Взірець бібліографічного опису джерел

І. Однотомні видання Книжки одного, двох, трьох авторів Пономарів О. Культура слова: Мовностилістичні поради: навч. посіб. – К.: Либідь, 2001. – 240 с. Бацевич Ф. С. Основи комунікативної лінгвістики: підручник. – К.: Видавничий центр «Академія», 2004. – 344 с. Книги чотирьох авторів Словник-довідник з культури української мови / Д. Гринчишин, А. Капелюшний, О. Сербенська, З. Терлак. – 3-тє вид, випр. – К.: Зна­ння, 2006. – 367 с. Масова комунікація: підручник / А. З. Москаленко, Л. В. Губерн­ський, В. Ф. Іванов, В. А. Вергун. – К.: Либідь, 1997. – 216 с. Перекладні видання Пейн Т. Права людини / Пер. з англ. Ігор Савчак. – Львів: Літопис, 2000. – 288 с. Іншомовні джерела Garnett J. L. Communicating for Results in Government: A Strategic Approach for Public Managers. – San Francisco: Jossey-Bass Publishers, 1992. – 306 p. Праці конгресів, симпозіумів, конференцій, семінарів і т. ін. Олійник Т. Прізвисько як джерело національних традицій // Наукові записки Кіровоградського держ. пед. ун-ту. – Вип. 37. – Кіровоград, 2001. – С. 134–137. Словники, довідники, енциклопедії Довідник здобувача наукового ступеня: 3б. нормат. док. та інформац. мат. з питань атестації наук. кадрів вищої кваліф. / Упоряд. Ю. І. Цеков, пере­днє слово Р. В. Бойка. – К.: Редакція «Бюлетеня ВАК України», 2000. – 64 с. Антології Слово. Знак. Дискурс: Антологія світової літературно-критичної думки XX ст. / За ред. М. Зубрицької. – Львів: Літопис, 1996. – 633 с. Хрестоматії Матеріали з історії національної журналістики Східної України почат­ку XX ст. / Упоряд. Н.М. Сидоренко, О. І. Сидоренко. – К., 2000. – 456 с.
Навчальні програми Українська мова за професійним спрямуванням: Типова програма вступного іспиту до аспірантури / Уклад. С. В. Шевчук, А. В. Висоцький, І. В. Клименко. – К.: Вид-во Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. – 20 с.
II. Багатотомні видання Українські письменники: Бібліогр. словник: У 5 т. / АН УРСР. Ін-т л-ри; Редкол.: О. І. Білецький (голов. ред.) та ін. – К., 1960–1965. – Т. 1: Давня українська література (ХІ–ХІІ ст.) / Уклад. Л. Є. Махновець. – I960. – 979 с. III. Неопубліковані джерела Дисертації Автореферати Дияк О. В. Структурно-семантична організація словотвірних гнізд із коренями на позначення металів: Автореф. дис..... канд. філол. наук / Національний педагогічний ун-т ім. М. П. Драгоманова. – К, 2006. – 21с. Архівні матеріали Наукове товариство ім. Шевченка // Львівська наукова бібліотека імені В. Стефаника НАН України. Від. рукописів. – Ф. 1, oп. 1, спр. 78. – Арк. 1–7; Спр. 499/1. – Арк. 1–92; Спр. 499/10. – Арк. 1–9; Оп. 2, спр. 56, 57. Електронні джерела Українська мова в Інтернеті – http://www.novamowa.com.ua IV. Складник документа Розділ або інший складник з книги Владимиров В.М. Теоретичні основи журналістики в світлі теорії розуміння // В. М. Владимиров. Журналістика, особа, суспільство: про­блема розуміння: монографія. – К., 2003. – С. 73–113. Передмова, вступна стаття, післямова Москаленко А. Переднє слово // Животко А. П. Історія української преси / Упоряд., авт. іст.-біогр. нарису та приміт. М. С. Тимошик. – К.: Наша культура і наука, 1999. – С. 7–8. Стаття зі збірника, журналу, наукових праць і т. ін. Дияк О. В. Формально-семантичні відношення слова-вершини срібл-(-о) і членів ад’єкативної парадигми // Система і структура східнослов’янских мов: Сучасні тенденції розвитку слов’янских мов: зб. наук. праць. – К.: Т-во «Знання» України, 2003. – С. 36–42. Клименко Н. Ф., Карпіловська Є. А., Даниленко Л. І. Динаміка слов­никового складу сучасної української мови на тлі міжслов’янських паралелей // Мовознавство. – 2003. – № 2–3. – С. 96–111. Стаття з газети Пепа В. З горіха мова // Слово Просвіти. – 2003. – 12–18 листоп. Стаття з енциклопедії, довідника Бібліофіл // Літературознавчий словник-довідник / P. Т. Гром’як, Ю. І. Ковалів та ін. – К.: ВЦ «Академія», 1997. – С. 88.

