Кафедра тактико - спеціальної підготовки

Кафедра тактико - спеціальної підготовки

 

ПЛАНИ

Семінарських і практичних занять з навчальної дисципліни

“БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ”

для підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня „бакалавр”

напряму 0304 „Право” за спеціальністю 6.030402 „Правознавство”

Денна форма навчання (контракт)

 

 

Розробники:

кандидат медичних наук,

доцент Воронов М.В.

в.о. начальника кафедри

Лумеровський С.В.,

викладач кафедри

Чугунов М.О.

 

Обговорено

На засіданні кафедри ТСП

протокол №1

від 3 серпня 2009 р.

 

Луганськ-2009

Організаційно-методичні рекомендації

Навчальна система вищих навчальних закладів МВС України містить різноманітні методи роботи викладачів з студентами (слухачами). Належне місце серед цих форм навчальної роботи займають семінарські, практичні та індивідуальні заняття.

Семінарські заняття

Семінарські заняття в навчальному процесі проводяться для поглибленого вивчення дисципліни та оволодіння її методологічними основами.

Семінар - це вид навчальних занять, на якому викладач організує обговорення студентами (слухачами) питань програмного матеріалу. Семінари сприяють розвиткові творчої самостійності студентів (слухачів), поглибленню їх інтересу до науки і до наукових досліджень, вихованню педагогічного такту, розвитку культури мови, формуванню навичок і вмінь публічних виступів, участі в дискусіях. Семінарське заняття є важливим чинником не тільки для перевірки знань, але і для досягнення високого рівня знань на основі правильних суджень і висновків.

Головна мета семінарських занять – закріпити теоретичні знання, розвивати пізнавальну активність, самостійність, професійно використовувати знання в навчальній обстановці.

У вищій школі сформувалися три основних види семінарських занять:

ü семінар, головна мета якого поглиблене вивчання ряду питань дисципліни, тематично (по змісту) зв'язаних з навчальною програмою;

ü підсумковий семінар з базових розділів навчальної дисципліни або з всієї дисципліні в цілому. На ньому розглядаються питання, які є стержневими для дисципліни, важливими в методологічному відношенні або відносяться до значних проблем, для рішення яких необхідно використовувати великий матеріал. Такі семінари звичайно плануються чотиригодинними і їх рекомендовано проводити старшим викладачам;

ü семінар дослідницького типу з тематикою з окремих часткових проблем науки для заглибленої їх обробки. Іноді семінар такого типу називають спецсемінаром (науковим семінаром).

Форми проведення семінарських занять можуть бути різноманітними. Вони залежать від типу семінару, змісту, особливостей дисципліни, досвіду і кваліфікації викладача, складу студентів (слухачів).

Розрізняють дві основних форми проведення семінару:

ü розгорнута бесіда по складеному і заздалегідь доведеному студентам (слухачам) плану;

ü невеликі доповіді студентів (слухачів) з наступним їх обговоренням також за планом, раніше доведеним учасникам семінару.

В плані звичайно відображається, в якій формі передбачається виступ студентів (слухачів). Це можуть бути реферати, короткі доповіді, рецензії та ін.

Самостійну роботу доцільно починати з вивчення тексту лекції, потім прочитати і законспектувати в зошиті для семінарів відповідний матеріал підручника та інших джерел. Читати потрібно уважно, докладно і критично аналізуючи прочитане. Зустрівши нове слово, вислів необхідно обов'язково усвідомити його зміст. Не зробивши цього, студент (слухач) ризикує неправильно зрозуміти значення слова, висліву або всього тексту, тому доцільно користуватися словниками або іншими допоміжними джерелами.

Перелік рекомендованої літератури не є вичерпним. Студенти (слухачі) повинні використовувати інші видання й особливо періодичні видання.

Оволодіння положеннями курсу передбачає не тільки міцне засвоєння тих або інших категорій, характерних рис і ознак. Готуючись до семінару необхідно звернути увагу на ключові поняття, що властиві зазначеним темам, і засвоїти їх. При відповіді на семінарському занятті необхідно так побудувати свій виступ, щоб виділити його основні фактори:

ü чітке формулювання теоретичного положення;

ü обґрунтування цього положення і розкриття характерних ознак і особливостей;

ü аргументація та ілюстрація теоретичних положень конкретними фактами;

ü значення розглянутих питань для практичної діяльності.

Відпрацьовування тем семінарських занять або окремих їх питань може будуватися в різних формах: співбесіди, загальногрупової дискусії, заслуховування та обговорення рефератів, проведення письмових контрольних робіт, виконання тестових задач. Виявлений рівень засвоєння матеріалу на семінарських заняттях враховується викладачем при проведенні контролю з використанням рейтингової системи оцінки успішності з кожної вивченої теми програми.

