Матеріально-технічна база діяльності юридичної клініки

Національний авіаційний університет надає для юридичної клініки приміщення, умови якого дозволяють розташувати засоби та матеріальні ресурси, необхідні для організації навчального процесу, здійснення приймання відвідувачів з метою надання правової допомоги.

Для матеріального та технічного забезпечення діяльності юридичної клініки надаються комп'ютери, які дозволяють працювати з правовими базами даних, мережею Інтернет, засоби телефонного зв'язку, меблі, канцелярське приладдя тощо.

Фінансування юридичної клініки здійснюється за рахунок коштів навчального закладу, грантів міжнародних та українських організацій, благодійних внесків громадян і організацій та інших джерел, не заборонених чинним законодавством України.

- Щодо Конституційного Суду України:

Конституці́йний Суд Украї́ни — єдиний орган конституційної юрисдикції в Україні, завданням якого є гарантування верховенства Конституції України як Основного Закону держави на всій території України. Розпочав діяльність за новою Конституцією 18 жовтня 1996 року. Будівля Конституційного Суду України: м.Київ, вул. Жилянська 14. Конституційний Суд України складається з вісімнадцяти суддів — по шість призначаються Президентом, Верховною Радою та з'їздом суддів України. Суддя Конституційного Суду призначається на дев'ять років без повторного права бути призначеним на цю посаду. Діяльність Конституційного Суду України ґрунтується на принципах верховенства права, незалежності, колегіальності, рівноправності суддів, гласності, повного і всебічного розгляду справ та обґрунтованості прийнятих ним рішень.

Структура Конституційного Суду України — це його внутрішня організаційна побудова. Після того, як судді склали присягу і набули своїх повноважень, формуються керівні органи — Голова суду та його заступники. Вони обираються лише на один трирічний термін. Голова Конституційного Суду України обирається на спеціальному пленарному засіданні Конституційного Суду України зі складу суддів Конституційного Суду України лише на один трирічний термін. Голосування проходить шляхом таємного подання бюлетенів. Головою Конституційного Суду України вважається обраний кандидат, за якого проголосувало більше половини конституційного складу суддів Конституційного Суду України.

14 суддів Конституційного Суду склали присягу 4 серпня 2006 року, саме з цього дня Конституційний Суд є дієздатним. Після Указів Президента України від 30 квітня та 1 травня (№ 369-370/2007) відповідно до пункту 22 частини першої статті 106, пункту 5 частини п'ятої статті 126 та статті 149 Конституції України звільнено суддів КСУ Пшеничного В.Г та Станік С.Р. у зв'язку з порушенням присяги, але Кам'янобрідський районний суд міста Луганська відновив їх на посаді. Пізніше Донецький апеляційний суд відмінив дане рішення. 24 травня 2007 року звільнений Стецюк Петро Богданович. 26 червня Конституційний суд відмовив у відкритті справи за поданням народних депутатів щодо конституційності цих указів Президента.

Керівництво Конституційного Суду України:

1.Головін Анатолій Сергійович з 12 липня 2010 року Голова Конституційного Суду України Верховна Рада України

2.Винокуров Сергій Маркіянович з 12 травня 2011 року Заступник Голови Конституційного Суду України Президент України

3.Баулін Юрій Васильович з 4 листопада 2011 року Заступник Голови Конституційного Суду України Президент України

Сучасні судді Конституційного Суду України:

1) Призначені Президентом України:

1.Вдовіченко Сергій Леонідович 3 червня 2008 року

2.Кампо Володимир Михайлович 4 серпня 2006 року

3. Лилак Дмитро Дмитрович 4 серпня 2006 року

4. Шишкін Віктор Іванович 4 серпня 2006 року

2) Призначені Верховною Радою України:

1. Колос Михайло Іванович 4 серпня 2006 року

2. Маркуш Марія Андріївна 4 серпня 2006 року

3. Овчаренко В'ячеслав Андрійович 4 серпня 2006 року

4. Пасенюк Олександр Михайлович 3 листопада 2011 року

5. Стецюк Петро Богданович 4 серпня 2006 року

3 ) Призначені З′їздом суддів України:

1. Бринцев Василь Дмитрович 4 серпня 2006 року

2. Гультай Михайло Мирославович 21 вересня 2010 року

3. Запорожець Михайло Петрович 21 вересня 2010 року

4. Сергейчук Олег Анатолійович 21 вересня 2010 року

5. Стрижак Андрій Андрійович 4 серпня 2006 року

6. Шаптала Наталя Костянтинівна 21 вересня 2010 року

2. Щодо Верховної Ради України:

Верхо́вна Ра́да Украї́ни (ВРУ) — єдиний законодавчий орган державної влади України, який має колегіальний характер і складається з чотирьохсот п'ятдесяти народних депутатів України, обраних строком на п'ять років на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування. Верховна Рада України є єдиним органом законодавчої влади, що уповноважений приймати закони. Повноваження Верховної Ради України реалізуються спільною діяльністю народних депутатів України на засіданнях Верховної Ради України під час її сесій. Повноваження народних депутатів України визначаються Конституцією та законами України. Народні депутати України можуть добровільно об'єднуватися у фракції за умови, що до складу кожної з них входить не менш як 15 депутатів