 

Бібліографування – це вид аналітико-синтетичного опрацювання, який полягає в укладанні опису документа. Такі описи можуть бути різними – бібліографічними, архівними, інтернетними тощо. Біблі­ографічні описи описують опубліковані паперові видання, архівні – описи архівних документів, інтернетні – описи веб-сторінок Інтернет.

Стаття як самостійний науковий твір

Стаття – 1) науковий або публіцистичний твір невеликого розміру в збірнику, журналі, газеті; 2) самостійний розділ, параграф у юридич­ному документі, описі, словнику.

Наукова стаття – один із видів наукових публікацій, де подаються кінцеві або проміжні результати дослідження, висвітлюються пріоритет­ні напрямки розробок ученого, накреслюються перспективи подальших напрацювань. У ній поєднуються аналіз, опис, критичне осмислення стану дослідження проблеми. У тексті статті робляться покликання на використану літературу. Обсяг наукової статті – 6–22 сторінки, тобто 0, 35–1 др. арк. (10–40 тисяч знаків).

Необхідними елементами мають бути:

– постановка проблеми в загальному вигляді, її зв’язок з науко­вими чи практичними завданнями;

– аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано вирішення певної проблеми і на які спирається автор;

– виділення невирішених раніше частин загальної проблеми, яким присвячується означена стаття;

– формулювання мети статті (постановка завдання);

– виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунту­ванням отриманих наукових результатів;

– висновки цього дослідження;

– накреслення перспектив подальших розвідок у цьому напрямку.

Оформлення статті залежить переважно від вимог друкованого органу, куди її подано.

Взірець фрагмента наукової статті

 

