Чи може обсяг продукції залишитися без зміни при зміні продуктивності праці і загальних витратах робочого часу.

а) так;

б) ні.

14. Якщо трудомісткість збільшилася на 2%, а загальні витрати робочого часу збільшилися на 2%, то обсяг виробництва продукції:

а) не змінився;

б) зріс;

в) зменшився.

15. Якщо середньоденне виробництво продукції зросло в 1,02 рази, а тривалість робочого дня скоротилася на 2%, то середньогодинне виробництво:

а) не змінилося;

б) зменшилося на 4,1%;

в) збільшилося на 4,1%.,

 

 

 

Тема 3: "Класифікація видів економічної діяльності та її структура"

1.Теоретичні питання, які необхідно розглянути:

- Концепція економічної діяльності та загальні принципи обчислення продукції галузей економіки

- Статистика продукції промисловості: Промислове підприємство як джерело інформації. Поняття промислової продукції, її види за ступенем готовності. Облік продукції у натуральному, умовно-натуральному та вартісномувиразі. Вартісні показники промислової продукції

- Статистика продукції сільського господарства: Елементи і показники продукції рослинництва та тваринництва. Вартісні показники продукції сільського господарства

- Статистика продукції інших видів економічної діяльності: Показники продукції будівництва. Показники продукції транспорту. Показники продукції торгівлі

Література [1, 2, 7, 19, 23, 33]

 

Практичне завдання 1: Провести розрахунок вартісних показників промислової продукції (обсяги валової, товарної та реалізованої продукції). Проаналізувати виконання плану виробництва продукції за обсягом та асортиментом

Методика виконання завдання

 

I. Розрахунок вартісних показників промислової продукції проводимо на основі даних таблиці 1.

Таблиця 1.

Виробництво та реалізація промислової продукції підприємством

за I квартал поточного року.

Показники	Тис.грн.
	план	факт
Виготовлено продукції всього, З неї продукції А Продукції Б Продукції В Продукції Г Продукції Д	-
Відвантажено покупцям і отримано коштів за реалізовану продукцію	-
Виготовлено напівфабрикатів, З них пішло на подальшу обробку Відвантажено на сторону	- - -
Залишки незавершеного виробництва На початок періоду На кінець періоду	- -
Виконано послуг промислового характеру для інших підприємств	-
Отримано коштів за реалізовану продукцію в попередньому періоді	-

 

Валова продукція промисловості у відповідності до валового обороту – це різниця між валовим оборотом та внутрішньозаводським оборотом.

Валовий оборот = готові вироби + спожиті у виробництві напівфабрикати власного виробництва + промислові послуги + (залишки незавершеного виробництва на кінець періоду – залишки незавершеного виробництва на початок місяці)

Внутрішньозаводський оборот – це вартість продукції і послуг, які були здійснені в одних цехах підприємства і спожито іншими цехами цього ж підприємства

 

Товарна продукція – це різниця між валовою продукцією та нетоварною частиною валової продукції.

Нетоварна частина валової продукції = зміна залишків напівфабрикатів власного виробництва + зміна залишків продукції допоміжних цехів + зміна залишків незавершеного виробництва + вартість сировини замовника.

 

Реалізована продукція – це вартість продукції та послуг, що були відвантажені споживачу і за яку були отримані на рахунок кошти.

 

II. Виконання плану виробництва продукції за обсягом можна визначити за допомогою індексу

;

Де , - вартість продукції фактично та за планом.

 

Виконання плану виробництва продукції за асортиментом здійснюється з використанням індексу:

,

Де - вартість фактичного випуску продукції в межах планового завдання.

 

ВИСНОВОК:

 

 

Практичне завдання 2: Використовуючи індексний метод, проаналізувати зміни показників продукції рослинництва сільського господарства, зокрема, валового виробництва зерна в звітному періоді порівняно з базисним та встановити, в якій мірі воно обумовлене зміною врожайності, розміру та структури посівних площ зернових культур.

 

Методика виконання завдання:

 

Валовий збір сільськогосподарських культур (SY), врожайність (Y) та площа (S) представляють собою взаємопов’язану систему показників сільськогосподарського виробництва:

, , ,

Середня врожайність культури в господарстві визначається за формулою середньої арифметичної зваженої – діленням фактично зібраного врожаю на весняно-продуктивну площу або фактично зібрану:

,

Розрахуємо індекс валового збору зернових культур та розкладемо його на складові індекси (вихідні дані для аналізу – додаток 1):

I валового збору = I середньої врожайності * I розміру посівних площ

 

Розрахунки проведемо за формулами:

I валового збору = , де

 

та - врожайність культур звітного та базисного року;

та - посівна площа звітного та базисного року.

