Загальні положення державного контролю у сфері соціального захисту

 

Стаття 46 Конституції України:

Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також: у старості та інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також: бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створення мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними

Соціальний захист — це комплекс організаційно-правових та економічних заходів, спрямованих на захист добробуту кожного члена суспільства в конкретних економічних умовах

Державний контроль в сфері соціального захисту (за суб'єктами)

парламентський;

президентський;

судовий;

з боку ОВВ;

з боку ОМС.

Державний контроль в сфері соціального захисту (за спрямуванням)

1. Державний контроль за додержанням законодавства при реалізації прав людини.

2. Державний контроль у сфері забезпечення соціальних потреб людини.

Державний контроль в сфері соціального захисту (за сферою здійснення)

1. Щодо соціального забезпечення малозахищених верств населення (інваліди, ветерани війни та праці, діти, безпритульні, сім’ї загиблих тощо).

2. За додержанням законодавства про працю.

3. За реалізацією заходів, спрямованих на забезпечення житлових прав громадян.

4. За додержанням законодавства про охорону здоров'я, надання медичної допомоги та забезпечення санітарно-епідемічного благополуччя населення.

5. Щодо забезпечення екологічних прав.

6. Щодо охорони дитинства, материнства та батьківства.

7. У сфері освіти, науки та культури.

 

Державний контроль за додержанням законодавства при реалізації прав людини.

 

Державний контроль за додержанням законодавства при реалізації прав людини поділяється на 2 види

Наступний та попередній

Попередній державний контроль

1) надання певного статусу;

2) підтвердження статусу;

3) оформлення права на отримання соціальних послуг (матеріальної допомоги, соціального обслуговування).

Відповідальність за порушення законодавства щодо реалізації соціальних прав

v позбавлення права;

v адміністративна;

v кримінальна

Суб'єкти, уповноважені здійснювати контроль

Міністерство соціальної політики (його центральні органи);

Міністерство доходів і зборів (його центральні органи);

місцеві органи виконавчої влади;

органи місцевого самоврядування

 

25. 18. Види державного контролю у сфері забезпечення соціальних потреб людини.

26. Державний контроль:

27. За реалізацією заходів, спрямованих на забезпечення житлових прав громадян.

28. За додержанням законодавства про охорону здоров'я, надання медичної допомоги та забезпечення санітарно-епідемічного благополуччя.

29. Щодо охорони дитинства, материнства та батьківства.

30. У сфері освіти, науки та культури.

31. Об'єкти контролю у сфері соціального забезпечення:

32. діяльність суб'єктів надання соціальних послуг;

33. діяльність комісій (наприклад, медико-соціальних експертних);

34. діяльність органів місцевого самоврядування щодо соціального забезпечення;

35. діяльність органів виконавчої влади, уповноважених на реалізацію державної політики у сфері соціального забезпечення;

36. виконання суб'єктами господарювання усіх форм власності законодавства у сфері соціального забезпечення

37. Суб'єкти контролю у сфері соціального забезпечення:

38. Уповноважені здійснювати загальний контроль;

39. Міністерства, центральні органи виконавчої влади;

40. фонди (Пенсійний, Фонд соціального захисту інвалідів тощо);

41. інспекції, інші спеціально створені контролюючі органи;

42. місцеві органи виконавчої влади;

43. органи місцевого самоврядування

44.

45. 19. Особливості державного контролю щодо житлових прав громадян.

46.

47. Право громадян України на житло закріплено ст. 47 Конституції України. Воно забезпечується розвитком і охороною всіх видів державного житлового фонду, утворенням ринкової системи житлового забезпечення громадян через приватизацію житла, справедливим розподілом жилої площі під контролем громадськості.

48. Конституційне право на житло вважається забезпеченим лише тоді, коли громадянин України має житло, що відповідає установленим нормам і придатне для проживання.

49. Розрізняють загальний і спеціалізований види контролю. До загального можна віднести парламентський контроль за додержанням конституційних прав і свобод людини та громадянина, спрямований на захист прав кожного в Україні, який в межах юрисдикції Верховної ради України на постійній основі здійснює Уповноважений Верховної ради України з прав людини.

50. Державний контроль за діяльністю державних органів та їх посадових осіб. Вищий нагляд за додержанням і правильним застосуванням житлового законодавства здійснює Генеральний прокурор України та підпорядковані йому прокурори. Центральні органи державної виконавчої влади здійснюють спеціальні види контролю за додержанням законодавства в житловій сфері.

51. Спеціальний контроль здійснюють спеціально уповноважені державні органи. Серед таких органів можна назвати Спеціальну контрольну комісію Верховної Ради України з питань приватизації, контрольні комісії відповідних рад з питань приватизації. Антимоно-польний комітет України, що є державним органом, покликаним за­безпечувати відповідно до його компетенції державний контроль за дотриманням антимонопольного законодавства, захист інтересів споживачів житлово-комунальних послуг від його порушень.

52. Для здійснення спеціальних контрольних функцій можуть створюватися місцеві постійні та тимчасові спеціальні контрольні комісії.

53. Якщо виходити із зв'язку контрольного та підконтрольного, можна виділити зовнішній і внутрішній (відомчий і міжвідомчий) контроль. Контроль може здійснюватися епізодично, а може бути основною діяльністю організацій та їх органів.

54. Міжвідомчий контроль здійснюють міністерства, державні комітети, органи місцевої адміністрації, інспекції та органи нагляду місцевого самоврядування — кожен у певній, чітко визначеній сфері.

55. Так, у ст. 136 проекту Житлового Кодексу для здійснення державного контролю пропонується створити спеціальний державний орган.

56. Контроль за використанням житла та його утриманням пропонується покласти на місцеві органи Державної інспекції України з нагляду і контролю за використанням та утриманням житлового фонду і об’єктів соціально-культурного призначення, що підпорядковуються Державній інспекції України та місцевим органам виконавчої влади чи органам місцевого самоврядування.

57. Міністерство житлово-комунального господарства Української

58.

59. Державна житлово-комунальна інспекція Здійснює в межах своїх повноважень державний контроль (нагляд) за дотриманням законодавства, стандартів, нормативів, норм, порядків і правил у сфері житлово-комунального господарства.

60.

61. 20. Особливості здійснення державного контролю в сфері соціального забезпечення окремих категорій громадян.

62. Захист прав дітей – один з пріоритетних напрямів діяльності органів прокуратури.