Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Івано-франківський інститут менеджменту↑ Стр 1 из 3Следующая ⇒ Содержание книги
Поиск на нашем сайте
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ ВИКОНАННЯ ТА ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВИХ РОБІТ З ДИСЦИПЛІН „ФІНАНСОВИЙ ОБЛІК” ТА „УПРАВЛІНСЬКИЙ ОБЛІК” ЗА ОСВІТНЬО-КВАЛІФІКАЦІЙНИМ РІВНЕМ «БАКАЛАВР» спеціальності 6.030509 „Облік і аудит”
Протокол № від р.
Івано-Франківськ 2012
Методичні рекомендації для виконання та оформлення курсових робіт з дисциплін „Фінансовий облік” та „Управлінський облік” за освітньо-кваліфікаційним рівнем «бакалавр» спеціальності 6.030509 „Облік і аудит”/ Укладач: С.В. Рудейчук – Івано-Франківськ.: Івано - Франківський інститут менеджменту, 2012. – 35 c.
Методичні рекомендації підготовлено відповідно до програми з нормативних дисципліни „Фінансовий облік” та „Управлінський облік”, які входять до обов’язкового переліку курсів навчання студентів спеціальності 6.030509 „Облік і аудит”.
Рецензенти: д.е.н.,
Зміст 1. Загальні положення.....................................................................................................4 2. Мета і вимоги до написання курсових робіт............................................................4 3. Вибір і затвердження теми курсової роботи.............................................................5 4. Підбір і вивчення літератури.....................................................................................6 5. Складання плану курсової роботи.............................................................................8 6. Вимоги до змісту курсової роботи з дисципліни „Фінансовий облік”..................9 7. Вимоги до змісту курсової роботи з дисципліни „Управлінський облік”.............9 8. Оформлення курсової роботи...................................................................................14 9. Представлення і захист курсової роботи.................................................................22 10. Основні критерії оцінювання курсової роботи.....................................................23 Список рекомендованої літератури з дисципліни „фінансовий облік”....................25 Список рекомендованої літератури з дисципліни „управлінський облік”..............25 Додатки..........................................................................................................................28 Додаток А.......................................................................................................................29 Додаток Б........................................................................................................................30 Додаток В.......................................................................................................................32 Додаток Г.......................................................................................................................34 Додаток Д.......................................................................................................................35
Загальні підходи до написання курсової роботи Мета та вимоги до курсової роботи Курсова робота з управлінського обліку – це підсумокове, самостійне, комплексне дослідження студентом одного з об’єктів бухгалтерського обліку. Метою написання курсової роботи є: - систематизація, поглиблення та закріплення теоретичних та практичних знань з даних дисциплін на підприємствах різних форм власності та галузей діяльності; - розвиток навичок самостійної праці зі спеціальною літературою, законодавчими та нормативними актами; - одержання навичок практичної оцінки обліку на конкретному підприємстві; - виявлення рівня теоретичної та практичної підготовки студентів з фінансового та управлінського обліку; - одержання вміння самостійно викладати матеріал у вигляді злагодженої системи теоретичних положень та методичних рекомендацій; - одержання навичок критичної оцінки існуючої практики бухгалтерського та управлінського обліку пошуку проблемних питань обраної теми курсової роботи. До курсової роботи ставляться такі вимоги: самостійність виконання; повнота викладу матеріалу; наявності елементів наукових досліджень, пошуку самостійного підходу до рішення облікових задач; використання ілюстративного матеріалу (графіки, діаграми, таблиці, схеми, рисунки та ін.), наявності пропозицій щодо удосконалення обліку на підприємстві, дотримання термінів написання. ВИБІР І ЗАТВЕРДЖЕННЯ ТЕМИ КУРСОВОЇ РОБОТИ Вибір теми є важливим і визначальним етапом, що впливає на результат дослідження. Тема повинна обиратися свідомо. Тематику курсових робіт наведено в додатку А. Рекомендована кафедрою тематика не обов'язково використовується як єдине джерело при виборі теми курсової роботи. Основним фактором при цьому є інтерес до проблем за даною тематикою та прагнення вирішити виявлені питання, які повинні постійно супроводжувати дослідника. Під час вибору теми необхідно: - ознайомитися з наявними літературними джерелами, - здійснити поверхневий огляд, який дає загальне уявлення, - визначити актуальність теми, обґрунтувати та конкретизувати назву теми з науковим керівником. Слід зазначити, що одна і таж тема роботи не повинна повторюватись у межах академічної групи. Процес виконання курсової роботи складається з наступних основних етапів: складання плану роботи та затвердження його з науковим керівником, написання роботи, її оформлення і захист.
