Державне регулювання у сфері електронного документообігу.

Державне регулювання у сфері електронного документообігу.

Відносини, пов'язані з електронним документообігом та використанням електронних документів, регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, законами України "Про інформацію", "Про захист інформації в автоматизованих системах", "Про державну таємницю", "Про телекомунікації", "Про

обов'язковий примірник документів", "Про Національний архівний фонд та архівні установи", цим Законом, а також іншими нормативно-правовими актами.

Якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Законом, застосовуються правила міжнародного договору.

Кабінет Міністрів України та інші органи виконавчої влади в межах повноважень, визначених законом, реалізують державну політику електронного документообігу.

Державне регулювання у сфері електронного документообігу спрямовано на:

- реалізацію єдиної державної політики електронного документообігу;

- забезпечення прав і законних інтересів суб'єктів електронного документообігу;

- нормативно-правове забезпечення технології оброблення, створення, передавання, одержання, зберігання, використання та знищення електронних документів.

Документування розрахунків з покупцями і замовниками

В процесі здійснення операцій між підприємством та його покупцями і замовниками, є необхідним забезпечення даних відносин певними документами. Основним документом є договір, що засвідчить всі права та обов’язки обох сторін, засвідчить кількість продукції, яку необхідно поставити або той обсяг робіт, який необхідно виконати. Зазначаються всі умови, що необхідні для здійснення даних операцій.

Не менш важливими є такі документи:

Æ накладні (супроводний документ, що надається продавцем покупцеві і вміщує перелік товарів, їх кількість і ціну, по якій вони будуть поставлені покупцеві, формальні особливості товару (колір, вага і т. д.), умови постачання і зведення про відправника і одержувача. Виписка накладної свідчить про те, що (крім випадків, коли постачання здійснюється по передоплаті), у покупця з'являється обов'язок оплати товару відповідно до вказаних умов);

Æ рахунки - фактури (документ, що надається продавцем покупцеві і вміщує перелік товарів, їх кількість і ціну, по якій вони будуть поставлені покупцеві, формальні особливості товару (колір, вага і т. д.), умови постачання і зведення про відправника і одержувача. Рахунок-фактура є основним документом згідно з яким оплачуються отримані товари чи послуги відповідно до вказаних умов);

Æ акти прийнятих робіт, послуг;

Æ податкові накладні (документ, який платник податку на додану вартість в Україні зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу. Податкова накладна підписується уповноваженою платником особою та скріплюється печаткою);

Æ товарно-транспортні накладні (це основний документ на вантаж, що повинен оформлятися при здійсненні вантажних автоперевезень);

Æ прибуткові касові ордера;

Æ векселі (цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити після настання строку визначену суму грошей власнику векселя (векселетримачу).

Предмет навчальної дисципліни «Організація БО»

Сутність предмета організації БО є основою його теорії і визначальними цілями і завданнями, покладеними на БО.

Під предметом організації БО розуміють інформ., методичне, матем.-техн., кадрове та інше забезпечення процесу виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

Предмет ОБО охоплює:

- Обліковий процес;

- Працю людей, які зд. облік, контроль і аналіз;

- Забезпечення обліку, контролю і аналізу.

 

Організація ергономічного і соціального забезпечення

В організації праці бухгалтерів як певної категорії працівників установи важливе місце посідає напрямок організації ергономічного та соціального забезпечення. Ергономіка — галузь науки, що вивчає поводження людини в її трудовій діяльності (рухи, затрати енергії, продуктивність праці, анатомічні, фізіологічні та психологічні зміни працівника) під впливом зовнішніх факторів. Ергономікою були проведені певні дослідження і виведені такі результати:

F кваліфіковане, науково грамотне забезпечення ергономічних вимог підвищує продуктивність праці на 100 %;

F добре освітлення робочого місця збільшує продуктивність праці на 20 %;

F зниження шуму до гігієнічних норм підвищує продуктивність праці на 40—50 %, а продумане застосування музики — на 12—14 %;

F оптимальний колір фарбування приміщень підвищує продуктивність праці на 25 % і знижує непродуктивні втрати робочого часу на 32 %.

