Рекомендації щодо підготовки до семінарських занять

О.Ф. Штейнле

 

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ

Методичні рекомендації

для студентів факультету іноземної філології

 

 

 

Затверджено

вченою радою ЗНУ

Протокол № від 2013 р.

 

 

Запоріжжя 2013

УДК: 94(477)(076)

ББК: Т3(4Укр)я73

Ш886

 

 

Штейнле О.Ф. Історія України: Методичні рекомендації для студентів факультету соціології та управління. – Запоріжжя: ЗНУ, 2012. – 52 с.

 

Методичні рекомендації призначені для студентів I курсу усіх напрямів підготовки факультету соціології та управління. У них містяться питання та вказівки щодо підготовки семінарських занять, виконання самостійної роботи, модульних контрольних робіт, індивідуальних завдань. Надано літературу з курсу та термінологічний словник.

 

 

Рецензент Каганов Ю.О., кандидат історичних наук, доцент кафедри новітньої історії України

 

Відповідальний за випуск Ткаченко В.Г., кандидат історичних наук, доцент кафедри новітньої історії України

 

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………...………..………...…4

1. CЕМІНАРСЬКІ ЗАНЯТТЯ

1.1. Рекомендації щодо підготовки до семінарських

занять ………………………..………..................................……5

1.2. Плани семінарських занять …................................................…6

2. МОДУЛЬНІ КОНТРОЛЬНІ РОБОТИ

2.1. Рекомендації щодо підготовки до модульних

контрольних робіт......................................................................23

2.2. Перелік тем та понять до модульної контрольної

роботи №1……………………………………………….……..29

2.3. Перелік тем та понять до модульної контрольної

роботи №2………………………………………...…………....29

3. ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА

3.1. Рекомендації щодо написання індивідуальної роботи у вигляді доповіді (базовий рівень)…………………………………………………..............30

3.2. Рекомендації щодо написання індивідуальної роботи у вигляді дослідження (поглиблений рівень)…….………………………………………………….....37

3.3. Зразок титульної сторінки індивідуального завдання…………………………………………….………..…40

4. ПИТАННЯ ДО ІСПИТУ…………………………………………….41

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ…………...………...45

ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК………………………….....……...47

 

ВСТУП

 

Історія України є однією з основних дисциплін у гуманітарній та соціально-економічній підготовці фахівців з соціології, політології та соціальної роботи. Об’єктивна та критична історична пам’ять є неодмінною ознакою сформованої особистості і дозволяє їй орієнтуватися в сучасному суспільстві.

Мета вивчення курсу полягає у підготовці майбутніх бакалаврів до самостійного аналізу актуальних проблем iсторiї України та формуванні у них інтересу до минулого своєї Батьківщини.

Студенти повинні звернути увагу на якісно відмінні підходи до вивчення історії України в середній школі та виші. Мета шкільного курсу – сформувати цілісну картину історичного розвитку України, мета ж вивчення цього курсу у ВНЗ – перевести отримані на якісно вищий рівень, зробити їх об’єктивнішими й критичнішими.

Завданнями курсу є ознайомлення студентів з історичним минулим України, осмислення досвіду розвитку суспільства від найдавніших часів до сьогодення, опанування принципів та методів самостійного аналізу історичних подій, формування гуманістичних та патріотичних цінностей.

Вивчення курсу історії України у виші спирається на знання, отримані у середній школі та в процесі вивчення дисципліни “Історичні форми саморегуляції соціального процесу”. Засвоєний матеріал дозволить успішно опанувати дисципліни “Історія української культури”, “Політологія”, “Соціологія”, “Філософія” тощо.

 

 

CЕМІНАРСЬКІ ЗАНЯТТЯ

РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ПІДГОТОВКИ ДО СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

 

Семінар (лат. seminarium – розсадник) – це вид навчальних занять практичного характеру, спрямованих на поглиблене опрацювання теоретичного матеріалу. Його характерною рисою є активна участь самих студентів у розкритті поставлених питань, самостійне опрацювання ними необхідної літератури та можливість вільного висловлювання власного бачення проблеми.

Відповіді на питання семінару студент готує, опрацьовуючи рекомендовану літературу.

Важливо! Опрацьовувати слід усю літературу! У різних виданнях можуть міститися різні бачення проблеми. Одне із завдань студента на семінарах з історії України – навчитися аналізувати відмінні точки зору та висловлювати власне судження.

Під час виступу на занятті можна використовувати власні конспекти, написані власноруч, або матеріали, роздруковані на принтері і належним чином опрацьовані (з підкресленими головними твердженнями, аналітичними замітками студента). Використання неопрацьованих роздруківок або ксероксів не допускається.

