Тема 8. Україна в роки Другої світової війни та в повоєнний період

Загострення міжнародних відносин в другій половині 30-х років. Експансія фашистських держав і політика заохочення агресорів. Боротьба СРСР, інших держав, міжнародних організацій за вирішення проблем міжнародної політики і конфліктів. Проблеми створення системи колективної безпеки в Європі. Мюнхенська угода та її наслідки для українських земель.

Західна Україна і геополітичні інтереси Німеччини та Радянського Союзу. Договір про ненапад між СРСР і фашистською Німеччиною та його сучасна оцінка. Таємний протокол і питання українських земель.

Початок другої світової війни, її причини, характер. Війна на європейському континенті. Вступ Червоної Армії на західноукраїнські землі 17 вересня 1939 року. Возз’єднання українських земель.

Напад фашистської Німеччини на СРСР. Український напрям в плані “Барбароса”. Мобілізація економічного, суспільно-політичного і воєнного потенціалу країни на відсіч фашистської агресії.

Україна під гнітом гітлерівських загарбників. Економічні і політичні плани фашистів. Пограбування національних багатств України. Терор і масове знищення мирного населення. Вивезення людей до Німеччини.

Лютнево-березневі бої 1943 р. на Україні. Вихід радянських військ до Дніпра і визволення Києва. Розгортання боїв на Правобережній Україні. Визволення західних областей України і Закарпаття. Розгром фашистської Німеччини. Підсумки другої світової війни.

Шляхи і методи відбудови народного господарства, житлового фонду, матеріальної бази культури тощо. Посуха і голод 1946-1947 рр. Економічні труднощі. Підсумки відбудови і подальшого розвитку промисловості, сільського господарства й культури в 1950-х роках. Суспільно-політичний, економічний та духовно-культурний розвиток УРСР у 50-80-х рр.ХХ ст. Застій в економічному і культурному житті республіки. Криза суспільно-політичної системи 80-х рр.

 

Тема 9. Відродження незалежної України. Суспільно-політичний розвиток України в умовах незалежності

Курс на перебудову, її концепції і стратегія. Зміни в суспільно-політичному житті республіки. Демократія і гласність. Нова виборча система. Становлення багатопартійності. Закон про мови. Нове національне відродження українського народу. Економічні реформи. Труднощі перебудови республіки. Чорнобильська трагедія. Економічна, соціальна, суспільно-політична, екологічна кризи. Підсумки першого етапу соціально-економічного розвитку республіки. Заходи щодо виведення республіки із загальної кризи. Міжконфесійні стосунки.

Декларація Верховної Ради УРСР про суверенітет України і Закон про економічну самостійність республіки. Провал антиконституційного заколоту і його наслідки. Кінець монополії КПРС. Акт про незалежність України - найважливіший підсумок боротьби прогресивних сил республіки.

Всенародний референдум 1-го грудня 1991 та його історичне значення. Вибори Президента України. Міжнародне визнання незалежної України. Україна - співзасновниця Співдружності Незалежних Держав.

Труднощі становлення вільних, рівноправних відносин між державами Співдружності. Проблема створення української національної армії.

Конституційний процес. Основні положення Конституції України. Політичне становище в незалежній Україні. Вибори до Верховної Ради 1998 р. та 2002 р. Вибори Президента України 1999 р. Політична ситуація в Україні в 2000 - першій половині 2003 р. Вибори Президента України 2004 р. Трансформація соціально-економічної системи у 1991-2002. Розвиток аграрної сфери. Основні напрями розвитку науки і техніки. Розвиток культурної сфери.

МОДУЛЬ ІІ

Індивідуальне науково-дослідне завдання

 

2. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

 

Модуль І.

Змістовий модуль І. Витоки українського народу та його історія до початку ХVІІ ст.

Тема 1. Київська Русь, її піднесення. Втрата політичної єдності Київської Русі і державності

Мета: засвоєння, закріплення, поглиблення і систематизація знань про:

- проблему походження Київської Русі;

- культурні процеси у Київській Русі;

- соціальні групи населення і форми земельної власності в Київській Русі періоду найвищого розквіту;

- монголо-татарське яго на землях Київської Русі;

- місце і роль Галицько-Волинського князівства в середньовічній історії України.

- історичне значення Галицько-Волинського князівства.

 

План вивчення теми

1. Утворення та становлення східнослов’янської держави – Київської Русі.

2. Галицько-Волинська держава.

3. Монголо-татарська навала на українські землі та її наслідки.

4. Дохристиянський світогляд східних слов’ян.

5. Історичне значення введення християнства на Русі.

 

Методичні рекомендації до самостійної роботи

Висвітлення питань рекомендується здійснювати у формі доповіді або презентації.

При вивченні першого питання слід пам’ятати, трактування цього питання є одним з найзаплутаніших у вітчизняній та світовій історіографії. Перші спроби розв’язати проблему походження Русі було здійснено ще середньовічними хроністами. З кінця ХVIIIст. полеміка потрапила в русло не наукової дискусії, а ідеологічного протистояння. «Космополітизмові» німецьких вчених, які абсолютизуючи «варязький чинник», принижували державотворчу здатність слов’ян, було протиставлено «державний патріотизм, що був своєрідним виявом зростаючої національної свідомості.

При вивченні другого питання, необхідно уважно розглянути основні етапи становлення та розвитку Галицько-Волинського князівства, та звернути увагу на основні причини занепаду держави, її історичне значення для історії України. Виникненню та піднесенню Галицько-Волинської держави сприяло:

1. Вдале географічне положення (віддаленість від Києва послаблювала вплив центральної влади, природні умови робили ці землі важкодоступними для степових кочівників, крім того, князівство розташовувалося на перехресті стратегічно важливих торгових шляхів).

