Перелік тем індивідуальних робіт базового рівня

І. Життя та діяльність…

1. князя Ігоря

2. князя Святослава

3. княгині Ольги

4. Володимира Великого

5. Ярослава Мудрого

6. Володимира Мономаха

7. Данила Галицького

8. хана Хаджи-Герая

9. Дмитра (Байди) Вишневецького

10. Криштофа Косинського

11. Северина Наливайка

12. Самійла Кішки

13. Петра Сагайдачного

14. Богдана Хмельницького

15. Івана Виговського

16. Юрія Хмельницького

17. Павла Тетері

18. Івана Брюховецького

19. Петра Дорошенка

20. Івана Самойловича

21. Івана Мазепи

22. Семена Палія

23. Івана Скоропадського

24. Пилипа Орлика

25. Павла Полуботка

26. Данила Апостола

27. Кирила Розумовського

28. Івана Сірка

29. Петра Калнишевського

30. Йосипа Гладкого

31. Устима Кармалюка

32. Івана Котляревського

33. Миколи Костомарова

34. Пантелеймона Куліша

35. Тараса Шевченка

36. Маркіяна Шашкевича

37. Володимира Антоновича

38. Михайла Драгоманова

39. Михайла Грушевського

40. Миколи Міхновського

41. Володимира Винниченка

42. Симона Петлюри

43. Євгена Чикаленка

44. Павла Скоропадського

45. Нестора Махна

46. Євгена Петрушевича

47. Християна Раковського

48. Лазаря Кагановича

49. Дмитра Мануїльського

50. Миколи Скрипника

51. Григорія Петровського

52. Станіслава Косіора

53. Миколи Хвильового

54. Михайла Волобуєва

55. Олександра Шумського

56. Панаса Любченка

57. Андрея Шептицького

58. Євгена Коновальця

59. Дмитра Донцова

60. Андрія Мельника

61. Степана Бандери

62. Августина Волошина

63. Романа Шухевича

64. Микити Хрущова

65. Олексія Кириченка

66. Петра Шелеста

67. Петра Григоренка

68. Івана Дзюби

69. Василя Стуса

70. Миколи Руденка

71. Леоніда Брежнєва

72. Володимира Щербицького

73. Левка Лук’яненка

74. В’ячеслава Чорновола

75. Леоніда Кравчука

76. Леоніда Кучми

77. Володимира Литвина

78. Віктора Ющенка

79. Віктора Януковича

80. Петра Симоненка

81. Юлії Тимошенко

82. Сергія Тігіпка

83. Арсенія Яценюка

84. Олега Тягнибока.

ІІ. Політичний лад…

85. скіфів (VII-III ст. до н.е.)

86. античних міст-держав Північного Причорномор’я

87. східних слов’ян (VI-X ст.)

88. Київської Русі (Х-ХІІІ ст.)

89. Галицько-Волинської держави (ХІІІ-XIV ст.)

90. українських земель у складі Великого князівства Литовського (XIV-XVI ст.)

91. українських земель у складі Речі Посполитої (1569-1648 рр.)

92. Кримського ханства (XIV-XVIII ст.)

93. Запорозької Січі

94. Гетьманщини (1648-1764 рр.)

95. українських земель у складі Російської імперії (кінець XVIII – початок ХХ ст.)

96. українських земель у складі Австрійської імперії (кінець XVIII – початок ХХ ст.)

97. Української Народної Республіки

98. Української Держави П. Скоропадського

99. Української Народної Республіки за Директорії

100.Української Соціалістичної Радянської Республіки (1919-1941 рр.)

101.України під час німецької окупації (1941-1944 рр.)

102.Української Радянської Соціалістичної Республіки (1945-1991 рр.)

103.сучасної України.

ІІІ. Економічний лад…

104.населення України кам’яного віку

105.трипільців

106.населення України бронзового віку

107.кіммерійців, скіфів та сарматів (ІХ ст. до н.е. – ІІІ ст. н.е.)

108.античних міст-держав Північного Причорномор’я

109.східних слов’ян (VI-X ст.)

110.Київської Русі (Х-ХІІІ ст.)

111.Галицько-Волинської держави (ХІІІ-XIV ст.)

112.українських земель у складі Великого князівства Литовського (XIV-XVI ст.)

113.українських земель у складі Речі Посполитої (1569-1648 рр.)

114.Кримського ханства (XIV-XVIII ст.)

115.Запорозької Січі

116.українських земель у складі Російської імперії (кінець XVIII – початок ХХ ст.)

117.українських земель у складі Австрійської імперії (кінець XVIII – початок ХХ ст.)

118.України під час революції 1917-1920 рр.

119.УСРР (1921-1939 рр.)

120.українських земель у складі Польщі, Румунії та Чехословаччини (1921-1939 рр.)

121.України під час Другої світової війни (1939-1945 рр.)

122.УРСР (1945-1991 рр.)

123.сучасної України.

IV. Соціальна структура…

124.давньоруського суспільства (Х-ХІІІ ст.)

125.населення українських земель у складі Речі Посполитої (1569-1648 рр.)

