вичерпний виклад змісту даної у питанні проблеми;

2) повний перелік необхідних для розкриття змісту питання економічних категорій та законів;

3) виявлення творчих здібностей у розумінні, викладенні й використанні навчально-програмного матеріалу;

4) здатність здійснювати порівняльний аналіз різних теорій, концепцій, підходів та самостійно робити логічні висновки й узагальнення; знання історії створення таких теорій та еволюції поглядів основних представників;

5) уміння користуватись методами наукового аналізу економічних явищ, процесів і характеризувати їхні риси та форми виявлення;

6) демонстрація здатності висловлення та аргументування власного ставлення до альтернативних поглядів на дане питання;

7) використання актуальних фактичних та статистичних даних, знань дат та історичних періодів, які підтверджують тези відповіді на питання;

8) знання необхідних законів і нормативних матеріалів України, міжнародних та міждержавних угод з обов’язковим на них посиланням під час розкриття питань, які того потребують;

9) знання точних назв та функцій національних та міжнародних кредитно-фінансових установ, історії їх створення і ролі при вирішенні проблем, які ставляться у конкретному питанні;

10) засвоєння основної та додаткової літератури.

Відповідь на питання оцінюється в 4 бали, якщо:

1) відносно відповіді на найвищий бал не зроблено розкриття хоча б одного з пунктів, вказаних вище (якщо він явно потрібний для вичерпного розкриття питання) або, якщо

2) при розкритті змісту питання в цілому правильно за зазначеними вимогами зроблені значні помилки під час:

а) використання цифрового матеріалу;

б) посилання на конкретні історичні періоди та дати;

в) формулювання назв значних фінансових та кредитних установ та завдань, які перед ними ставляться, а відносно міжнародних (особливо учасником яких є Україна) — у переліку країн учасниць;

г) визначення авторства і змісту в цілому правильно зазначених теоретичних концепцій, що спотворює логіку висновків під час відповіді на конкретне питання.

Відповідь на питання оцінюється в 3 бали, якщо:

1) відносно відповіді на найвищий бал не зроблено розкриття двох пунктів, вказаних вище (якщо він явно потрібний для вичерпного розкриття питання) або, якщо

2) одночасно присутні один чи два типи недоліків, які окремо характеризують критерій оцінки питання в 4 бали;

3) висновки, зроблені під час відповіді, частково обґрунтовані.

Відповідь на питання оцінюється в 2 бали, якщо:

1) відносно відповіді на найвищий бал не розкрито трьох чи більше пунктів, зазначених у вимогах до нього (якщо вони явно потрібні для вичерпного розкриття питання);

2) одночасно присутні два чи більше типи недоліків, які окремо характеризують критерій оцінки питання в 4 бали;

3) висновки, зроблені під час відповіді, не відповідають правильним чи загальновизнаним при відсутності доказів супроти нього аргументами, зазначеними у відповіді;

4) характер відповіді дає підставу стверджувати, що особа, яка складає іспит, неправильно зрозуміла зміст питання чи не знає правильної відповіді ї тому не відповіла на нього по суті, допустивши грубі помилки у змісті відповіді.

 

Виконання студентами екзаменаційного завдання повинно носити виключно самостійний характер. Тому, за використання заборонених джерел (шпаргалок, засобів зв’язку та ін.) чи підказок студент знімається з іспиту й одержує нульову оцінку.

По завершенні іспиту екзаменаційні роботи разом з білетами і заліковими книжками приймаються від кожного студента екзаменатором чи членом екзаменаційної комісії. Перевірка екзаменаційних робіт студентів проводиться в приміщенні університету. Перевірена робота підписується екзаменаційною комісією.

Якщо на іспиті студент денної та вечірньої форм навчання набрав менше 30 балів (до 50%), а студент заочної форми навчання – 60 (до 60%), то він отримує незадовільну оцінку за результатами екзамену, а набрані за екзамен бали не враховуються у загальній підсумковій оцінці, тобто загальна підсумкова оцінка включає лише оцінку за поточну успішність.

Оцінювання знань студентів, що складають іспит, здійснюється за 100-бальною шкалою. У випадку, якщо студент набрав більше 100 балів, у відомість виставляється 100. Переведення даних 100-бальної шкали оцінювання в 4-х бальну та шкалу за системою ЕСТS здійснюється у такому порядку:

 

Оцінка за бальною шкалою, що використовується в КНЕУ[1]	Оцінка за національною шкалою	Оцінка за шкалою ЕСТS
90-100	відмінно	A
80-89	добре	B
70-79	C
66-69	задовільно	D
60-65	E
21-59	незадовільно з можливістю повторного складання	FX
1-20	незадовільно з обов’язковим повторним вивченням дисципліни	F

 

Результати перевірки фіксуються в екзаменаційній відомості та при позитивній оцінці – в заліковій книжці студента.