ПІДБІР І ВИВЧЕННЯ ЛІТЕРАТУРИ На якісне виконання курсової роботи впливають: - бажання студента вникнути та дослідити тему, - вмілий підбір і правильне опрацювання літератури. - співпраця та систематичне консультування з науковим керівником. Підбираючи літературу за обраною тематикою курсової роботи, студент повинен дотримуватись визначеної послідовності: 1) Закони України, постанови Верховної Ради, Кабінету Міністрів України, укази Президента та інші нормативно-правові акти та інструктивні матеріали, 2) Навчальні посібники, підручники, монографії, 3) Публікації у наукових виданнях: статті у фахових журналах та тези конференцій. На сучасному етапі розвитку Інтернет мережа дає необмежений доступ до вітчизняних та зарубіжних інформаційних ресурсів. Не виходячи з дому можна здійснити дослідження на здобуття наукового ступеня. На сайті бібліотеки ім. Вернадського в електронній бібліотеці авторефератів розміщені автореферати дослідників України (Автореферат (від грецьк. autos — сам та лат. refero — доповідаю, повідомляю) — короткий виклад наукової праці, підготовлений автором та надрукований для попереднього ознайомлення з твором (наприклад, автореферат дисертації)починаючи з 1990р., де стисло викладено теоретико-методичні аспекти та практичні рекомендації наукового дослідження за потрібною темою. http://www.nbuv.gov.ua/eb/ard.html (пошук доцільно починати з ключових слів). Там же, у розділі «Наукова періодика України» є архіви різних фахових видань. Зокрема Вісників (фахових видань) університетів, у кожному віснику є серія «Економічні науки» або «Економіка», відкриваючи архів номерів можна підбирати наукові дослідження за темою, http://www.nbuv.gov.ua/portal/ При ознайомленні з літературними джерелами краще підбирати матеріал одразу за всіма пунктами плану, погодженого з керівником. Матеріали, зібрані у процесі вивчення літератури з теми, повинні бути проаналізовані та використані в курсовій роботі з відповідними посиланнями. Процес накопичення літератури не повинен перетворитися на заповнення вільної пам’яті комп’ютера. Важливо, здійснити поверхневий огляд (3-4 хв.), що дасть загальне уявлення про важливість інформації. Для цього необхідно: - ознайомитися з назвою і змістом книги, журналу, збірника тощо; - прочитати передмову, анотацію, вступ, висновки, післямову. При ґрунтовному вивченні літератури необхідно: - виписувати, конспектувати, складати тези - коротко формулювати вихідні положення, основні ідеї дослідження тощо, тобто читання “з олівцем в руках” Основну увагу в процесі написання курсової роботи потрібно приділити висвітленню власної думки автора. Пряме копіювання літературних джерел не допускається, за винятком цитування окремих фраз будь-яких авторів. У цьому разі текст, який процитовано, потрібно взяти в лапки з обов’язковим посиланням на прізвище автора цитати, номера такого джерела в списку і номера сторінки. При цьому необхідно старатися, щоб курсова робота була єдиним цілим, а не уривками „чужих” текстів. СКЛАДАННЯ ПЛАНУ КУРСОВОЇ РОБОТИ На підставі ознайомлення з літературою студент складає розширений план курсової роботи. План курсової роботи – це перелік основних питань, які потрібно висвітлити і дослідити підчас роботи над обраною темою. Складний план передбачає перелік основних розділів теми та розгорнуту програму роботи за кожним розділом. Розділ – це частина теми, яка охоплює певну сукупність питань, що характеризують одну зі сторін явища, що вивчається. по детальну розбивку окремих розділів на параграфи та пункти. При виконанні дослідження деякі розділи будуть розширюватися, а деякі, навпаки, виявляться менш важливими і, можливо, недоцільними. Науковому керівнику рекомендується представти 2-3 варіанти плану, що допоможе вибрати найбільш оптимальний з них. Курсова робота складається зі змісту, вступу, основної частини (теоретичної та практичної), висновків і пропозицій, додатків, списку використаних літературних джерел. В якості прикладу наведено складний план за темою: «Управлінський облік та аналіз загальновиробничих витрат: теорія, методика, організація» (сторінки наведені умовно).
