Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Характеристика валютного ринку↑ ⇐ ПредыдущаяСтр 3 из 3 Содержание книги
Поиск на нашем сайте Валютний ринок – це сукупність економічних та організаційних форм, що пов’язані з купівлею або продажем валют різних країн. Об’єктом валютного ринку є валютні операції з продажу й обміну національної та іноземної валют. У будь-якій державі валютний ринок виконує певні функції, до яких належать: - своєчасне здійснення міжнародних розрахунків; - страхування валютних ризиків; - регулювання валютних курсів; - диверсифікація валютних резервів; - регулювання економічних і соціальних процесів у державі. Суб’єктами ринку є продавці валюти, її покупці та посередники. Основними продавцями валюти виступають: держава в особі центрального банку, який реалізує на ринку через уповноважені органи частину валютних резервів; банки, які мають ліцензію на здійснення валютних операцій; підприємства, які ведуть зовнішньоекономічну діяльність (реалізують на ринку свою валютну виручку за експортовану продукцію); фізичні особи, які реалізують наявну в них валюту через мережу обмінних валютних пунктів. Основними покупцями валюти є ті ж суб’єкти, що й її продавці. Звичайно, обов’язковим суб’єктом ринку є держава, яка своїм законодавством встановлює правила функціонування валютного ринку. Форми регулювання та контролю визначаються законодавством, а функція його здійснення покладається на центральний банк. Функціонування валютного ринку пов’язане з використанням деяких економічних категорій та понять. Валютний курс – співвідношення між грошовими одиницями двох країн, яке використовується для обміну валют при здійсненні валютних та інших економічних операцій. Котирування – це встановлення курсів іноземних валют у відповідності з практикою, що склалася, і законодавчими нормами. Конвертованість – це здатність валюти обмінюватися на валюти інших країн та міжнародні платіжні засоби. За ступенем конвертованості валюта буває таких типів: - вільно конвертована; - частково конвертована; - неконвертована.
У чому полягає суть кредитного ринку, які особливості його організації? Кредитний ринок – це система ринкових відносин між кредитором і позичальником із приводу перерозподілу вартості в грошовій і товарній формах на умовах повернення та платності для задоволення особистих і виробничих потреб суб’єктів. Кредитний ринок забезпечує акумуляцію тимчасово вільних ресурсів і трансформацію їх у позиковий капітал. Він виник як закономірна реакція на потребу в додаткових фінансових ресурсах для здійснення процесу фінансового забезпечення підприємницької та інших видів діяльності юридичних і фізичних осіб. Основними суб’єктами кредитного ринку є кредитори, позичальники, а також держава в особі центрального банку, який контролює виконання чинного законодавства учасниками ринку та регулює ринок за допомогою економічних методів. Кредитори – суб’єкти фінансового ринку, які надають позику в тимчасове користування під певний відсоток. Основною функцією кредиторів є продаж кредитних ресурсів (як власних, так і залучених) для задоволення різноманітних потреб позикоотримувачів у фінансових ресурсах. Кредиторами на фінансовому ринку можуть виступати: держава (здійснюючи цільове кредитування підприємств за рахунок загальнодержавного та місцевих бюджетів); банки, які здійснюють найбільший обсяг і широкий спектр кредитних операцій; небанківські кредитні установи. Позичальники – суб’єкти фінансового ринку, які отримують позики від кредиторів під певні гарантії їх повернення і за певну плату у формі відсотка. Позичальниками грошових активів на фінансовому ринку виступають: підприємства (для задоволення потреб у грошових активах із метою поповнення оборотних коштів і формування інвестиційних ресурсів); населення (у формі споживчого фінансового кредиту, який використовується в інвестиційних цілях); держава (отримуючи кредити від міжнародних фінансових організацій і банків); банки (отримуючи кредити на міжбанківському кредитному ринку); небанківські фінансові установи. Джерела коштів, що циркулюють на кредитному ринку: кошти, акумульовані банками на депозитних, поточних рахунках юридичних осіб, населення; кошти, акумульовані центральним банком; небанківськими кредитними установами тощо. Розміщення акумульованих коштів здійснюється на основі кредитних угод між кредиторами та позичальниками. При цьому відбувається перерозподіл фінансових ресурсів між суб’єктами економіки з метою їхнього ефективного використання й одержання прибутку в розмірах, що перевищують суму відсотків за кредит.