Після заголовку заняття наводяться основні поняття, які потрібні для успішної відповіді з цієї теми. Більшість їх можна знайти у термінологічному довіднику наприкінці методичних рекомендацій.

Кожне питання, винесене на семінар, складається з 2 частин. Перша частина – формулювання проблеми. Вона визначає, що саме має підготувати студент. Друга частина – запитання – важлива складова проблеми, яка потребує додаткової уваги. Як правило, це запитання передбачає висловлення студентом власної думки.

Приклад

Тема № 1, питання 1: Теорії походження Київської Русі (норманська, антинорманська, хозарська). Яка з них є більш об’єктивною та достовірною?

Відповідаючи на це питання, необхідно підготувати невеликий огляд кожної з наведених теорій. Потім потрібно подумати і сформулювати власну точку зору, яка з них є найбільш аргументованою і відповідно – правдивою.

Виступ на семінарі повинен відповідати наступним вимогам:

1) повністю розкривати поставлену проблему;

2) тривати 7-10 хвилин;

3) в кінці виступу потрібно зробити висновок – 1-2 речення, що передають головну думку.

Оцінювання роботи на семінарському занятті проводиться за такими умовами:

1) чітка відповідь, яка відповідає сформульованим вище вимогам, – 4 бали;

2) відповідь неповна, але розкриває основні складові питання – 3 бали;

3) відповідь неповна, відсутній висновок – 1-2 бали;

4) відповідь не розкриває питання – 0 балів;

5) запитання до доповідача – до 1 балу;

6) важливе доповнення виступу доповідача – до 2 балів.

До кожної теми заняття наведено завдання для самостійної роботи, яке спрямоване на закріплення отриманих знань та розвиток аналітичних умінь і навичок. Перевірка виконання її студентами відбуватиметься на початку наступного семінарського заняття, окремі її питання включено до модульних контрольних робіт. Кожне завдання самостійної роботи оцінюється до 2 балів.

ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

Тема 1. Ранньофеодальна держава Київська Русь
(IX-XII ст.)

Поняття: держава, монархія, соціально-економічний лад, феодалізм, аграрне суспільство

1. Теорії походження Київської Русі (норманська, антинорманська, хозарська). Яка з них є більш об’єктивною та достовірною?

2. Феодальне землеволодіння. Які його види виділяють?

3. Соціальна структура давньоруського суспільства. Дайте відповідь у вигляді схеми.

4. Політичний лад Київської Русі. З яких головних елементів складалася система управління?

 

Література:

1. Бойко О.Д. Історія України. Навчальний посібник. – К.: Академвидав, 2006. – 686 c.

2. Моця О.П. Київська Русь: держава, культура, народність // Наукові записки Національного університету “Києво-Могилянська академія”. Історичні науки. – 2004. – Т. 27 // http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/naukma/Ist/2004_27/
05_motsya_op.pdf.

3. Моця О.П. Київська Русь і країни Європи: характерні риси східнослов’янської державності, рівні міжнародних відносин та напрями контактів // Український історичний журнал. – 2007. – №1. – С. 4-19 // http://history.org.ua/JournALL/journal/2007/1/1.pdf.

4. Толочко О.П., Толочко П.П. Україна крізь віки: В 15 т. / В.А. Смолій (ред.). – Т. 4: Київська Русь. – К.: Альтернативи, 1998. – 351 с.

 

Самостійна робота

Подумайте і дайте відповідь на питання:

1. Які держави були ровесниками Київської Русі? З якими вона найбільше схожа?

2. У давньоруському суспільстві, як і в античному Римі, були раби (челядь і холопи). Чому ж тоді ми називаємо Русь феодальною, а римське суспільство – рабовласницьким?

 

Питання для самоконтролю:

1. Які теорії походження Київської Русі існують? У чому їх зміст?

2. Що таке феодальне землеволодіння?

3. Якими були особливості давньоруського феодалізму?

4. З яких станів складалося суспільство Київської Русі?

5. Що таке колективний сюзеренітет?

6. Які функції виконували князь, боярська рада, віче?

 

При підготовці до першого семінару студенти повинні звернути увагу на наявність багатьох інтерпретацій одних і тих же історичних подій. Відмінність у трактуваннях може бути викликаною вузькістю позицій дослідників, що висунули власні версії (опора на обмежену кількість джерел інформації, абсолютизація окремих факторів у житті суспільства) або ж їх суб’єктивністю в оцінці. Щоб визначити більш об’єктивну та вірогідну версію, необхідно звернути увагу на аргументацію кожної з них та проаналізувати, чи не має вона логічних суперечностей. У випадку, якщо кожна з версій має слабкі сторони, можна запропонувати власну.

