Тема 1. Характеристика версальської системи післявоєнних мирних договорів в Європі. (6 год. )

Заняття 1. Завершення І світової війни та позиції її основних учасників щодо умов миру. (2 год.)

Закінчення І світової війни. Комп’єнське перемир’я та його умови.

Дипломатична боротьба на Паризькій мирній конференції. Основні суперечності між державами-переможицями.

Заняття 2. Підготовка та підписання мирного договору з Німеччиною. (2 год.)

Утворення Ліги Націй, її статут та функції.

Характеристика основних положень Версальського мирного договору та їх оцінка.

Заняття 3. Мирні договори з союзниками Німеччини в І світовій війні. (2 год.)

Сен-Жерменський, Тріанонський, Нейїський та Севрський договори, їх основні положення та оцінка.

2.Українське питання в політиці великих держав наприкінці 1917-1920 рр.

Джерела:

Версальский мирний договор: Полный перевод с французского подлинника. - М., 1925.

Сен-Жерменский мирный договор. - М., 1926.

Трианонский мирный договор. - М., 1926.

Севрский мирный договор и акты, подписанные в Лозанне. - М., 1927.

Хрестоматия по новейшей истории: в 3-х т. / под ред. Б.Г.Гафурова. - Т.1. - М., 1960.

Исии К. Дипломатические комментарии. - М., 1924.

Ллойд-Джордж Д. Правда о мирных договорах: в 2-х т. - М., 1957.

Людендорф Е. Мои воспоминания о войне 1914-1918 гг.: в 2-хтт. - М., 1923- 1924.

Мир между войнами: Избранные документы по истории международных отношений 1910- 1940-х гг. - М., 1997.

Никольсон Г. Как делался мир в 1919 г. - М., 1945.

Пономарев М.В., Смирнова С.Ю. Новая и новейшая история стран Европы и Америки: Практическое пособие: в 3 ч. - Ч. 2. - М., 2000.

League of Nations Treaty // www.ku.edu/carrie/docs/texts/leagnat.html

President Woodrow Wilson’s Fourteen Points, 8 January, 1918// www.lib.bvu.edu/~rdh/wwi/1918/14points. html

Література

Грант Н. Конфликты XX века. - М., 1995.

Дюрозель Ж.-Б. Історія дипломатії від 1919 р. до наших днів,- К., 1995.

Европа между миром и войной: 1918-1939 гг.-М., 1992.

Европейские государства и США в международных отношениях первой половины XX в.-Л., 1983.

Киссинджер Г. Дипломатия. - М., 1997.

Мир в первой половине XX века: 1918-1945.-М., 1994.

Нагаєвський І. Історія української держави XX ст. - К., 1993.

Новак К.Ф. Версаль. - М.-Л., 1930.

Первая мировая война: Пролог XX века. - М., 1998.

Рахманов Ю.Н. Проблемы европейской безопасности: исторический опыт ее решения: 1917-1977.-М, 1979.

Рощин А.А. Послевоенное урегулирование в Европе. - М., 1984.

Экономические последствия Версальского договора. - М.-Л., 1924.

Основне завдання для всієї запропонованої теми - на конкретному документальному матеріалі збагнути всю нестійкість і історично негативні наслідки Версальської системи післявоєнного устрою Європи та Ліги Націй для подальшого світового історичного розвитку, які цілком закономірно через 20 років призвели людство до II світової війни. Маючи на меті надати глибинну характеристику Версальської системи в Європі, слід перш за все уважно вивчити відповідні матеріали і рішення Паризької мирної конференції, зокрема Версальський, Сен-Жерменський, Тріанонський, Неїський, Севрський мирні договори та Статут Ліги Націй. При цьому слід звернути не меньшу увагу на розбіжності в поглядах та підходах держав-переможиць на умови підсумкових договорів з переможеними Німеччиною та її союзниками, пояснити об’єктивний характер походження цих розбіжностей, які виявилися ще в ході військових дій серед тодішніх союзників по Антанті. В цьому плані студентам допоможуть пропоновані спогади активних учасників переділу світу по завершенні І світової

Війни. Спеціального розгляду потребує історія заснування Ліги Націй - першої в своєму роді універсальної міжнародної організації, створеної з метою унеможливлювання воєн та гарантії мирного розвитку усіх країн світу. Вивчаючи та аналізуючи статті Статуту Ліги Націй, вкрай важливо переконатися в тому, що, попри всі свої плюси, навіть на рівні установчих документів права та прерогативи новоутвореної Ліги були здебільшого декларативними, тоді як реально застосувати їх на практиці нерідко було просто неможливо.

Тема 2. Локарнська конференція 1925 року та особливості розвитку міжнародних відносин у першій половині 20-х років XX ст.(4 год.)

Заняття 1. Міжнародна ситуація в Європі в 1-й половині 20-х років XX ст. (2 год.)

1.Причини погіршення міжнародної обстановки в Європі на початку 20-х рр. XX ст. Загострення “репараційного питання” в 1922-1923 рр. та його наслідки.