Відповідно до умов діяльності працівників бухгалтерії можна виокремити такі об’єкти ергономіки робочого місця бухгалтера: офісне приміщення; офісні меблі; організаційна техніка; відпочинок працівників.

Існує низка вимог до офісного приміщення, що диктуються санітарними та ергономічними нормами. Відповідно до них офісна площа на одне робоче місце має бути близько 6 м2, а об’єм — не менш як 20 м3. Зазначеними нормами передбачено наявність природного і штучного освітлення. При цьому робоче місце потрібно розташовувати так, щоб максимально використовувати природне освітлення — перед вікном чи ліворуч від вікна. Світло має бути яскравим (300—500 люкс), але розсіяним.

Для створення в бухгалтерії комфортних умов праці потрібно привести до відповідних норм показники мікроклімату.

Важливим моментом є забезпечення відповідного звукового фону. Звукоізолювання приміщень забезпечується використанням відповідних звукопоглинальних матеріалів під час будівництва приміщень (скловата, повсть тощо), встановленням звукоізолювальних дверей у кабінетах, використанням склопакетів при обладнанні віконних отворів. Не останню роль у створенні емоційного стану працівника відіграє колір приміщення. Адже встановлено, що колір відчутно впливає на людину.

Важливе значення має оформлення приміщень, зокрема оснащення їх офісними меблями. Насамперед ідеться про стіл і стілець. Адже специфіка роботи працівника бухгалтерії потребує переважно сидячого його положення упродовж робочого дня. Тому якщо ці знаряддя праці бухгалтера незручні, йому загрожують сутулість, деформація хребта, травми міжхребтових дисків; передавлювання судин призводить до перевантаження серця; постійне напруження зору викликає його погіршення. Статистика свідчить, що проблеми зі здоров’ям у працівників, які виконують роботу сидячи, мають загальний характер. Сучасна ергономіка виробила низку вимог до зазначених складових офісного умеблювання.

 

 

Метод дисципліни «Організація БО»

Організація обліку тісно пов’язана з фін. та управлінським обліком, то вона в повній мірі застосовує загальні методи, притаманні БО.

Відносять:

- аналіз і синтез;

- індукція і дедукція;

- аналогія і моделювання;

- абстрагування і конкретизація.

 

Завдання ОБО в сучасних умовах.

Виділено такі основні завдання:

- своєчасне, повне, достовірне, безперервне відображення всіх фактів господарської діяльності, які були здійснені на підприємстві;

- забезпечення обробки даних за допомогою відповідних процедур, прийомів та способів відповідно до вихідної інформації;

- забезпечення створення на основі отримання масиву обробленої інформації, зафіксованої в первинних документах і регістрах, складання ФЗ та подачі їх зацікавленим користувачам;

- розробка концепції облікової політики.

 

Принципи організації БО.

Принцип періодичності — діяльність підприємства поділяється на певні періоди часу з метою складання фінансової звітності. Фінансова звітність подається з річною періодичністю, проміжна — з квартальною.

2. Автономності підприємства — кожне підприємство розглядається як юридична особа, відокремлена від її власників, тобто особисте майно та зобов'язання власників не повинні відображуватися у фінансовій звітності підприємства.

3 .Безперервності діяльності — оцінка активів та зобов'язань підприємства здійснюються, виходячи з припущення, що його діяльність триватиме далі. Оцінка майна підприємства при безперервній діяльності та в разі його ліквідації буде різною.

4. Історичної (фактичної) собівартості — всі активи підприємства оцінюють за історичною вартістю, тобто за вартістю придбання або за чистою реалізаційною вартістю. Якщо чиста реалізаційна вартість менша від історичної собівартості, оцінка визначається виходячи із чистої реалізаційної вартості. Чиста реалізаційна вартість — очікувана ціна реалізації активів за вирахуванням очікуваних витрат. Чиста реалізаційна вартість дебіторської заборгованості визначається як різниця між всією сумою заборгованості та сумою сумнівної заборгованості. Запаси оцінюють до чистою реалізаційної вартості.

