Визначення вмісту нітриту натрію

 

І. Метод полягає у отриманні розчинів з утворенням кольорового забарвлення: реакції діазотування діазоскладової сульфанілової кислоти нітритом у соляно-кислому середовищі і реакції азосполучення продиазотованого продукту з азоскладовою калієвою сіллю 1,8-аміно-нафтол-2,4-дисульфкислоти «Чікаго СС» у лужному середовищі.

Забарвлення утворюється швидко, кількість забарвлених продуктів дорівнює кількості нітриту.

Чутливість методу 0,000018 мл. МаОН у 1 мл Н₂О. Забарвлення стійке протягом тривалого часу.

Для проведення дослідження попередньо готують шкалу етанолів у пробірках із безколірного скла одинакового діаметру розбавляючи вихідний забарвлений розчин у співвідношеннях, вказаних у таблиці 3.1.

 

Таблиця 3.1

Номер пробірки	Кількість, мл	Вміст нітриту, мг
вихідного забарвленого розчину	дистильованої води	В 1 мл розчину Е	В 100 г продукту (при наважці 10 г і об’ємі витяжки 10 мл)
			0,000825	8,25
			0,000750	7,50
			0,000675	6,75
			0,000600	6,00
			0,000525	5,25
			0,000450	4,50
			0,000375	3,75
			0,000300	3,00
			0,000225	2,25
			0,000150	1,50
			0,000075	0,75

 

Порядок виконання роботи.

Беруть наважку фаршу: для варених м'ясопродуктів – 10 г. Наважку поміщають у конічну колбу і додають 100 мл дистильованої води, витримують 30 хв., перемішуючи кожні 10 хв., скляною паличкою. Після цього витяжку фільтрують через вату або марлевий фільтр.

 

10 мл фільтрату піпеткою переносять у мірну колбу на 100 мл, доливають 4 мл розчину №2 (солянокислий розчин сульфанілової кислоти), потім 1 мл розчину №3 (водний розчин кислоти «Чікаго СС»), склад збовтують, додають 5мл 10-%-ного розчину аміаку, витримують 3-5 хв., доводять об’єм розчину дистильованою водою до позначки і перемішують.

Надлишок аміаку на забарвлення не впливає. Досліджуваний розчин наливають у пробірку із знебарвленого скла і порівнюють забарвлення на білому папері.

Кількість нітриту натрію (в мг на 100 г продукту) визначають за формулою

 

Х = Е • 100 • 100 • 100 / G • V

Де, Е – кількість нітриту натрію в 1 мл розчину, мг;

G – наважка продукту, г;

V – об’єм витяжки, який необхідно для приготування забарвленого досліджуваного розчину, мл.

 

ІІ. Метод заснований на вимірі інтенсивності забарвлення, що утворюється при взаємодії нітриту з сульфаніламідом та N–(1-нафтіл)-этилендіаміндигидрохлоридом у безбілковому фільтраті.

Порядок виконання роботи.

У мірну колбу вмістимістю 200 мл поміщають 10 г підготовленої до аналізу проби, зваженої з точністю до 0,001 г, додають послідовно 5 мл насиченого розчину бури і 100 мл води температурою не нижче 75°С.

Колбу з вмістом нагрівають на киплячій водяній бані протягом 15 хв., періодично струшуючи, потім охолоджують до 20°С, ретельно перемішують і послідовно добавляють по 2 мл реактиву Карреза I і реактиву Карреза II, доводять об'єм водою до мітки і витримують 30 хв при 20°С. Потім вмістиме колби фільтрують через складчастий фільтр.

Для проведення кольорової реакції 20 мл отриманого безбілкового фільтрату вносять піпеткою у мірну колбу вмістимістю 100 мл, додають 10 мл розчину 1. Вміст колби перемішують і витримують 5 хв. у темному місці. Потім додають 2 мл розчину 2, перемішують і витримуют в темному місці протягом 3 хв. при 20°С. Розчин в колбі доводять до мітки, перемішують і вимірюють інтенсивність червоного забарвлення на спектрофотометрі при довжині хвилі 538 нм або на фотоелектроколориметрі із зеленим світлофільтром у кюветі з товщиною поглинаючого світло шару 1 см щодо контрольного розчину.

Паралельно проводять контрольний дослід на реактиви, поміщаючи у мірну колбу місткістю 200 мл замість 10 г проби 10 мл води. Якщо отримана оптична щільність перевищує максимальну оптичну щільність на калібрувальному графіку, то кольорову реакцію проводять з меншою кількістю фільтрату.