2. Необхідність спільної боротьби двох князівств проти агресії з боку Польщі та Угорщини, а згодом проти монгольського нашестя та іга.

3. Енергійна об’єднавча політика князів Романа Мстиславича (1199-1205 рр.) та Данила Романовича Галицького (1238-1264 рр.).

4. Існування на території князівства багатих родовищ солі, що сприяло економічному зростанню та інтенсифікації торгівлі.

Необхідно пам’ятати, про ту роль, яку у вітчизняній і світовій історії відіграла Галицько-Волинська держава. Це була спадкоємиця Київської Русі що продовжувала її культурні традиції. Галицько-Волинська держава забезпечила високий економічний та духовний розвиток українських земель. Державницькі традиції Галицько-Волинської держави мали велике значення для збереження і зміцнення історичної самосвідомості українського народу.

У третьому питанні необхідно розглянути умови та наслідки васальної залежності руських князівств від золотої орди. Покажіть, враховуючи дослідження останніх років, що представляло собою встановлене на Русі монгольське іго, який був його характер.

Розкриваючи зміст четвертого питання необхідно звернутися до історичних першоджерел та праць відомих українських істориків, які досліджували проблему дохристиянського світогляду східних слов’ян, наприклад до літопису “Повісті минулих літ», «Слово про Закон і Благодать» Іларіона Київського, «Повчання» Володимира Мономаха, а також до праць М.Костомарова, І.Нечуя-Левицького, П.Куліша та інших.

Аналізуючи п’яте питання, необхідно мати на увазі, що в основі формування давньоруської культури лежав релігійний чинник – православна віра східних слов’ян. (з кінця Х ст. визначальними стають впливи візантійської культури). Розгляньте основні здобутки культури, що знайшли своє вираження в писемності, освіті, науці, літописанні, архітектурі, образотворчому та прикладному мистецтві, тощо.

Питання для самоконтролю

1. З чим пов’язують виникнення Київської Русі?

2. Які фактори лежали в основі державотворчих процесів у східних слов’ян?

3. Чим відрізнялися між собою категорії залежного населення в Київській Русі?

4. Які зміни в господарському житті східних слов'ян зумовили утвердження майнової та соціальної нерівності в їхньому суспільстві?

5. Яка роль літописів для давньоруського суспільства?

6. Охарактеризуйте роль Церкви і духовних осіб у Київській русі? Чому більшість руських митців були церковними діячами?

7. Які причини та наслідки поразки руських князів у боротьбі з монголо-татарськими завойовниками?

8. Як виникла і розв’язувалась в історичній науці проблема прабатьківщини слов’ян?

 

Бібліографічний список

Основна література: 3, 6, 7, 8,13,15,19.

Додаткова література: 13, 14, 16, 18, 21, 23, 24, 31, 36, 39,55,87,91,93.

 

 

Тема 2: Українські землі у складі іноземних держав (ХІV-XVI ст.). Україна у XVI – першій половині XVII ст.

Мета: засвоєння, закріплення, поглиблення і систематизація знань про:

- особливості перебування українських земель у складі Великого князівства Литовського;

- еволюцію козацтва та його вплив на формування національної свідомості українського народу;

- основні культурні досягнення на українських землях в ХIV-ХVIст.

- Берестейську унію (1596 р.) православної церкви з католицькою і реакцію на неї в українському суспільстві.

 

План вивчення теми

1. Становище українських земель під владою Польщі та Литви.

2. Кревська та Люблінська унії та їх значення для життя українців.

3. Берестейська унія та осмислення її значення у полемічній літературі.

 

Методичні рекомендації до самостійної роботи

При вивченні першого питання слід знати, що перебування українських земель у складі Польщі та Великого князівства Литовського мало такі політичні особливості:

- на відміну від литовців, поляки починаючи з 1340 року почали проводити поступове окатоличення західноукраїнського населення, натомість литовці більш лояльніше ставилися до духовно-культурної самобутності українського етносу;

- ті українські землі, що опинилися у складі Литовської держави, вважалися власністю династії Гедиміновичів, зберігаючи, особливо на перших порах, попередній політико-адміністративний устрій, певну автономію, правову традицію, давні місцеві звичаї, православну віру, яку активно переймали литовські правителі;

- руські князі та бояри на підставі угод з великим князем литовським служили йому як васали;

- в адміністративно-політичному устрої українських земель стає помітною ініційована Литвою централізація влади;

- необхідно згадати про події 1340 та 1349 рр., коли саме і розпочалася політична боротьба іноземних держав за українські землі, що в процесі польсько-литовського протистояння втратили незалежність та територіальну цілісність.

Необхідно висвітлити погляди вітчизняних та зарубіжних істориків та вчених на значення Кревської, Люблінської та Берестейської уній. Рекомендується друге та третє питання розкривати у формі порівняльного аналізу поглядів дослідників щодо даної проблеми.

 

Питання для самоконтролю

1. Яку політику щодо українців проводили литовські князі?

2. В чому полягає значення боротьби українських козаків проти турецько-татарських нападів?

3. Які тенденції культурного життя України знайшли своє вираження в архітектурі та іконописі на український землях ХIV-ХVI ст.

4. Назвіть культурні досягнення України в ХIV-ХVI ст.

5. Охарактеризуйте роль братств в культурі України в ХVI - початок ХVII ст.

6. В чому полягав політичний і соціальний зміст рішень Берестейської унії?

7. Якою була реакція українського суспільства на створення нової, уніатської церкви?

8. Якими наслідками для України обернулося створення нової церкви?

 

Бібліографічний список

Основна література: 2, 3, 6, 7, 8,14,16,18.

Додаткова література: 18, 21, 27, 29, 36, 44,47,52,64,69,88,90,95,101.