Лабораторно-практична робота №11

Тема: Створення нумерованих, маркованих, багаторівневих списків.

Мета: Навчитися створювати, редагувати та форматувати нумеровані, марковані та багаторівневі списки.

 

Хід роботи

1. Створіть маркований список, застосувавши відповідний маркер:

Ø проектна потужність підприємства;

Ø річний обсяг виробництва основної продукції;

Ø освоєння проектної потужності;

Ø обсяг реалізації продукції в натуральному та грошовому виразі;

Ø фондовіддача;

Ø собівартість одиниці продукції;

Ø матеріальні витрати на 1 грн. реалізованої продукції;

Ø рівень продуктивності праці у натуральному і грошовому виразі;

Ø прибуток від реалізації основної продукції і його питома вага у прибутку підприємства;

Ø рентабельність реалізованої продукції.

1. Створіть нумерований список:

1) технологічна трудоємкість – трудові витрати робітників, що здійснюють технологічний вплив на предмети праці;

2) внутрівиробнича трудоємкість – включає технологічну трудоємкість і трудові витрати допоміжних робітників основних цехів і усіх робітників допоміжних цехів і служб, зайнятих обслуговуванням виробництва;

3) виробнича трудоємкість – включає внутрівиробничу трудоємкість і витрати праці працівників, зайнятих організацією і управлінням підприємством;

4) повна трудоємкість – включає виробничу трудоємкість продукції і позавиробничі витрати праці працівників, зайнятих дослідженням ринку і реалізацією продукції.

1. Створіть багаторівневий список:

I. Обротні фонди включають:

1.1. Виробничі запаси:

v сировина, основні матеріали, покупні напівфабрикати;

v допоміжні матеріали;

v паливо;

v тара;

v запасні частини для ремонтів;

v малоцінні і швидкозношуючі предмети.

1.2. Засоби у виробництві:

o Незавершене виробництво;

o Витрати майбутніх періодів.

II. Фонди обігу:

· готова продукція (на складі і відвантажена);

· грошові кошти (на рахунках і в касі) і дебіторська заборгованість.

1. Створіть списки, наведені нижче:

Фактори підвищення продуктивності праці:

1-й) матеріально-технічні;

2-й) організаційні;

3-й) економічні;

4-й) соціальні;

№1 рівень знарядь праці, ступінь механізації виробництва, якість предметів праці;

№2 умови праці, ступінь організованості виробництва;

№3 фінансові стимули, матеріальна зацікавленість;

№4 рівень кваліфікації робочої сили, умови праці;

Продемонструйте створений документ викладачеві.

 

 

Лабораторно-практична робота №12

Тема: Робота з колонками. Створення макету газети.

Мета: Навчитися працювати з колонками, створювати, редагувати та форматувати газетні колонки.

Хід роботи

1. Створіть наступний текстовий фрагмент:

Знання виробничої й технологічної структури ОВФ дозволяє ефективно проектувати організацію виробництва і робочих місць з метою досягнення високої продуктивності праці при мінімальних витратах.

Кожна галузь промисловості у відповідності зі своєю специфікою має відповідну виробничу і технологічну структури. Покажемо його на прикладі харчової промисловості, що є багатогалузевою – 40 підгалузей, що відрізняються між собою по призначенню, технології виготовлення продуктів харчування, по зв'язках із джерелами сировини. Ці розходження обумовлені розмаїтістю в засобах і методах виготовлення продуктів.

Якщо у виноробстві або хлібоприймальних підприємствах у структурі ОВФ велика питома вага припадає на пасивну частину, то в більшості інших підгалузей - на активну.

При забезпеченні підприємства основними виробничими фондами варто враховувати їхні особливості, що випливають із сутнісної характеристики ОВФ.

По-перше, основні фонди збільшують продуктивну силу праці і використовуються протягом великого періоду. Це означає, що в політику господарювання підприємство повинно ринутися до придбання високопродуктивного устаткування, технічні характеристики якого дозволяють підтримувати його на належному рівні протягом усього терміна служби.

По-друге, ОВФ, як правило, що дорого коштують (це особливо характерно для харчової промисловості, де устаткування виготовляється з дорогих матеріалів), і на їхнє придбання потребуються великі кошти, необхідно домагатися їхньої швидкої окупності.

По-третє, з огляду на дорожнечу ОВФ, необхідно шукати найбільш прийнятні умови їх придбання: по лізингу, у кредит і т.д.

2. Перетворіть перші чотири абзаци тексту на дві колонки однакового розміру з урахуванням лінії розділювача.

3. Перетворіть інші абзаци тексту на три колонки довільних розмірів без лінії розділювача.

