Структура, обсяги та зміст курсової роботи

Курсова робота повинна бути логічно побудованою і мати характер цілісного і завершеного самостійного дослідження. Структура і зміст роботи мають бути жорстоко регламентованими. Традиційно курсова робота має описово-дослідницький характер і складається з вступу, основної частини та висновків.

Структура курсової роботи повинна містити такі складові:

- титульний лист;

- зміст;

- перелік умовних позначень (у разі необхідності);

- анотація

- вступ;

- основну частину;

- висновки;

- список використаної літератури;

- додатки.

3.1. Титульний лист

Титульний лист курсової роботи містить найменування вищого закладу освіти, де виконана робота, назву циклової комісії, назву (тему) роботи; цифр та найменування спеціальності; ім’я та по батькові автора; прізвище, ім’я та по батькові керівника; місто і рік написання. (Додаток 1).

3.2. Зміст

Зміст дається на початку курсової роботи. Він містить найменування та номери початкових сторінок усіх розділів і пунктів (якщо вони мають заголовок), зокрема вступу, висновків до розділів, загальних висновків, додатків, списку використаної літератури.

Назви розділів не повинні повторювати назву роботи, а назви параграфів – збігатися з назвами розділів.

Вступ. У вступі подається скорочене обгрунтування теми випускної роботи (юридична чи правова значимість та актуальність), дається характеристика сучасного стану досліджуваної проблеми, визначається мета курсової роботи і завдання, вказується предмет та об’єкт дослідження. У вступі варто також звернути увагу на рівень розробленості теми у вітчизняній і зарубіжній літературі, виділити дискусійні питання та невирішені проблеми. Рекомендований обсяг вступ – 2-3 стор. Друкованого тексту.

Основна частина роботи поділяється на 3 розділи. Перший з них, як правило, присвячено теоретико-методологічним аспектам досліджуваної теми, та методичним підходам і діагностичним засобам, другий – аналізу стану об’єкта дослідження, третій – рекомендаціям і пропозиціям щодо вирішення досліджуваної проблеми. Усі ці розділи логічно пов’язані між собою. Теоретичні положення та методичні підходи є основою для аналізу первинних матеріалів або статистичної інформації, висновки і рекомендації базуються на результатах аналізу. Рекомендації можуть стосуватися також теоретико-методологічних основ, понятійного апарату та інструментарію дослідження. У залежності від особливостей досліджуваної проблеми розділи можуть поєднуватися між собою, наприклад, таким чином: методичний з аналітичним, аналітичний з конструктивним тощо. Рекомендований обсяг основної частини – 20-25 стор. Друкованого тексту.

Заключна частина (висновки). Заключна є коротким резюме з усього змісту курсової роботи. Тут вміщуються висновки і рекомендації, що показують, якою мірою вирішено завдання і досягнуто мети, сформульованої у вступі.

Окремі частини тексту, що мають самостійне значення (малюнки, схеми, таблиці), можуть бути вміщені в додатку. Рекомендований обсяг додатку – не більше 10 стор. Друкованого тексту.

Додатки можуть складатися з графіків, ілюстрацій, схеми з метою наочного “розкриття” явища, процесу, що становить проблему дослідження.

IV. ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ.

 

Процес літературного оформлення роботи передбачає знання і дотримання певних вимог, а саме:

• чіткість, зрозумілість, систематизацію і послідовність викладу матеріалу;

• поділ тексту на абзаци: кожен абзац містить самостійну думку, виражену одним чи кількома реченнями; абзац починається з нового рядка з великої літери на відстані 1-1,5 см від поліс;

• працюючи над текстом, слід уникати повторів; не закінчивши попередню думку, не переходити до нової; скорочувати занадто довгі, ускладнені речення;

• не подавати необгрунтованих пропозицій, висновків; якщо висловлюється спірна думка, то потрібно вказані, що вона лише приватна; не бажано в тексті посилатися на себе, але за необхідності можна вживати вирази у третій особі: «автор вважає», «на наш погляд»; неозначено-особові: «проводять аналіз результатів», «силами групи студентів розроблено...» тощо;

• необхідно дотримуватись єдиних умовних позначень і скорочень слів, які відповідали б загальноприйнятим нормам. Наприклад, не можна писати 10 тонн чи 10 тн, а лише 10 т (без крапки);

• якщо поряд стоять дві цифри (позначки), одну з цих потрібно писати словами - 5 стометрових рулонів;

· якщо речення починається з цифри,її потрібно писати словами:

п'ятдесят спроб; приблизні цифри теж пишуться словами: близько ста партій;

• граничні величини починаються таким чином: під 25 до 50, або 25-50, або 25...50;

• не можна скорочувати нулі нижньої границі: 10000-150000, а не 10-150000;

• позначки ставляться біля верхньої границі: 20-25 млн.т;

• римські цифри вживаються на позначення століть, кварталів року, місяців, томів, частин, черговості конгресів, з'їздів чи конференцій;

• відмінкове закінчення ставиться після останньої цифри: 5,7,13-го числа;

не ставляться відмінкові закінчення в номерах додатків, розділів, таблиць, тощо;

• знаки +, -, %, ставляться лише біля цифр і не подвоюються: 5,8 а не 58; № 8, 10, а не № шість чи № 2,4; знак № не ставиться у порядковій нумерації розділів, сторінок, додатків, таблиць, малюнків, а також при скороченнях;

• округлення числових значень величин повинно бути однаковим: 1, 75;

2,00 а не (,75; 2);

• не допускається заміна слова буквеною позначкою: температура, на складі, а не t на складі;

• не можна вживати індекс НТД без реєстраційного номера: відповідно до ГОСТ виробляється...