6. ВИМОГИ ДО ЗМІСТУ КУРСОВОЇ РОБОТИ З ДИСЦИПЛІНИ „УПРАВЛІНСЬКИЙ ОБЛІК” Зміст містить найменування та номери початкових сторінок окремих елементів роботи: вступу, всіх розділів, пунктів і підпунктів (якщо вони мають заголовок), висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних літературних джерел, додатків. Вступ. У вступі студент повинен коротко розкрити сутність і стан обраної проблеми, її значимість, дати оцінку сучасного стану проблеми. Вказують практично вирішені та невирішені завдання, наукові підходи, що існують у цій галузі, провідних вчених і фахівців, світові тенденції вирішення поставлених завдань, обґрунтування доцільності проведення наукових досліджень. У вступі формулюють: актуальність вибраної теми; мету і завдання дослідження; об’єкт та предмет дослідження; вибрані методи дослідження; наукову новизну і практичну значущість отриманих результатів. – актуальність теми. Висвітлення актуальності повинно бути небагатослівним. Достатньо в межах 1-2-х абзаців показати головне – суть проблемної ситуації щодо предмету дослідження. – короткий огляд літературних джерел. Складається з метою інформування про стан розробки теми. Цей огляд повинен довести, що вказана тема розкрита лише частково або в іншому аспекті, що існують невирішені проблемні питання, які потребують подальшого дослідження. Огляд літератури за темою повинен показати ступінь ознайомлення студента зі спеціальною літературою, його вміння систематизувати джерела, критично їх розглядати, виділяти суттєве, оцінювати раніше зроблене та визначати головне в сучасному стані вивчення теми. мета і завдання дослідження. Необхідно сформулювати мету роботи і завдання, які потрібно вирішити для досягнення поставленої мети. Це, зазвичай, роблять, застосовуючи наступні слова, дотримуючись логічної послідовності: вивчити…, виявити…, узагальнити…, довести… та ін. Формулювання завдань слід робити чітко, оскільки описання їх розв’язку повинно складати зміст розділів курсової роботи. Основна частина роботи складається з теоретичних та практичних аспектів. Перший розділ. Теоретичний аспект об’єкта дослідження повинен включати дослідження економічної сутності основного поняття; основні тенденції його розвитку, огляд літературних джерел: економічної, філософської, філологічної літератури тощо, довідкові видання (словники, довідники, енциклопедії тощо) і критично проаналізувати підходи авторів до визначення поняття. Для більшої наочності наведений вище матеріал можна представити у вигляді діаграми (див. рис. 1). Наприклад, Автори при розгляді сутності похідних фінансових інструментів (деривативів) наводять наступні поняття: договір – 11,8 %, фінансовий актив – 5,9 %, похідні фінансові інструменти – 5,9 %, фінансові інструменти – 11,8 %, контракти – 17,6 %, цінні папери – 5,9 %, інструменти торгівлі фінансовим ризиком – 5,9 %, стандартний документ – 29,3 %, строкові контракти – 5,9 %. Як видно, чітко визначеної позиції серед авторів щодо трактування поняття “похідні фінансові інструменти” не спостерігається. Одинадцять авторів (Ф.Ф. Бутинець [3, с. 47], Д.Д. Гордієнко [6, с. 53], Й.С. Завадський, Г.В. Осовська, О.О. Юшкевич [7, с. 102], А.Г. Загородній, Г.Л. Вознюк, Т.С. Смовженко [8, с. 115], В.І. Павлов, І.І. Пилипенко, І.В. Кривов’язюк [14, с. 360]) визначають деривативи як стандартний документ. Заслуговує на увагу також підхід п’яти дослідників (Л.О. Примостка [17, с. 50], В.А. Мельник [12, с. 100], П.М. Леоненко, П.