5. Обачності — методи оцінки, що застосовуються в бухгалтерському обліку, повинні запобігати заниженню зобов'язань та витрат і завищенню оцінки активів та доходів підприємства (наприклад, запаси необхідно оцінювати, але не можна дооцінювати).

6. Нарахування та відповідності доходів і витрат — для визначення фінансового результату звітного періоду необхідно порівняти доходи звітного періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів. При цьому доходи і витрати відображуються в обліку та звітності у момент їх виникнення, незалежно від дати оплати: надходження або сплати грошових коштів. Зокрема, дохід від реалізації відображується в бухгалтерському обліку за датою відвантаження продукції, а не її оплати (у податковому обліку за датою події, яка відбулася раніше — чи відвантаження, чи оплата).

7. Послідовності — підприємство повинно застосовувати обрану облікову політику постійно (з року в рік). Зміна облікової політики можлива у випадках, передбачених у національних положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку, і має бути обґрунтована та розкрита у фінансовій звітності.

8. Повного висвітлення — фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі.

9. Превалювання змісту над формою — операції повинні обліковуватись виходячи із їх сутності, а не лише з їх юридичної форми.

10. Єдиного грошового вимірника — вимірювання та узагальнення всіх господарських операцій у фінансовій звітності здійснюється в єдиній грошовій одиниці.

 

Права головного бухгалтера

На сьогодні у більшості випадків закон на боці бухгалтера. Адже для того, щоб притягнути його до відповідальності, керівник має дотримуватися всіх передбачених законодавством України вимог. Тому бухгалтер має право вимагати:

– створення необхідних умов для правильного ведення бухгалтерського обліку;

–забезпечення неухильного виконання всіма підрозділами, службами та працівниками, причетними до бухгалтерського обліку, правомірних вимог бухгалтера щодо дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів;

Бухгалтер має право отримати роз’яснення до початку роботи про його права та обов’язки та інформування його під розписку про умови праці.

На практиці трапляються випадки, коли власник або уповноважений ним орган та головний бухгалтер не можуть дійти спільної думки. Особливо це стосується вчинення головним бухгалтером дій, які суперечать чинному законодавству. У таких випадках головний бухгалтер після отримання від керівника вказівки здійснити такі дії, не виконуючи її, в письмовій формі має звернути увагу керівника на незаконність даного ним розпорядження. У випадку ж отримання від керівника повторного письмового розпорядження головний бухгалтер виконує його. Всю повноту відповідальності за незаконність здійсненої операції буде нести керівник.

 

Організація документообігу

Документообіг - це рух документів від моменту їх складання (або одержання від інших підприємств, організацій), періоду обробки і до передачі в архів.

Основні етапи документообігу:

1) складання і оформлення документа;

2) прийняття документа бухгалтерією (обліковим апаратом);

3) рух документа по відділах і робочих місцях бухгалтерії, його обробка і використання для облікових записів;

4) передача документа на засоби обчислювальної техніки (іншої оргтехніки) і повернення назад;

5) передача документа до архіву.

Документообіг на кожному підприємстві встановлюється головним бухгалтером і є обов'язковим для всіх працівників підприємства.

Порядок документообігу залежить від характеру й особливостей господарських операцій та їх облікового оформлення, а також від структури підприємства і його облікового апарату (бухгалтерії).

Для кожного виду або роду документів (накладних, вимог, рахунків-фактур тощо) розробляється особлива схема документообігу у формі графіка руху документів. У графіку, який встановлюється наказом керівника підприємства, установи, зазначається дата створення або одержання від інших підприємств та установ документів, прийняття їх до обліку, передача в обробку та до архіву.