До повноважень та завдань ВРУ належать:

- внесення змін до Конституції України в межах і порядку, передбачених розділом ХІІІ цієї Конституції;

- призначення всеукраїнського референдуму з питань, визначених статтею 73 цієї Конституції;

прийняття законів;

- затвердження Державного бюджету України та внесення змін до нього; контроль за виконанням Державного бюджету України, прийняття рішення щодо звіту про його виконання;

- визначення засад внутрішньої і зовнішньої політики;

- затвердження загальнодержавних програм економічного, науково-технічного, соціального, національно-культурного розвитку, охорони довкілля;

- призначення виборів Президента України у строки, передбачені цією Конституцією;

- заслуховування щорічних та позачергових послань Президента України про внутрішнє і зовнішнє становище України;

- оголошення за поданням Президента України стану війни і укладення миру, схвалення рішення Президента України про використання Збройних Сил України та інших військових формувань у разі збройної агресії проти України;

- усунення Президента України з поста в порядку особливої процедури (імпічменту), встановленому статтею 111 цієї Конституції;

- розгляд і прийняття рішення щодо схвалення Програми діяльності Кабінету Міністрів України;

- надання згоди на призначення Президентом України Прем’єр-міністра України;

- здійснення контролю за діяльністю Кабінету Міністрів України відповідно до цієї Конституції;

- затвердження рішень про надання Україною позик і економічної допомоги іноземним державам та міжнародним організаціям, а також одержання Україною від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій позик, не передбачених Державним бюджетом України, здійснення контролю за їх використанням;

- призначення чи обрання на посади, звільнення з посад, надання згоди на призначення і звільнення з посад осіб у випадках, передбачених цією Конституцією;

- призначення на посади та звільнення з посад Голови та інших членів Рахункової палати;

- призначення на посаду та звільнення з посади Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, заслуховування його щорічних доповідей про стан дотримання та захисту прав і свобод людини в Україні;

- призначення на посаду та звільнення з посади Голови Національного банку України за поданням Президента України;

- призначення та звільнення половини складу Ради Національного банку України;

- призначення половини складу Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення;

- призначення на посаду та припинення повноважень членів Центральної виборчої комісії за поданням Президента України;

- затвердження загальної структури, чисельності, визначення функцій Збройних Сил України, Служби безпеки України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також Міністерства внутрішніх справ України.

У своїй діяльності Верховна Рада України керується Конституцією України, Законами України, Регламентом Верховної Ради України (який приймається відповідним законом), Законом про вибори народних депутатів, а також міжнародними Актами.

Керівництво Верховною Радою України здійснює Голова Верховної Ради України, який обирається народними депутатами таємним голосуванням. Згідно зі Статтею 88 Конституції України він:

- веде засідання Верховної Ради України;

- організовує підготовку питань до розгляду на засіданнях Верховної Ради України;

- підписує акти, прийняті Верховною Радою України;

- представляє Верховну Раду України у зносинах з іншими органами державної влади України та органами влади інших держав;

- організовує роботу апарату Верховної Ради України;

- проводить засідання Ради голів фракцій і Ради голів комітетів, на яких обговорюється порядок денний сесії. Остаточно порядок денний роботи сесії затверджується на засіданні Верховної Ради.

Голові Верховної Ради України допомагають два його Заступники, які обираються народними депутатами таємним голосуванням за пропозицією Голови. Роботу Голови Верховної Ради України і його заступників забезпечують відповідні секретаріати.

Структура Верховної Ради України:

- Голова Верховної Ради України – Володимир Литвин;

- Перший заступник Голови Верховної Ради України – Мартинюк Адам Іванович;

- Заступник Голови Верховної Ради України – Томенко Микола Володимирович;

- Керівник апарату Верховної Ради України;

- Апарат Верховної Ради України;

- Комітети Верховної Ради України.

- Щодо Музею НАУ:

Музей створювався як важливий, необхідний освітній, культурно-ресурсний центр вищого навчального закладу. В експозиціях музею відтворені історичні передумови створення університету (інституту) та його історія, віхи його розвитку, події, факти, здобутки, долі видатних особистостей: ректорів, викладачів, студентів, їхні успіхи, досягнення, внесок не тільки в спадщину університету, але і в загальну соціально – культурну спадщину країни.

Музей історії Цивільної Авіації було відкрито при КІІЦА у 1972 році, у 1988 році йому присвоєно звання «Народний музей». Сьогодні «Музей НАУ» є філією Державного музею авіації. Його оновлена до 70-річчя університету експозиція розмістилась у затишній залі площею 350 кв.м.

В різні періоди створення та розширення експозицій музею проводились під дбайливою опікою ректорів М.Л.Голего, О.Ф.Аксьонова, П.В.Назаренка, В.П.Бабака, М.С.Кулика. У створенні експозицій активну участь брали В.У.Павлюченко, Ю.С.Урбанський, Є.А.Сапелюк, П.І.Власов, Я.Д.Шевченко, В.Г.Шевченко, О.Л.Лавриненко, керівники інститутів, кафедр та співробітники університету.

