ТОП 10:

Бородьба українського народу за політичну єдність і національну державність після смерті Б.Хмельницького.Гетьмани І.Виговський,Ю.Хмелльницький.



Політика І.Виговського:зберігав союзницькі відносини з Московською державою;Активізував зв*язки з Кримом,Швецією,домовився про перемир*я з Польщею;Зміцнював становище козацької старшини і православної шляхти,роздаючи землі,що призвело до наростання соціальної напруженості та невдоволення народу;Боровся з анти гетьманською опозицією:здійснював економічну блокаду запоріжжя;підписав Гадяцький договір,причиною якого була складна політична ситуація в Україні,підтримка Москвою анти гетьманської опозиції..

Політика Ю.Хмельницького:підписав Переяславські статті(1659):російські війська розташовувались в усіх великих містах,козакам заборонено вести війни і мати зовнішні відносини без дозволу царя,обрання гетьмана і старшини може відбуватися тільки з дозволу царя,козаки мусять брати участь у московських війнах,укр..церква підпорядковувалася московському патріархові.

У жовтні Юрій укладає Слободищенський трактат:Україна відновлює державний зв'язок з Річчю Посполитою на основі Гадяцького договору.наслідком стало те що Правобережна Україна повернулася до складу Речі Посполитої.

 

Руїна в Україні:причини,суть,наслідки.

Причини:відсутність загальнонаціонального лідера,який би міг продовжити справу Б.Хмельницького;розкол серед української еліти з питань внутрішньої і зовнішньої політики,частина орієнтувались на Москву,частина на Річ Посполиту;нездатність старшини поставити інтереси держави над своїми;гострі соціальні конфлікти;втручання у внутрішньо українські справи та безпосередня агресія з боку Речі посполитої,Московської держави,Османської імперії.; за доби Руїни новонароджена в Україні козацька держава значно послабла. З могутньої войовничої сили при Б. Хмельницькому через 20 років після його смерті вона перетворилася на безпорадну жертву внутрішніх чвар, чужоземних вторгнень і поділів. На кінець 1686 р. Україна виявилася поділеною між сусідніми державами, надзвичайно спустошеною. "Через незгоду тодішню, — писав український козацький літописець С. Величко, — козаки всі пропали, самі себе звоювали." За приблизними підрахунками, на середину 60-х років XVII ст. лише Правобережна Україна втратила 65—70 % свого населення .Наслідки:почалась суспільна криза Речі Посполитої,що завершилася загибеллю Польської держави;Туреччина зазнала поразки від священої ліги,що призвело до її занепаду;Росія вийшла з Руїни ослабленою. Тривала з 1657 до 1687.

 

40.Боротьба П.Дорошенка за воз*єднання козацької держави.

Новим гетьманом Правобережжя був обраний П. Дорошенко (1665–1676) – поборник ідеї сильної, самостійної, соборної України. Його діяльність розпочалася у дуже несприятливій внутрішній і геополітичній обстановці. Розчленована на два гетьманства держава була знесилена безкінечною війною. Так, на середину 60-х рр. лише Правобережжя втратило близько 70% свого населення. Корсунська угода 1669 — договір, підписаний у м. Корсуні між гетьманом Правобережної України Петром Дорошенком і турецьким урядом.

Намагаючись нейтралізувати ворожі дії Криму і здобути допомогу в боротьбі проти Речі Посполитої і Московського царства, Дорошенко восени 1669 року уклав союзний договір із Османською імперією. Цей союз був затверджений Генеральною Військовою Радою 10-12 березня 1669 року в Корсуні.

За цим старим договором:

територія Української держави мала охоплювати землі від Перемишля до Путивля;

підтверджувалося право вільного вибору гетьмана, який обирався довічно;

українська православна церква зберігала автономію у складі константинопольського Патріархату;

українське населення звільнялося від сплати податків і данини на користь турецької казни;

на українських землях турки і татари не мали права споруджувати мечеті і брати ясир;

Туреччина і Кримське ханство не повинні були укладати мирних договорів з Польщею і Московією без згоди гетьмана;

султанські грамоти, які стосувалися України, мали писатися турецькою та українською мовами.