Клименко І. B. УДК 811.161.2’38 ЯВИЩЕ ЕЛІПСА ЯК СПОСІБ ЕКОНОМІЇ МОВНИХ ЗАСОБІВ У статті проаналізовано феномен еліпса з точки зору структурно-семантичної незавершеності і семантичної відтворюваності/невідтворюваності, визначено стиліс­тичний потенціал, встановлено, що вивчення еліпса необхідне для розуміння процесів, пов’язаних з економією мовних засобів. Еліпс є одним із засобів синтаксичної компресії і сприяє реалізації принципу економії мовних засобів. Ключові слова: еліпс, еліптична конструкція, синтаксична компресія. Тенденція до економії мовних засобів є універсальним процесом, що визначає розвиток і функціонування мови. Прагнення більш економно і достаньо ємно висло­вити багатоманіття об’єктивного світу обумовлено потребами мислення і спілкування. Критерієм стислості висловлювання є співвідношення між сумою переданої інформації і витраченими для цього мовними (мовленнєвими) засобами. Скорочення висловлювання дозволяє збільшити його інформаційний обсяг, а багатство засобів економії в різних стилістичних групах – передати емоційні й стилістично-смислові відтінки. Питання про синтаксичну природу скорочених, неповних речень суперечливе: одні науковці приєднують їх до самостійних і незалежних речень, інші – до еліптичних, односкладних. Вивчення засобів економії мови стало актуальним лише порівняно недавно. Це зумовлено низкою суперечностей у тлумаченні природи еліпса як феномену двоєдиного порядку. Аналіз феномену еліпса, визначення стилістичного потенціалу еліптичних кон­струкцій – мета нашої розвідки, втілення якої передбачає розв’язання таких завдань: описати феномен еліпса, з’ясувати причини появи і поширення еліптичних конструкцій, встановити їх місце в реалізації синтаксичної компресії. Вивчення еліпса має давню і багату традицію, яка сягає своїм корінням в античну давнину, де він розумівся як дефект мовлення. Особливого розквіту «еліпсологія» набуває в XIX ст., де започатковно й сучасні лінгвістичні підходи до його вивчення – формально-логічний, власне-граматичний, психологічний тощо. Попри це, все ще не вироблено єди­ної та несуперечливої дефініції еліпса. Термін «еліпс» першим почав вживати Ш. Баллі, взявши за основу визначення семантичний критерій, який сприяє розумінню змісту без присутності мовленнєвого факту.

 

Вимоги до виконання та оформлювання

Курсової, дипломної робіт

Курсова робота – самостійна робота дослідницького характеру, спрямована на вивчення конкретної проблеми.

Метою курсової роботи є:

– поглиблення знань студентів з актуальних проблем;

– подальший розвиток умінь самостійного критичного опрацю­вання наукових джерел;

– формування в них дослідницьких умінь та навичок;

– стимулювання їх до самостійного наукового пошуку;

– розвиток умінь аналізувати сучасний досвід;

– формування вмінь самостійної обробки навчально-методичних матеріалів та їх практичної реалізації.

Курсова робота дає змогу виявити здатність студента само­стійно осмислити проблему, творчо, критично її дослідити, вміння збирати, аналізувати й систематизувати літературні джерела; здатність застосовувати отримані знання під час вирішення практичних за­вдань; формулювати висновки, пропозиції, рекомендації з предмета дослідження.

Матеріали курсової роботи можуть бути використані для подаль­шої дослідницької роботи – написання дипломної або магістерської роботи.

Основні вимоги до написання курсової роботи:

– обсяг – 20–25 сторінок тексту для студента II курсу, 30–35 сто­рінок для студента IIIкурсу;

– робота повинна мати чітку структуру, список використаної сучасної літератури (20–25 джерел, переважно останніх років);

– оформлення має відповідати естетичним і мовним нормам;

– обов’язковими компонентами мають бути: визначення акту­альності дослідницького завдання та розроблення навчально-методичних матеріалів;

– вона має бути зброшурована, акуратно і грамотно оформлена.

Студенти мають право обирати тему з тем, визначених кафедрою.

Структура курсової роботи

1. Титульна сторінка.

2. План (заголовок дається словом ЗМІСТ).

3. ВСТУП – обґрунтовується актуальність теми, її значення для теорії та практики певної науки, мета, завдання, об’єкт, предмет та методи дослідження.

4. Основна частина поділяється на теоретичний і практичний розділи.

– Теоретичний розділ включає аналіз опрацьованої наукової літера­тури відповідно до завдань дослідження; певні авторські висновки з визначенням перспектив подальших дослідницьких пошуків.

– Практичний розділ містить опис виконаного дослідницького завдання та розроблення навчально-методичних та досліджу­ваних матеріалів.

5. ВИСНОВКИ.

6. ДОДАТКИ (за потреби).

7. СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ: на всі наукові дже­рела, що представлені в бібліографії, повинні бути покликання в тексті курсової роботи.

Під час захисту курсової роботи студент стисло доповідає про ре­зультати дослідження, відповідає на запитання. На підставі захисту та попередньої оцінки керівника, пропонованої в рецензії, виставляють остаточну оцінку.