 

 

Вміст нітриту обчислюють за формулою

 

х₁ = с • 200 • 100 • 100 / (m₀ V • 1000),

 

де х₁ - зміст нітриту в 100 г продукту, мг;

с - кількість нітриту в 1 мл забарвленого розчину, знайдене по калібрувальному графіку, мкг;

m₀ - маса наважки продукту, г;

V - об'єм фільтрату, узятий для фотометричного вимірювання, мл;

1000-переведення в міліграми.

 

За кінцевий результат приймають середнє арифметичне двох паралельних визначень, допустимі розбіжності між якими не повинні перевищувати 0,2 мг. Обчислення проводять з точністю до 0,1 мг на 100 г продукту.

Реактиви. Застосовують гексаціаноферат (II) калію; ацетат цинку; льодяну оцтову кислоту; натрій тетраборнокислий (бура); нітрит натрію; соляну кислоту (густина 1190 кг/м³); амід сульфанілової кислоти; N–(1-нафтіл)-этилендіаміндигидрохлорид; реактив Карреза I, реактив Карреза II.

Приготування розчинів для осадження білків. Реактив Карреза I: 106 г гексаціаноферата (II) калію розчиняють в дистильованій воді і доводять об'єм розчину до 1000 мл. Реактив зберігають у склянці з темного скла не більше 1 міс; реактив Карреза II: 220 г ацетату цинку і 30 мл крижаної оцтової кислоти розчиняють у дистильованій воді і доводять об'єм розчину до 1000 мл. Реактив зберігають не більше 1 міс.

Приготування насиченого розчину бури. 50 г тетрабората натрію розчиняють у 1000 мл теплої дистильованої води і охолоджують до 20ºС.

Приготування розчинів для проведення кольорової реакції. Розчин 1-2 г аміду сульфанілової кислоти розчиняють в 400 мл розчину соляної кислоти (співвідношення 1:1) і цим же розчином кислоти доводять об'єм до 1000 мл; розчин 2-0,25 г N–(1-нафтіл)-этилендіаміндигидрохлорида розчиняють у воді і доводять об'єм до 250 мл. Зберігають розчин в склянці з темного скла в холодильнику не більше 1 міс.

Приготування стандартних розчинів нітриту натрію. Для основного розчину нітриту натрію точно 1 г нітриту натрію розчиняють у воді, кількісно переносять в мірну колбу місткістю 500 мл, доводять водою до мітки і перемішують.

Для хімічно чистого 99%-НПГО реактиву величину наважки обчислюють за формулою

 

х = 100-1: 99 = 1,0101.

 

Для приготування робочого розчину 25 мл основного розчину переносять у мірну колбу вмістимістю 1000 мл, доводять водою до мітки і перемішують.

З отриманого розчину готують серію стандартних розчинів: 2, 5 і 10 мл робочого розчину пипеткою вносять в три мірні колби вмістимістю 100 мл, доводять водою до мітки і перемішують. Стандартні розчини містять в 1 мл відповідно 1, 2,5 і 5 мкг нітриту натрію. Готують три серії стандартних розчинів, починаючи щоразу з приготування основного розчину із нової наважки нітриту натрію. Стандартні розчини нітриту натрію нестійкі, тому їх готують безпосередньо перед побудовою калібрувального графіка.

Побудова калібрувального графіка. Беруть чотири мірні колби ємністю 100 мл. В першу колбу для приготування контрольного розчину піпеткою вносять 10 мл води, а в інші три колби - по 10 мл стандартних розчинів, що містять 1, 2,5 та 5 мкг нітриту натрію в 1 мл розчину. У кожну колбу додають по 50 мл води і 10 мл розчину 1 для проведення кольорової реакції. Після цього обсяги розчинів в колбах перемішують і витримують у темному місці 5 хв, потім дододають 2 мл розчину 2 для проведення кольорової реакції, перемішують і витримують у темному місці 3 хв. при 20ºС. Розчини в колбах доводять водою до мітки і перемішують

 

Інтенсивність червоного забарвлення вимірюють на спектрофотометрі при довжині хвилі 538 нм або фотоелектроколориметрі із зеленим світлофільтром у кюветі з товщиною поглинаючого світло шару 1 см щодо контрольного розчину.

За отриманими середніми даними з трьох стандартних розчинів будують калібрувальний графік (рис. 1); відкладаючи на осі абсцис концентрацію нітриту натрію, а на осі ординат - відповідну оптичну густину. Калібрувальний графік повинен проходити через початок координат.

 

 

Лабораторна робота № 4