Покращення політичної ситуації в Європі в 1924-1925 рр.

Заняття 2. Локарнська конференція, її рішення та значення. (2 год.)

Підготовка, склад і програма роботи Локарнської конференції.

Основні рішення Локарнської конференції, їх оцінка та значення.

Джерела:

Локарнская конференция 1925 г.: Документы. - М., 1959.

Локарнские соглашения. - М., 1925.

Ллойд Джордж Д. Мир ли это? - М., 1925.

Табуи Ж. Двадцать лет дипломатической борьбы. - М., 1960.

Эрве Г. Соглашение или война? Германия и Франция. - М., 1931.

Література:

Дюрозель Ж.-Б. Історія дипломатії від 1919 р. до наших днів. - К., 1995.

Индукаева Н.С. Политика США в отношении Германии в 1922-1925 гг.-М., 1986.

История дипломатии. Изд. 2-е, перераб. Т.3. - М., 1965.

Карой Л. Великобритания и Локарно. - М., 1961.

Киссинджер Г. Дипломатия. - М., 1997.

Никонова Н.С. Германия и Англия: от Локарно до Лозанны. - М., 1966.

Фарбман Н.В. Густав Штреземан: человек и государственный деятель // Новая и новейшая история. - 1995. - № 5.

Язькова М.А. Малая Антанта в европейской политике 1918-1925 гг. - М., 1974.

Приступаючи до розгляду основних особливостей розвитку міжнародних відносин 1-ї пол. 20-х років XX ст., треба перш за все логічно пов’язати проблематику даної теми з попередньо розглянутою Версальською системою післявоєнного устрою в Європі, адже погіршення міжнародної ситуації на континенті завдяки невирішенню по суті питання визискування репарацій з Німеччини вже через кілька років після офіційного завершення І світової війни наочно продемонструвало всю недосконалість післявоєнної побудови світу. Проте основним лейтмотивом

пропонованої теми є те, яким чином і якою ціною тодішнім світовим керманичам вдалося, хоча й тимчасово, покращити міжнародну ситуацію в світі, а саме розблокувати репараційне питання шляхом прийняття та запровадження плана Дауеса і надати цьому своєрідне дипломатичне прикриття рішеннями Локарнської конференції, за якими Німеччина поверталася в звичне для неї коло провідних світових держав, а статус-кво її західного кордону тепер гарантувалося Великою Британією та Італією. Отже, найбільш відповідальним для засвоєння даної теми є друге питання другого заняття, де від студентів вимагається знання документів та матеріалів Локарнської конференції, вивчення й опрацювання яких дасть їм змогу самостійно відповісти на питання: хто найбільше виграв і, відповідно, хто найбільше програв після ухвалення Локарнських домовленостей, і чому, попри всі їх вади, рішення Локарнської Конференції 1925 р. вважаються більшістю дослідників одним з найвищих досягнень світової дипломатії в міжвоєнний час.

Тема 3. Італія в 1918-1939 рр. (6 год.)

Заняття 1. Італія після І світової війни. (2 год.)

Наслідки першої світової війни для Італії. Ключові проблеми економічного, та соціально-політичного життя “переможеної серед переможців” держави в 1918-1921 рр.

Зародження фашистського руху в Італії: причини виникнення, програма, сутність та специфіка.

Заняття 2. Утвердження фашистської диктатури в Італії. (2 год.)

Прихід фашистів до влади і початковий період їх правління.

Вбивство Дж. Матеотті та виникнення політичної кризи в країні. “Авентінтський блок” та причини його поразки.

Встановлення тоталітарної фашистської диктатури в Італії та її особливості. Латеранська угода.

Заняття 3. Італія в кінці 20-х - 30-х рр. XX ст. (2 год.)

Світова економічна криза в Італії. Політика етатизму та автаркії, побудова фашистської “корпоративної системи”, їх аналіз та сучасні оцінки.

Зовнішня політика фашистської Італії.

Політичний портрет Беніто Муссоліні.

Джерела:

Конституции и законодательные акты буржуазных государств ХVП-ХІХ вв.: Сб. документов. - М., 1957.

Хрестоматия по новейшей истории. - Т. 1. - М., 1960.

Грамши А. Избранные произведения: в 3 т. -Т.З. - М., 1971.

Мартаньяна М. Воспоминания туринского рабочего. - М., 1951.

Муссолини Б. Доктрина фашизма. - М., 1995.

Тольятти П. Лекции о фашизме. - М., 1974.

Чіано Г. Щоденник графа Чіано міністра заграничних справ фашистської Італії. - Нью-Йорк, 1967.

Література:

Алатри П. Происхождение фашизма. - М., 1961.

Белоусов Л.С. Бенито Муссолини: политический портрет //Новая и новейшая история. -1991.- №5-6.

Белоусов Л.С. Репрессивный аппарат режима Муссолини // Новая и новейшая история. 1999,- №2.