Тема 4. Українська козацька державність наприкінці ХVII- ХVIII ст.

Мета: засвоєння, закріплення, поглиблення і систематизація знань про:

- особливості політичної боротьби в період „Руїни”;

- суперечливу зовнішню політику Козацької держави;

- роль козацтва та його участь у азовських та кримських походах;

- колонізацію південної України у кінці ХVIII ст.;

- культурний розвиток України у другій половині ХVII- ХVIII ст.;

- козацько-старшинські літописи ХVIII ст.

 

План вивчення теми

1. Україна у другій половині ХVII ст.

2. “Руїна”: її соціально-політична суть і наслідки;

3. Іван Мазепа та його роль в історичному розвитку України;

4. Події Північної війни та політика Петра І щодо України;

5. Культура. України у ХVIII ст. Київська академія. Колегіуми. Ф. Прокопович, Г.Кониський, Г. Сковорода

Методичні рекомендації до самостійної роботи

Вивчаючи перше та друге питання зверніть увагу на політичну ситуацію, яка склалась після смерті Богдана Хмельницького. У вересні 1658 р. у Гадячі було підписано договір між Україною і Польщею, покажіть зміни у міжнародному положенні України, що привніс цей договір, розгляньте реакцію на політику гетьмана І. Виговського з боку московської сторони та рух протесту цій угоді на Україні. Проаналізуйте, яким чином відбувалося обмеження прав гетьмана у Переяславській угоді 1959 р. та пов’язані з цими угодами події (друге питання) у боротьбі за владу на Лівобережній та Правобережній Україні. Розкриваючи друге питання зверніть увагу на події 1663 р. та історичне значення «Чорної ради» для долі українського народу. Проаналізуйте становище Лівобережної та Правобережної України, здійсніть порівняльну характеристику подій 1663-1676 рр. Особливу увагу необхідно приділити розкриттю особливостям періоду кінця ХVІІ – початку ХVІІІ ст.

При розгляді третього питання покажіть за яких умов між Московською державою та Річчю Посполитою було підписано перемир’я. Зверніть увагу, що ця угода визнавала остаточний поділ України між двома державами та засвідчувала відмову Москви від зобов’язань 1657 р.

Покажіть специфіку заключення Бучацького мирного договору 1672 р., за умовами якого Польща визнавала владу гетьмана Д. Дорошенка, а Туреччині віддала Поділля. Охарактеризуйте події пов’язані з польсько-турецькою війною. У 1681 р. Москва та Туреччина уклали мирний договір, за яким Лівобережна Україна з Києвом і Запоріжжям залишилася під владою Росії, а Туреччина поширювала свою владу на Брацлавщину, Південну Київщину та Поділля. Покажіть значення цієї угоди, та пов’язаний з нею перебіг подій. Розкрийте події, що склалися після підписання Вічного миру між Москвою і Річчю Посполитою. Сторони зобов’язувалися допомагати одна одній у війні проти Туреччини та Кримського ханства. Покажіть участь козацької старшини та чолі з І. Самойловичем, І. Мазепою у кримських походах російсько-української армії.

Зверніть увагу на надзвичайно важливу роль, яку відігравало в період „Руїни” запорізьке козацтво. У часи, коли політична нестабільність та боротьба за владу послабили українські землі, запорожці на чолі з І. Сірком(обирався кошовим отаманом 20 разів з 1659 по 1680рр.) стали грізною силою в боротьбі проти турецької і татарської агресії, польської експансії, в ізоляції пропольськи і протурецки настроєних гетьманів, які намагалися утриматися при владі за рахунок іноземних військ.

У третьому та четвертому питаннях слід розкрити істроричне значення та роль гетьмана Івана Мазепи, проаналізувати позитивні та негативні сторони його діяльності. Звернути увагу слід на події Північної війни, політику шведського короля Карла ХІІ щодо України та хід воєнних подій. Необхідно розкрити причини поразки Швеції у Північній війні. Особливо детально зупинитися на постаті Петра І та його ставленні до І.Мазепи, проаналізувати обставини, в силу яких змінилося відношення російського царя до гетьмана, а також висвітлити україно-російські взаємовідносини початку ХVІІІ століття.

Аналізуючи п’яте питання необхідно звернути увагу на те, що постійні війни в цей період призводили до масового знищення культурних цінностей, загибелі носіїв і потенційних діячів культури, гальмували культурні процеси. Однак і за цих важких умов українська культура дала низку непересічних надбань у різних галузях мистецтва, літератури, філософії, науки і освіти, які можуть бути предметом національної гордості українців.

Визволення України з під польсько-шляхетського панування мало величезний вплив на розвиток культури. Але виникали умови, за яких культура втрачала свою самобутність, змушена була адаптуватися до російських порядків. Зверніть увагу на розвиток освіти на українських землях, заснування у 1701 р. Могилянської академії, розвиток книгодрукування, філософської думки (Г. Сковорода, Ф. Прокопович, С. Яворський)

 

Питання для самоконтролю

1. Який характер мала Переяславська угода 1659 р.?