У ряді випадків теми рефератів і доповідей повідомляються студентам (слухачам) ще на початку вивчення дисципліни. Вони закріплюються за студентами (слухачами) як за їх бажанням, так і за рішенням викладача. Після цього викладач планомірно веде роботу з ними, допомагає (але не нав'язує) скласти план реферату, рекомендує навчальну і наукову літературу, консультує з основних питань теми. В кінцевому результаті план реферату (доповіді) повинен бути результатом самостійної роботи студентів (слухачів) над джерелами.

Практикується закріплення декількох студентів (слухачів) за однією і тією ж темою реферату, а на самому занятті доповідає один з них, інші можуть виступати з доповненнями, уточненнями. Визнається доцільним, щоб доповідь з теми реферату проводилась в усній формі, без прихильності до підготовленого тексту, тому що лише в цьому випадку можна придбати навички успішного викладу матеріалу. Разом з тим, доповідачеві необхідно користуватися планом, зачитувати окремі положення, що вимагають точної передачі, наприклад, цитати, визначення і т.д.

Після доповіді з теми реферату (звичайно не більш 20 хв.) викладач організовує його обговорення. У ході заняття можуть бути задані питання доповідачеві (і викладачеві), заслуховуються виступи. Керівник семінару дає необхідні пояснення, хоча зовні його втручання повинне бути не дуже активним і помітним. Доповідачеві надається заключне слово.

Оцінка реферату викладачем проводиться за наступними критеріями: співвідношення змістовності реферату і теми, повнота, обґрунтованість, стрункість логічної структури, самостійність і оригінальність наукових суджень, науковість висновків і їх зв'язок з практикою, з життям, використання сучасного апарату дослідження, стиль і оформлення реферату та ін.

Практичні заняття.

Практичні заняття - форма навчального заняття, при якій викладач організує детальний розгляд студентами (слухачами) окремих теоретичних положень навчальної дисципліни і формує вміння і навички їх практичного застосування шляхом індивідуального виконання студентом (слухачем) відповідно сформульованих задач. Якщо практичне заняття має самостійну програму, не зв'язану з лекційним курсом, то студенти (слухачі) на цих заняттях одержують відповідні нові теоретичні знання.

Практичне заняття - одна з найважливіших форм контролю за самостійною роботою студентів (слухачів) з навчальним матеріалом, якістю його засвоєння. На практичному занятті всебічно обговорюються теоретичні питання, вирішуються казуси, складаються документи, перевіряється виконання домашніх завдань, здійснюється програмований контроль та ін. Готуючись до нього, студенти (слухачі) повинні вивчити рекомендовану літературу: відповідні розділи підручників і навчальних посібників, конспект лекцій, зміст конституційних положень та інших нормативних актів.

Практичне заняття - це інтелектуальна діяльність незалежно від характеру вправи, тому що в будь-яких вправах студенти (слухачі) застосовують теоретичні знання.

Практичне заняття включає перевірку знань, вмінь і навичок, постановку загальної проблеми (задачі) викладачем і її обговорення за участю студентів (слухачів), а також рішення контрольних задач, їхню перевірку й оцінку.

На практичних заняттях здійснюється злиття теоретичних знань з практичними навичками, які майбутній фахівець повинен одержати в ході практичної роботи і пронести їх через всю свою подальшу професійну діяльність. Підготовка фахівця передбачає одержання знань (теорія, факти, розрахунки, характеристики і т.п.), вміння користуватися цими знаннями і застосовувати їх на практиці в подальшій професійній діяльності.

Допускається розподіл навчальних груп на підгрупи з меншою чисельністю, що полегшує задачу залучити всіх студентів (слухачів) до активної діяльності і значно підвищує ефективність практичних занять.

Задачами практичних занять є поглиблення і закріплення знань, що отримані на лекціях і в процесі самостійної роботи; планування, аналіз і узагальнення матеріалу; вивчення сучасної техніки та удосконалення навичок користування нею; нагромадження попереднього досвіду організації робочого процесу і керування людьми і т.п.

Основною вимогою до проведення практичних занять є забезпечення розуміння студентами (слухачами) теоретичних основ і творчого виконання практичної роботи. Ефективність практичного заняття залежить від самостійності виконання роботи кожним студентом (слухачем), від їх теоретичної підготовленості до практичного процесу. Знання теоретичних положень, які лежать в основі практичних занять, дозволять студентам (слухачам) виконувати роботу не механічно, а по суті створювати її, вносити в неї елементи творчості.

Для перевірки рівня готовності студентів (слухачів) до практичного заняття викладач може використовувати тестування, проводити усне опитування та інші методи перевірки теоретичних знань. При перевірки знання теоретичних положень шляхом тестування, кожен студент (слухач) на початку практичного заняття одержує тестову картку, на питання якої він повинний дати відповіді.

Крім відповідей на питання на практичному занятті перевіряється засвоєння відповідних понять і зміст нормативних актів, вирішуються запропоновані викладачем задачі. Задачі виконуються письмово в окремому зошиті. Відповіді на питання повинні бути докладними й обґрунтованими, містити посилання на статті відповідних нормативних актів, а також необхідні висновки.

