Перелік контрольних питань для підсумкового контролю

1. Історія української філософії як чинник розвитку національної свідомості та культури.

2. Філософія в Україні та українська філософія.

3. Історія філософії в Україні в контексті європейських філософських традицій.

4. Світоглядні та цивілізаційні передумови формування філософської думки Русі-України.

5. „Руська правда” Ярослава Мудрого як пам’ятка звичаєвого права.

6. Особливості та основні джерела поширення ренесансних ідей в Україні.

7. Українсько-європейський контекст гуманістичних ідей Ю.Дрогобича, П.Русина, С.Оріховського.

8. Роль полемістів в утвердженні самобутності українського християнства.

9. Іван Вишенський та його орієнтація на візантійські й давньоруські традиції.

10. Києво-Могилянська академія як центр професійної філософії в Україні.

11. Натурфілософська проблематика в курсах професорів Києво-Могилянської академії.

12. Логіка і теорія пізнання в академічних курсах професорів Києво-Могилянської академії.

13. Визначальні принципи філософського вчення Г.Сковороди.

14. Учення Г.Сковороди про дві натури.

15. Учення Г.Сковороди про три світи.

16. Біблійно-міфологічна символіка і герменевтика Г.Сковороди.

17. Самопізнання як богопізнання в ученні Г.Сковороди.

18. Концепція природовідповідної праці у філософії Г.Сковороди.

19. Філософія серця Г.Сковороди.

20. Основні джерела поширення ідей французького та німецького просвітництва в Україні.

21. Ідеї французької та німецької філософії у вченні Я.Козельського.

22. Філософські та правничі ідеї в університетських курсах П.Лодія.

23. М.Гоголь та утвердження філософсько-романтичних ідей в Україні.

24. Поширення ідей філософії Канта і Шеллінга в Київській філософсько-релігійній школі.

25. Роль філософії в житті суспільства (за Й.Міхневичем).

26. Вплив німецької класичної філософії на творчість О.Новицького та С.Гогоцького.

27. Дух і свідомість у філософії П.Юркевича.

28. Учення про ідею П.Юркевича.

29. Особливості теорії пізнання П.Юркевича.

30. Філософія серця П.Юркевича.

31. Знання і віра як запорука духовного поступу (за Юркевичем).

32. Загальнослов’янська та українська ідея в діяльності Кирило-Мефодіївського товариства.

33. Роль М.Максимовича у спрямуванні діяльності Кирило-Мефодіївського товариства.

34. М.Костомаров: „Книга буття українського народу”.

35. М.Костомаров: „Дві російські народності”.

36. „Україноцентричність” ідей П.Куліша.

37. Творчість Т.Шевченка як „філософія трагедії” українського народу.

38. Проблема історії та філософії мови О.Потебні.

39. О.Потебня і німецька філософсько-лінгвістична школа (В.Гумбольдт, Г.Штайналь та ін).

40. Учення О.Потебні про зовнішню і внутрішню форму слова.

41. Мова як чинник єдності народу й ознака національної свідомості.

42. Основні ідеї соціальної філософії М.Драгоманова.

43. Історіософія М.Драгоманова.

44. Історіософські ідеї Т.Зіньківського.

45. Екзистенційно-художній характер філософських пошуків І.Франка.

46. Проблема героя, особистості й народу в творчості І.Франка.

47. І.Франко про співвідношення свідомого й несвідомого в поетичній творчості.

48. Особливості розвитку академічної філософії в Україні (кінець 19 – початок 20 ст.).

49. Еволюція філософських поглядів В.Лесевича.

50. „Панпсихізм” О.Козлова.

51. „Синехологічний спіритуалізм” О.Гілярова.

52. Неокантіанство Г.Челпанова.

53. Філософія і теорія пізнання М.Грота.

54. Психологізація філософії у В.Зеньківського.

55. Науково-філософський ідеалізм Б.Кістяківського.

56. Соціально-філософські погляди Б.Кістяківського.

57. Антропокосмізм В.Вернадського.

58. Суспільно-політичні погляди В.Вернадського.

59. Історіософська концепція М.Грушевського.

60. Проблема „народ-держава” в історіософській концепції М.Грушевського.

61. Морально-етичний зміст „конкордизму” В.Винниченка.

62. Д.Чижевський про роль філософії в самоусвідомленні народу.

63. Структура і функції філософії (за О.Кульчицьким).

64. О.Кульчицький про етно-психологічні та культуротворчі чинники формування української людини.

65. „Загублена українська людина” М.Шлемкевича.