І. Юхименко, А.А. Ільєнко [11, с. 407]) у визначенні похідних фінансових інструментів як контрактів. Значно менше науковців (А.Б. Борисов [2, с. 171], Б.А. Райзберг, Л.Ш. Лозовський, Є.Б. Стародубцева [19, с. 78], С.В. Мочерний [5, с. 339], І.П. Фамінський [4, с. 86], О.Ю. Смолянська [20, с. 23], В.М. Шелудько [22, с. 90, 116], О.П. Близнюк, Л.І. Лачкова, В.І. Оспіщев [21, с. 305], О.І. Рогач [13, с. 51], Т.А. Батяєва, І.І. Столяров [1, с. 151]) трактують дериватив як договір – 4, фінансовий актив – 1, похідні фінансові інструменти – 1, фінансові інструменти – 2, цінні папери – 3, інструменти торгівлі фінансовим ризиком – 1, строкові контракти – 2. Графічно кількісний розподіл підходів дослідників щодо визначення похідних фінансових інструментів можна представити наступним чином (рис. 1). Рис. 1. Підходи до трактування деривативів Дослідити трактування ключового поняття в різних країнах (зарубіжними науковцями), а також виявлення спільних та відмінних рис ключового поняття зі спорідненими термінами (за умови їх наявності). Потрібно навести критичну оцінку дефініцій, визначити проблеми, які можуть виникнути при аналізі підходів різних авторів, вчених, та навести власну думку щодо визначення ключового поняття з теми дослідження. Дослідження сутності ключового поняття буде неповним без вивчення підходів авторів до класифікації та порівняльного аналізу класифікації об’єкта дослідження в нормативній базі (табл. 1)
Таблиця 1. Порівняльна характеристика класифікації ____ у нормативній базі
Дослідження періодичних видань доцільно оформляти у такому вигляді (табл. 2), зазначивши короткий зміст досліджуваних статей. Таблиця 2. Питання щодо ______________, які розглядалися в періодичних виданнях
Здійснивши ґрунтовне дослідження теоретичних розробок, необхідно здійснити аналіз та надати висновки щодо розкриття в різних літературних джерелах досліджуваного питання та рівень його законодавчого регулювання, пропозиції щодо наукового розкриття та нормативного регулювання питання дослідження. Крім цього необхідно, виділити дослідження класифікації, методів, принципів, визначення ролі, оцінки, проведення порівняльної характеристики, викладення історичних аспектів розуміння суті дослідження та інших нетипових ситуації та особливостей за темою дослідження. Другий розділ. Практичний аспект дослідження передбачає викладення методики управлінського обліку: проаналізувати існуючі моделі організації управлінського процесу; описати етапи формування управлінської інформації; навести типовий перелік внутрішньогосподарської документації; розкрити суть та наслідки можливих управлінських рішень; розробити власну систему організації управлінського обліку; відобразити іншу інформацію щодо методики організації управлінського обліку на підприємствах України. У третьомурозділі необхідно висвітлити особливості управлінського обліку в сучасних умовах господарювання, розробку внутрішньої управлінської звітності, що зумовить достовірне та повне відображення інформації, розробку прогнозного аналізу, моделювання, регулювання, внутрішній контроль, зарубіжний досвід тощо Висновки та пропозиції. Розкривають ступінь досягнення мети та завдань курсової роботи, їхню наукову, економічну і соціальну значущість Розміщують після основної частини, починаючи з нової сторінки. Студент підводить підсумок всього дослідження (найважливіші теоретичні наукові та практичні результати, одержані в процесі дослідження, які повинні