126.Кримського ханства (XIV-XVIII ст.)

127.Гетьманщини (1648-1764 рр.)

128.України у складі Російської імперії (кінець XVIII – початок ХХ ст.)

129.УСРР (1921-1939 рр.)

130.УРСР (1945-1991 рр.)

131.сучасної України.

V. Військова історія

132.Військове мистецтво скіфів та сарматів.

133.Військове мистецтво Київської Русі.

134.Походи перших давньоруських князів (Олега, Ігоря, Святослава).

135.Боротьба руських князів з печенігами та половцями.

136.Боротьба Київської Русі з монголо-татарською навалою.

137.Грюнвальдська битва.

138.Військове мистецтво козаків.

139.Військове мистецтво кримських татар.

140.Північна війна та Україна.

141.Російсько-турецькі війни XVIII ст. та Україна.

142.Коліївщина 1768 р.

143.Участь українських земель у російсько-французькій війні 1812-1814 рр.

144.Кримська війна 1853-1856 рр.

145.Військові дії Першої світової війни на території України.

146.Українські січові стрільці.

147.Українсько-радянські війни 1917-1921 рр.

148.Діяльність Революційної повстанської армії України (махновців).

149.Українська галицька армія.

150.Бойові дії на території України 1941-1942 рр.

151.Радянські партизани в Україні 1941-1944 рр.

152.Українська повстанська армія (1942-1956 рр.)

153.Визволення України від німецької окупації (1943-1944 рр.)

154.Визволення Запоріжжя.

155.Афганська війна 1979-1989 рр. та Україна.

156.Сучасна українська армія.

157.Участь українських військових у миротворчих операціях.

3.2. РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО НАПИСАННЯ
ІНДИВІДУАЛЬНОЇ РОБОТИ У ВИГЛЯДІ ДОСЛІДЖЕННЯ (ПОГЛИБЛЕНИЙ РІВЕНЬ)

Скласти власне генеалогічне дерево.

Родословне або генеалогічне дерево – це схематичне представлення родинних зв’язків, родословного розпису у вигляді дерева. Виконання такої роботи дозволить краще зрозуміти історію своєї родини, виявити специфіку історичного минулого у долях близьких Вам людей. Поради щодо організації та порядку роботи можна знайти на ресурсах: http://www.myheritage.com.ua/поради-початківцям-в-генеалогії; http://uk.rodovid.org; http://www.vgd.ru.

Результати Вашого дослідження повинні включати схему генеалогічного дерева та невеликі розповіді про відомих Вам предків (за планом: коли і де народився і навчався, ким працював, які цікаві події траплялися в його житті, чим його життя відрізнялося від сучасного).

Результати Ваших пошуків можна оформити або вручну, або за допомогою спеціальних безкоштовних програм (наприклад, «Конструктор родинного дерева» http://www.myheritage.com.ua, «Спадщина» http://www.naslediya.ru тощо).

Важливо також з’ясувати походження прізвищ Ваших предків, їх значення. У цьому допоможе спеціалізована література: Редько Ю.К. Довідник українських прізвищ. – Київ, 1968; Масенко Л.Т. Українські імена і прізвища. – Київ, 1990; Горпинич В.О. Прізвища степової України: словник. ‒ Д., 2000; Горпинич В.О. Прізвища Дніпровського Припоріжжя: словник. ‒ Д., 2003; Энциклопедия русских фамилий. ‒ М., 2000 тощо.

Головними джерелами при складанні родинного дерева виступають розповіді рідних та родинні документи. Для пошуку більш ранніх або уточнення вже наявних даних можна скористатися послугами державних архівів (детальніше див.: Методичні рекомендації щодо виконання генеалогічних запитів за документами Державного архіву Запорізької області. ‒ Запоріжжя, 2003. ‒ 14 с. // http://www.archives.gov.ua/Law-base/Regulations/7_M-2003.pdf).

Важливо! Зібрані Вами матеріали та написані оповіді захищаються Законом України «Про захист персональних даних», відтак для зберігання на кафедру не передаються. Представлення й оцінювання матеріалів здійснюється в ході усної співбесіди.

 

Записати та проаналізувати інтерв’ю знайомої людини.

У рамках такого індивідуального завдання потрібно взяти інтерв’ю у знайомої людини, бажано літнього віку з багатим життєвим досвідом. Слід розпитати її за наступним планом:

1.П.І.Б., рік і місце народження; 2. її батьки; 3. дитинство; 4. освіта; 5. робота; 6. її родина; 7. її захоплення та інтереси; 8. у яких важливих історичних подіях вона приймала участь або які бачила власними очима (форму запитань, мову спілкування краще підлаштувати під співрозмовника).

Інтерв’ю доцільніше записати на диктофон, mp3-плеєр, мобільний телефон. Можна також занотовувати одразу під час розмови.

Далі необхідно проаналізувати отримані матеріали і написати на їх основі біографію цієї людини. Важливо також доповнити інтерв’ю інформацією з історичних праць, розповідей інших людей тощо. У висновку слід стисло узагальнити розповідь, на зразок біографічної статті енциклопедії.