Використання зарубіжного досвіду у розвитку вугільної промисловості України.



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Використання зарубіжного досвіду у розвитку вугільної промисловості України.



Аналіз сучасного стану вугільної галузі України і тенденцій розвитку світової енергетики показує, що наразі склалося наявне протиріччя між надзвичайно важливим значенням вугільної промисловості України для економіки і енергетичної безпеки держави та вкрай важким станом цієї галузі за економічними, фінансовими, технічними та соціальними критеріями.

Для забезпечення енергетичної безпеки держави украй необхідною є розробка реальної, забезпеченої стабільним фінансуванням, програми реструктуризації та розвитку вугільної промисловості на середньострокову перспективу, ґрунтуючись на світовому досвіді, реалізація якої дозволить підвищити ефективність роботи підприємств вугільної промисловості та досягнення обсягів видобутку вугілля, необхідних для задоволення потреб національної економіки.

Процес реструктуризації вугільної галузі є надто складним та важливим для держави. Нажаль у вітчизняній літературі не достатньо звернено увагу на дослідження світового досвіду реструктуризації вугільної галузі й оцінено суспільну вагомість даного процесу та не створено

дієвої системи державного управління цією сферою, а існуючі процеси реструктуризації відбуваються не системно.

Основою аналізу можуть слугувати сучасні концепції реформування вугільної промисловості розвинених країн, які є предметом досліджень на теоретичному й методологічному рівнях багатьох вітчизняних та зарубіжних вчених: О. Амоші, А. Вовченко, Ю. Гавриленко, Г. Гліщинського, В. Гріньова, А. Дементьєва, В. Єрмакова, Ф. Есера, А. Кабанова, О. Кузьмича, В. Логвиненко, І. Луніної, Р. Любке, В. Попова, К. Хіршхаузена, Я. Холмянського, А. Хохітви, І. Ямпольської.

Метою статті є вивчення досвіду реформування вугільної галузі розвинених країн. Відповідно до визначеної мети в роботі були поставлені такі завдання: дослідити доцільність реформування галузі, проаналізувати шляхи здійснення процесів реструктуризації країн світу та сформувати напрямки й принципи реформування вітчизняної системи управління галуззю у контексті застосування досягнень світового досвіду.

Вугільна галузь має значну еволюцію і є досить розвиненою у світових масштабах. Вугілля залишається найбільш доступним видом палива в багатьох розвинених країнах й тих країнах, що розвиваються, та видобувається з комерційними цілями в понад 50 країнах. Проте майже 85% його світового видобутку припадає лише на 10 країн. Найбільші виробники вугільної продукції не

належать до одного географічного регіону – до п’ятірки найбільших виробників входять Китай, США, Індія, Австралія та Південна Африка. Особливістю світового ринку вугілля є те, що видобуте вугілля головним чином використовується всередині тієї країни, де воно видобувається, і тільки близько 16% потрапляє на міжнародний ринок, передусім – енергетичного. Видобуте вугілля задовольняє 25% потреб у первинній енергії і генерує 40% світової електроенергії.

Варто відзначити ту перевагу вугілля серед викопних енергоносіїв, що розвідані його запаси значно перевищують запаси нафти та газу. За поточних умов видобування, терміни повногоСВІТОВИЙ ДОСВІД РЕСТРУКТУРИЗАЦІЇ ВУГІЛЬНОЇ ГАЛУЗІ 409 вичерпання достовірних запасів вугілля оцінюються у понад 155 років, тоді як аналогічнийпоказник для нафти та газу складає 41 та 65 років, відповідно. Причому понад 68% нафтових та 67% газових запасів сконцентровано на Середньому Сході та Росії, тоді як географічнадиверсифікованість світових запасів вугілля, в першу чергу, енергетичного, створює умови, за якихпокупець практично завжди може знайти постачальника вугілля необхідної якості на прийнятнихумовах. Розташування вугільних родовищ у світі є більш рівномірними, хоча теж територіальнообмеженими. Велика кількість постачальників (на даний період за різними оцінками на

міжнародному вугільному ринку активно працює 100–140 виробників) забезпечують конкурентнета ефективне функціонування даного ринку, транспортуючи у разі необхідності вугільнупродукцію безпечно та легко морським або залізничним транспортом до будь-якого місця вимоги.