Конкретно до теми першого семінару найбільш дискусійним є питання про походження держави Київська Русь. Щоб обрати більш об’єктивну відповідь на нього, варто звернути увагу на відомі факти про її утворення. Також корисним буде пригадати розгляд сучасною наукою процесу формування державності: це тривалий соціальний процес чи одномоментний акт?

Важливо, щоб студенти виробляли системний підхід до аналізу історичних явищ. Тому необхідно не просто висвітлити економічну основу, соціальну структуру та політичний лад давньоруського суспільства, а спробувати прослідкувати взаємозв’язки між ними. Одним з наслідків такого підходу повинно стати усвідомлення про нерозривний зв’язок феодальної власності та апарату управління суспільством, які визначали соціальну ієрархію Київської Русі.

 

Тема 2. Литовсько-польський період української історії
(XIV-XVI ст.)

Поняття: унія, шляхта, кріпацтво, фільварок, мануфактура

1. Захоплення земель Південно-Західної Русі Литвою, Польщею, Угорщиною та Московським князівством. Якими були особливості становища українських земель у складі цих держав?

2. Литовсько-польські унії XIV-XVI ст. (Кревська, Городельська, Люблінська). Що стало причиною зближення і злиття Польщі та Литви?

3. Соціальна структура суспільства Речі Посполитої. Порівняйте її з давньоруським суспільством.

4. Соціально-економічний розвиток українських земель у XIV – першій половині XVII ст. Які нові явища в економіці з’являються в цей період?

Література:

1. Борисенко В.Й. Курс української історії: З найдавніших часів до ХХ століття: Навч. посібник для студ. вузів. – 2-е вид. – К.: Либідь, 1998. – С. 89-126.

2. Маложон О.І. Україна у складі Литви і Польщі // Вісник Державної академії керівних кадрів культури і мистецтв. – 2010. – №2 // http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Vdakk/2010_2/30.pdf.

3. Шабульдо Ф. Земли Юго-Западной Руси в составе Великого княжества Литовского. – К.: Наукова думка, 1987. – 185 с.

4. Яковенко Н.М. Нарис історії України з найдавніших часів до кінця XVIII століття: Навчальний посібник. – К.: Генеза, 1997. – 312 с.

 

Самостійна робота

1. Коротко, у вигляді запитань для кросворду, опишіть історичних діячів: Юрій ІІ Болеслав, Ольгерд, Ягайло, Ядвіга, Вітовт, Сигізмунд ІІ Август.

2. Порівняйте вотчину Київської Русі та фільварок Речі Посполитої. Що спричинило відмінності між ними?

 

Питання для самоконтролю:

1. Коли і за яких обставин землі Південно-Західної Русі опинилися у складі Великого Князівства Литовського, Польщі, Угорщини та Московського князівства?

2. Чому Польща і Литва об’єдналися у одну державу?

3. Яким було становище українських земель у складі Речі Посполитої?

4. Кого називали магнатами, шляхтою, кріпаками?

5. Що таке фільварок?

6. Що таке мануфактура?

При вивченні другого семінару необхідно звернути увагу на схожість та відмінність становища українських земель у складі інших країн протягом XIV-XVI ст. з попереднім періодом Київської Русі. Різні землі потрапили до країн з відмінними політичними, соціально-економічними та культурними умовами. Велике Князівство Литовське було молодою ранньофеодальною державою, схожою на Київську Русь ІХ-Х ст. Королівства Польське і Угорське – сильними країнами з тривалими історіями й розвиненими політичними інститутами. Московське Князівство мало лад, досить схожий на давньоруський, що розвивався в напрямку централізації і самодержавства. Ці обставини визначали політику вказаних країн щодо українських земель.

Для формування чіткого розуміння процесів, що відбувалися в тогочасному суспільстві, студентам необхідно засвоїти навички аналізу причин історичних явищ. На історичний процес також поширюється дія законів діалектики, тож причинами змін у суспільстві є різного роду суперечності. Тому питання, що стало причиною зближення і злиття Польщі та Литви?, можна переформулювати наступним чином: Які суперечності (внутрішні та міжнародні) призвели до злиття Литви і Польщі в одну державу?

Давньоруська держава, Велике Князівство Литовське, Угорщина, Польське Королівство та Річ Посполита були феодальними країнами, однак різного рівня розвитку. У XIV-XVI ст. з’являються нові явища в економіці, які значно змінюють усе суспільство. На зміну натуральному господарству приходить ринкове, що поряд із зростанням продуктивності праці й обміну призводить до посилення експлуатації залежних селян-кріпаків. Змінюється соціальна структура, порівняно з періодом Київської Русі. Щоб встановити ці зміни в суспільній ієрархії, варто знайти спільні та відмінні риси у схемах соціальної структури давньоруського суспільства та суспільства Речі Посполитої.

