Яка книга вважається першим українським друкованим твором.

Відповідь: Юрій Дрогобич 7 лютого 1483 у Римі видав книгу «Прогностична оцінка поточного 1483 року», яка є першою відомою друкованою книгою українського автора.

78. В якій культурній епосі мистецтво використовувало функції універсальної форми пізнання світу?

Відповідь: Часові межі Італійського Відродження (Ринашименто), як правило, визначаються ХІІІ – ХVI ст. XIII – XIV ст. – це Проторенесанс (Передвідродження), який розглядається як останній період середньовічної культури і початок розвитку ідей гуманізму, світських орієнтирів. XV ст. – це Раннє Відродження (Весна Відродження, кватроченто), характерною особливістю якого стало утвердження світського характеру культури, що спиралася на активний розвиток природничих наук, а також на утвердження у повсякденному житті ідей вільної, нічим не обмеженої людини. Тоді склалися перші центри К. В., головним з яких була Флоренція. Найбільшого розвитку тут набули живопис і скульптура, що наочно відображали новий ідеал людини. Художник-професіонал реалізовував у мистецтві свою індивідуальність, його високо цінували люди, які стояли на вершині суспільства. Мистецтво виконувало функцію універсальної форми пізнання світу і з цього погляду випереджало філософію і природничі науки. Обожнюючи дійсність, художники показували її у своїх творах в ореолі найвищої довершеності, сповненою радості, святковості, краси і грації. 20-ті роки XV ст. – 30-ті роки XVI ст. визначають як період Високого Ренесансу (Літо Відродження, чинквіченто). Цей період називають золотим часом І. В., коли творили титани духу, діяльність яких зумовила значне піднесення культурного життя. У творчості Високого Відродження реалізувалися Інтелект, Могутність, Гармонія як символи цього часу. Центральним образом мистецтва був образ ідеально прекрасної земної людини і прекрасної дійсності. Пізнє Відродження (Осінь Відродження) пов’язують з другою половиною XVI ст., його центром стає Венеція, що тяжіла до культурної традиції Візантії і, разом з тим, мала тісні зв’язки з європейськими країнами. У цей час людина починає відчувати залежність від навколишнього світу, втрачає віру в цілісність і гармонію Всесвіту, що викликало відчуття плинності життя. В художній культурі такі настрої відобразилися в зверненні до реалістичних картин сучасного життя, у створенні образу людини в конкретному соціальному середовищі, створенні образу натовпу. Для мистецьких творів характерними були підвищена емоційність, театральність.

79. Який струнний щипковий інструмент з’явився в Україні в XV-XV I ст. і особливо шанувався серед козаків, а згодом став надбанням музикантів - співців?

Відповідь: Кобза - український лютнеподібний струнний щипковий музичний інструмент, в якому струни розташовані як на грифі, так і на корпусі. Кобза існувала в Україні ще в XV—XVI століттях. Великого поширення кобза набула серед українського козацтва. На ній грали мандрівні кобзарі, які виконували народні пісні різних жанрів — історичні, ліричні, побутові, думи, псальми тощо.

80. Чому Григорій Цамблак вважається видатним культурним діяче м кінця XIV – поч. XV ст. в Україні?

Відповідь: Індивідуалізація персонажів Григорієм Цамблаком, його спроба конкретнішого зображення людини та її внутрішнього світу, релігійна толерантність автора свідчать, що, залишаючись у межах середньовічного світогляду, Григорій був письменником-новатором. Вважається, що в Україні Григорій Цамблак написав "Слово надгробне митрополиту Кипріяну", "Слово похвальне Євфимію Тирновському", п’ять проповідей, визнання віри при посвяченні у митрополити та дві промови, виголошені ним на Констанцькому соборі. "Слово надгробне митрополиту Кипріяну".

81. чи наоежить п.куліш до укр гуманистів епохи відродження? Нет

82.Який виходець з украънських земель став видатним вченим-гуманістом 15 ст, доктором філософії. Астрономії и медицини, ректором Болонського університету?. Юрій Дрогобич (Котермак)

83. якими мовами на писані твори українських гуманистів 15-16 ст? Латиною, Україньська

Чому Станіслава оріховського називають «рисинським демосфеном» ті «сучасним цицероном»?

Серед філос. питань, які посідають чільне місце в його творчості, найбільшу увагу заслуговують політико-правові та історіософські. О.-Р. обстоює суспільно-договірне походження держави, принципи шляхетського парламентаризму, ідеї природного права, незалежність світської влади від церкви, певною мірою захищає інтереси третього стану, а іноді навіть низів суспільства. Природне право ставить вище від людських законів, які в разі потреби можна змінювати. Обґрунтовує характерні для гуманістичної етики принципи спільного блага (блага народу), патріотизму, служіння державі, підпорядкування приватних інтересів спільному добру. О.-Р. — один із перших європейських ідеологів освіченої монархії. Значне місце приділяв проблемі війни і миру.Обстоюючи гуманістичні погляди на історію, на місце і роль людини в іст. процесі, О.-Р. розглядає історію не як реалізацію наперед визначеного божественного припису, а як розгортання людської драми. На його переконання, "історик нічого не повинен вигадувати, а писати лише правду: не керуватися ні дружбою, ні ненавистю". В історичному знанні О.-Р. знаходить засіб пробудження самосвідомості народу, іст. пам’яті, виховання патріотичних почуттів. Себе вважав представником і укр. народу, і польської держави.

