Тема 7. Контроль і оцінка якості будівельно-монтажних робіт (БМР)

Тема 7. Контроль і оцінка якості будівельно-монтажних робіт (БМР)

 

Самоконтроль якості

 

Існуюча раніше практика контролю якості на окремих етапах БМР у сучасних умовах тотального управління якістю (TQM) не припустима.

У японській практиці проводиться постійний контроль якості. Але цим питанням займається не спеціальна служба (ВТК), тому що їй би знадобилося стільки контролерів, скільки робітників, щоб перевірити якість на всіх етапах виробничого процесу. На їхню думку, єдиним способом суцільного контролю є контроль із боку самих робітників. Цей принцип розповсюджений і на інженерно-технічних працівників, у результаті чого кожне робоче місце стає пунктом перевірки якості.

Удосконалення самоконтролю забезпечується правильним і грамотним керівництвом, з одного боку, і усвідомленим добровільним ставленням до роботи кожного працівника, з іншого. Створенню такого клімату сприяють наступні принципи та прийоми у керівництві:

· створення системи ефективного керівництва, а не нагляду;

· здійснення керівництва на основі особистого прикладу, замість постійних вказівок і розпоряджень;

· розгляд співробітників організації як творців якісної продукції, а не як статтю витрат;

· попереджати помилки та збій у виробництві, і не чекати, коли їх треба буде виправляти;

· впроваджувати у виробничі процеси нові проекти, а не займатися вдосконалюванням якого-небудь процесу;

· постійно стимулювати виконання заходів щодо поліпшення якості й не гальмувати їхнє впровадження;

· знаходити причини помилок, а не шукати винних.

 

Статистичний приймальний контроль і статистичне регулювання

 

Статистичний приймальний контроль якості продукції – це вибірковий контроль якості продукції, заснований на застосуванні методів математичної статистики.

Статистичний приймальний контроль не слід зв'язувати з контролем готової продукції. Він застосовується для того, щоб вирішити - прийняти або відхилити партію продукції. Методи статистичного контролю застосовуються на операціях вхідного контролю матеріалів, сировини й комплектуючих виробів, при контролі закупівель, при операційному контролі готової продукції, тобто на всіх етапах виробничого процесу, здійснюють регулювання якості.

Відповідно до ДСТУ статистичне регулювання технологічного процесу – це коректування значень параметрів технологічного процесу за результатами вибіркового контролю параметрів виробленої продукції, здійснюване для технологічного забезпечення необхідного рівня її якості.

Основне призначення статистичного регулювання якості:

· виявити відхилення (дефекти) і їхню причину;

· зафіксувати ці відхилення (дефекти);

· вжити заходи по самостійному їхньому усуненню, а у випадку неможливості усунення інформувати про відхилення відповідні служби;

· розробити заходи щодо їхнього усунення;

· забезпечити реалізацію цих заходів.

Статистичне регулювання дозволяє скоротити брак у процесі виробництва. Для цієї мети вводяться наступні методи: контрольні карти, контрольні листи, лінійні графіки, діаграма Парето, діаграма Ісікави, гістограма, діаграми розсіювання, метод Тагучі й ін. Розглянемо деякі з них.

 

Контрольні листки

 

Контрольні листки визначають перелік однорідних дефектів за певний період часу, який може коливатися від годин до тижнів. Вони зводяться в табл. 8.1 з найменуванням дефектів і вказівкою часу, протягом якого будуть збиратися дефекти. Наприклад, для виготовлення збірної залізобетонної панелі перекриття.

Контрольні листки застосовуються для збору даних і проведення аналізу стану процесу.

Таблиця 8.1

Дефекти	Дні тижня	Всього
1-й	2-й	3-й	4-й	5-й	6-й	7-й
1. Відступи від геометричних розмірів		/	//	//	///	///	///
2. Недотримання захисного шару	//	///		//		/////	/////
3. Напливи на поверхні	//		/	///			///
4. Раковини на поверхні	///			////			/////
5. Зсув закладних деталей	//	//	///	///	///		//
6. І т.д., інші дефекти			///			//	//
Разом:

 

7.4.2 Лінійні графіки (часовий ряд)

Лінійні графіки застосовуються, коли необхідно простежити за ходом процесу в певний період часу.