Тема 3. Козацтво. Визвольна війна українського народу
середини XVII ст.

Поняття: козак, січ, Дике Поле, республіка, революція

1. Причини виникнення козацтва. Яке місце в суспільстві зайняла ця нова соціальна група?

2. Селянсько-козацькі повстання та боротьба козаків з турками і татарами в кінці XVI – першій половині XVII ст. Як це вплинуло на становище українських земель та козаків?

3. Військово-адміністративний устрій Запорозької Січі. Чи можна вважати її державою?

4. Визвольна війна українського народу середини XVII ст. Чи можна назвати її національною революцією?

Література:

1. Голобуцький В. Запорозьке козацтво. – К.: Вища шк., 1994. – 539 с. // http://litopys.org.ua/holob/hol.htm.

2. Лепявко С.А. Проблема захисту українських земель від татарських нападів і становлення козацтва // Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету. – Запоріжжя: Просвіта, 2009. – Вип. XXVI. – С. 147-153.

3. Смолій В.А., Степанков В.С. Українська національна революція 1648-1676 рр. крізь призму століть // Український історичний журнал. – 1998. – № 1.

4. Степанков В.С. Переяславська присяга: зміст і наслідки // Український історичний журнал. – 2003. – № 6; 2004. – № 1 // http://history.org.ua/JournALL/journal/2003/6/3.pdf; http://history.org.ua/JournALL/journal/2004/1/2.pdf.

 

Самостійна робота

1. Яке твердження щодо значення Переяславської Ради 1654 р. відповідає дійсності: а) “Переяславська Рада була помилкою Б. Хмельницького, адже автономія Гетьманщини не могла довго існувати у самодержавній Росії”; б) “Переяславська Рада була вдалим кроком Б. Хмельницького, адже дозволила отримати військову допомогу з боку Росії”. Відповідь обґрунтуйте.

2. Складіть хронологічну таблицю (10-15 дат), яка б відобразила найголовніші події української історії протягом 1657-1800 рр.

 

Питання для самоконтролю:

1. Якими були причини виникнення козацтва?

2. Які існують версії походження козаків?

3. Що таке січ? Скільки їх існувало?

4. Які органі влади існували на Січі?

5. У чому полягає різниця між січовими і реєстровими козаками?

6. Назвіть головні події Визвольної війни.

 

Вивчаючи питання третього семінару, студент має поглибити навички аналізу причин історичних явищ та засвоїти категорію “передумови”. Цікавий матеріал для осмислення дає історія формування нової соціальної групи в українському суспільстві наприкінці ХV-XVI ст. – козацтва. Шукаючи відповідь на те, які ж суперечності призвели до його виникнення, потрібно звернути увагу, що схожі причини існували й в інших регіонах Речі Посполитої (Польщі, Литві, Білорусі) та в сусідніх країнах. Але козацтво виникло саме в Україні. Чому? Для розв’язку цієї проблеми важливо зрозуміти, що нові історичні явища (наприклад, козацтво) виникають внаслідок дії не однієї причини, а цілої сукупності пов’язаних причин. Крім того, в Україні наприкінці ХІV-XVI ст. не просто існували суперечності, необхідні для утворення козацтва, але й були важливі передумови, що прискорювали цей процес (наявність великого масиву незаселених земель, вільного від державного контролю; історичні традиції берладництва та уходництва тощо).

Відповідь на питання: чому Визвольна війна під проводом Б. Хмельницького досягла успіху і перетворилася на національну революцію XVII ст.?, теж вимагає ретельного аналізу причин та передумов. Студенти повинні усвідомити, що причинами і козацько-селянських повстань кінця XVI – першої половини XVII ст., і Визвольної війни були одні й ті ж самі причини (які протягом всього періоду нікуди не зникали). Водночас на 1648 р. склалися сприятливі передумови для успішного повстання, що переросло в революцію (наявність розумного та авторитетного лідера – Б. Хмельницького; посуха, що значно посилила протестні настрої та полегшила укладення союзу з кримськими татарами тощо).

 

 

Тема 4. Соціально-економічний та політичний розвиток
України в XIX ст.

Поняття: кріпацтво, капіталізм, ринок, криза, реформа, модернізація, індустріальне суспільство, нація

1. Становище українських земель у першій половині ХІХ ст. Які суперечності існували у цей період?

2. Приєднання і освоєння Півдня України (кінець XVIII – перша половина ХІХ ст.). Яка назва, з історичної точки зору, є більш виправданою: Південь України чи Новоросія?