 

 

ВИСНОВОК

 

Таким чином, на сучасному етапі, в умовах подорожчання нафти та газу, вугільна промисловість набуває значення стратегічної галузі в Україні і її розвиток визначається пріоритетним напрямом державної політики.

Але через недосконалість нормативно-правової бази вона здійснюється непослідовно, а в деяких випадках навіть суперечливо.

Внаслідок неврівноваженої державної, регіональної та галузевої політики у минулі роки не було створено сприятливих умов для відродження вугільної промисловості. Тому вихід з кризи та розвиток вугільної промисловості можливий лише при реалізації єдиної, цілеспрямованої, скоординованої політики, яка базується на поглибленому вивченні та використанні власних можливостей, а також досвіді країн, що вирішували аналогічні питання на різних етапах свого розвитку

Для стабілізації роботи підприємств галузі та нарощування вуглевидобутку в Україні необхідне комплексне вирішення проблеми розвитку шахтного фонду на сучасній техніко-технологічній основі та відтворення шахтобудівельного комплексу з його подальшим роздержавленням. Потребує надалі і збільшення обсягів державної підтримки вугільної галузі; за оцінками Міністерства вугільної промисловості України у Державному бюджеті на 2007 рік необхідно передбачити 6,9 млрд. гривень.

Першочерговим завданням розвитку вугільної промисловості є компенсація вибуваючих потужностей за рахунок завершення вже початого будівництва і реконструкції ряду шахт. Крім того, слід закрити ряд нерентабельних шахт й переглянути політику цін на вугілля і вугільну продукцію. Це дасть змогу дещо сповільнити спад виробництва, а потім стабілізувати видобуток вугілля і створити передумови для його зростання завдяки будівництву нових шахт, збільшенню обсягів реконструкції діючих та приділенню особливої уваги технічному переозброєнню галузі.

У зв’язку з вступом нашої країни до Світової організації торгівлі Уряду України необхідно розробити систему відповідних запобіжних заходів для забезпечення конкурентоспроможності вугільної галузі та подальшої державної підтримки вугільної промисловості на період її становлення і розвитку.

 

 

Список використаних джерел:

 

 

1. Назарбаєв Е.Ж. «Сучасний стан і тенденції розвитку світового паливно-енергетичного комплексу.» Журнал «Analytic».

2. Тукмаков Д. “Вугільна галузь сьогодні”. Газета “Завтра”. № 7(376), 13.02.2003.

3. Чедвик Дж., «Світова вугільна промисловість.» Переклад статті - Гребєнщиков В.П. Журнал вугілля. № 12, 2002.

4. «Використання енергії». Zaporozhye Nuclear Power Plant.

5. International Coal Report, № 474, 17.05.1999 р.

6. Постанова ВРУ «Про інформацію Кабінету Міністрів України„Розвиток вугільної галузі України та запровадження енергозберігаючої моделі економіки - шлях до набуття енергетичної незалежності”» №2517 від 10.11.2006р.

7. Кошеленко В.В. Оцінка місця вугільної галузі в енергетичній стратегії України та проблеми її розвитку// Формування ринкових відносин в Україні – 2007. - №2., С. 103-106.

8. Щудло О.В. Проблеми функціонування вугільної галузі України в ринкових умовах// Формування ринкових відносин в Україні – 2004. - №8.

 

ДОДАТКИ

Рис.1 Динаміка видобутку вугілля в Україні (млн. тонн).

 

 

 

Рисунок 2

вугілля
нафта 12,5%
 
 

Часткова структура геологічних паливно-енергетичних ресурсів у світі:

 

 

Табличка 1



Последнее изменение этой страницы: 2016-09-05; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.236.51.151 (0.014 с.)