85. Чи був київ центром українського гуманістичного руху в період раннього українського відродження? нет

86. Чи формувався ранний український гуманізм під впливом Візантії и Італії? Да

87. Ідеалом я кої культури є «тримовна людина» - знавець грецької, латинської та європейської мов?
доби Галицько-Волинського князівства

88. чи вважали вітчизняні гуманісти мудрість, розім і освіту головними рушійними силами історичного розвитку і суспільного прогресу? Да

89. Чи розробляли теорії природного права, суспільного договору. Освіченої монархії в укр. Культурі 16 ст Станіслав оріховський и Павло русін? Да

90. Чи був принцип суспільного блага(блага народу) найважливішім у ренесансному гуманизмі? Да

74. період розвитку гуманізму у країнах Північного Відродження не можна відокремлювати від фактору впливу італійського гуманізму. Однак неодмінними умовами виникнення тут гуманістичного руху були внутрішні стимули. Цей початковий етап характеризувався відсутністю сталого інтелектуального середовища. Гуманісти Північного Відродження цієї доби — це політичні чи церковні діячі, такі як Миколай Кузанський та Грегор фон Геймбург, для яких основою їхньої діяльності була боротьба за реформу у тій чи іншій формі, або представники патриціату імперських міст, такі як Сигізмунд Госсемброт та Іоганн Піркгеймер Старший, для яких тяжіння до гуманізму було сильнішим, ніж реальна можливість оволодіння філологічними знаннями. Тому вони виступають швидше як меценати, покровителі гуманістичного руху, ніж як гуманісти у власному сенсі цього слова. До 70-х pp. XV ст. цей період вичерпується. Він має характер лише «підступу» до гуманізму. Деякі з цих діячів навіть не володіли грецькою мовою. Проте вони вели свідому боротьбу за реформу освіти, за достовірність історичних знань та правильність граматики латинської мови. Завдяки їхній діяльності на наступному етапі гуманізму Пів-нічного Відродження була створена певна інтелектуальна атмосфера, у якій гуманістичний рух повністю оформився й визначилися його основні осередки.

90. Так.

Нашим гуманістам імпонував центральний принцип етики гуманізму — принцип спільного блага (блага народу), за яким патріотизм, служіння державі, суспільна активність ґрунтувалися на підпорядкуванні приватних інтересів спільному благу тощо. Вітчизняні гуманісти чи не першими в Європі проголошували, що благо народу є найвищим законом і метою державної влади; розробляли ідею природного права, яке, вважали, є вищим за людські закони, що їх при потребі можна й змінювати.

Мелетій Смотрицький

Важливе місце в системі української полемічної літератури посідає творчість М.Смотрицького, зокрема його трактат "Тренос". У "Треносі" та інших творах М.Смотрицький виявив ґрунтовні знання й вільну орієнтацію у західноєвропейських літературах, мистецтві, культурних традиціях.

Так.

У XVII столітті популярною стає драматургія. Найбільш поширеними були два види драми: релігійна і шкільна. Релігійна драма, в свою чергу, поділялася на три форми: містерія, міракль, мораліте.

Шкільна́ дра́ма — жанр латиномовної релігійної драматургії, що виник на межі 15-16 ст. в країнах Західної Європи. До шкільної драми на біблійні сюжети додавалися інтермедії.

93. Українська вертепна драма складалася з двох частин: релігійної та інтермедійної з національно-побутовими елементами. Починалася вистава релігійною частиною, яка відбувалася на верхній сцені вертепу. Тут чергувалися сцени про народження Ісуса Христа, поклін пастухів, винищення немовлят царем Іродом та Іродова смерть. Потім дійство переходило на нижню сцену, де розігрувалися сцени з народного життя. Головними героями вертепу були Бог, Ангели, Святі, Запорожець, Москаль, Чорт, Шинкар та ін. Персонажі розмовляли народною мовою, були вдягнені в українські національні костюми. У вертепі ставилися драми анонімних авторів та інтермедії, що поєднували релігійні й світські сюжети. Вертепні драми влаштовували й виконували студенти братських шкіл, школярі, дяки тощо.

94. Швидше за все, ні. Українські архітектори середини XVII ст. добре поєднували в будівництві народні традиції з найкращими тогочасними зразками європейської архітектури — такий стиль дістав назву українського бароко, найбільше пам'яток якого представлено в храмовому будівництві. Найвидатнішими пам'ятками цього стилю є архітектурні ансамблі в Києві (на території Печерської лаври, Софійського собору та Кирилівського монастиря), Успенська церква у Львові, церкви Чернігова та Переяслава.

95. Архітектура, храмове будівництво.

Один из наиболее интересных архитектурных ансамблей старого Львова, создан в конце 16 - начале 17 в. Львовским Успенским братством, возглавлявшим в то время борьбу за развитие украинской национальной культуры. Ансамбль состоит из Успенской церкви (1591 -1629), часовни Трех святителей (1578) и высокой четырехгранной колокольни (1572-1578). Вместе с украинскими мастерами работали итальянцы. Успенскую церковь строили Павел Римлянин, Войтих Купинос, Амвросий Прихильный и мастера Кульчицкие. Сооружением часовни Трех святителей руководил Петр Красовский, а колокольни - Петр Барбон. И Успенская церковь и часовня Трех святителей сохраняют внутреннюю структуру украинских храмов