Усі вправи на практичних заняттях, що проводяться у вищих навчальних закладах МВС України, поділяються на такі види:

ü усні вправи. До них відносять всі частини заняття, де мають місце усні виступи студентів (слухачів).

ü письмові вправи. Ці вправи широко застосовуються при вивченні як спеціальних предметів, так і при вивченні фундаментальних та інших наук - виконання рефератів, звіти про практику та інш.

ü графічні вправи. Питома вага цих вправ все більше зростає серед вищих навчальних закладів МВС України - графіки, схеми, графічні рішення на карті або схемі та інш.

ü професійні вправи. Починаються вони в навчальних умовах (лабораторії, навчальні приміщення). У власному розумінні професійні вправи проводяться на виробничій практиці, під час роботи студентів (слухачів) безпосередньо на робочому місці.

ü технічні вправи. Проводяться вони за допомогою засобів програмованого навчання (клас електронно-обчислювальних машин).

Підсумок результатів практичного заняття можна проводити у виді колоквіуму, де студенти (слухачі) повідомляють свої письмові рішення і коротко їх пояснюють. В обговоренні запропонованого рішення можна брати участь, висловлюючи свою думку по суті рішення, його мотивацію, правильності посилання на норми закону. Наприкінці обговорення викладач робить свій висновок, у якому визначає помилки і неточності виступаючих, визначає правильні відповіді на задачі і питання. З урахуванням цього висновку студентами (слухачами) в зошити заносяться відповідні висновки і доповнення.

Студент (слухач), який пропустив практичне заняття (незалежно від причини пропуску), не виконав цілком задачі або одержав незадовільну оцінку, зобов'язаний прибути до викладача на кафедру для індивідуального відпрацювання матеріалу у встановлені дні і години.

Тематичний план

Номера тем	Найменування теми	Всього	З викладачем	Самостійна робота
Лекції	Семінарські заняття	Практичні заняття
1.	Теоретичні основи безпеки життєдіяльності.
1.1.	Правові та організаційні основи безпеки життєдіяльності.
1.2.	Організація та управління безпекою життєдіяльності.
2.	Людина і навколишнє середовище.
2.1.	Психофізіологічні особливості людини і безпека життєдіяльності.
2.2.	Небезпечні та шкідливі фактори середовища існування людини.
2.3.	Ідентифікація негативних факторів навколишнього середовища та їх вплив на людину.
3.	Безпека життєдіяльності людини в надзвичайних ситуаціях.
3.1.	Загальна характеристика надзвичайних ситуацій.
3.2.	Безпека в умовах дії радіоактивних променів.
3.3.	Вплив хімічних речовин та бактеріологічних (біологічних) засобів на безпеку людини.
3.4.	Організація і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт при ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.
Модуль №1
4.	Правові та організаційні основи охорони праці.
4.1.	Законодавча та нормативна база про охорону праці.
4.2.	Система управління охороною праці.
4.3.	Організація охорони праці на виробництві.
5.	Безпека життєдіяльності на виробництві та у побуті.
5.1.	Електробезпека.
5.2.	Пожежна та вибухова безпека.
5.3.	Побутовий травматизм.
6.	Основи фізіології, гігієни праці та виробничої санітарії.
6.1.	Основи фізіології праці та комфортні умови для трудової діяльності.
6.2.	Психологія безпеки праці.
6.3.	Забезпечення гігієни праці та виробничої санітарії.
Модуль №2
	РАЗОМ

 

Плани семінарських і практичних занять

План

1. Основні поняття нормативно-правового забезпечення безпеки життєдіяльності.

2. Управління безпекою життєдіяльності. Закони і підзаконні акти.

3. Управління охороною навколишнього середовища, охороною праці, надзвичайними ситуаціями.

4. Експертиза екологічності і безпеки.

5. Міжнародна співпраця в області безпеки життєдіяльності.

Учбові задачі і вправи

1. Вивчити і законспектувати основні поняття нормативно-правового забезпечення безпеки життєдіяльності.

2. Дати класифікацію нормативно-правових і правових актів безпеки життєдіяльності.

3. Вивчити та законспектувати статті Конституції України, що стосуються забезпечення безпеки життєдіяльності людини.

Теми рефератів і доповідей

1. Міжнародні аспекти у сфері безпеки життєдіяльності.

Література

1. Конституція України (За станом на 1 січня 2006 року). - Харків: СПД ФО Співак Т.К., 2006. – 48 с.

2. Загальна Декларація прав людини // Людіна, право, держава. Зб. Правовіх актів. - Харьків, 1996.

3. Збірник "Надзвичайні ситуації. Основі законодавства України." - т.1-2. - Київ, 1998.

4. Законодавство України про охорону праці (у трьох томах). - Київ, 1995.

