III. Зміст виконаних робіт і їх коротка характеристика.

1) Ознайомившись з вказаними вище положеннями, можна узагальнити наступне:

- Щодо органів та установ юстиції.

Система органів юстиції включає: Міністерство юстиції України, Головні управління органів юстиції в АР Крим, обласні, Київські і Севастопольські управління юстиції, районні, районні у містах управління юстиції та міські управління юстиції.

Міністерство юстиції України – головний орган виконавчої влади, діяльність якого координується і спрямовується Кабінетом міністрів України.

Основними завданнями органів та установ юстиції є: здійснення правотворчої діяльності – підготовки пропозицій щодо проведення в Україні правової реформи; організація роботи з адаптації вітчизняного законодавства до світового, забезпечення дотримання принципів і норм міжнародного права; проведення державного реєстру НПА, впровадження систематизації та кодифікації; забезпечення інформатизації з правових питань держави і суспільства; координація правової основи і правової освіти громадян; сприяння розвитку правової науки і розвитку та формуванню у громадян правового світогляду; представництво інтересів України як держави у судах України та інших держав, в міжнародних судових установах і організаціях; організація роботи нотаріату; забезпечення роботи органів державної реєстрації актів цивільного стану громадян України.

До основних функцій органів та установ юстиції можна віднести: експертизу забезпечення правосуддя; організацію роботи нотаріату; здійснення загального управління у сфері надання безоплатних послуг; діяльність з виконання рішень і вироків, постанов судових установ та ін.

Основними завданнями інших органів юстиції є: здійснення узагальнення практики законодавства та пропозицій щодо його вдосконалення; здійснення державного реєстру НПА; контроль та координація за здійсненням державного реєстру територіальних органів; кодифікація НПА, підготовка до систематизації; координація правової роботи; реєстрація прав громадян на нерухоме майно, нормативне забезпечення цієї процедури; організація роботи нотаріату; здійснення функцій у сфері забезпечення виконання покарань; забезпечення актів цивільного стану; організація своєчасного, повного і неупередженого виконання судових рішень та ін.

- Щодо студентського самоврядування у ВНЗ.

Студентське самоврядування - невід’ємна частина громадського самоврядування відповідних навчальних закладів. Усі особи, що навчаються у ВНЗ, мають рівне право на участь у ньому. Студентське самоврядування забезпечує захист прав та інтересів осіб, що навчаються у ВНЗ, та їхню участь в управлінні ВНЗ.

Органи студентського самоврядування: приймають акти, що регламентують їхню організацію та діяльність; проводять організаційні, наукові, культурно-масові, спортивні, оздоровчі та інші заходи; сприяють працевлаштуванню осіб, які навчаються у ВНЗ; розпоряджаються коштами та іншим майном, що знаходиться на їх балансі та банківських рахунках; виконують інші функції.

За погодженням з органом студентського самоврядування у ВНЗ приймається рішення про: відрахування та поновлення на навчання осіб, що навчаються у ВНЗ, переведення осіб, що навчаються за державним замовленням на навчання за контрактом за рахунок коштів фізичних і юридичних осіб і навпаки; призначення заступника декана, проректора, які відповідають за роботу зі студентами; поселення осіб в гуртожиток і виселення з нього; затвердження рішень з питань студентських містечок та гуртожитків для проживання осіб, які навчаються у ВНЗ.

Студентське самоврядування здійснюється на рівні студентської групи, факультету, гуртожитку, ВНЗ. Також може здійснюватись на рівні курсу, спеціальності, студентського містечка, структурних підрозділів ВНЗ.

Вищим органом студентського самоврядування є загальні збори (конференція) осіб, які навчаються у ВНЗ та які: ухвалюють положення про студентське самоврядування; обирають виконавчі органи студентського самоврядування та заслуховують їх звіти; визначають структуру, повноваження та порядок обрання виконавчих органів студентського самоврядування.

Органи студентського самоврядування можуть мати різні форми (сенат, парламент, старостат, студентська навчальна (наукова) частина, студентські деканати, ради тощо).

Права та обов’язки студентів

Приймання студентів до юридичної клініки здійснюється на основі конкурсного відбору. Умови конкурсу визначаються директором юридичної клініки за узгодженням директора ЮІ Національного авіаційного університету.

Студент-консультант має право:

- одержувати знання та практичні навики для застосування на практиці і використання у майбутній професії;

- одержувати матеріали юридичних справ та інформацію про справи, які веде юридична клініка, брати участь в їхньому обговоренні;

- бути присутніми при розгляді справ, котрими займаються інші студенти;

- користуватися бібліотекою та правовими базами даних юридичної клініки;

- брати участь в акціях, кампаніях, проектах, програмах та інших заходах, організованих юридичною клінікою;

- проходити на базі юридичної клініки навчальну та виробничу практики в межах навчального плану;

- брати участь у вирішенні організаційних питань діяльності юридичної клініки та надавати пропозиції керівництву юридичної клініки щодо вдосконалення її роботи.

Студент-консультант юридичної клініки зобов’язаний:

- відвідувати теоретичні заняття, семінари, тренінги, брати участь в інших заходах, що проводяться в межах роботи юридичної клініки;

- постійно поглиблювати свої фахові знання та вдосконалювати професійну майстерність;

- вести справи з дотриманням етичних норм та збереженням конфіденційності;

- дотримуватись правил внутрішнього розпорядку, трудової дисципліни;

- точно, вчасно і якісно виконувати рішення та вказівки керівництва юридичної клініки прийняті у межах його компетенції;

- чергувати в юридичній клініці за встановленим графіком, брати участь у консультуванні громадян;

- згідно з дорученням керівництва юридичної клініки та відповідно до вимог чинного законодавства брати участь у веденні справ клієнтів юридичної клініки у відповідних органах та установах;

- у своїй діяльності керуватися принципами роботи і завданнями юридичної клініки;

- надавати письмовий звіт за підсумками циклу проведеної роботи.

2) Аби ширше проілюструвати основні напрямки роботи представників провідних юридичних спеціальностей доречно буде вдатися до загальної характеристики даних професій.

Доречним буде розглянути вимоги до кожного окремої професії юриста, тобто розглянути різновид професіограм кожного виду юридичної професії. Розглянемо кожну із них закрема:

Вимоги до професії судді.

Суддя — це державна посадова особа, яка здійснює правосуддя, тобто виносить від імені держави остаточне рішення щодо юридичної справи. Діяльність судді має різнобічний характер. Існує спеціалізація справ і судових органів (наприклад, арбітражні, військові суди).

Основне завдання суду полягає у винесенні справедливого рішення по юридичній справі на основі глибокого всебічного дослідження всіх доказів та відповідно до чинного законодавства.

Судова діяльність є центральною ланкою юридичної роботи, оскільки суд завершує юридичну справу, тобто визнає громадянина винним чи невинним, визначає наявність чи відсутність у громадянина прав.

До основних видів судової діяльності належать такі:

• реконструктивна — аналіз зібраної у процесі судового розслідування інформації з метою відтворення об’єктивної картини юридичної справи і подальшого винесення справедливого законного рішення;

• організаційна — управління роботою судді, судовим процесом;

• засвідчувальна — передавання зібраної інформації в передбаченій законом формі (наприклад, протокол, вирок, рішення).