4. Збережіть лист у власній папці під назвою – Лабораторно-практична робота №12.

Лабораторно-практична робота №13

Тема: Створення автоматичного змісту, вказівників, таблиць посилань та списків ілюстрацій.

Мета: Навчитися створювати автозміст, вказівники, таблиці посилань та списки ілюстрацій.

Хід роботи

1. Створіть текстовий документ, наведений нижче:

Подібність явищ характеризується відповідністю (пропорційністю) величин моделі та оригіналу, що задіяні у досліджуваних явищах.

Всі види подібностей підкоряються загальним правилам, що сформульовані у вигляді теорем подібностей.

Перша теорема подібності: У явищах, що подібні у певному розумінні, завжди можна знайти сполуки(комбінації) параметрів, які називаються критеріями подібності, що мають однакові значення як для оригіналу, так і для моделі.

Справедливо і зворотнє: якщо критерії подібності мають однакове значення, то явища подібні.

Друга теорема подібності: Будь-яке рівняння фізичного процесу, яке записане у заданій системі одиниць, може бути представлене у вигляді залежності між безрозмірними сполуками параметрів цього рівняння.

Третя теорема подібності: Необхідними і достатніми умовами подібності явищ є пропорціональність між параметрами, які вважаються подібними, і які входять в умови однозначності, а також рівність критеріїв подібності моделі та оригіналу.

Крім названих трьох теорем подібності існує ще декілька правил, які допомагають уникнути помилок при моделюванні.

Правило 1. Подібність складних систем, які складаються з декількох підсистем, що відповідно, подібні між собою зокрема, забезпечується подібністю елементів, що є загальними для всіх підсистем.

 

2. Створіть автозміст на початку документу: формат – Класичний, із заповнювачем, кількість рівнів - 7. Відформатуйте зміст, розмір літер змісту збільшіть до 18.

3. Створіть п’ть вказівників: формат – Строгий, тип – з відступом, нумерація сторінок по правому краю відключена,

4. Створіть три закладки та застосуйте їх.

5. Вставте п’ять картинок та створіть списки ілюстрацій: формат – Формальний, із заповнювачем _ _ _ _, назва - Рис1, Рис2, Рис3…

6. Збережіть лист у власній папці під назвою – Лабораторно-практична робота № 13.

Лабораторно-практична робота №14

Тема: Створення документу з використанням звичайних та кінцевих зносок.

Мета: Навчитися створювати текстові документи із використанням звичайних та кінцевих зносок.

Хід роботи

1. Введіть наступний текстовий документ:

Систематична похибка не змінюється від вимірювання до вимірювання або змінюється за певним законом. Джерелом систематичних похибок є неточність вимірних приладів, недоліки у їх конструкції, недосконалість вимірювальної методики.

Наприклад, причиною систематичних похибок можуть бути неточність градуювання шкали приладу, зміщення його нуля та інші. Систематичну похибку завжди можна визначити і врахувати у результатах попередніх вимірів, якщо порівняти покази даного приладу з показами більш точного.

Випадкові похибки виникають завдяки дії неконтрольованих причин. Завдяки випадковим похибкам повторні вимірювання дають дещо різні результати. Наприклад, при зважуванні на точних аналітичних терезах струс будинку внаслідок проїзду транспорту може викликати відхилення показів від точного значення у певну сторону. При повторному зважуванні відхилення може мати зовсім іншу причину, наприклад, порив вітру чи протяг.

Приладові похибки складають особливий клас похибок. Як вже згадувалось раніше систематичні похибки можна визначити і врахувати, якщо порівняти покази даного приладу з показами більш точного. Але користуватись такою методикою для уточнення кожного результату вимірювання було б дуже трудно. Для кожного приладу треба було б складати таблицю градуювання і весь час вносити поправки згідно з цією таблицею. Тому на практиці подібним шляхом не ідуть. Прилади за точнішими не градуюються, а задається деяка похибка, характерна для даного приладу, така, що при вимірюванні цим приладом більша похибка зустрічається дуже рідко. Ця похибка називається приладовою.

Як випливає з попереднього, приладова похибка містить всю систематичну похибку, яку не вдалося ліквідувати при виготовленні приладу. Вона також містить частину випадкових похибок які не зумовлені зовнішніми причинами, наприклад, похибку паралаксу.

 

2. Створіть три зноски внизу сторінки із форматом 1, 2, 3 (до слів неконтрольованих, ліквідувати, спостерігач).

3. Створіть п’ять зносок кінцевих – вкінці документу із форматом І, ІІ, ІІІ…

4. Створіть дві зноски внизу тексту із форматом додаткового символа ☼.

5. Збережіть лист у власній папці під назвою – Лабораторно-практична робота № 14.