Графік документообігу на підприємстві, в установі має забезпечити оптимальну кількість підрозділів і виконавців, через які проходить кожний первинний документ, визначити мінімальний термін його знаходження в підрозділі, а також сприяти поліпшенню облікової роботи, посиленню контрольних функцій бухгалтерського обліку, підвищенню рівня його механізації та автоматизації.

Графік документообігу оформлюється у вигляді схеми або переліку робіт із створення, перевірки та обробки документів, що здійснюються кожним підрозділом підприємства, установи, а також усіма виконавцями із зазначенням їх взаємозв'язку і терміну виконаних робіт.

Працівники підприємства, установи створюють і подають первинні документи, які належать до сфери їх діяльності, за графіком документообігу. Для цього кожному виконавцю надається витяг із графіка. У витягу наводиться перелік документів, що належать до функціональних обов'язків виконавця, термін їх подання та підрозділи підприємства, установи, до яких подаються ці документи.

Контроль за дотриманням графіка документообігу на підприємстві, в установі здійснюється головним бухгалтером. Вимоги головного бухгалтера щодо порядку подання до бухгалтерії або на обчислювальний пристрій необхідних документів та відомостей є обов'язковими для всіх підрозділів і служб підприємства.

 

Форми документообігу

Основні форми документообігу: ручна, електронна і комп´ютеризація документообігу.

Електронний документообіг (обіг електронних документів) - сукупність процесів створення, оброблення, відправлення, передавання, одержання, зберігання, використання та знищення електронних документів, які виконуються із застосуванням перевірки цілісності та у разі необхідності з підтвердженням факту одержання таких документів.

Порядок електронного документообігу визначається державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності згідно з законодавством.

При ручному документообігу об´єктом організації є, насамперед, праця людей, при механізованому — робота відповідних машин, приладів, а при комп´ютеризованому — робота комп´ютерної техніки й технічних пристроїв.

Ручний спосіб документообігу передбачає великі затрати праці, а також залучення додаткових працівників. Крім того, маршрут деяких документів є досить складним і має „жорсткий" характер, тобто рух документів чітко визначений і користувачі не мають права його змінювати.

Комп´ютеризація документообігу дає змогу усунути ці проблеми. Наприклад, зменшення трудомісткості досягається переведенням ручного способу оформлення документів на комп´ютеризований. Причому значно скорочується процес облікової реєстрації. Так, облікова реєстрація при ручному способі оформлення документів передбачає такі стадії: створення й одержання (приймання) первинних документів; групування документів за ознакою однорідності за умови великої їх кількості; складання зведених документів; фіксація занесення даних на документі; відображення даних з документів в облікових регістрах (як правило, накопичувального характеру); групування та перегрупування даних документів з метою їх подальшого розподілу й відображення в групувальних і розподільчих регістрах; математичні дії (підрахунок, розрахунок, підведення підсумків); контроль за обліковою інформацією; складання підсумкового облікового регістру (звітність); порівняння даних із даними інших облікових регістрів; видача інформації облікових регістрів для складання звітності; передача облікових регістрів на зберігання. Необхідно врахувати, що всі документи оформляються вручну на папері.

 

 

Організаційні форми БО

Бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації. Успішне ведення бухгалтерського обліку на підприємстві великого мірою залежить від вдало вибраної форми обліку та належної організації роботи бухгалтерії як структурного підрозділу підприємства. Організаційна форма побудови обліку на підприємстві визначається його особливостями, територіальним розміщенням його структурних підрозділів, системою управління, рівнем самостійності структурних підрозділів, чинною системою контролю та звітності.

Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку на підприємствах та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності покладається за Законом на керівника (власника) підприємства. Для забезпечення ведення бухгалтерського обліку підприємство самостійно обирає форми його організації. Керівник підприємства залежно від розмірів підприємства, його організаційної структури, системи управління, обсягів роботи може:

1)створити бухгалтерську службу на чолі з головним бухгалтером;

2)ввести до штату підприємства посаду бухгалтера;

3)користуватися послугами спеціаліста з бухгалтерського обліку, зареєстрованого як підприємець, котрий займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи;

4)вести бухгалтерський облік на договірних засадах з централізованою бухгалтерією або аудиторською фірмою;

5)вести бухгалтерський облік та складати звітність особисто, якщо підприємство не зобов'язане оприлюднювати свою звітність.

 

Планування діяльності бухгалтерії

Планування роботи облікових працівників забезпечує логіку облікового процесу та дозволяє отримати необхідну інформацію за найменших витрат. Для проектування діяльності працівників облікового підрозділу необхідно передусім встановити об'єкти, які підлягають вивченню: місце бухгалтерської служби в організаційній структурі підприємства; підрозділи облікового апарату; склад функцій, які виконуються підрозділом; методи керівництва; склад працівників (кількість; кваліфікація).

Для забезпечення планування діяльності бухгалтерської служби необхідно передбачити не лише зміст завдань, але й систему заходів, яка забезпечує виконання плану, строки, технічні засоби, а також систему контролю.

Для планування облікового процесу повинна розроблятись велика кількість графіків, які відрізняються як за періодом, на який їх складають (постійні, разові), так і за технікою складання (таблично-текстові, лінійні). Залежно від того, для кого складаються графіки, вони поділяються на структурні та індивідуальні.

За структурним графіком роботи бухгалтерської служби можна прослідкувати комплекс облікових робіт, в які терміни вони виконуються та кому передаються відомості про виконання.

Індивідуальні графіки кожного працівника бухгалтерської служби повинні узгоджуватися між собою, що забезпечить виконання без перешкоди обов'язків посадових осіб.

Розробленні графіки повинні забезпечувати:

· - ефективний документообтрот на підприємстві;

· - складання бухгалтерської звітності у визначені строки;

· - координацію праці облікових працівників (виключення простоїв; оптимальне використання робочого часу працівників);

· - резерв часу на підвищення кваліфікації працівників, хвороби, інші передбачуванні випадки.

Залежно від змісту робіт, які виконує працівник відповідно до його обов'язків, можуть розроблятися і вестися журнали, які спрощують виконання поставлених завдань. Так, для організації своєї повсякденної роботи працівник, який займається договірною роботою, може вести журнали обліку проектів (діючих), договорів.

Для систематизованих позначок корисно завести пам'ятку п'ятиденку (або шестиденку). Пам'ятка розрахована на одну шестиденку. Невиконані завдання переносяться до наступної пам'ятки. Під час роботи вона має лежати на столі.

За кілька хвилин до закінчення робочого дня з шестиденки робиться виписка завдань на наступний день. Завдання невиконані за день, переносяться або на наступний дань або в наступну шестиденку, якщо строк виконання відстрочується.

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

2. ЗАВДАННЯ ТА ОБОВ’ЯЗКИ

Для виконання покладених на нього функцій бухгалтер зобов’язаний:

2.1. Вести облік розрахунків з покупцями, документальне оформлення і відображення в відомостях.

2.2. Оформляти розхідні накладні на отримання товару.

2.3. Правильно відображати в картотеці по покупцях всі операції пов`язані з рухом товару і розрахунками.

2.4. Забезпечувати достовірність даних по дебіторській та кредиторській заборгованості по покупцях.

2.5. Робити розноску виписок банку в складській програмі по контрагентах по головному підприємству.

2.6. Оформляти податкові накладні по приходу коштів на розрахунковий рахунок.

2.7. Вести облік податкових зобов¢язань по головному підприємству.

2.8. Робити розноску в програмі Finexpert накладних по розходу, актів повернення товару та коштів, ведення касової книги, розноску банківської виписки,.

2.9. Формувати журнали по рахунках 361, 301, 311 по головному підприємству.

2.10. Виписувати товаро-транспортні накладні на розхід товару комітенту, на філіали та покупцям.