Експозиція музею представлена на 28 стендах та 10 експозиційних тумбах. На перших стендах історичної частини експозиції наведені матеріали, що висвітлюють події соціально-економічного життя м. Києва, які стали підґрунтям для відкриття вищого навчального закладу авіаційного профілю. Це створення Київського авіаційного товариства (1909), діяльність київських авіаконструкторів І.І.Сікорського, О.С.Кудашева, Д.П. Григоровича та ін. (1910 – 1915), рекордні польоти І.І.Сікорського, П.М.Нестерова (1913 – 1914), робота 5-го і 6-го авіапарків (1914 – 1918), відкриття авіаремонтного заводу (1920), відкриття регулярного повітряного руху на маршруті Харків – Київ товариством «Укрповітряшлях» (1924), створення першого радянського пасажирського літака К-1 конструкції К.О.Калініна (1925), початок серійного випуску пасажирського літака ХАІ-1 на авіаремонтному заводі (1932), відкриття авіаційного факультету у Київському машинобудівному інституті КПІ (1931), створення Київського авіаційного інституту (КАІ) (25.08.1933р.).

Наступні стенди експозиції висвітлюють діяльність колективу КАІ у довоєнні роки (1933 – 1941). У 1935 році Аерофлот передав до Наркомату авіаційної промисловості заводи з виробництва літаків і моторів. Ця подія визначила на десятиліття експлуатаційний профіль спеціалістів, яких готував інститут. До 1941 року інститут випустив 810 інженерів і 417 спеціалістів цивільної авіації пройшли навчання на КУІНЖ. Окрім цього активно готувались пілоти, парашутисти, планеристи, стрільці. Інститут мав почесне звання «Фортеця оборони».

Військовому і трудовому подвигу співробітників та студентів інституту у роки Великої Вітчизняної війни присвячені окремі стенди (1941 – 1945). Почесне звання Героя Радянського Союзу отримало двоє співробітників і один випускник – проф. В.І.Клоков, випускник Ю.Д.Курлін, пілот – інструктор авіаескадрильї інституту Федутенко Н.Н. Фотографії двохсот семи фронтовиків розміщені на фоні панно «Повітряний бій над Дніпром».

Перші повоєнні набори студентів до Київського інституту цивільного повітряного флоту проводилися не лише у Києві, а й у дев’яти містах Радянського Союзу.

60-ті роки минулого століття знаменувались бурхливим розвитком авіації. Це зумовило значний попит на авіаційних спеціалістів. Число студентів за період з 1960 року по 1970 рік збільшилось з 4206 чоловік до 12700; в цей період відкриваються шість нових факультетів, розпочинається підготовка спеціалістів для зарубіжжя. В експозиції музею зберігаються високі державні нагороди СРСР, України, Болгарської Народної Республіки, Угорської Народної Республіки, Республіки Куби, Польської Народної Республіки, яких удостоївся Київський інститут інженерів цивільної авіації.

На кінець 70-х років КІІЦА сформувався як авторитетний міжнародний заклад, який мав географію прийому абітурієнтів із 140 країн світу. Фотодокументи, діаграми, експонати експозиції музею передають динаміку розвитку навчального закладу, розкривають потенціал наукових шкіл, що сформувались за десятиліття, розповідають про головні події студентського життя тих років – навчання, перші кроки у науці, спортивні досягнення, участь у фестивалях та в інших культурно-освітніх заходах.

В експозиційних тумбах представлені матеріали про життя та діяльність відомих вчених – засновників наукових шкіл: В.М.Челомея, О.М.Пенькова, Т.М.Башти, А.М.Мхитаряна, Г.Є.Пухова, О.І.Кухтенка, Л.П.Лозицького, першого начальника кафедри математики академіка М.П. Кравчука.

Оновлена експозиція музею НАУ займає достойне місце в університетському проекті «Єдність духовної і фахової культури», мета якого – виховання особистості на прикладах життя і творчості еліти України. Матеріали експозиції музею, популяризуючи досягнення навчального закладу, розкриваючи перспективи перед молодою людиною, що навчається у ньому, дають можливість усвідомити студентам, що Національний авіаційний університет став частиною їхнього життя, їм поповнювати його здобутки.

Ознайомлення з експозицією музею університету для студентів – першокурсників проводиться у виховні години за розкладом. Зазвичай студенти часто заходять до музею у вільний час для більш глибокого ознайомлення з матеріалами експозиції, отримання інформації для самостійної роботи, підготовки до практичних і семінарських занять, доповідей на конференціях.

Залюбки відвідують музей співробітники університету, його випускники. Для них це зустріч з молодістю, колегами. Численні гості та делегації завжди з цікавістю бувають у музеї. Один раз побачене переконує наших партнерів по співробітництву, що Національний авіаційний університет зможе підготувати до самостійного життя людину глибоких знань, чистої душі, високих прагнень.