3. Буржуазні реформи 1860-х – 1870-х рр. Чи вдалося їм розв’язати існуючі суперечності?

4. Національне відродження в Україні кінця XVIII – початку ХХ ст. Які головні стадії воно пройшло?

 

 

Література:

1. Литвин В.М. Південна Україна – “Новоросія” // http://www.lytvyn-v.org.ua/history_of_ukraine/index.php?article=ch4_r1_p4.

2. Магочий П. Українське національне відродження. Нова аналітична структура // Український історичний журнал. – 1991. – № 3. – С. 97-107.

3. Рибалка І.К. Історія України. Частина 2: Від початку XIX ст. до лютого 1917 року. – X.: Основа, 1997.– 480 с.

4 Сарбей В.Г. Україна крізь віки: В 15 т. / В.А. Смолій (ред.). – Т. 9: Національне відродження України. – К.: Альтернативи, 1999. – 335 с.

 

Самостійна робота

За допомогою атласу з історії України (Атлас. Історія України. Друга половина XVIII – початок XX ст. 9 клас. – К.: ІПТ, 2009. – 23 с.) визначте головні історико-географічні регіони України на початку ХІХ ст. та дайте відповідь на питання:

1. В межах яких сучасних українських областей вони знаходилися?

2. На яких галузях господарства вони спеціалізувалися?

 

Питання для самоконтролю:

1. До складу яких держав входили українські землі на початку XIX століття?

2. Що таке кріпацтво?

3. Якими є особливості Південної України як історичного регіону?

4. Назвіть головні реформи 1860–1870-х років.

5. Коли було скасоване кріпосне право?

6. Які виділяють етапи національного відродження?

 

Протягом семінару студенти повинні засвоїти розуміння альтернативності історичного процесу, можливості вибору різних варіантів діяльності в конкретних ситуаціях. У ХІХ ст. Російська та Австрійські імперії, до складу яких входили українські землі, опинилися у стані глибокої кризи, викликаної розкладом феодально-кріпосницької системи та розвитком національних рухів. Головною причиною кризи стали суперечності між політичною системою (незмінною вже кілька століть) та новими соціально-економічними та культурними умовами (швидким розвитком капіталізму, промисловим переворотом, формуванням націй). Розуміння цих суперечностей дає змогу побачити можливі варіанти їх розв’язання у тогочасній історичній ситуації. Усунути причини кризи Російської та Австрійської імперій можна було 2 основними шляхами: 1. змінивши політичні системи, модернізувавши їх відповідно до викликів часу; 2. ліквідувавши нові явища в суспільстві (наприклад, національні рухи).

Студенти повинні самостійно визначити, яким же шляхом пішли імперії ХІХ ст., наскільки перспективним та ефективним був обраний ними шлях та як він відбився на становищі українських земель?

ХІХ ст. стало періодом українського національного відродження. Під час обговорення цього питання важливо порівняти український національний рух з іншими європейськими і з’ясувати, чи було відродження притаманним лише вітчизняному руху? Студенти повинні засвоїти загальну логіку формування модерних націй у Європі: від збирання спадщини (зацікавлення етнографією, історією, мовою та культурою простих людей) – до утворення культурницьких організацій і просвітництва народних мас – і далі до утворення національних політичних партій та висунення вимог автономії чи незалежності. Водночас обов’язково потрібно звернути увагу на те, що подібна логіка розвитку національних рухів була притаманна лише для європейських народів, позбавлених своєї державності (українці, білоруси, чехи, словаки, болгари тощо).

 

 

Тема 5. Українська національно-демократична революція
1917-1920 рр.

Поняття: політична партія, соціалізм, націоналізм, лібералізм, анархізм, диктатура, воєнний комунізм

1. Створення й діяльність Української Центральної Ради. Якою була мета її діяльності та чи вдалося її реалізувати?

2. Українська держава гетьмана П. Скоропадського. На які соціальні групи спирався гетьман і як це відбилося на його політиці?

3. Діяльність Директорії УНР. Яких помилок у внутрішній та зовнішній політиці припустилася Директорія?

4. Політика більшовиків в Україні. Чому саме їм вдалося перемогти у громадянській війні?

5. Західноукраїнська Народна Республіка. Якими були особливості державотворення на Західній Україні?

 

Література:

1. Бойко О.Д. Історія України. Навчальний посібник. – К.: Академвидав, 2006. – 686 c.

2. Калініченко В.В., Рибалка І.К. Історія України. Частина ІІІ: 1917-2003 рр. – Харків: ХНУ ім. В.Н. Каразіна, 2004. – 628 с. // http://www-history.univer.kharkov.ua/old/e-library/kalinichenko_
textbook/index.htm.