2. Охарактеризуйте Андрусівським мирний договір.

3. Бучацька угода 1672 р. та її наслідки для України. Чигиринські походи. Бахчисарайська угода 1681 р.

4. Охарактеризуйте участь українського козацтва в кримських й азовських походах.

5. Які фактори визначили розвиток української культури другій половині ХVII –ХVIII ст.?

6. Охарактеризуйте діяльність Києво-Могилянської академії.

7. Покажіть специфіку розвитку освіти і книгодрукування на українських землях.

Бібліографічний список

Основна література: 3, 4, 5, 6, 7, 8, 11,12, 18.

Додаткова література: 9, 12, 15, 19, 20, 22, 23, 24, 28, 30, 45, 49, 80, 83.

Тема 5.Українські землі у складі Російської та Австрійської імперій

Мета: засвоєння, закріплення, поглиблення і систематизація знань про:

- значення трьох поділів Речі Посполитої для суспільно-політичного устрою українських земель;

- особливості суспільно-політичного життя українців у складі Російської та Австрійської імперій;

- характерні особливості духовної і матеріальної культури українського народу в ХІХ ст.;

- сутність капіталістичних відносин ХІХ ст. та значення реформ 60-80х рр. ХІХ ст.

 

План вивчення теми

1. Українські землі у складі Російської та Австрійської імперій;

2. Кирило-Мефодіївське братство;

3. Ідея народності у поглядах Миколи Костомарова;

4. Іван Франко про закономірності історичного розвитку;

5. О.Потебня про значення та роль мови у збереженні духовної єдності українського народу;

6. Діяльність «Руської Трійці» на західно-українських землях.

 

Методичні рекомендації до самостійної роботи

Розкриваючи перше питання необхідно звернути увагу та проаналізувати проблему суспільно-політичних змін, які відбуваються на українських землях після трьох поділів Речі Посполитої (1772, 1793, 1795 рр.), що обумовило зміну політичної влади на західноукраїнських землях. Рекомендується використати метод порівняння та співставлення особливостей життя, побуту, культури Лівобережної та Правобережної України, з метою більш детального осмислення ролі впливу австрійської та російської культур на світогляд українського етносу.

Друге питання слід висвітлювати на основі історичних джерел, таких як, праці М.Костомарова, П.Куліша, М.Гулака, Т.Шевченка та інших. Необхідно проаналізувати програмний документ Кирило-Мефодіївського братства, автором якого вважається М.Костомаров, «Закон Божий (Книга буття українського народу)», а також працю П.Куліша «Повість про український народ». Рекомендується висвітлювати події 1845-47 рр., в контексті аналізу поглядів діячів Кирило-Мефодіївського братства, їх ідей щодо збереження духовно-культурної самобутності українського етносу.

Третє питання, про ідею української народності, необхідно розглядати в контексті поглядів М.Костомарова, який вважав, що «дух народності» є основою та запорукою збереження цілісності та самобутності буття українського етносу та усіх його форм. Адже «дух української народності» є тим «духовним ядром» яке протягом усього історичного розвитку обумовлює соціально-економічну, суспільно-політичну та культурну єдність усіх індивідів, оскільки визначається відношенням українців до таких форм буття, як територія, рідна земля, праця, культура, побут, звичаї, традиції, обряди, ритуали, релігія, сім’я та держава. М.Костомаров вважає, що самобутність духу української народності визначається збереженням історичної пам’яті, національної ідентичності та усталенням національної самосвідомості усіх суб’єктів української етносоціальної спільноти. У даному контексті слушним є аналіз поглядів І.Франка та О.Потебні, які також досліджують проблему історичного розвитку та особливостей буття україців.

Особливу увагу рекомендується приділити розкриттю значення діяльності «Руської Трійці» (1836-37 рр.), яка була однією із перших культурно-просвітницьких організацій на західноукраїнських землях й також займалася проблемами українського буття, освіти та виховання. Особливе значення мала праця «Русалка Дністрова» та основні програмні положення І.Вагилевича, М.Шашкевича та Я.Головацького.

 

Питання для самоконтролю

1. Спільні та відмінні риси української, російської та австрійської культури.

2. Проаналізуйте ідейні положення у праці М.Костомарова «Дві руські народності» та «Закон Божий (Книга буття українського народу).

3. І.Франко про сутність загальноісторичного розвитку.

4. Проблема мовної самобутності у поглядах О.Потебні.

5. Перші політичні організації ХІХ ст.

6. Промисловий розвиток на українських землях ХІХ ст.

 

Бібліографічний список

Основна література: 3, 4, 5, 6, 7, 8, 11,12, 18.

Додаткова література: 9, 12, 15, 19, 20, 22, 23, 24, 25, 27, 28, 30, 45, 49, 43, 58, 60, 63, 69, 72, 76, 79, 80, 83.