 

Абсолютний приріст (зменшення) валового збору визначається як різниця між валовим збором звітного та базисного періодів:

 

∆ валового збору =

 

Зміна валового збору пов’язана:

1. Із зміною середньої врожайності. Для того, щоб встановити, як вплинула середня врожайність на валовий збір, розрахуємо індекс врожайності змінного складу за формулою:

 

,

 

Індекс врожайності змінного складу характеризує динаміку врожайності по групі однорідних культур за рахунок зміни самої врожайності (по кожній культурі) та за рахунок зміни структури посівних площ.

Абсолютний приріст (зменшення) валового збору за рахунок зміни середньої врожайності дорівнює:

∆ вал.збору за рах.зміни сер.врож. =

 

2. Із зміною розміру посівних площ. Для цього розрахуємо індекс розміру посівних площ за формулою:

I розміру посівних площ =

Зміну валового збору за рахунок цього фактору визначимо:

 

∆ вал.збору за рах.зміни розм.площі =

 

Представленому взаємозв’язку даних індексів –

I валового збору = I середня врожайність * I розмір посівної площі

 

відповідає наступний взаємозв’язок між абсолютними показниками:

 

∆ валового збору = ∆ за рахунок зміни середньої врожайності + ∆ за рахунок зміни посівних площ

 

Розкладемо розрахований індекс середньої врожайності на його складові:

 

I середньої врожайності змінного складу = I врожайності постійного складу * I структури посівних площ

 

Розрахунки двох останніх індексів проведемо за формулами:

1. Побудуємо індекс врожайності окремих культур, який має наступний вигляд:

I врожайності постійного складу = , або

Умовна середня врожайність зернових культур розраховується:

Тут змінюється тільки врожайність, а посівна площа (S) в чисельнику і знаменнику одна і та ж сама.

2. На зміну середньої врожайності мають вплив зміни в структурі посівних площ. Індекс структури посівних площ визначається за формулою:

 

I структури посівних площ = , або

 

3. Абсолютний приріст (зменшення) середньої врожайності та валового збору за рахунок зміни структури площ, розраховуємо за формулою:

 

∆ сер.врож.за рах.зміни структури посів.площ =

 

4. Абсолютний приріст (зменшення) середньої врожайності та валового збору за рахунок зміни врожайності окремих культур розраховується за формулою:

 

∆ сер.врож. за рах.врож.окремих культур =

 

Взаємозв’язок між абсолютними показниками має слідуючий вигляд:

I сер.врож.змін.складу = I врож.пост.складу * I структури посів.площ

 

Висновок:

 

 

Практичне завдання 3: Розрахувати основні показники продукції тваринництва, використовуючи середні величини та показники динаміки.

Методика виконання завдання:

І. Розрахувати середнє поголів’я тварин.

Середнє поголів’я корів розраховується на основі середньої арифметичної величини (1-й варіант вихідних даних) та середньої хронологічної (2-й варіант вихідних даних).

 

Розрахувати середньорічне поголів’я корів на основі вихідних даних.

1-й варіант:

На початок року в господарстві налічувалось 163 гол. корів. На кінець року – 125 гол.

2-й варіант:

1.01.06 ― 120 голів; 1.02.06 ― 118 голів;

1.03.06 ― 120 голів; 1.04.06 ― 125 голів;

1.05.06 ― 130 голів; 1.06.06 ― 140 голів;

1.07.06 ― 152 голів; 1.08.06 ― 162 голів;

1.09.06 ― 190 голів; 1.10.06 ― 200 голів;

1.11.06 ― 205 голів; 1.12.06 ― 210 голів;

1.01.07 ― 212 голів.

 

Середньомісячне поголів’я ВРХ можна розрахувати через кормо-дні.

Розрахувати середньомісячне поголів’я ВРХ на основі вихідних даних:

В березні в господарстві кількість тварин становила:

з 1 по 8 березня – 120 голів;

з 9 по 12 березня – 126 голів;

з 13 по 20 березня – 124 голови;

з 21 по 26 березня – 114 голів;

з 27 по 31 березня – 110 голів.

 

ІІ. Розрахувати показники динаміки поголів’я, використовуючи наступну таблицю.

Таблиця 1

Динаміка поголів’я корів

Місяці	Поголів’я, гол.	Абсолютний приріст	Коефіцієнт росту
базисний	щорічний	базисний	щорічний
Січень
Лютий
Березень
Квітень
Травень
Червень
Липень
Серпень
Вересень
Жовтень
Листопад
Грудень

 

ІІІ. Розрахувати умовне поголів’я і структуру галузі на основі вихідних даних (таблиця 2).

Таблиця 2