5. Про створення єдиної державної системи попередження і реагування на надзвичайні ситуації техногенного і природного характеру: Ухвала Кабінету Міністрів України від 3 серпня 1998 року № 1198.

6. Безопасность жизнедеятельности. Учебник для вузов / С.В. Белов и др. - М: Высш. шк., 1999.- 448 с.

7. В.С. Джигирей, В.Ц. Жидецький. Безпека життєдіяльності. - Вид. 2-ге, виправлене. - Львів: Афіша, 2000. - 254 с.

8. Лапін В.М. Безпека жіттєдіяльності людини: Навч. посібник – 6-те вид., ререроб. і доп. – К.: Знання, 2007. - 332 с.

9. Г.Н. Крикунов, А. В. Негодченко. Основные аспекты безопасности жизнедеятельности: Учебное пособие. - Днепропетровск: “Пороги”, 1998. - 256 с.

10. Бедрій Я.І. Безпека життєдіяльності: Навч. посібник. – Київ: Кондор, 2009. - 286 с.

11. Желібо Є.П., Заверуха Н.М., Зацарний В.В. Безпека життєдіяльності: Навч. посібник. - К.: “Каравела”, Львів: “Новий Світ-2000”, 2001. - 320 с.

12. Дуднікова І.І. Безпека життєдіяльності: Навчальний посібник. – К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2002. – 238 с.

13. Хван Т.А., Хван П.А., Евсеев А.В. Безопасность жизнедеятельности: Учеб. пособие. – Изд. 6-е. – Ростов н/Д: Феникс, 2008. – 415 с.

14. Царенко О.М., Злобін Ю.А. Навколишнє середовище та економіка природокористування: Навч. посіб. – К.: Вища шк.., 1999. – 176 с.

15. Горелов А.А. Экология: Учебн. пособие для вузов. – М.: Юрайт-М, 2002. – 312 с.

16. Яремко З.М. Безпека життєдіяльності: Навчальний посібник. – Київ Центр навчальної літератури, 2005. – 320 с.

17. Піскун І.П. Безпека життєдіяльності: Навчальний посібник. – С.: Вид-во ”Університетська книга”, 2007 – 301 с.

18. Скобло Ю.С., Соколовська Т.Б., Мазоренко Д.І., Тіщенко Л.М., Троянов М.М. Безпека життєдіяльності: Навчальний посібник для вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації. - Київ: Кондор, 2006. - 154 с.

19. А.А. Михайлов Безопасность жизнедеятельности: Учебник для вузов. – С-П.: Изд-во Питер, 2008 – 327 с.

20. Ганзюк М.П., Желібо Є.П., Халімовський М.О. Основи охорони праці. Підручник. - Видання 4-е. – Київ, “Каравела”, 2007. - 384 с.

21. Депутат О.П., Коваленко І.В., Мужик І.С. Цивільна оборона: Навч. посібник. - Львів: Афіша, 2007 – С.109, 147, 178.

22. Геврик Є.О. Безпека життєдіяльності: Навчальний посібник. – К.: Ельга-Н, КТН, 2008. – 384 с.

23. Безпека життєдіяльності: Навч. посіб. / За ред. В.Г.Цапка. – 4-те вид., перероб і доп. – К.: Знання, 2006. – 397 с.

 

Тема 2.3. Ідентифікація негативних факторів навколишнього середовища та їх вплив на людину.

Семінарське заняття (2 години)

Ціль: Вивчення компонентів, які забруднюють навколишнє середовище, системи сприйняття людиною її стану, нормування впливу негативних факторів на людину.

Опорні поняття: атмосфера, гідросфера, літосфера, аналізатори людини, гранично припустимий рівень, гранично припустима концентрація.

План.

1. Забруднення атмосфери, гідросфери і земель.

2. Енергетичні забруднення виробничого і побутового середовищ.

3. Система сприйняття людиною навколишнього середовища.

4. Психологічні властивості людини та їх вплив на забезпечення безпеки.

5. Нормування впливу негативних факторів на людину.

Теми рефератів і доповідей.

1. Стан навколишнього природного середовища Донецко-Приднепровського регіону.

2. Негативні фактори виробничого середовища.

Література:

1. Безопасность жизнедеятельности. Учебник для вузов / С.В. Белов и др. - М: Высш. шк., 1999.- 448 с.

2. В.С. Джигирей, В.Ц. Жидецький. Безпека життєдіяльності. - Вид. 2-ге, виправлене. - Львів: Афіша, 2000. - 254 с.

3. Лапін В.М. Безпека жіттєдіяльності людини: Навч. посібник – 6-те вид., ререроб. і доп. – К.: Знання, 2007. - 332 с.

4. Г.Н. Крикунов, А. В. Негодченко. Основные аспекты безопасности жизнедеятельности: Учебное пособие. - Днепропетровск: “Пороги”, 1998. - 256 с.

5. Бедрій Я.І. Безпека життєдіяльності: Навч. посібник. – Київ: Кондор, 2009. - 286 с.

