Аварії і катастрофи на транспорті

Аварії і катастрофи на транспорті

Наявність в Україні розвиненої мережі транспортних комунікацій, перевезення ними у великій кількості потенційно небезпечних речовин, стан самих комунікацій і транспортних засобів часто стають загрозливими для населення, економіки та природного середовища. Щорічно в Україні транспортом загального користування перевозиться понад 900 млн вантажів (у тому числі небезпечних) і понад 3,0 млрд пасажирів.

На залізничний транспорт припадає близько половини вантажних перевезень, на автомобільний — 26 %, річковий і морський — 14%, авіаційний — 10%. Зношення основних фондів залізничного транспорту є основною причиною аварій і катастроф. Особливу тривогу викликає критичний стан під'їзних залізничних колій, якими транспортуються СДОР, пожежо- та вибухонебезпечні речовини.

На автомобільному транспорті щодня відбувається 95-100 ДТП, в яких гине 18-20 і травмується понад 100 пасажирів. Тільки в Києві в 1999 р. зареєстровано 2641 ДТП, в яких загинуло 216 осіб і травмовано 2874 осіб. Автотранспорт є джерелом істотного забруднення атмосферного повітря, особливо у великих містах.

Техногенні пожежі й вибухи

Наявність в Україні розвиненої промисловості, її надмірна концентрація в окремих регіонах, існування великих промислових комплексів, більшість з яких потенційно небезпечні, концентрація на них агрегатів та установок великої і надвеликої потужності, розвинена мережа транспортних комунікацій, а також нафто-, газо- та продуктопроводів, велика кількість об'єктів енергетики та використання у виробництві великої кількості небезпечних речовин — усе це збільшує вірогідність виникнення техногенних надзвичайних ситуацій, які несуть у собі загрозу для людини, економіки і природного середовища. Майже третина всіх промислових об'єктів становлять підприємства, пов'язані з виробництвом, переробкою та зберіганням сильнодіючих отруйних, вибухо- і вогненебезпечних речовин.

В Україні діє понад 1200 вибухо- та пожежонебезпечних об'єктів, на яких зосереджено понад 13,6 млн т твердих і рідких вибухо- та пожежонебезпечних речовин.

Переважна більшість таких об'єктів розташована в центральних, східних і південних областях України, де сконцентровано хімічні, наф­то- і газопереробні, коксохімічні, металургійні та машинобудівні підприємства, функціонує розгалужена мережа нафто-, газо-. аміако-проводів, експлуатуються газові, нафтові та вугільні родовища.

Загалом ризик виникнення надзвичайної ситуації, пов'язаної з технологічними процесами, існує на будь-якому підприємстві і в будь-якій державі. В Україні наявне значне зношення основних виробничих фондів, аварійний стан споруд, інженерних і транспортних комунікацій.

Пожежі

Неможливо однозначно стверджувати, коли ж людина приборкала вогонь, але це колись сталося і було знаменною віхою в розвитку людства. Приборкавши вогонь, людина істотно змінила своє життя, створила певний комфорт. Проте разом з прирученим вогнем з'явилась і страшна небезпека — пожежа. Довгий час пожежі не обліковувалися. Скільки їх сталося за історію людської цивілізації, якої шкоди завдав вогонь людині — невідомо. Наприкінці 90-х років XX ст. в Україні з чисельністю населення 50,5 млн осіб середньорічна кількість пожеж сягала 50 тис. на рік. У пожежах загинуло близько 2,5 тис. осіб, травмовано — понад 2 тис. осіб. Плата за вогонь з року в рік зростає.

В Україні щорічні економічні втрати від вогню сягають 100 млн грн зі сталою тенденцією до збільшення. За оцінками фахівців, пожежі — одна з найсерйозніших причин витрачання ресурсів, матеріальних цінностей і людського потенціалу України, а пожежна небезпека техносфери досягла загрозливих розмірів і стала в один ряд з іншими національними проблемами. Домінуючою причиною пожеж у 41 % випадків є необережне поводження з вогнем на виробництві і в побуті, і саме з цієї причини у вогні гине 57 % людей.

 

4.Безпека життєдіяльності – це інтегрована дисципліна гуманітарно-технічного спрямування, яка вивчає загальні закономірності виникнення небезпек, їх властивості, наслідки впливу їх на організм людини, основи захисту здоров’я та життя людини і середовища її проживання від небезпек, а також розробку і реалізацію відповідних засобів та заходів щодо створення і підтримки здорових та безпечних умов життя і діяльності людини.