Цей графік дає уявлення про зміну середньої величини дефектів і дозволяє зосередити увагу на істотних змінах при виготовленні панелі.

 

 

 

Рис. 7.3 Лінійний графік

 

Діаграма Парето

 

Діаграма Парето, названа так по імені її автора - італійського вченого, застосовується тоді, коли необхідно визначити, які є проблеми (дефекти) і виявити порядок їхнього рішення. Вона дозволяє наочно представити величину втрат залежно від різних дефектів і зосередити увагу на усуненні цих дефектів, які приводять до найбільших втрат.

Діаграма Парето являє собою стовбчиковий графік, побудова якого заснована на контрольних листках або на інших формах збору даних. Для його побудови дефекти групуються по видах і по значимості. У нашому прикладі:

-А- недотримання захисного шару - 17

-Б- зсув закладних деталей - 15

-С- відступ від геометричних розмірів - 14

-Д- раковини на поверхні - 12

-Е- напливи на поверхні - 9

-Ж- інші дефекти – 8

Потім будується графік (рис. 7.4)

Рис. 7.4 Діаграма Парето

Після побудови графіка з'ясовують причини виникнення дефекту й вживають заходи по їхньому усуненню. Потім знову будують графік з метою перевірки ефективності вжитих заходів і будують кумулятивну криву для обліку сукупного відсотка дефектів.

 

7.4.4 Діаграма Ісікави (причино-наслідкова діаграма)

 

Ця діаграма була запропонована професором Токійського університету Каору Ісікава в 1953 р. Діаграма являє собою «риб'ячий кістяк» і складається з показника якості, що характеризує результат, і причин-факторів, що впливають на якість (рис.7.5).

Застосовується при аналізі виниклої проблеми якості й дослідженні всіх можливих факторів, що впливають на якість.

Побудова діаграми здійснюється в наступному порядку:

- вибирається показник, що характеризує якість (виниклої проблеми);

- потім вибираються головні причини-фактори, що впливають на якість. Це матеріали, машини (обладнання), документація, процес праці;

- вибираються вторинні й третинні причини (фактори), які впливають на якість;

- виділяються основні причини й розробляються заходи для їхнього усунення.

Рис. 7.5 Діаграма Ісікави

 

Технічний контроль

 

Технічному контролю підлягають матеріали, продукція, процеси її створення, застосування, транспортування, зберігання, технічного обслуговування та ремонту, а також відповідна технічна документація.

Отримана інформація в результаті технічного контролю використовується в системі зворотних зв'язків при управлінні якістю продукції.

Залежно від рівня управління розрізняють державний, відомчий і виробничий технічний контроль.

Технічним контролем називається перевірка дотримання технічних вимог, пропонованих до якості продукції на всіх стадіях розробки, виготовлення, експлуатації або споживання.

На стадії розробки продукції завданням технічного контролю є перевірка правильності обліку, вимог науково-технічних досягнень, а також стандартів і інший НТД.

На стадії виготовлення продукції, виконання БМР контролюється стан технологічних процесів, а в процесі виробництва - якість сировини, матеріалів і комплектуючих виробів. Головна увага тут повинна бути приділена технологічній дисципліні.

На стадії експлуатації або споживання продукції основними задачами контролю є:

· перевірка відповідності показників якості вимогам НТД при зберіганні, транспортуванні й функціонуванні цієї продукції;

· перевірка відповідності показників якості продукції вимогам НТД після ремонту й техобслуговуванні цієї продукції;

· перевірка правильності експлуатації продукції.

На підприємствах технічний контроль здійснює служба технічного контролю - спеціальний структурний підрозділ (управління, відділ, лабораторія, сектор, бюро й т.д.).

Головне завдання служби технічного контролю - запобігання випуску продукції, невідповідної вимогам стандартів і ТУ, затвердженим зразкам, проектно-конструкторської й технологічної документації, контрактам і т.д.

 

Атестація продукції

 

Діяльність України в питаннях атестації продукції пов'язана з Радянським Союзом, коли вона виникла як функція управлінням якості продукції з 1964 р. з ініціативи Москви та Ленінграда.