У чому полягає сутність ринку цінних паперів, які особливості його організації? Ринок цінних паперів – це особлива сфера ринкових відносин, де завдяки продажу цінних паперів здійснюється мобілізація фінансових ресурсів для задоволення інвестиційних потреб суб’єктів економічної діяльності. Мета функціонування ринку цінних паперів – акумуляція фінансових ресурсів і забезпечення можливості їх перерозподілу шляхом здійснення учасниками ринку різноманітних операцій із цінними паперами. Основні учасники фінансових операцій на ринку цінних паперів: 1. Емітенти – суб’єкти фінансового ринку, які залучають необхідні фінансові ресурси за рахунок випуску (емісії) цінних паперів. На фінансовому ринку емітенти виступають в ролі продавця цінних паперів із зобов’язанням виконувати всі вимоги, які випливають із умов їх випуску. Емітентами цінних паперів є держава (виконавчі органи державної влади та органи місцевого самоврядування), а також різноманітні юридичні особи. 2. Інвестори – суб’єкти фінансового ринку, які вкладають свої грошові кошти в різноманітні види цінних паперів із метою отримання доходу. Цей дохід формується за рахунок отримання інвесторами відсотків, дивідендів і приросту курсової вартості цінних паперів. Інвестори, які здійснюють свою діяльність на фінансовому ринку, класифікуються за такими ознаками: за своїм статусом вони поділяються на індивідуальних (окремі підприємства, фізичні особи) та інституціональних інвесторів (різні фінансово-інвестиційні інститути). 3. Фінансові посередники (дилери, брокери та ін.), які сприяють обігу цінних паперів і здійсненню фондових операцій. Важливим суб’єктом ринку цінних паперів виступає держава, яка здійснює його регулювання. Що таке цінні папери і які їх види? Цінні папери – документи встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчують грошові або інші майнові права, визначають взаємовідносини між особою, яка їх розмістила (видала), і їх власником та передбачають виконання зобов’язань згідно з умовами їх розміщення, а також можливість передачі іншим особам прав, що випливають із цих документів. Цінні папери можна класифікувати за такими ознаками: 1) за емітентами (державні, місцевих органів влади, приватні); 2) за характером фінансових зобов’язань: а) боргові – цінні папери, які є зобов’язанням сплатити суму боргу на визначену дату в майбутньому (облігації, банківські сертифікати, векселі та ін.); б) пайові – цінні папери, які надають право власності на відповідні активи (акції, варанти); 3) за можливістю обміну (конвертовані та неконвертовані); 4) за способом реєстрації руху: а) на пред’явника – цінні папери, які не фіксують імені їхнього власника; б) іменні – цінні папери, які містять ім’я їхнього власника та реєструються в спеціальному реєстрі; в) ордерні – іменні цінні папери, які передаються іншій особі шляхом здійснення на них передавального надпису (індосаменту); 5) за формою існування: а) паперові (документарні); б) безпаперові (бездокументарні); 6) за економічною суттю (акції, облігації, векселі, казначейські зобов’язання та інші цінні папери); 7) за терміном існування: а) строкові – цінні папери, які мають встановлений термін існування (довго-, середньо- та короткострокові); б) безстрокові – цінні папери без визначеного терміну. Тема МІЖНАРОДНІ ФІНАНСИ _______________________________________________________ 1. У чому полягає суть міжнародних фінансів? 2. Які функції виконують міжнародні фінанси? 3. Які особливості фінансів міжнародних організацій? 4. Яку роль відіграють міжнародні фінансові інституції? 5. Що таке міжнародне фінансове право? 6. Які є сфери міжнародних фінансових відносин? 7. Що таке валютна система і які її елементи? 8. Що таке світовий фінансовий ринок і яка його структура? 9. Що таке вивіз капіталу та іноземні інвестиції? 10. Оподаткування в системі міжнародних відносин. 11. Що таке міжнародні розрахунки і які існують їх форми? 12. Що являють собою баланси міжнародних розрахунків? _______________________________________________________
|
||
Последнее изменение этой страницы: 2016-09-05; просмотров: 225; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.220.85.96 (0.008 с.) |