2.11. Ведення обліку часу по головному підприємству.

2.12. Регулярно надавати безпосередньому керівникові звіт про пророблену роботу за період.

2.13. Не допускати поширення стороннім особам інформації, що складає комерційну таємницю підприємства.

2.14. У зовнішньому вигляді і поведінці, постійно дотримуватися відповідної форми одягу, правил ділового етикету, розпорядку трудового дня.

2.15. Тримати робоче місце і техніку яку використовує для виконання своїх обов’язків в чистоті і працездатному стані.

2.16. Постійно працювати над підвищенням свого освітнього та професійного рівня, бути дисциплінованим, чітко виконувати доручення, проявляти ініціативу та мобілізувати себе на виконання поставлених задач.

2.17. Виконувати всі інші вказівки безпосереднього керівника та керівництва підприємства, що стосуються його роботи.

3. ПРАВА

Бухгалтер має право:

3.1. Знайомитися з проектами рішень, наказами, розпорядженнями, постановами керівництва підприємства, що стосуються його діяльності.

3.2. Знайомитися з документами, що визначають його права й обов’язки по займаній посаді, критерії оцінки якості виконання посадових обов’язків.

3.3. Брати участь в обговоренні питань щодо обов’язків, що виконуються ним.

3.4. Повідомляти безпосередньому керівнику про усі недоліки, виявлені у процесі виконання своїх посадових обов’язків та у господарській діяльності підприємства (його структурних підрозділах) і вносити пропозиції по їх усуненню.

3.5. Не приймати до оформлення і виконання фінансові документи, оформлені з порушенням вимог порядку приймання, зберігання і витрачення грошових коштів, товарно-матеріальних та інших цінностей.

3.6. Вимагати від безпосереднього керівника та інших посадових осіб підприємства сприяння у виконанні своїх посадових обов’язків.

3.7. Підписувати і візувати документи в межах своєї компетенції.

3.8. Вимагати від керівників структурних підрозділів підприємства інформацію і документи, необхідні для виконання своїх посадових обов’язків.

3.9. Вносити безпосередньому керівникові пропозиції щодо удосконалення роботи, пов’язаної з виконанням обов’язків передбачених цією посадовою інструкцією.

4. ПОВИНЕН ЗНАТИ

Бухгалтер повинен знати:

4.1. Методичні, нормативно-правові й інші керівні документи з питань організації та здійснення своєї роботи.

4.2. Накази, постанови, розпорядження директора підприємства, що стосуються його діяльності.

4.3. Структуру підприємства.

4.4. План рахунків бухгалтерського обліку.

4.5. Положення (стандарти) бухгалтерського обліку.

4.6. Закони України “Про податок на добавлену вартість”, ”Про податок на прибуток”, “ Про податок з доходів фізичних осіб”.

4.7. Порядок заповнення податкових накладних.

4.8. Відомості, що становлять комерційну таємницю підприємства, які стосуються його діяльності.

4.9. Методи передачі, обробки і збереження інформації з використанням сучасних технічних засобів комунікації і зв’язку, комп’ютера, а також знання бухгалтерського програмного забезпечення.

4.10. Етику ділового спілкування.

4.11. Правила оформлення документації.

4.12. Основи економіки, управління та трудового законодавства.

4.13. Правила внутрішнього трудового розпорядку.

4.14. Правила і норми охорони праці, техніки безпеки, виробничої санітарії, протипожежного захисту при роботі з оргтехнікою й у службових приміщеннях підприємства.

4.15. Вимоги даної посадової інструкції.

5. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

Бухгалтер несе відповідальність:

5.1. За невиконання та неналежне виконання своїх посадових обов’язків, передбачених даною посадовою інструкцією, у межах, визначених чинним законодавством України про працю.

5.2. За здійснення в процесі своєї діяльності правопорушення в межах, визначених діючим адміністративним, кримінальним і цивільним законодавством України.