3. Рубльов О.С., Реєнт О.П. Україна крізь віки: В 15 т. / В.А. Смолій (ред.). – Т. 10: Українські визвольні змагання 1917-1921 рр. – К.: Альтернативи, 1999. – 320 с.

4. Турченко Ф.Г. Утворення Української Центральної Ради: незакінчена дискусія // Наукові праці історичного факультету Запорізького державного університету. – Запоріжжя, 2006. – Вип. XX. – С. 117-127 // http://sites.znu.edu.ua/
historySciWorks/issues/20/20/turchenko.pdf.

 

Самостійна робота

Подумайте і дайте відповідь на питання:

1. Чому визвольні змагання українців 1917-1920 рр. зазнали поразки?

2. У якому становищі опинилися українські землі, що не увійшли до складу УСРР?

Питання для самоконтролю:

1. Коли була утворена Української Центральної Ради? Які партії та організації входили до її складу?

2. Якими були умови Берестейського мирного договору між УНР та Четвернім союзом?

3. У чому полягали особливості внутрішньої політики П. Скоропадського?

4. Якими були особливості внутрішньої політики директорії УНР?

5. Що таке воєнній комунізм?

6. Охарактеризуйте державний лад ЗУНР. Чому вона була окупована поляками?

Революційні зрушення 1917 р. та подальша громадянська війна стали переломним етапом української історії, коли різні політичні сили намагалися реалізувати власні бачення подальшого розвитку суспільства. Аналіз подій цього періоду необхідно починати із виявлення суперечностей, що стали причиною революції (колоніальне становище України/розвиток нації; розвиток капіталістичних відносин/наявність пережитків феодалізму в економіці; формування нових впливових соціальних груп/стара політична система імперії; слабкі економічні та військові потужності Росії й Австро-Угорщини/участь у Першій світовій війні). Їх визначення дозволить краще усвідомити, які ж питання намагалися вирішити дійові особи Української революції. Важливо: студент повинен звернути увагу на те, коли ж виникли ці суперечності? Чи були спроби їх розв’язати раніше? Наскільки вони були успішними?

Протягом семінару необхідно розглянути основні моделі подальшого розвитку України, запропоновані політичними силами-претендентами на владу (Центральною радою, більшовиками, гетьманом П. Скоропадським, Директорією УНР, білогвардійцями, махновцями тощо) та спроби їх реалізації. Необхідно, щоб оцінка кожної моделі враховувала, яким чином та наскільки ефективно вона намагалася розв’язати існуючі суперечності.

Цілісна картина Української революції 1917-1921 рр. неможлива без вивчення досвіду державного будівництва на Західній Україні. Для інтеграції діяльності західноукраїнських діячів у загальноукраїнський контекст варто порівняти державотворчі процеси цього періоду на Наддніпрянській та Західній Україні. Це дозволить добре зрозуміти регіональні особливості революційних подій та виявити головні прорахунки українських політичних партій на шляху втілення в життя своїх моделей розвитку України.

 

МОДУЛЬНІ КОНТРОЛЬНІ РОБОТИ

ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА

 

Індивідуальна робота з історії України включає у себе завдання 2 рівнів:

1. базовий ‒ підготовка наукової доповіді у вигляді реферату або презентації (максимальна оцінка ‒ 15 балів).

2. поглиблений ‒ проведення дослідження на історичну тематику (максимальна оцінка ‒ 20 балів).

Мета індивідуальної роботи – поглибити знання студента з певної історичної проблеми, закріпити отримані на семінарських заняттях уміння та навички, розвинути навички реферування та дослідницької роботи.

 

3.1. РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО НАПИСАННЯ
ІНДИВІДУАЛЬНОЇ РОБОТИ У ВИГЛЯДІ ДОПОВІДІ (БАЗОВИЙ РІВЕНЬ)

Підготовка наукової доповіді можлива у вигляді реферату або презентації.

Приклад

1) У 1938 р. було заборонено вербувати агентів та “осведомителей” серед керівних працівників і їх найближчого оточення партійних, радянських, господарчих та громадських організацій СРСР [1, с.600-601].

2) У 1938 р. було заборонено вербувати агентів та “осведомителей” серед керівних працівників і їх найближчого оточення партійних, радянських, господарчих та громадських організацій СРСР [1].

Список використаної літератури має бути оформлений згідно з правилами бібліографічного опису. Допускається скорочений та повний описи.