• у тексті потрібно дотримуватись загальноприйнятих скорочень слів: табл., стор.,рис. тощо;

• не дозволяється використання довільних складноскорочень: молзавод. шкірвзуття тощо.

Курсова робота виконується на окремих аркушах білого паперу формату А4 (210 х 297 мм). Робота мас бути написана охайно і розбірливо, пастою чи чорнилами чорного кольору або надрукована через 1,5 міжрядкові інтервали, 14 шрифтом.

Текст повинен мати поля з 4-х боків аркуша:

зліва - 30 мм;

справа - 10 мм;

зверху - 15 мм;

знизу - 20 мм..

Усі сторінки мають бути пронумеровані. Починається нумерація з титульного листа (без позначення на ньому сторінки), арабськими цифрами у правому верхньому куті без крапки або посередині сторінки між рисочками. Позначення починається з наступної сторінки за вступом.

Готова робота подається у зброшурованому вигляді.

Текст роботи розбивається на розділи (глави), які теж нумеруються арабськими цифрами:

РОЗДІЛ 1

 

Розділи можуть ділитися на підрозділи. Номер підрозділу складається з двох чисел, розмежованих крапкою: розділ 3, підрозділ 1, пункт 2-3. 1. 2.

Рубрикація, тобто поділ тексту на розділи, підрозділи, пункти повинна мати зміст і при написанні роботи.

Заголовок розділу у тексті розташовують посередині сторінки, підрозділу або основного тексту - з абзаца. Відстань між заголовком і текстом повинна дорівнювати 4 інтервалам (20мм). Основний текст від заголовку підрозділу пишеться без інтервалу, відстань між попереднім текстом і заголовком підрозділу - 4 інтервали.

Не можна вміщувати заголовок внизу однієї сторінки, а текст починати з іншої. Не допускається розрив одного речення таблицею.

У тексті роботи мають бути посилання на всі використані джерела.

Якщо табличні дані запозичені з літературного джерела, то на нього треба посилатися у тексті, взявши номер джерела у квадратні дужки, а номер таблиці у круглі.

• За даними [4] види податків (табл. 6)...

Посилання на формули позначають порядковим номером формули у круглих дужках, наприклад: у формулі (2)...

Виклад тексту кожного розділу слід починити з нової сторінки.

 

4.2 ВИМОГИ ДО ІЛЮСТРАЦІЇ

 

Текст курсової роботи ілюструють таблицями, кресленнями, фотографіями, графіками, діаграмами. Вибір виду ілюстрації залежить від змісту матеріалута поставленоїмети.

Таблиці мають бути уніфікованими, а цифрова інформація -достовірною.Кожна таблиця повинна мати тематичний заголовок, який відтворює її зміст.

Заголовки розмішують над таблицею. Усі таблиці нумерують.

Весь ілюстративний та розрахунковий матеріал, таблиці та малюнки оформлюються за нумерацією в межах розділу (1.1,.2.1..), мають назву, що відображає їх зміст, період часу, одиниці виміру. У таблицях рекомендовано використовувати метод порівняння показників у часі (визначення абсолютних і відносних відхилень). Зразок оформлення таблиць, малюнків подано нижче.

Рис. 4. Прибуток за видами продукції.

Таблиця 1.1

Склад доходів підприємства “...” у 2004-2011 рр.

 

№ з/п	Вид доходу	Роки	Порівняння, +- 2012 до 2000
Х	Всього

 

Кожну таблицю необхідно супроводжувати коротким аналізом змісту й висновками. Якщо є посилання на таблицю, то вказують її номер і слово «таблиця...» в скороченому вигляді. Наприклад: табл. 1,2. Таблицю знизу закривати не слід. Вона повинна бути виконана чорним чорнилом.

Кількість ілюстрацій, використаних у випускній роботі, визначається їхнім змістом і повинна бути достатньою для того, щоб надати тексту ясності і контекстності.

Діаграми за формою побудови бувають площинні, лінійні та об'ємні. Найчастіше використовуються лінійні, а із площинних - стовпчикові та секторні /сегментні/. На лінійні діаграми можна наносити показники, використовуючи такий самий колір, як і для позначення ліній.

На стовпчикових діаграмах дані зображують у вигляді вертикальних прямокутників однакової ширини, на стрічкових - у вигляді горизонтальних прямокутників однакової висоти,

Секторна діаграма - це коло, поділене на сектори, розмір яких відповідає величинам зображених предметів або рівням показників.

Схема за допомогою умовних позначень без дотримання масштабу передає основну конструкцію будь-якого механізму, показує взаємозв'язок явищ. Креслення слід виконувати чорним кольором або таким, яким написано текст.

Ілюстрації /фотографії, схеми, креслення, діаграми тощо/ іменуються рисунками і нумеруються послідовно в межах розділу, розділяючи крапкою номер розділу і порядковий номер рисунка. Наприклад: рис. 1.2 /другий рисунок першої глави/. Номер і назву рисунка пишуть під графічним зображенням.

Усі ілюстративні матеріали розміщують після посилання на них. Таблиці, графічний матеріал розміщують так, щоб їх можна було читати без повороту рукопису. Якщо це неможливо, їх розміщують так, щоб для читання треба було повернути рукопис за годинковою стрілкою. Роботу не слід перенасичувати ілюстративним матеріалом.

4.3. ДОДАТКИ

 

У додатки слід включати допоміжні матеріали /проміжні математичні розрахунки, таблиці допоміжних цифрових даних, ілюстрації допоміжного характеру/. Кожний додаток починають з. нової сторінки. У правому верхньому куті пишуть слово «Додаток». Він повинен мати тематичний заголовок. Якщо у випускній роботі є два або більше додатків, Їх послідовно нумерують арабськими цифрами /без знака «№»/. Наприклад: (Додаток А1)