Головна мета безпеки життєдіяльності полягає у тому, щоб сформувати в людини свідоме та відповідальне ставлення до питань особистої безпеки й безпеки тих, хто її оточує. Навчити людину розпізнавати й оцінювати потенційні небезпеки, визначати шлях надійного захисту від них, уміти надавати допомогу в разі потреби собі та іншим, а також оперативно ліквідовувати наслідки прояву небезпек у різноманітних сферах людської діяльності.

Завдання дисципліни “Безпека життєдіяльності” полягають у тому, щоб навчити студентів:

– ідентифікувати потенційні небезпеки, тобто розпізнавати вид, визначати величину та імовірність їх прояву;

– визначати небезпечні, шкідливі та вражаючі фактори, що породжуються джерелами цих небезпек;

– прогнозувати можливість і наслідки впливу небезпечних та шкідливих факторів на організм людини;

– використовувати нормативно-правову базу захисту особистості та навколишнього середовища;

– розробляти заходи та застосовувати засоби захисту від дії небезпечних, шкідливих та вражаючих факторів;

– запобігати виникненню надзвичайних ситуацій, а в разі їх виникнення приймати адекватні рішення та виконувати дії, спрямовані на їх ліквідацію;– використовувати у своїй практичній діяльності громадсько-політичні, соціально-економічні, правові, технічні, природоохоронні, медико-профілактичні та освітньо-виховні заходи, спрямовані на забезпечення здорових і безпечних умов існування людини в су-часному навколишньому середовищі.

5. Небезпека- це явища,процеси, обєкти, які в певних умовах можуть завдати шкоду людині,як відразу так і в майбутньому,тобто викликати небажані наслідки.

Безпека- це стан обєкта захисту,при якому дія на нього усіх потоків речовин енергії та інформації не перевищує допустимих значень(виключена поява небезпек).

Класифікація небезпек

1). За дж. походження:

-природні:

а ) абіотичні: літосферні(землетруси, зсуви, селі, вулкани); гідросферні(повені, шторми, снігові лавини); атмосферні(урагани, град, зливи, ожеледь, блискавка); космічні (астероїди, сонячне та космічне випромінюв.)

б). біотичні: небезпечні рослини, тварини, риби, гриби, комахи, бактерії, віруси

-техногенні: транспорт; піднімально-транспортне обладнання; горючі, легкозаймисті та вибухові речовини; підвищ. температ., тиску; елект. струм; хім. речовини; іонізуючі елект. та віброакустичні випромінюв.; повязані з експлуатацією та утриманням житла

- соціальні: викликані 1). низьким дух., культ. рівнем життя: бродяжництво, алкоголізм, тютюнопал., наркотики. 2). незадов. матер. станом: страйки, повстання, революції, вандалізм, тероризм.

а). суїцид

б ). конфліктні ситуації на міжнаціон., етнічному, расовому, релігійному грунті

- політичні: конфлікти на міжнац. та політ. рівні; духовне гноблення, політ. тероризм; ідеологічні, міжпартійні, міжконфесійні та збойні конфлікти; війни.

-комбіновані:

а ). соц.-техноген.: професійні захворюв.; проф. травматизм; масові псих. захвор.; психічні виробн. захвор.; токсикоманія

б ). природньо-техногенні: кислотні дощі; пилові бурі, зниження родючості грунтів; виникнен. пустель; зсуви, селі, землетруси

2). За локалізацією: повязані з космосом, атмосферою, гідросферою та літосферою

3). За наслідками:

-захворюв.;

-знижен. працездатності;

-трами;

-смерт. випадки

4). За сферою прояву:

- побутова;

-транспортна;

-виробнича

5).За характером дії:

-активні;

-пасивні:

 

НЕБЕЗПЕЧНІ ЗОНИ ТА СИТУАЦІЇ

Простір, в якому реалізується небезпека назив. небезпечною зоною. Відповідно розрізняють слідуючі варіанти розташування люд. від небезпечної зони:

1.Людина знаходиться поза небезпечною зоною

2.Знаходження людини відносно небезпечної зони, на межі небезпечної зони

3.Людина в зоні небезпеки без захисту

4.Людина знаходиться в небезпечній зоні з засобами захисту.

Небезпечна ситуація - це випадок,коли на люд. діє вражаючий фактор небезпеки.Небезп. сит. виникає за таких умов:

-небезпека реально існує:

-люд. знах. в зоні дії небезпеки;

-немає засобів захисту;

Ситуація при якій може виникнути нещасний випадок наз. аварійною, якщо загинули люди – катастрофічною.

Прогнозування небезпек

Дослідження причин виникнення небезпек, їх характеристик, особливостей впливу сприяють розробці ефективних заходів захисту, що спрямовані на забезпечення нормальної життєдіяльності людини. Керування залежить від глибини прогнозу наслідків небезпечних ситуацій та своєчасного планування і виконання низки попереджувальних та захисних заходів.