Оголошення результатів іспиту проводиться лектором потоку (екзаменатором), як правило, у наступний день після іспиту, але не пізніше дня, що передує наступному іспиту за розкладом. Місце і час підведення результатів оголошується на початку іспиту.

Перевірені екзаменаційні роботи передаються в деканат разом з оформленими екзаменаційними відомостями.

ОСОБЛИВОСТІ ПОТОЧНОГО КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ

СТУДЕНТІВ ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ

 

Для студентів заочної форми навчання поточний контроль може здійснюватись у наступних формах:

(1) шляхом виконання модуля у письмовій формі, який проводиться в аудиторії під час практичних занять під контролем викладача;

(2) шляхом комп’ютерного тестового контролю.

(1) Модуль у письмовій формі

Доведення питань для підготовки до модуля відбувається під час установчої сесії (начитки лекцій). Написання і перевірка модульних завдань проводиться в сесійний період згідно з розкладом.

Модуль включає 2 блоки завдань, які відповідають програмі курсу і оцінюються загалом максимум в 15 балів.

Кількість варіантів і кількість тестових питань у кожному варіанті визначає викладач. Нижче наводиться орієнтовний перелік питань для підготовки до поточного контролю знань студентів заочної форми навчання.

Структурна будова модуля: Завдання для модульного контролю складається з двох блоків: І блок включає теоретичне питання курсу, ІІ блок охоплює тестові питання.

Оцінювання: Максимальна оцінка за виконання завдань І та ІІ блоків складає відповідно:

– 5 та 10 балів для студентів нефінансових спеціальностей (крім спец.6402);

– 20 та 60 балів для студентів спеціальності 6402.

Термін виконання модулю – до 2 академічних годин.

Контроль проводиться шляхом перевірки правильності виконання модульних завдань.

( 2) Комп’ютерний тестовий контроль (КТК)

Комп’ютерний тестовий контроль здійснюється в один етап у комп’ютерному класі КНЕУ на практичному занятті перед іспитом. До комп’ютерного тестового контролю включено всі теми курсу за двома модульними блоками. І блок включає 1-3 теми, ІІ блок – 4-10 теми. Кожен КТК вміщує по 30 тестів, які мають одну або декілька відповідей.

Студент має можливість на протязі семестру самостійно в будь-який час пройти самоконтроль у комп’ютерному класі КНЕУ на предмет самовипробування.

Оцінювання: Максимальна оцінка за виконання завдань КТК включаючи І та ІІ блоки тем складає відповідно:

– 15 балів (7,5+7,5) для студентів нефінансових спеціальностей (крім спец.6402);

– 80 балів (40+40) для студентів спеціальності 6402.

Термін виконання модулю – по 40 хвилин за виконання одного блоку КТК.

Результати КТК за один блок перераховуються у наступні поточні бали:

Кількість набраних балів за КТК	для студентів нефінансових спеціальностей (крім спец.6402)	для студентів спеціальності 6402
1-3	0,75
4-6	1,5
7-9	2,25
10-12
13-15	3,75
16-18	4,5
19-21	5,25
22-24
25-27	6,75
28-30	7,5

Сума балів за виконання двох блоків КТК виставляється до журналу з кратністю до 1 бала (з округленням на користь студента).

 

Студенти заочної форми навчання за власним бажанням можуть виконати один із двох видів індивідуальних завдань: аналітичний огляд наукових публікацій з того проблемного питання, яке його цікавить або підготувати реферат разом з бібліографією.

Підготовка аналітичного огляду наукових публікацій

Студенти, які обрали даний вид самостійної роботи, проводять огляд наукових публікацій за обраною проблемою, використовуючи матеріали за останні 3-5 років. При цьому кількість публікацій повинна бути не менше 5. Найбільша кількість публікацій з фінансових питань міститься в журналах «Фінанси України», «Економіка України», «Ринок цінних паперів», «Економіст», «Фінансовий ринок», «Фінансова тема», «Економічний часопис» тощо, а також у газетах «Голос України», «Урядовий кур'єр», «Бізнес», «Галицькі контракти» та ін.

Кінцева мета: викласти свою точку зору з обраної проблематики, підкріплюючи її інформацією даних наукових публікацій.

Оформлення обов’язкове. Текст даної роботи має бути набраний на комп'ютері. Загальний обсяг - до 5 сторінок. Текст роботи слід писати тільки на одній сторінці стандартного аркуша та розміщувати таким чином, щоб залишалися поля по 25 мм з кожного боку. Номери сторінок проставляються у верхньому правому кутку або посередині сторінки зверху чи знизу. Титульний аркуш вважається першою сторінкою і номер на ньому не ставиться. На титульному аркуші потрібно вказати проблематику, по якій підбиралися та опрацьовувалися статті. В кінці роботи оформляють список використаних наукових публікацій. До аналітичного огляду наукових публікацій додають ксерокопії використаних матеріалів.