66. Інтегральний націоналізм Д.Донцова.

67. Держава і нація в історіософській концепції В.Липинського.

68. Атеїстична і антинаціональна спрямованість марксистської філософії в Україні в радянський період.

69. Особливості функціонування і роль академічної (офіційної) філософії в Україні.

70. Марксистська філософська спадщина і переосмислення ролі філософії в українському суспільстві.

71. Філософія і завдання формування української національної ідеї в незалежній Україні.

72. Роль філософії у формуванні громадянського суспільства в незалежній Україні.

73. Українська філософська думка 80-90 років 20 ст. в контексті європейської та світової філософії.

74. „Націософія” Ю.Липи.

75. Культурно-історична концепція Є.Маланюка.

 

ШКАЛА ОЦІНЮВАННЯ

Рейтингова оцінка дисципліни	Оцінка за шкалою ECTS	Оцінка за національною шкалою	Залік за національною шкалою
90-100	A	5 (відмінно)	Зараховано
82-89	B	4 (добре)
75-81	C	4 (добре)
69-74	D	3 (задовільно)
60-68	E	3 (задовільно)
35-59	FX	2 (незадовільно з можливістю перескладати)	Не зараховано
0-34	F	2 (незадовільно з обов’язковим повторним курсом)

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ

 

До заліку з дисципліни “Історія філософії в Україні” допускаються студенти, які виконали навчальний план.

Оцінка “відмінно”(А) виставляється студенту, який:

- вільно володіє матеріалом навчальної дисципліни, ґрунтовно знає основну та додаткову літературу лекційних тем курсу;

- демонструє глибокі осмислені знання не тільки основної, а й додаткової рекомендованої літератури, опрацював усю першоджерельну літературу, передбачену планом семінарських занять;

- вміє обґрунтувати власну думку з приводу актуальних дискусійних проблем з історії філософії в Україні.

Оцінка “добре”(В) виставляється студенту, який:

- освоїв обов’язковий обсяг програмного матеріалу, основний перелік літературних джерел із лекційного та семінарського курсів предмета;

- виявив осмислене розуміння категоріально-понятійного апарату дисципліни;

- виявив здатність до порівняльного аналізу вчень представників української філософії.

Оцінка “добре”(С) виставляється студенту, який:

- освоїв обов’язковий обсяг програмного матеріалу, значну частину літературних джерел із лекційного та семінарського курсів предмета;

- виявив осмислене розуміння категоріально-понятійного апарату дисципліни;

- виявив здатність до порівняльного аналізу вчень представників української філософії.

Оцінка “задовільно” (D) виставляється студенту, який:

- орієнтується в переважній більшості проблем філософії з історії філософії в Україні;

- засвоїв основні поняття й категорії;

- опрацював (до 50%) частину першоджерел та репродукує зміст тексту лекцій.

Оцінка “задовільно” (E) виставляється студенту, який:

- орієнтується в незначній частині проблем з історії філософії в Україні;

- засвоїв деякі основні поняття й категорії;

- опрацював (до 30%) частину першоджерел та репродукує зміст тексту лекцій.

Оцінка “незадовільно” (F) виставляється студенту, який:

- не володіє матеріалом навчальної дисципліни;

- не засвоїв основних понять і категорій;

- не освоїв першоджерел та навчальну літературу передбачених планом.

ТЕМАТИКА КУРСОВИХ І ДИПЛОМНИХ РОБІТ

З КУРСУ «ІСТОРІЯ ФІЛОСОФІЇ В УКРАЇНІ»

1. Місце античних філософських ідей у творчості Г.Сковороди.

2. Гуманітарні аспекти наукового пізнання у філософії П.Юркевича.

3. Філософський зміст творчості Лесі Українки.

4. Світоглядно-філософський потенціал ноосферної концепції В.Вернадського.

5. Філософія української національної ідеї в ХХ ст.

6. Критика німецького ідеалізму (І.Кант, Ф.Шеллінг, Г.Гегель) в українській релігійній філософії.

7. Ідеї некласичної західноєвропейської філософії в українській філософській думці ХХ ст.

8. Вплив києворуської філософської спадщини на розвиток філософії в Україні.

9. Проблема щастя у філософії Г.Сковороди.

10. Герменевтичні аспекти філософії Г.Сковороди.

11. Внесок українських мислителів у російську філософську спадщину.

12. Філософія серця П.Юркевича і сучасна філософська антропологія.

13. Софійно-екзистенційні особливості української філософської думки.

14. Європейська філософія і українська ментальність.