Прогнозування наслідків небезпечних та екстремальних ситуацій повинно включати:

1) оцінку імовірності та аналіз причин виникнення екстремальних ситуацій;

2) очікувану силу впливу (інтенсивність) та механізми розвитку небезпеки (ураження);

3) характеристику та розміри ураження реципієнтів (населення, тваринний та рослинний світ, повітряне та геологічне середовища, водоймища, господарські об'єкти);

4) агресивність та глибину впливу чинників небезпеки (імовірність генетичних змін у біосфері, тривалість періодів прояву негативних наслідків, багатоступеневість такого прояву тощо);

5) періодичність виникнення небезпечних та екстремальних ситуацій та їх динаміку;

6) визначення величини збитків у випадку реалізації небезпечних та екстремальних ситуацій.

Попереджувальні та захисні заходи, а також засоби забезпечення безпеки направлені на:

1)попередження чи ліквідацію небезпеки шляхом усунення джерела її виникнення або віддалення його на безпечну відстань;,

2)захист людини від небезпеки шляхом застосування колективних та (чи) індивідуальних заходів захисту, а також страхування при роботах в небезпечних зонах;

3)підвищувати надійність роботи машин, механізмів, устаткування;

4)створення безпечних та нешкідливих умов життєдіяльності;

5)проведення суворого нагляду та контролю за виконанням відповідних законів, постанов, правил, положень, які регламентують вимоги щодо забезпечення безпеки життєдіяльності;

6)розробку системи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, планів щодо захисту населення у випадку стихійних лих, аварій, катастроф тощо;

7)забезпечення медико-гігієнічних умов для підтримання на належному рівні здоров'я людей.

 

10. Ризик як оцінка небезпеки

Наслідком прояву небезпек є нещасні випадки, аварії, катастрофи, які супроводжуються смертельними випадками, скороченням тривалості життя, шкодою здоров’ю, шкодою природному чи техногенному середовищу, дезорганізуючим впливом на суспільство або життєдіяльність окремих людей. Характеристикою небезпеки є квантифікація небезпек, яка визначає ступінь небезпеки або ризик.Ризик – це кількісна характеристика оцінки ступеня небезпеки. Ризик є критерієм реалізації небезпеки. Нескінченно малий (“нульовий”) ризик свідчить про відсутність реальної небезпеки в системі, і навпаки: чим вищий ризик, тим вища реальність впливу небезпеки.

Методи визначення ризику:

1. інженерний

2. експертний

3. соціологічний

4. модельний

Ризик — кількісна оцінка небезпеки, це відношення числа тих чи інших небажаних реалізованих наслідків (n), до макси-мально можливої їх кількості (N) за конкретний період часу: R = n/N, тобто це частота реалізації небезпечностей. Він є су-путником будь-якої діяльності людини.

 

Людина-життэве середовище»

Людина,як біоспер. сист. Людина є елементом біосфери. Існує в ній у вигляді біологічного суб’єкту. В кожній людині є свідомість – це і є її головною ознакою,завдяки якій вона може пізнати світ. Для кожної людини є характерною певна діяльність. Кожна людина характеризується ступенем розвитку 3 основних систем: біологічних,психічних, соціальних. Людина в системі БЖД може виконувати двояку роль: бути об’єктом захисту,бути джерелом небезпеки,бути засобом захисту.

 

Роль органів чуття

Температурна і больова чутливість - функція органів, розташованих у шкірі.

Больові відчуття, що надходять від органів, яких на зовнішній і внутрішній поверхнях тіла найбільше, сигналізують про порушення цілісності тканини, що, звичайно, викликає в людини захисну реакцію. Спрямованість уваги на біль посилює його, а відвертання - послаблює больові відчуття. Відчуття болю, зафіксоване в центральній частині больового аналізатора (в корі головного мозку), спричиняє ілюзію болю в ампутованих кінцівках (так званий фантомний біль). Температурне чуття - чуття холоду, тепла - викликається контактом з предметами, що мають температуру вищу або нижчу, ніж температура тіла. Можна викликати парадоксальні відчуття тепла та холоду: дотик до холодного викликає відчуття тепла, а дотик до теплого - відчуття холоду.

Температурні відчуття зумовлюються і органічними процесами (кровообігом), і психічними станами (емоційними переживаннями). Ці стани закріпили в мові образні вислови: "Кинуло в жар", "Кинуло в холод". Температурні відчуття сигналізують про міру сприятливості довкілля для життєдіяльності, про стан здоров'я організму.