Приклади оформлення:

– монографії

1) Кульчицький С.В. Історичне місце української радянської державності. – К.: Ін-т історії НАНУ, 2002. – 63 с.;

2) Кульчицький С.В. Історичне місце української радянської державності. – К., 2002;

– статті

1) Количев В.Г. ЦК ВКП(б) у 1938-1941 рр. // Український історичний журнал. – 1990. – №5. – С. 3-10;

2) Количев В.Г. ЦК ВКП(б) у 1938-1941 рр. // Український історичний журнал. – 1990. – №5;

– інтернет-сторінки

1) Даниленко В.М. Передумови голоду 1946-1947 рр. в Україні // http://history.org.ua/JournALL/xxx/13/7.pdf.

 

 

V. Військова історія

132.Військове мистецтво скіфів та сарматів.

133.Військове мистецтво Київської Русі.

134.Походи перших давньоруських князів (Олега, Ігоря, Святослава).

135.Боротьба руських князів з печенігами та половцями.

136.Боротьба Київської Русі з монголо-татарською навалою.

137.Грюнвальдська битва.

138.Військове мистецтво козаків.

139.Військове мистецтво кримських татар.

140.Північна війна та Україна.

141.Російсько-турецькі війни XVIII ст. та Україна.

142.Коліївщина 1768 р.

143.Участь українських земель у російсько-французькій війні 1812-1814 рр.

144.Кримська війна 1853-1856 рр.

145.Військові дії Першої світової війни на території України.

146.Українські січові стрільці.

147.Українсько-радянські війни 1917-1921 рр.

148.Діяльність Революційної повстанської армії України (махновців).

149.Українська галицька армія.

150.Бойові дії на території України 1941-1942 рр.

151.Радянські партизани в Україні 1941-1944 рр.

152.Українська повстанська армія (1942-1956 рр.)

153.Визволення України від німецької окупації (1943-1944 рр.)

154.Визволення Запоріжжя.

155.Афганська війна 1979-1989 рр. та Україна.

156.Сучасна українська армія.

157.Участь українських військових у миротворчих операціях.

3.2. РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО НАПИСАННЯ
ІНДИВІДУАЛЬНОЇ РОБОТИ У ВИГЛЯДІ ДОСЛІДЖЕННЯ (ПОГЛИБЛЕНИЙ РІВЕНЬ)

ПИТАННЯ ДО ІСПИТУ

Розкрити питання:

1. Найдавніше населення на території України. Слов’яни

2. Соціально-економічний і політичний лад Київської Русі (ІХ-ХІ ст.)

3. Зовнішня політика київських князів

4. Впровадження християнства

5. Культура Київської Русі

6. Українські землі в період феодальної роздробленості

7. Соціально-економічний і політичний лад Галицько-Волинського князівства

8. Данило Галицький

9. Українські землі у складі Литовського князівства

10. Наслідки для України Кревської та Люблінської уній

11. Брестська релігійна унія та її наслідки для українського народу

12. Адміністративно-політичний устрій України у складі Речі Посполитої у другій половині XVI – першій половині XVII ст.

13. Причини виникнення та теорії походження козацтва

14. Військово-адміністративний устрій Запорізької Січі

15. Утворення реєстрового козацтва

16. Боротьба козацтва проти турецько-татарської агресії на початку XVII ст.

17. П. Конашевич-Сагайдачний

18. Соціально-економічний розвиток українських земель в кінці XIV – першій половині XVII ст.

19. Селянсько-козацькі повстання кінця XVI – першої чверті XVII ст.

20. Причини Визвольної війни українського народу під проводом Б. Хмельницького

21. Початок Визвольної війни українського народу під проводом Б. Хмельницького. Воєнні дії 1648-1649 рр.

22. Хід Визвольної війни під проводом Б. Хмельницького у 1649-1653 рр.

23. Суспільно-політичний розвиток Гетьманщини

24. Переяславська угода 1654 р. та її оцінка в історіографії

25. Політичний портрет Б. Хмельницького

26. Розвиток української культури у ХІV-ХVІІ ст.

27. Соціально-економічний розвиток Гетьманщини у другій половині XVII-XVIII ст.

28. І. Виговський та його політика. Гадяцька угода 1658 р.

29. Україна в період Руїни (60-80-ті рр. XVII ст.)

30. Політичний портрет П. Дорошенка

31. Слобідська Україна: заселення, адміністративний устрій, система управління

32. Союз І. Мазепи з Карлом XII та його наслідки для України

33. Конституція П. Орлика

34. Запорозьке козацтво в 1709-1775 рр. Ліквідація Запорозької Січі

35. Ліквідація автономного устрою в України наприкінці XVIII ст.

36. Гайдамацький рух в Україні у XVIII ст. Коліївщина

37. Зміни в політико-адміністративному устрої українських земель наприкінці XVIII – в першій половині XIX ст.