6. Желібо Є.П., Заверуха Н.М., Зацарний В.В. Безпека життєдіяльності: Навч. посібник. - К.: “Каравела”, Львів: “Новий Світ-2000”, 2001. - 320 с.

7. Дуднікова І.І. Безпека життєдіяльності: Навчальний посібник. – К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2002. – 238 с.

8. Хван Т.А., Хван П.А., Евсеев А.В. Безопасность жизнедеятельности: Учеб. пособие. – Изд. 6-е. – Ростов н/Д: Феникс, 2008. – 415 с.

9. Царенко О.М., Злобін Ю.А. Навколишнє середовище та економіка природокористування: Навч. посіб. – К.: Вища шк.., 1999. – 176 с.

10. Горелов А.А. Экология: Учебн. пособие для вузов. – М.: Юрайт-М, 2002. – 312 с.

11. Яремко З.М. Безпека життєдіяльності: Навчальний посібник. – Київ Центр навчальної літератури, 2005. – 320 с.

12. Піскун І.П. Безпека життєдіяльності: Навчальний посібник. – С.: Вид-во ”Університетська книга”, 2007 – 301 с.

13. Скобло Ю.С., Соколовська Т.Б., Мазоренко Д.І., Тіщенко Л.М., Троянов М.М. Безпека життєдіяльності: Навчальний посібник для вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації. - Київ: Кондор, 2006. - 154 с.

14. А.А. Михайлов Безопасность жизнедеятельности: Учебник для вузов. – С-П.: Изд-во Питер, 2008 – 327 с.

15. Геврик Є.О. Безпека життєдіяльності: Навчальний посібник. – К.: Ельга-Н, КТН, 2008. – 384 с.

16. Безпека життєдіяльності: Навч. посіб. / За ред. В.Г.Цапка. – 4-те вид., перероб і доп. – К.: Знання, 2006. – 397 с.

План

1. Радіаційно небезпечні об'єкти та можливі наслідки радіаційних аварій.

2. Оцінка ступеня небезпеки радіоактивного забруднення. Дози випромінювання та одиниці їх вимірювання.

3. Заходи безпеки населення при діях в умовах радіоактивного забруднення.

Теми рефератів і докладів

1. Роль МАГАТЕ в забезпеченні ядерної безпеки людини.

2. Характеристика самих небезпечних радіаційних аварій ХХ століття на Землі.

3. Про міжнародну допомогу в ліквідації наслідків чорнобильської катастрофи.

Навчальні задачі і вправи.

1. Показати ступені небезпеки радіоактивного забруднення при аваріях на радіаційно-небезпечних об'єктах.

2. Практично відпрацювати порядок вимірювання зовнішнього γ-фона і радіоактивного забруднення продуктів харчування і води.

3. Практично відпрацювати порядок дій в умовах радіоактивного забруднення.

Література:

1. Безопасность жизнедеятельности. Учебник для вузов / С.В. Белов и др. - М: Высш. шк., 1999.- 448 с.

2. В.С. Джигирей, В.Ц. Жидецький. Безпека життєдіяльності. - Вид. 2-ге, виправлене. - Львів: Афіша, 2000. - 254 с.

3. Лапін В.М. Безпека жіттєдіяльності людини: Навч. посібник – 6-те вид., ререроб. і доп. – К.: Знання, 2007. - 332 с.

4. Г.Н. Крикунов, А. В. Негодченко. Основные аспекты безопасности жизнедеятельности: Учебное пособие. - Днепропетровск: “Пороги”, 1998. - 256 с.

5. Бедрій Я.І. Безпека життєдіяльності: Навч. посібник. – Київ: Кондор, 2009. - 286 с.

6. Желібо Є.П., Заверуха Н.М., Зацарний В.В. Безпека життєдіяльності: Навч. посібник. - К.: “Каравела”, Львів: “Новий Світ-2000”, 2001. - 320 с.

7. Дуднікова І.І. Безпека життєдіяльності: Навчальний посібник. – К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2002. – 238 с.

8. Хван Т.А., Хван П.А., Евсеев А.В. Безопасность жизнедеятельности: Учеб. пособие. – Изд. 6-е. – Ростов н/Д: Феникс, 2008. – 415 с.

9. Царенко О.М., Злобін Ю.А. Навколишнє середовище та економіка природокористування: Навч. посіб. – К.: Вища шк.., 1999. – 176 с.

10. Горелов А.А. Экология: Учебн. пособие для вузов. – М.: Юрайт-М, 2002. – 312 с.

11. Яремко З.М. Безпека життєдіяльності: Навчальний посібник. – Київ Центр навчальної літератури, 2005. – 320 с.

12. Піскун І.П. Безпека життєдіяльності: Навчальний посібник. – С.: Вид-во ”Університетська книга”, 2007 – 301 с.