До самостійних відчуттів належать температурні, що є функцією особливого температурного аналізатора, який здійснює терморегуляцію і теплообмін організму з довкіллям.

Температурні відчуття входять також до складу дотикових відчуттів

 

Аварії і катастрофи на транспорті

Наявність в Україні розвиненої мережі транспортних комунікацій, перевезення ними у великій кількості потенційно небезпечних речовин, стан самих комунікацій і транспортних засобів часто стають загрозливими для населення, економіки та природного середовища. Щорічно в Україні транспортом загального користування перевозиться понад 900 млн вантажів (у тому числі небезпечних) і понад 3,0 млрд пасажирів.

На залізничний транспорт припадає близько половини вантажних перевезень, на автомобільний — 26 %, річковий і морський — 14%, авіаційний — 10%. Зношення основних фондів залізничного транспорту є основною причиною аварій і катастроф. Особливу тривогу викликає критичний стан під'їзних залізничних колій, якими транспортуються СДОР, пожежо- та вибухонебезпечні речовини.

На автомобільному транспорті щодня відбувається 95-100 ДТП, в яких гине 18-20 і травмується понад 100 пасажирів. Тільки в Києві в 1999 р. зареєстровано 2641 ДТП, в яких загинуло 216 осіб і травмовано 2874 осіб. Автотранспорт є джерелом істотного забруднення атмосферного повітря, особливо у великих містах.

Техногенні пожежі й вибухи

Наявність в Україні розвиненої промисловості, її надмірна концентрація в окремих регіонах, існування великих промислових комплексів, більшість з яких потенційно небезпечні, концентрація на них агрегатів та установок великої і надвеликої потужності, розвинена мережа транспортних комунікацій, а також нафто-, газо- та продуктопроводів, велика кількість об'єктів енергетики та використання у виробництві великої кількості небезпечних речовин — усе це збільшує вірогідність виникнення техногенних надзвичайних ситуацій, які несуть у собі загрозу для людини, економіки і природного середовища. Майже третина всіх промислових об'єктів становлять підприємства, пов'язані з виробництвом, переробкою та зберіганням сильнодіючих отруйних, вибухо- і вогненебезпечних речовин.

В Україні діє понад 1200 вибухо- та пожежонебезпечних об'єктів, на яких зосереджено понад 13,6 млн т твердих і рідких вибухо- та пожежонебезпечних речовин.

Переважна більшість таких об'єктів розташована в центральних, східних і південних областях України, де сконцентровано хімічні, наф­то- і газопереробні, коксохімічні, металургійні та машинобудівні підприємства, функціонує розгалужена мережа нафто-, газо-. аміако-проводів, експлуатуються газові, нафтові та вугільні родовища.

Загалом ризик виникнення надзвичайної ситуації, пов'язаної з технологічними процесами, існує на будь-якому підприємстві і в будь-якій державі. В Україні наявне значне зношення основних виробничих фондів, аварійний стан споруд, інженерних і транспортних комунікацій.

Пожежі

Неможливо однозначно стверджувати, коли ж людина приборкала вогонь, але це колись сталося і було знаменною віхою в розвитку людства. Приборкавши вогонь, людина істотно змінила своє життя, створила певний комфорт. Проте разом з прирученим вогнем з'явилась і страшна небезпека — пожежа. Довгий час пожежі не обліковувалися. Скільки їх сталося за історію людської цивілізації, якої шкоди завдав вогонь людині — невідомо. Наприкінці 90-х років XX ст. в Україні з чисельністю населення 50,5 млн осіб середньорічна кількість пожеж сягала 50 тис. на рік. У пожежах загинуло близько 2,5 тис. осіб, травмовано — понад 2 тис. осіб. Плата за вогонь з року в рік зростає.

В Україні щорічні економічні втрати від вогню сягають 100 млн грн зі сталою тенденцією до збільшення. За оцінками фахівців, пожежі — одна з найсерйозніших причин витрачання ресурсів, матеріальних цінностей і людського потенціалу України, а пожежна небезпека техносфери досягла загрозливих розмірів і стала в один ряд з іншими національними проблемами. Домінуючою причиною пожеж у 41 % випадків є необережне поводження з вогнем на виробництві і в побуті, і саме з цієї причини у вогні гине 57 % людей.

 

4.Безпека життєдіяльності – це інтегрована дисципліна гуманітарно-технічного спрямування, яка вивчає загальні закономірності виникнення небезпек, їх властивості, наслідки впливу їх на організм людини, основи захисту здоров’я та життя людини і середовища її проживання від небезпек, а також розробку і реалізацію відповідних засобів та заходів щодо створення і підтримки здорових та безпечних умов життя і діяльності людини.