 

Особливості політики гетьмана І.Мазепи.

 

Внутрішня політика. Ставши гетьманом, Мазепа домагався стабілізації українського політичного та економічного життя. Визначальною рисою його внутрішньої політики було прагнення об'єднати землі Лівобережжя, Правобережжя, Запорожжя та Слобожанщини в єдиній Україні, яка уявлялася новообраному гетьманові як держава західноєвропейського зразка зі збереженням традиційного козацького устрою. Саме тому Мазепа докладав чимало зусиль, аби піднести роль українського гетьмана, всіляко підтримував козацьку старшину, причому не тільки заохочував її даруванням земель, а й прагнув чітко розмежувати козацтво й селянство.

Мазепа продовжував розвивати започаткований Самойловичем напрямок на створення козацької еліти запровадженням посад бунчукових товаришів. Крім бунчукових товаришів, в оточенні Мазепи з'явилися ще й значкові та значні військові товариші. За цими посадами гетьман закріплював особливі привілеї. Надзвичайно вимогливо ставився гетьман до освіти майбутніх державних діячів, тому заохочував навчання молоді зі свого оточення в Києво-Могилянській академії та за кордоном.

Культурно-освітній напрям внутрішньої політики. Одним із найважливіших напрямів загальної державної політики Мазепи була культурно-просвітницька діяльність. У розвиток української освіти, науки, мистецтва, книгодрукування гетьман вкладав величезні кошти з державної скарбниці та власні, справедливо вважаючи, що лише в такий спосіб Україна зможе зрівнятися з європейськими державами. Щедрі пожертви гетьмана Мазепи змінили архітектурні обриси багатьох міст, зокрема Києва, Чернігова, Переяслава, Глухова, Лубен, Батурина, Бахмача та ін. Дослідники й досі сперечаються про кількість церков, споруджених коштом Івана Мазепи. Адже багато з них не збереглися. Проте численні тогочасні свідчення переконують, що Мазепа фундував більше десятка нових храмів, сприяв відбудові багатьох церков княжої доби. Так, у Києві коштом Мазепи було збудовано новий мурований Богоявленський собор Братського монастиря, величний Військово-Микільський собор з мурованою дзвіницею і трапезною палатою в Пустинно-Микільському монастирі, церкву Всіх святих у Києво-Печерській лаврі. Розбудові Києво-Печерської лаври — головного осередку православ'я в Україні — Мазепа приділяв особливу увагу. Протягом 1698—1702 pp. коштом гетьмана було збудовано кам'яні фортечні мури з кам'яними вежами.

 

 

Обмеження автономії України.Гетьмани:І.Скоропадський,П.Полуботок,Д.Апостол.

І.Скоропадський:Рішетилівські статті(встановлено контроль за збиранням податків,і витратами на козацьке військо,козакам відмовленно у звільненні від підпорядкувавання російським офіцерам,захоплена козацька артилерія залишилася російському війську,приймати іноземних послів можна було лише в присутності царського представника);Резиденція гетьмана була перенесена до глухова;Петро 1 самостійно призначав старшину.Спроби Скоропадського нейтралізувати наслідки повстання мазепи мали частковий результат. Реального впливу на російську політику щодо України він не мав.Як наслідок гетьман втрачав авторитет. Гетьманування Павла Полуботка:Прагнув відновити самостійне гетьманство і ліквідувати малоросійську колегію;запровадив колегіальні суди,установив порядок судової апеляції .Полуботок намагаючись відновити повноцінну українську автономію проявив себе як мужній і послідовний політик.Гетьманування Данила Апостола:жовтень 1927:уклав з Петром 1 рішитилівські пункти,зменшено к-сть росіян у гетьманському уряді,під гетьманську владу повернулись запорожці,укладено» звід українських законів»,скасовано податки.Політика апостола сприяла відродженню української економіки,обмеженню свавілля російських урядовців в україні.Він зміг тимчасово зберегти автономію гетьманщини.

 







Последнее изменение этой страницы: 2016-08-26; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.227.233.78 (0.004 с.)