включати характеристику стану розгляду сформульованих в роботі проблемних питань, методи їх вирішення та значення для науки й практики), формулює пропозиції, які повинні логічно випливати зі змісту викладеного матеріалу. Висновки та пропозиції повинні бути обґрунтованими, самостійними та конструктивними. Додатки включають допоміжний матеріал і оформлюються як продовження курсової роботи після основної її частини або окремо, розміщуються у порядку наведення посилань у тексті курсової роботи. Список використаних літературних джерел повинен включати всі джерела, використані в процесі дослідження. На кожне джерело зі списку в тексті роботи слід наводити посилання. Текст потрібно ілюструвати схемами, рисунками, таблицями, розрахунками, формами, математичними формулами тощо. Зміст заходів, що пропонуються, має базуватися на аналітичних оцінках у відповідних ілюстраціях. Рекомендації та ілюстрації слід обґрунтувати. ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ Оформлення курсової роботи має здійснюватися відповідно до Державного стандарту України «Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення» (ДСТУ 3008-95 чинний від 1996-01-01). Кваліфікаційна робота повинна бути оформлена за допомогою комп’ютерної техніки на одній стороні стандартного аркушу формату А4 (210 х 297 мм). Набір тексту роботи має виконуватися на комп’ютері з використанням текстового редактора MS Word, (шрифт Times New Roman, кегль (розмір) 14 з міжрядковим інтервалом 1,5), в рисунках і таблицях – 12 пунктів, гарнітура Times New Roman Текст роботи слід друкувати, додержуючись таких розмірів берегів: лівий – 30 мм, верхній і нижній – 20 мм, правий – 10 мм., Приблизний обсяг структурних складових друкованого тексту (кількість сторінок) складає: вступ – 2 сторінки; один розділ близько 15 сторінок; висновки і пропозиції – 2-3 сторінки; список використаних літературних джерел – не менше 50 одиниць. Робота повинна включати не менше 10-12 таблиць та 4 рисунка (діаграми, схеми та графіки за потреби). Вписувати в текст окремі іншомовні слова, формули, умовні знаки можна чорнилом, тільки чорного кольору. Друкарські помилки, описки та графічні неточності, що виявилися в процесі написання курсової роботи, можна виправляти підчищенням або зафарбовуванням білою фарбою і нанесенням на тому ж місці або між рядками виправленого тексту (фрагменту рисунка) машинописним способом. Кількість виправлень повинна бути мінімальною і становити не більше 10% загального обсягу роботи. Вступ, розділи, висновки і пропозиції, додатки, список використаних літературних джерел слід починати з нової сторінки. Заголовки структурних частин курсової роботи “ЗМІСТ”, “ВСТУП”, “РОЗДІЛ”, “ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ”, “ДОДАТКИ”, “СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ” друкують великими літерами симетрично до тексту. Крапка в кінці заголовка не ставиться. Заголовки пунктів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу, без підкреслень.
Заголовки підрозділів, пунктів і підпунктів слід починати з абзацного відступу та друкувати напівжирним (bold) шрифтом маленькими літерами, крім першої великої, не підкреслюючи, без крапки в кінці. Підпункти нумеруються в межах кожного розділу. Номер підпункту складається з номера розділу та порядкового номеру підпункту, між якими ставиться крапка. В кінці номера підпункту повинна стояти крапка, наприклад: “2.3. Облік виробничих запасів для потреб управління”.