13. Скобло Ю.С., Соколовська Т.Б., Мазоренко Д.І., Тіщенко Л.М., Троянов М.М. Безпека життєдіяльності: Навчальний посібник для вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації. - Київ: Кондор, 2006. - 154 с.

14. А.А. Михайлов Безопасность жизнедеятельности: Учебник для вузов. – С-П.: Изд-во Питер, 2008 – 327 с.

15. Ганзюк М.П., Желібо Є.П., Халімовський М.О. Основи охорони праці. Підручник. - Видання 4-е. – Київ, “Каравела”, 2007. - 384 с.

16. Геврик Є.О. Безпека життєдіяльності: Навчальний посібник. – К.: Ельга-Н, КТН, 2008. – 384 с.

17. Безпека життєдіяльності: Навч. посіб. / За ред. В.Г.Цапка. – 4-те вид., перероб і доп. – К.: Знання, 2006. – 397 с.

18. Депутат О.П., Коваленко І.В., Мужик І.С. Цивільна оборона: Навч. посібник. - Львів: Афіша, 2007 – С.109, 147, 161.

19. Стеблюк М.І. Цивільна оборона та цивільний захист: Підручник. – К.: Знання-Прес, 2007. – 487 с.

 

План

1. Хімічно небезпечні об'єкти та можливі наслідки аварій на них.

2. Вплив токсичних речовин і біологічних засобів на безпеку населення.

3. Заходи безпеки в осередках хімічного і біологічного ураження.

Учбові задачі і вправи

1. Показати ступені небезпеки при аваріях на хімічно небезпечних об'єктах.

2. Практично відпрацювати порядок оцінки ступеня небезпеки дії токсичних речовин і біологічних засобів на людину.

3. Практично відпрацювати порядок дій населення в умовах хімічного і біологічного забруднення.

Теми рефератів і докладів

1. Характеристика самих небезпечних хімічних аварій ХХ століття на Землі.

Література:

1. Безопасность жизнедеятельности. Учебник для вузов / С.В. Белов и др. - М: Высш. шк., 1999.- 448 с.

2. В.С. Джигирей, В.Ц. Жидецький. Безпека життєдіяльності. - Вид. 2-ге, виправлене. - Львів: Афіша, 2000. - 254 с.

3. Лапін В.М. Безпека жіттєдіяльності людини: Навч. посібник – 6-те вид., ререроб. і доп. – К.: Знання, 2007. - 332 с.

4. Г.Н. Крикунов, А. В. Негодченко. Основные аспекты безопасности жизнедеятельности: Учебное пособие. - Днепропетровск: “Пороги”, 1998. - 256 с.

5. Бедрій Я.І. Безпека життєдіяльності: Навч. посібник. – Київ: Кондор, 2009. - 286 с.

6. Желібо Є.П., Заверуха Н.М., Зацарний В.В. Безпека життєдіяльності: Навч. посібник. - К.: “Каравела”, Львів: “Новий Світ-2000”, 2001. - 320 с.

7. Дуднікова І.І. Безпека життєдіяльності: Навчальний посібник. – К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2002. – 238 с.

8. Хван Т.А., Хван П.А., Евсеев А.В. Безопасность жизнедеятельности: Учеб. пособие. – Изд. 6-е. – Ростов н/Д: Феникс, 2008. – 415 с.

9. Царенко О.М., Злобін Ю.А. Навколишнє середовище та економіка природокористування: Навч. посіб. – К.: Вища шк.., 1999. – 176 с.

10. Горелов А.А. Экология: Учебн. пособие для вузов. – М.: Юрайт-М, 2002. – 312 с.

11. Яремко З.М. Безпека життєдіяльності: Навчальний посібник. – Київ Центр навчальної літератури, 2005. – 320 с.

12. Піскун І.П. Безпека життєдіяльності: Навчальний посібник. – С.: Вид-во ”Університетська книга”, 2007 – 301 с.

13. Скобло Ю.С., Соколовська Т.Б., Мазоренко Д.І., Тіщенко Л.М., Троянов М.М. Безпека життєдіяльності: Навчальний посібник для вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації. - Київ: Кондор, 2006. - 154 с.

14. А.А. Михайлов Безопасность жизнедеятельности: Учебник для вузов. – С-П.: Изд-во Питер, 2008 – 327 с.

15. Ганзюк М.П., Желібо Є.П., Халімовський М.О. Основи охорони праці. Підручник. - Видання 4-е. – Київ, “Каравела”, 2007. - 384 с.

16. Депутат О.П., Коваленко І.В., Мужик І.С. Цивільна оборона: Навч. посібник. - Львів: Афіша, 2007 – С.109, 147, 178.

17. Геврик Є.О. Безпека життєдіяльності: Навчальний посібник. – К.: Ельга-Н, КТН, 2008. – 384 с.

18. Безпека життєдіяльності: Навч. посіб. / За ред. В.Г.Цапка. – 4-те вид., перероб і доп. – К.: Знання, 2006. – 397 с.

 

План

1. Порядок проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт.