Дипломна робота – самостійне оригінальне наукове дослідження студента з актуальних проблем фаху.

Теми дипломних робіт обираються студентами на основі розробле­ного й затвердженого кафедрою переліку орієнтованих тем дипломних робіт, а також з урахуванням власних наукових інтересів. Студент може сам запропонувати тему дипломної роботи, достатньо аргументовано обґрунтувавши доцільність її розроблення.

Матеріали дипломної роботи можуть бути використані для виголо­шення доповіді на загальноуніверситетській науково-практичній кон­ференції, написання статті, а також накопичення фактичного матеріалу для подальшої дослідницької роботи.

Вимоги до написання дипломної роботи:

1. Тема дипломної роботи затверджується на засіданні кафедри і схвалюється вченою радою факультету інституту/університету.

2. У вступі обґрунтовується вибір теми, її актуальність; визна­чаються об’єкт, предмет, мета й конкретні завдання, гіпотеза дослідження, методи дослідження; його наукова новизна та теоретична і практична значущість одержаних результатів; опи­сується структура дипломної роботи.

3. Автор дипломної роботи повинен продемонструвати вміння методологічно і грамотно проводити дослідження, інтерпре­тувати, систематизувати та класифікувати одержані результати.

4. У роботі необхідно розкрити зміст дослідницької проблеми з урахуванням нових наукових підходів.

5. Дипломна робота має містити чітко сформульовані висновки, у яких подаються основні результати дослідницької діяльності студента, рекомендації щодо їх практичного використання.

6. Обсяг дипломної роботи – 50–60 сторінок друкованого тексту.

7. Дипломна робота має бути чітко структурованою із виділенням окремих її частин, абзаців, нумерацією сторінок, правильним оформленням покликань, виносок, цитат, висновків і списку використаної літератури (не менше 50 джерел), обов’язковим є використання літератури іноземними мовами.

8. Дипломну роботу оцінює рецензент. Керівник пише відгук, у якому висловлює думку щодо рекомендації дипломної роботи до захисту. Остаточну оцінку виставляють члени державної екзаменаційної комісії на підставі рецензії та публічного захисту ди­пломної роботи.

Наводимо взірець визначення актуальності, мети, об’єкта, пред­мета, наукової новизни, теоретичної та практичної значущості дослідження в дипломній та курсовій роботах.

 

Тема дипломної роботи   Морфолого-синтаксична сполучуваність термінологічних елементів та їх переклад українською мовою Актуальність дослідження визначається важливістю розгляду морфолого-синтаксичної сполучуваності термінологічних елементів на основі останніх досліджень сполучуваності лексичних елементів взагалі і полягає в розгляді та порівняльному аналізі сполучуваності та перекладі термінологічних еле­ментів підмов математичної логіки та економіки, які ще не були предметом дослідження. Метою дослідження є аналіз морфолого-синтаксичної сполучуваності термінологічних елементів англійської мови та їх українських еквівалентів на прикладі двох підмов. У роботі використовували такі методи дослідження: лексикографічний, метод компонентного, дистрибутивного аналізу, елементи кількісного і статистичного аналізу фактичного матеріалу, метод лінгвіс­тичного зіставлення, метод контекстологічного аналізу, трансформаційний аналіз та метод пояснювальних трансформацій. Об’єкт дослідження – розгляд особливостей морфолого-сннтаксичної спо­лучуваності термінологічних елементів англійської мови підмов математичної логіки та економіки в зіставленні з українською та способи їх перекладу. Предметом дослідження є 1037 термінологічних одиниць підмов мате­матичної логіки (528) та економіки (509), вилучені шляхом суцільного добору з 11 словників та 32 термінологічні одиниці – з трьох текстів, їх структурні, семантичні та перекладацькі особливості. Теоретичне значення дипломної роботи полягає в подальшому розробленні широкого кола питань сполучуваності та перекладу зазначених лексичних оди­ниць. Без вирішення тих питань неможливе подальше дослідження лексичної системи мови. Визначення типів словосполучень дозволяє визначити обсяг сполучуваності кожної частини мови і способи вираження зв’язку між ними з метою їх подальшого правильного перекладу. Типи словосполучень розглядають­ся як синтаксичні структури, а не визначаються за семантичним критерієм. Практична цінність дослідження полягає в можливості використання його результатів для викладання прикладної лінгвістики та загального мо­вознавства, а також на заняттях з практики перекладу та під час вивчення термінології підмов.