Головна мета безпеки життєдіяльності полягає у тому, щоб сформувати в людини свідоме та відповідальне ставлення до питань особистої безпеки й безпеки тих, хто її оточує. Навчити людину розпізнавати й оцінювати потенційні небезпеки, визначати шлях надійного захисту від них, уміти надавати допомогу в разі потреби собі та іншим, а також оперативно ліквідовувати наслідки прояву небезпек у різноманітних сферах людської діяльності.

Завдання дисципліни “Безпека життєдіяльності” полягають у тому, щоб навчити студентів:

– ідентифікувати потенційні небезпеки, тобто розпізнавати вид, визначати величину та імовірність їх прояву;

– визначати небезпечні, шкідливі та вражаючі фактори, що породжуються джерелами цих небезпек;

– прогнозувати можливість і наслідки впливу небезпечних та шкідливих факторів на організм людини;

– використовувати нормативно-правову базу захисту особистості та навколишнього середовища;

– розробляти заходи та застосовувати засоби захисту від дії небезпечних, шкідливих та вражаючих факторів;

– запобігати виникненню надзвичайних ситуацій, а в разі їх виникнення приймати адекватні рішення та виконувати дії, спрямовані на їх ліквідацію;– використовувати у своїй практичній діяльності громадсько-політичні, соціально-економічні, правові, технічні, природоохоронні, медико-профілактичні та освітньо-виховні заходи, спрямовані на забезпечення здорових і безпечних умов існування людини в су-часному навколишньому середовищі.

5. Небезпека- це явища,процеси, обєкти, які в певних умовах можуть завдати шкоду людині,як відразу так і в майбутньому,тобто викликати небажані наслідки.

Безпека- це стан обєкта захисту,при якому дія на нього усіх потоків речовин енергії та інформації не перевищує допустимих значень(виключена поява небезпек).

Класифікація небезпек

1). За дж. походження:

-природні:

а ) абіотичні: літосферні(землетруси, зсуви, селі, вулкани); гідросферні(повені, шторми, снігові лавини); атмосферні(урагани, град, зливи, ожеледь, блискавка); космічні (астероїди, сонячне та космічне випромінюв.)

б). біотичні: небезпечні рослини, тварини, риби, гриби, комахи, бактерії, віруси

-техногенні: транспорт; піднімально-транспортне обладнання; горючі, легкозаймисті та вибухові речовини; підвищ. температ., тиску; елект. струм; хім. речовини; іонізуючі елект. та віброакустичні випромінюв.; повязані з експлуатацією та утриманням житла

- соціальні: викликані 1). низьким дух., культ. рівнем життя: бродяжництво, алкоголізм, тютюнопал., наркотики. 2). незадов. матер. станом: страйки, повстання, революції, вандалізм, тероризм.

а). суїцид

б ). конфліктні ситуації на міжнаціон., етнічному, расовому, релігійному грунті

- політичні: конфлікти на міжнац. та політ. рівні; духовне гноблення, політ. тероризм; ідеологічні, міжпартійні, міжконфесійні та збойні конфлікти; війни.

-комбіновані:

а ). соц.-техноген.: професійні захворюв.; проф. травматизм; масові псих. захвор.; психічні виробн. захвор.; токсикоманія

б ). природньо-техногенні: кислотні дощі; пилові бурі, зниження родючості грунтів; виникнен. пустель; зсуви, селі, землетруси

2). За локалізацією: повязані з космосом, атмосферою, гідросферою та літосферою

3). За наслідками:

-захворюв.;

-знижен. працездатності;

-трами;

-смерт. випадки

4). За сферою прояву:

- побутова;

-транспортна;

-виробнича

5).За характером дії:

-активні;

-пасивні:

 

НЕБЕЗПЕЧНІ ЗОНИ ТА СИТУАЦІЇ

Простір, в якому реалізується небезпека назив. небезпечною зоною. Відповідно розрізняють слідуючі варіанти розташування люд. від небезпечної зони:

1.Людина знаходиться поза небезпечною зоною

2.Знаходження людини відносно небезпечної зони, на межі небезпечної зони

3.Людина в зоні небезпеки без захисту

4.Людина знаходиться в небезпечній зоні з засобами захисту.

Небезпечна ситуація - це випадок,коли на люд. діє вражаючий фактор небезпеки.Небезп. сит. виникає за таких умов:

-небезпека реально існує:

-люд. знах. в зоні дії небезпеки;

-немає засобів захисту;

Ситуація при якій може виникнути нещасний випадок наз. аварійною, якщо загинули люди – катастрофічною.