Поняття, предмет і категорії політичної глобалістика

Глобалістика є визнанням виникаючої цілісності людського буття. Причому сама ця цілісність мислиться не як деяка єдина сутність (скажімо, системи цінностей) чи сума багатьох таких сутностей, а як сукупність взаємозалежних сутностей. У межах глобалістики прийнято розрізняти три напрями: 1) соціологічний або вивчення економічних та політичних світовідносин; 2) антропоекологічний, або аналіз взаємовідношень суспільства і природи; 3) культурологічний, або дослідження класичних та сучасних цивілізацій. Перший напрям зосереджений на проблемах глобалізації світової економіки та світового політичного порядку, другий — на проблемах виживання людства, третій — на проблемах глобалізації культур та з'ясуванні можливості народження глобальних культур на основі загальнолюдських цінностей або ж на підставі відродження універсальних західноцентриських цінностей.

До найбільш відомих концепцій глобалістики відносять концепцію глобалістики Р. Робертсона, концепцію світової (ойкуменічної) загальнолюдської чи інформаційної цивілізації, концепцію громадянського суспільства, збільшеного до планетарного масштабу.

Основними поняттями глобалістики є: глобалізація, глобальні проблеми, глобальна криза, чи глобальна революція. Термін «глобалізація» охоплює декілька процесів, а саме:

інтернаціоналізацію економіки;

розвиток єдиної системи світового зв'язку;

зміну чи послаблення функцій національної держави;

активізацію діяльності транснаціональних недержавних утворень — етнічних діаспор, релігійних рухів, мафіозних угруповань тощо.

Процеси глобалізації вносять певні корективи в геополітичну модель міжнародних відносин. Наприклад, захист національних інтересів, нині передбачає не стільки розширення державою свого життєвого простору, скільки усунення іноземного втручання у свої внутрішні справи, забезпечення непорушності своїх кордонів, відстоювання своїх ідеологічних позицій. Сам життєвий простір мислиться не як територіально зумовлений, а як простір економічних зв'язків, телекомунікацій, інформаційного впливу.

96. Поняття глобальних проблем людства. У другій половині нашого століття людство зіткнулося з глобальними проблемами, від вирішення яких залежить подальший соціальний прогрес, доля цивілізації. Глобальні проблеми можна розділити на чотири основні групи: — соціально-політичного характеру — запобігання ядерній війні; припинення гонки озброєнь; мирне вирішення регіональних, міждержавних та міжнаціональних конфліктів, будівництво світу без насилля на основі довіри у відносинах між народами, зміцнення системи загальної безпеки; —соціально-економічного характеру — подолання економічної відсталості і зв'язаних з нею злиденності й культурної відсталості; забезпечення ефективного виробництва та економічного зростання країн світу; пошук шляхів вирішення енергетичної, сировинної та продовольчої кризи; оптимізація демографічної ситуації, особливо у країнах, що розвиваються; освоєння в мирних цілях навколоземного простору та Світового океану; —соціально-екологічні, що зумовлені подальшим погіршенням природного середовища. З особливою гостротою постає необхідність ужити заходів для поліпшення атмосфери, гармонійного розвитку живої і неживої природи, раціонального використання природного потенціалу планети; — стосовно прав Людини, включаючи людський вимір суспільного прогресу — дотримання соціальних, економічних та індивідуальних прав і свобод; ліквідація голоду, епідемічних захворювань, неуцтва; духовний розвиток особистості; подолання відчуження людини від природи, суспільства, держави тощо. Цілком очевидно, що, не вирішивши цих проблем, людство не подолає глибоку кризу цивілізації, не забезпечить своє виживання і подальший всебічний прогрес. Не випадково, що саме в останні роки, усвідомивши ве­лику загрозу людству, народи за допомогою національно-державних інститутів, регіональних і міжнародних організацій стали активніше втілю­вати в практику глобальних взаємозв'язків і взаємовідносин такі принципи, як демократизація, демілітаризація, гуманізація.

 

ПИТАННЯ ДО ІСПИТУ З ПОЛІТОЛОГІЇ

1. Поняття і структура політики.

2. Місце політики в системі суспільних відносин

3. Види політики. Функції політики

4. Політична думка Стародавнього світу

5. Політичні ідеї Античності

6. Політична думка Середньовіччя

7. Політичні вчення Відродження

8. Політичні вчення Нового часу

9. Основні напрямки політичної думки ХІХ – початку ХХ століття

10. Сучасні політичні концепції

11. Становлення політології як самостійної наукової дисципліни

12. Предмет політичної науки. Методи політології

13. Структура та функції політичної науки

14. Розвиток політології в Україні

15. Поняття політичної влади. Сучасні концепції влади

16. Структура політичної влади.