 

Дипломну (курсову) оформлюють на папері формату А4. Текст друкують через півтора міжрядкових інтевала, кегль шрифту – 14.

Нумерація сторінок роботи починається з четвертої сторінки: ти­тульну сторінку, зміст, першу сторінку вступу враховують, але не ну­мерують. Номери проставляють посередині верхнього берега аркуша арабськими цифрами на відстані не менше 10 мм.

Рубрикація тексту роботи передбачає членування на частини та їх називання: вступ, розділ, висновки. Заголовки мають бути короткі та однозначні. Основні частини роботи починають писати з нової сторінки. Встановлені вимоги до змісту, структури та обсягу слід дотримуватися під час написання та оформлення наукових робіт.

Типові помилки в написанні та оформленні роботи:

1. Нечітке формулювання теми дослідження.

2. Зміст роботи не відповідає плану або не розкриває тему по­вністю чи в її основній частині.

3. Мета й завдання сформульовані невиразно та не відображають сутності дослідження.

4. Дослідник не опрацював всю основну й новітню літературу з цієї теми.

5. Невідповідне співвідношення між структурними компонентами роботи (вступом, основною частиною, висновками).

6. Огляд дослідження питання в наукових працях є їх анотацією, а не критичним аналізом, що не дає змоги виробити власну концепцію розуміння проблеми.

7. Кінцевий результат не відповідає меті дослідження, висновки не збігаються з поставленими завданнями.

8. У роботі недостатньо покликань на першоджерела, значна кіль­кість перецитувань.

Рецензія, відгук

Важливим жанром наукової комунікації є рецензія. Автор її – фахівець, учений тієї ж галузі або спорідненої, до якої належить і рецензована наукова стаття, монографія, підручник, навчальний посібник, кваліфікаційна робота та дисертація. Рецензія передбачає аналіз та оцінювання певного твору (наукової праці), критичний розбір, рекомендацію до захисту чи друку, проведення наукового обговорення й діалогу.

Рецензія – критичний відгук (містить аналіз і оцінку) наукового керівника (консультанта), офіційних опонентів, провідної установи під час захисту кваліфікаційної роботи, кандидатської чи докторської дисертацій.

Реквізити:

1. Назва виду документа.

2. Заголовок (містить назву рецензованої роботи, прізвище та іні­ціали її автора, рік публікації, назву видавництва).

3. Текст.

4. Підпис рецензента.

5. Дата.

6. Засвідчення підпису печаткою або спеціальним штампом (за потреби).

Рецензія– документ, який передбачає коментування основних по­ложень рецензованої праці (тлумачення думки автора, висловлення особистого ставлення до поставленої проблеми); узагальнену аргумен­товану оцінку; висновки про значення аналізованої праці.

Типовий план написання тексту рецензії:

1. Об’єкт і предмет аналізу.

2. Актуальність теми.

3. Короткий зміст.

4. Формулювання основної тези.

5. Загальна оцінка.

6. Недоліки, хиби, огріхи праці.

7. Висновки.

Об’єктом оцінювання є повнота, глибина, всебічність розкриття теми; новизна та актуальність поставлених завдань і проблем; корек­тність аргументації і системи доказів; достовірність результатів; пере­конливість висновків.