Вона являла собою систему організаційно-технічних і економічних заходів, спрямованих на всебічну оцінку технічного рівня якості продукції й віднесення її до однієї з категорій якості.

Атестація продукції спрямована на планомірне підвищення якості й своєчасне впровадження науково-технічних досягнень і входить в одну зі спеціальних функцій забезпечення якості.

Атестація продукції проводиться на категорійність продукції - вищу й першу категорії.

До вищої категорії якості належить промислова продукція, що по показниках технічного рівня і якості перевершує кращі вітчизняні й закордонні досягнення або відповідає їм.

До продукції 1-ї категорії належить середня продукція, що не застаріла, але не відповідає вищої.

Об'єктами атестації продукції є вся промислова та сільськогосподарська продукція, у тому числі будівельна, за винятком:

- продукції, що не пройшла промислової переробки;

- продукції, що поставляється тільки для потреб оборони країни;

- продукції, призначеної тільки для медичних цілей;

- ювелірних виробів;

- парфюмерно-косметичних виробів;

- запасних частин і комплектуючих виробів, призначених тільки для продукції, знятої з виробництвом;

- видавничої продукції й творів мистецтва;

- продукції, призначеної тільки для внутрішньозаводського споживання;

- ядохімікатів;

- іншої продукції.

Атестація промислової продукції планується. Атестується промислова продукція державними комісіями, а продукція для внутрішньозаводського споживання підлягає внутрішньозаводській атестації.

 

Висновки

 

Сучасний контроль якості спрямований не на фіксацію браку, а на його попередження й здійснюється по всьому життєвому циклі створення продукції.

Його організація повинна охоплювати як технічні, так і адміністративні заходи.

Контролю якості підлягають: проекти, матеріали, конструкції, вироби, обладнання, механізми, комплектуючі, процеси, зберігання та транспортування матеріалів, готової продукції й т.д.

Визначальними видами контролю якості продукції є: самоконтроль, вхідний і операційний, приймальний і лабораторний, статистичний, а також технічний і інші.

При контролі застосовуються ті або інші засоби вимірів, які визначаються видом контрольованого параметра.

Контроль якості здійснюється підприємствами, відомствами, замовником і державними органами в порядку нагляду Держспоживстандартом, а в будівництві - Держархбудконтролем, які наділені відповідними правами й обов'язками.

Вихідним контролем якості продукції є ліцензування або право на проектування й виконання будівельно-монтажних робіт.

Виготовлена продукція підлягає оцінці на предмет її відповідності властивостям і показникам якості продукції. Оцінку якості продукції провадять при її розробці, виготовленні та експлуатації. При оцінці якості продукції використовуються різні принципи і методи, визначається придатна й дефектна продукція, також здійснюється атестація продукції.

Для правильної оцінки існуючих на підприємстві систем якості оцінюються не тільки результати й процеси, але й інші елементи, що входять у систему якості. Така оцінка ґрунтується на системі критеріїв, що випливають із принципів і змісту загального управління якістю, розроблена закордонними фахівцями та ґрунтується на проведенні конкурсів на премію по якості.

 

Питання для самоперевірки

 

1. Дати визначення контролю якості.

2. Які види контролю якості Ви знаєте?

3. Які засоби вимірів застосовуються при контролі?

4. Дайте коротку характеристику:

4.1 Самоконтролю.

4.2 Вхідного й операційного контролю.

4.3 Приймального й лабораторного контролю.

4.4 Статистичного контролю й статистичного регулювання.

5. Коротка характеристика стратегічних методів.

5.1 Контрольні листки.

5.2 Часовий ряд.

5.3 Діаграма Парето.

5.4 Діаграма Ісікави.

6. Перерахуйте органи та служби якості і їхня коротка характеристика.

7. Ліцензування виробництва, робіт, послуг у будівництві.

8. Оцінка якості продукції.

8.1 Стадії оцінки якості продукції.

8.2 Принципи оцінки технічного рівня і якості продукції.

8.3 Методи оцінки технічного рівня і якості продукції.

8.4 Атестація продукції.

8.5 Оцінка якості робіт у будівництві.

9. Зарубіжний досвід оцінки систем якості.

9.1 Зарубіжні премії з якості.

Тема 7. Контроль і оцінка якості будівельно-монтажних робіт (БМР)