2. Прийоми і способи проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт.

Учбові задачі і вправи

1. Показати і прокоментувати схему проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт.

2. Відпрацювати прийоми і способи проведення аварійно-рятувальних робіт, показати сили і засоби, що використовуються.

Теми рефератів і докладів

1. Про міжнародну допомогу та ліквідацію наслідків землетрусу у Вірменії в грудні 1988 р.

2. Аварійно - рятувальна служба України та її роль в наданні допомоги в ліквідації наслідків землетрусів в Туреччині і Індії.

Література

1. Безопасность жизнедеятельности. Учебник для вузов / С.В. Белов и др. - М: Высш. шк., 1999.- 448 с.

2. В.С. Джигирей, В.Ц. Жидецький. Безпека життєдіяльності. - Вид. 2-ге, виправлене. - Львів: Афіша, 2000. - 254 с.

3. Лапін В.М. Безпека жіттєдіяльності людини: Навч. посібник – 6-те вид., ререроб. і доп. – К.: Знання, 2007. - 332 с.

4. Г.Н. Крикунов, А. В. Негодченко. Основные аспекты безопасности жизнедеятельности: Учебное пособие. - Днепропетровск: “Пороги”, 1998. - 256 с.

5. Бедрій Я.І. Безпека життєдіяльності: Навч. посібник. – Київ: Кондор, 2009. - 286 с.

6. Желібо Є.П., Заверуха Н.М., Зацарний В.В. Безпека життєдіяльності: Навч. посібник. - К.: “Каравела”, Львів: “Новий Світ-2000”, 2001. - 320 с.

7. Дуднікова І.І. Безпека життєдіяльності: Навчальний посібник. – К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2002. – 238 с.

8. Хван Т.А., Хван П.А., Евсеев А.В. Безопасность жизнедеятельности: Учеб. пособие. – Изд. 6-е. – Ростов н/Д: Феникс, 2008. – 415 с.

9. Царенко О.М., Злобін Ю.А. Навколишнє середовище та економіка природокористування: Навч. посіб. – К.: Вища шк.., 1999. – 176 с.

10. Горелов А.А. Экология: Учебн. пособие для вузов. – М.: Юрайт-М, 2002. – 312 с.

11. Яремко З.М. Безпека життєдіяльності: Навчальний посібник. – Київ Центр навчальної літератури, 2005. – 320 с.

12. Піскун І.П. Безпека життєдіяльності: Навчальний посібник. – С.: Вид-во ”Університетська книга”, 2007 – 301 с.

13. Скобло Ю.С., Соколовська Т.Б., Мазоренко Д.І., Тіщенко Л.М., Троянов М.М. Безпека життєдіяльності: Навчальний посібник для вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації. - Київ: Кондор, 2006. - 154 с.

14. А.А. Михайлов Безопасность жизнедеятельности: Учебник для вузов. – С-П.: Изд-во Питер, 2008 – 327 с.

15. Ганзюк М.П., Желібо Є.П., Халімовський М.О. Основи охорони праці. Підручник. - Видання 4-е. – Київ, “Каравела”, 2007. - 384 с.

16. Депутат О.П., Коваленко І.В., Мужик І.С. Цивільна оборона: Навч. посібник. - Львів: Афіша, 2007 – С.109, 147, 178.

17. Геврик Є.О. Безпека життєдіяльності: Навчальний посібник. – К.: Ельга-Н, КТН, 2008. – 384 с.

18. Безпека життєдіяльності: Навч. посіб. / За ред. В.Г.Цапка. – 4-те вид., перероб і доп. – К.: Знання, 2006. – 397 с.

19. Халмурадов Б.Д. Безпека життєдіяльності. Перша допомога в надзвичайних ситуаціях: Навч.посіб. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 138 с.

 

Тема 4.3. Організація охорони праці на виробництві.

Семінарське заняття (2 години)

Мета:

1.Вивчення проблем, понять, термінів і визначень.

2.Навчиться використовувати нормативно-правову базу для захисту прав людини в процесі виробництва

Основні поняття: праця, охорона праці, служба охорони праці, функціональні обов’язки і права робітників служби охорони праці, державний нагляд за охороною праці, державні нормативні акти про охорону праці (міжгалузеві, галузеві), колективний договір, індивідуальні трудові суперечки, норма робочого часу, соціальне страхування, професійні союзи, нещасний випадок, професійне захворювання, аварія.

План.

1.Поняття охорони праці. Соціально-економічне значення охорони праці.

2.Нормативно-правові акти про працю.

3.Основні положення Закону України “Про охорону праці”.

4.Служба охорони праці. Положення про службу, основні задачі, функціональні обов'язки і права.

5.Державний нагляд за охороною праці. Органи державного нагляду за охороною праці, їхні основні обов'язки і права.

6.Повноваження і права профспілок у здійсненні контролю за дотриманням законодавства про охорону праці.

Теми рефератів і доповідей.