17. Мотиви підкорення та ресурси влади

18. Принципи організації і функціонування політичної влади.

19. Легітимність політичної влади в Україні

20. Поняття політичної еліти. Класичні та сучасні елітистські концепції

21. Типологія політичних еліт.

22. Рекрутування політичних еліт

23. Політична еліта України: якісний склад, канали рекрутування, механізми реалізації влади

24. Поняття та ознаки політичного лідерства.

25. Сучасні концепції політичного лідерства

26. Поняття, структура і функції політичної системи.

27. Основні підходи до вивчення політичних систем

28. Моделі функціонування політичної системи

29. Типологія політичних систем

30. Поняття і типи політичного режиму

31. Тоталітаризм і авторитаризм як форми недемократичного політичного режиму

32. Демократичний політичний режим: поняття й ознаки

33. Посттоталітарні політичні режими: поняття й особливості

34. Держава як центральний елемент політичної системи суспільства.

35. Універсальність і суверенність державної влади

36. Ознаки держави. Основні концепції походження, природи і соціального призначення держави

37. Внутрішні і зовнішні функції держави

38. Поняття форми правління. Монархія: поняття, ознаки, види

39. Поняття форми правління. Республіка, її особливості та різновиди

40. Радянська республіка як недемократична форма республіканського правління

41. Поняття форми державного устрою. Унітарний державний устрій, його ознаки

42. Поняття форми державного устрою. Федерація: поняття, ознаки і види

43. Соціальне середовище і механізми функціонування правової держави. Принципи правової держави

44. Взаємозв’язок правової держави і громадянського суспільства

45. Основні тенденції розвитку державності в сучасному світі

46. Поняття політичної партії. Ознаки і типи політичних партій

47. Процес формування сучасних політичних партій

48. Основні тенденції в розвитку політичних партій

49. Функції партій. Методи і форми впливу партій та політичне життя

50. Однопартійні, двопартійні та багатопартійні політичні системи

51. Партійні об’єднання та партійні блоки

52. Співвідношення виборчих та партійних систем

53. Політична опозиція, її місце та роль у політичному житті суспільства

54. Партійна система сучасної України: особливості становлення і тенденції розвитку

55. Поняття та основні функції груп інтересів. Типологія груп інтересів

56. Громадські організації та рухи в політичній системі суспільства

57. Легальний і нелегальний лобізм

58. Корпоративізм і неокорпоративізм

59. Групи інтересів у політичній системі України

60. Поняття політичної культури, її роль у суспільстві. Структура політичної культури

61. Політичні стереотипи і політичні міфи

62. Політична символіка. Мова як політичний символ

63. Політична свідомість

64. Поняття і класифікація політичної участі. Протестні форми політичної участі

65. Політичний тероризм

66. Природа абсентеїзму

67. Типи політичної культури

68. Специфіка української політичної культури: історія і сучасність

69. Поняття, основні властивості і функції політичної ідеології

70. Ідеологія і пропаганда. Політичне маніпулювання

71. Класифікація політичних ідеологій

72. Класичний лібералізм, його основні цінності. Неолібералізм

73. Виникнення консерватизму як політичної ідеології, його еволюція, типи. Неоконсерватизм

74. Основні елементи соціалістичної ідеології

75. Політичні ідеології в Україні

76. Формування політичних орієнтацій у посткомуністичній Україні

77. Поняття, структура і види політичних процесів

78.Форми протікання політичного процесу

79. Політична модернізація. Типи політичної модернізації

80. Демократизація

81. Політичний конфлікт: сутність, структура і типологія

82. Поняття політичної кризи. Моделі кризового розвитку політичних конфліктів

83. Вибори: поняття, функції та види

84. Виборче право. Принципи виборчого права

85. Поняття та основні види виборчої системи

86. Виборчий процес, його основні стадії

87. Світова політика: поняття, зміст, цілі. Система міжнародних відносин

88. Міжнародні організації в системі міжнародних відносин.

89. Основні принципи міжнародної політики

90. Історичний розвиток і сучасне розуміння геополітики.

91.Основні категорії геополітики

92. Структура сучасного геополітичного простору

93. Основні геополітичні концепції сучасності

94. Україна в новому геополітичному просторі

95. Поняття, предмет і категорії політичної глобалістика

96. Глобальні проблеми сучасності та політичні шляхи їх вирішення