5.3. За заподіяння матеріальної шкоди підприємству – у межах, визначених діючим трудовим, кримінальним і цивільним законодавством України.

5.4. За розголошення комерційної таємниці – відповідно до діючого адміністративного, кримінального і трудового законодавства України.

5.5. За порушення правил чинного внутрішнього трудового розпорядку відповідно до діючого трудового законодавства України.

6. КРИТЕРІЇ ЕФЕКТИВНОСТІ

6.1. Чітке та якісне виконання обов’язків передбачених даною інструкцією.

7. ВЗАЄМОВІДНОСИНИ (СЛУЖБОВІ ВЗАЄМОЗВ`ЯЗКИ).

Для виконання функцій та реалізаціі прав, передбачених даною інструкцією бухгалтер взаємодіє:

7.1.З відділом продажу по питаннях:

- правильності оформлення документів на відпуск товарно – матеріальних цінностей;

- надання фактів про платоспроможність покупців;

- надання оперативної інформації по поступленню грошових коштів від покупців.

7.2. З складом по питаннях:

- отримання товарного звіту, з прикладеними до нього первинними документами.

Погоджено

 

 

Посадова інструкція касира

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

На час відсутності касира його обов’язки виконує особа, призначена директором підприємства у встановленому порядку. Дана особа набуває відповідні права і несе відповідальність за якісне і своєчасне виконання покладених на неї обов’язків.

ЗАВДАННЯ ТА ОБОВ’ЯЗКИ

Для виконання покладених на нього функцій касир зобов’язаний:

Вести касову книгу.

Вести книгу продажу.

ПРАВА

Касир має право:

Повідомляти безпосередньому керівнику про усі недоліки, виявлені у процесі виконання своїх посадових обов’язків та у господарській діяльності підприємства (його структурних підрозділах) і вносити пропозиції по їх усуненню.

ПОВИНЕН ЗНАТИ

Касир повинен знати:

Структуру підприємства.

План рахунків бухгалтерського обліку.

Етику ділового спілкування.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

Касир несе відповідальність:

КРИТЕРІЇ ЕФЕКТИВНОСТІ

Класифікація ПСБО

ПСБО є головним нормувальним документом в системі регулювання бух. обліку і його організації. Всі стандарти можна об’єднати в 4 групи: 1) спрямовані на врегулювання питань складання фін. Звітності та вимог визнання її елементів. Вони встановлюють зміст, форму таких звітних форм, як баланс, звіт про фін. результати, звіт про власний капітал, фін. звіт суб’єкта малого п-ва, фін. звітність за сегментами (1-6, 20-23, 25,27,29). 2) орієнтовані на врегулювання методики оцінки та ведення бух. Обліку майна та зобов’язань (7,8-11,28,30). 3) підпорядковані завданню врегулювати процедури з формування доходів, витрат і фін. результати (15,16,17,18,31,33,24). 4) встановлене правило обліку інвестицій, спільної ді-сті, впливу змін валютних курсів, розкриття інформації про операції з пов’язаними особами(12-14,19,26,32,34).

 

 

Державне регулювання у сфері електронного документообігу.

Відносини, пов'язані з електронним документообігом та використанням електронних документів, регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, законами України "Про інформацію", "Про захист інформації в автоматизованих системах", "Про державну таємницю", "Про телекомунікації", "Про

обов'язковий примірник документів", "Про Національний архівний фонд та архівні установи", цим Законом, а також іншими нормативно-правовими актами.

Якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Законом, застосовуються правила міжнародного договору.

Кабінет Міністрів України та інші органи виконавчої влади в межах повноважень, визначених законом, реалізують державну політику електронного документообігу.

Державне регулювання у сфері електронного документообігу спрямовано на:

- реалізацію єдиної державної політики електронного документообігу;

- забезпечення прав і законних інтересів суб'єктів електронного документообігу;

- нормативно-правове забезпечення технології оброблення, створення, передавання, одержання, зберігання, використання та знищення електронних документів.