38. Господарче освоєння Півдня України (кінець XVIII – поч. XIX ст.)

39. Криза феодально-кріпосницького ладу в Україні в першій половині XIX ст.

40. Економічний розвиток українських земель у другій половині XIX ст.

41. Ліквідація кріпосницького ладу в Україні за реформою 1861 р.

42. Буржуазні реформи 1860-1870-х рр. в Україні

43. Громадсько-політична думка в підросійській Україні другої половини XIX ст.

44. Роль Т. Шевченка в історії українського народу

45. Кирило-Мефодіївське товариство

46. Виникнення та діяльність українських політичних партій (кінець ХІХ – початок XX ст.)

47. Етапи національного руху в Наддніпрянській Україні (XVIII – поч. XX ст.)

48. Столипінська аграрна реформа та її наслідки для України

49. Україна в роки Першої світової війни

50. Виникнення та діяльність Української Центральної Ради

51. Перший Універсал Української Центральної Ради.

52. Третій Універсал Української Центральної Ради

53. Політичний портрет М. Грушевського

54. Внутрішня політика Гетьманату П. Скоропадського

55. Зовнішня політика Гетьманату П. Скоропадського

56. Внутрішня політика Директорія УНР

57. Зовнішня політика Директорія УНР

58. Причини та наслідки голоду в Україні у 1921-1923 роках

59. Нова економічна політика в Україні

60. Західноукраїнські землі у 20-30-ті рр. XX ст.

61. Проголошення УНР та перша війна з Радянського Росією

62. Внутрішня та зовнішня політика ЗУНР

63. Політика українізації в 20-ті роки XX ст.

64. Здійснення політики індустріалізації в Україні

65. Голодомор 1932-1933 років в Україні. Закон України про голодомор (2006 р.)

66. Масові репресії в Україні 1930-х років

67. Українські землі на початку Другої світової війни (1939-1941 рр.)

68. Оборонні бої на території України (червень 1941 – літо 1942 рр.)

69. Німецький окупаційний режим в Україні та його наслідки

70. Рух Опору в Україні в роки Другої світової війни

71. Визволення України від німецьких окупантів у 1943-1944 рр.

72. Національно-визвольний рух на західноукраїнських землях у 1944-1952 рр.

73. Особливості відбудови народного господарства в Україні у 1944-1950 рр.

74. Голод 1946-1947 рр. в Україні

75. Посилення ідеологічного тиску та відновлення репресій в Україні (друга половина 1940-х – початок 1950-х рр.)

76. Зміни в суспільно-політичному житті України в період десталінізації

77. Соціально-економічний розвиток України у 1953-1964 рр.

78. Дисидентський рух в Україні

79. Соціально-економічний розвиток України у 70-80-х рр. XX ст.

80. Опозиційний рух в Україні (кін. 1980-х – поч. 1990-х років)

81. Участь УРСР у роботі ООН (друга пол. 40-х – 80-ті рр. ХХ ст.)

82. Політичний портрет В. Щербицького

83. Політичний портрет П. Шелеста

84. Державотворчі процеси в Україні (90-ті рр. ХХ – початок XXI ст.)

85. Партійно-політична боротьба в Україні на сучасному етапі

86. Становлення ринкових відносин в Україні на сучасному етапі

87. Соціально-економічний розвиток українського села на сучасному етапі

88. Основні тенденції промислового розвитку України на сучасному етапі

89. Зовнішня політика незалежної України

90. Екологічні та демографічні проблеми в Україні в другій половині XX ст.

 

Дати визначення поняттям:

автономія

автохтони

Валуєвський циркуляр

воєнний комунізм

Гетьманщина

громади

Емський акт

закупи

історіографія

колективізація

Конституція УНР

коренізація

кошовий отаман

масонство
махновщина

монархія

націоналізація

національно-визвольний рух

остарбайтери

пакт Молотова-Ріббентропа

розкуркулення

рядовичі

сармати

січові стрільці

скіфи

смерди

фольксдойче

холопи.

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

Основна

1. Бойко О.Д. Історія України. Навчальний посібник. – К.: Академвидав, 2006. – 686 c.

2. Борисенко В.Й. Курс української історії: З найдавніших часів до ХХ століття: Навч. посібник для студ. вузів. – 2-е вид. – К.: Либідь, 1998. – 615 с.

3. Грицак Я. Нарис історії України. Формування модерної української нації ХІХ-ХХ століття. – 2-е вид. – К.: Генеза, 2000. – 356 с.

4. Історична наука: термінологічний і понятійний довідник / В.М. Литвин (голов. ред.). – К.: Вища школа, 2002. – 430 с.