1.Державні міжгалузеві нормативні акти по охороні праці.

2.Основні принципи державної політики в галузі охорони праці.

3.Трудовий договір і охорона праці.

4.Соціальне страхування - як форма охорони праці.

5.Розслідування та облік нещасних випадків на виробництві.

Література:

І.Основна:

1. Конституція України (За станом на 1 січня 2006 року). - Харків: СПД ФО Співак Т.К., 2006. – 48 с.

2.Закон України “Про охорону праці”: (За станом на 17 листопада 2005 р. №3108-IV). – К.: Парламент, 2005.

3.Кодекс законов о труде Украины: (За станом на 1 вересня 2007 р.). –Х.: ООО “Одиссей”, 2007. – 144 с.

4.Законодавство України про охорону здоров'я: /Зб. норм. актів // Відп. ред. В.Ф. Москаленко. – К.: Юрінком Інтер, 2000. (Бюл. закон-ва і юрид. практики України; 2000, № 7).

5.Законодавство України про відпустки: / Зб. норм. актів // Відп. ред. В.І. Тьоткін. - К.: Юрінком Інтер, 2000. (Бюл. закон-ва і юрид. практики України; 2000, № 6).

6.Ганзюк М.П., Желібо Є.П., Халімовський М.О. Основи охорони праці. Підручник. - Видання 4-е. – Київ, “Каравела”, 2007. - 384 с.

7.Жидецький В.Ц., Джигирей В.С., Мельников О.В. Основи охорони праці: Навч. посібник. - 4-те вид., доп. – Львів: Афіша, 2000.

8.Катренко Л.А., Кіт Ю.В., Пістун І.П. Охорона праці. Курс лекцій. Практикум: Навч. посібник. – 2-ге вид., стер. – Суми: ВТД “Університетська книга”, 2007. – 496 с.

9.Керб Л.П. Основи охорони праці: Навч. посібник. – Вид. 2-ге, без змін. – К.: КНЕУ, 2006. – 216 с.

10.Геврик Є.О. Охорона праці: Навч. посібник для студентів вищих навчальних закладів. – 2-е вид., випр. та доп. – К.: Ніка – Центр, 2005. – 296 с.

11.Кузнецов В. Охрана труда на предприятии. - 4-те вид., перероб. і доп. - Х.: Фактор, 2007. - 736 с.

ІІ.Додаткова:

1.Практикум із охорони праці: Навч. посібник / В.Ц. Жидецький, В.С. Джигирей, В.М. Сторожук, В.Л. Туряб, Х.І. Лико / - Львів: Афіша, 2000.

2.Міжнародне законодавство про охорону праці: Конвенції та рекомендації МОП: У 3-х т. / Упоряд. Е.И. Теличко / – К.: Основа, 1997.

3.Пістун І.П., Березовський А.П., Ковальчук Ю.О. Охорона праці в галузі сільського господарства (землевпорядкування, геодезія): Навчальний посібник. - Суми: ВТД “Університетська книга”, 2007. - 375 c.

4.Геврик Є.О. Безпека життєдіяльності: Навч. посібник (2-е вид., стереотип.). – К.: Ельга-Н, КНТ, 2008. – 384 с.

5.Гогіташвілі Г.Г., Лапін В.М. Основи охорони праці: Навч. посібник. – 2-ге видання, стереотипне. – Львів: “Новий світ-2000”, 2005. – 232 с.

6.Безпека життєдіяльності: Навч. посіб. / За ред. В.Г.Цапка. – 4-те вид., перероб і доп. – К.: Знання, 2006. – 397 с.

7.Жидецький В.Ц. Охорона праці користувачів комп'ютерів: Навч. Посібник. - Львів: Афіша, 2000.

8.Практикум з охорони праці: Навч. посібник / В.Ц. Жидецький, В.С. Джигирей, В.М. Сторожук, В.Л. Туряб, Х.І. Лико // - Львів: Афіша, 2000.

9.Канаев С.Ф. Охорона праці в питаннях і відповідях. Навч. посібник для слухачів, посадових осіб і фахівців з охорони праці. - 2-ге вид., перероб. і доповн. – Луганськ, 2004. – 196 с.

10.Лесенко Г. Методика контролю стану умов та безпеки праці // Охорона праці. – 2003. - №9. – С.37-38.

11.Грипась І. Про стан профзахворюваності на вугільних шахтах м.Горлівки // Охорона праці. - 2003. - №6. - С.41-43.

12.Стеблюк М.І. Цивільна оборона та цивільний захист: Підручник. – К.: Знання-Прес, 2007. – 487 с.

 

Тема 5.1. Електробезпека.

Практичне заняття (2 години)

Мета:

1.Вивчити вплив електричного струму на організм людини.

2.Вивчити порядок забезпечення електробезпечності на виробництві.

3.Вивчити основні причини і шляхи зниження рівня електричного травматизму.

Основні поняття: е лектротравма, термічний вплив с