Якщо заголовок складається з двох і більше речень, то їх розділяють крапкою. Перенесення слів у заголовку розділів не допускається. Відстань між заголовком і подальшим чи попереднім текстом має бути не менше, ніж два рядки. Відстань між основами рядків заголовка, а також між двома заголовками потрібно зробити, як у тексті. Не допускається розміщувати назву розділу, підрозділу, а також пункту й підпункту в нижній частині сторінки, якщо після неї розміщено тільки один рядок тексту. Абзац повинен бути однаковим по всьому тексту роботи і складати 1 см (окрім таблиць, рисунків, діаграм). Сторінки роботи слід нумерувати арабськими цифрами, додержуючись наскрізної нумерації впродовж усього її тексту. Номер сторінки проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці. Титульний аркуш потрібно внести до загальної нумерації сторінок роботи. Номер сторінки на титульному аркуші не проставляють. Ілюстрації й таблиці, розміщені на окремих сторінках, вносять до загальної нумерації сторінок. Оформлення ілюстрацій, таблиць та формул. Усі малюнки, схеми, графіки, діаграми, ілюстрації, які називаються рисунками, повинні мати назву і бути пронумеровані (якщо їх кількість більше одного) арабськими цифрами наскрізним способом. Номер і назва рисунка проставляється в рядку, що безпосередньо під зображенням. Нумерація таблиць і рисунків проводиться окремо. У тексті роботи роблять посилання на номери таблиць, рисунків і додатків. Не допускається використання таблиць, рисунків і додатків на які не робилось посилань, тобто на всі ілюстрації мають бути посилання у тексті. Якщо ілюстрації створені не автором роботи, то необхідно при їхньому поданні дотримуватися вимог чинного законодавства про авторські права, тобто посилатися на джерело. Якщо згадується про рисунок на попередній сторінці у посиланні ставиться “(див. рис. 1)”. Рисунки повинні мати назву, яку розміщують під нею, позначається словом «рисунок», яке разом з номером і назвою ілюстрації розміщують після пояснювальних даних, наприклад: «Рис. 3.1. Схема розміщення об’єктів приватизації». Рисунки слід нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу, за винятком ілюстрацій, наведених у додатках. Номер рисунків складається з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, відокремлених крапкою, наприклад: рис. 3.2. – друга ілюстрація у третьому розділі. Усі таблиці, розрахунки і схеми повинні наводитись у тексті безпосередньо там, де про них йдеться. Таблиці послідовно нумеруються в межах всього тексту курсової роботи арабськими цифрами. Над правим верхнім кутом таблиці, вище заголовка, розміщується напис „Таблиця” із зазначенням порядкового номера. Наприклад: „Таблиця 2”. Якщо таблиця розміщується на двох і більше сторінках, то слово „Таблиця” пишуть лише на першій сторінці, а на інших – „Продовження табл”. Кожна таблиця повинна мати назву, яка починається з великої літери, без підкреслень. Після рисунка і таблиці необхідно пропустити два рядки. Формули і рівняння розташовують посередині сторінки безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються. Вище і нижче від кожної формули або рівняння має бути залишено не менше, ніж один вільний рядок. Формули або рівняння виконуються із застосуванням редактора формул (об’єкт MS Equation). Вимоги до оформлення формул за допомогою MS Equation наведено у додатка Е. Формули і рівняння у роботі (за винятком формул і рівнянь, наведених у додатках) слід нумерувати порядковою нумерацією в межах розділу. Номер формули або рівняння складається з номера розділу і порядкового номера формули або рівняння, відокремлених крапкою, наприклад: формула (1.3) – третя формула у першому розділі. Номер формули або рівняння зазначають на їхньому рівні дужках у крайньому правому положенні на рядку. Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів, що входять до формули чи рівняння, слід наводити безпосередньо під формулою у тій послідовності, в якій їх наведено у формулі чи рівнянні. Пояснення значення кожного символу та числового коефіцієнта слід подавати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають з абзацу словом «де» без двокрапки.
Перенесення формули чи рівняння у наступний рядок допускається тільки на знаках виконуваних операцій, повторюючи знак операції на початку наступного рядка. Для підтвердження власних аргументів або з метою проведення критичного аналізу слід в тексті кваліфікаційних робіт наводити цитати. При використанні у курсовій роботі цитат необхідно звернути увагу на основні правила цитування, до яких належать: - доцільність використання цитат в кваліфікаційній роботі, що визначається необхідністю підтвердження ними думки та позиції автора; - цитування авторів необхідно здійснювати безпосередньо на підставі їх робіт; - цитування повинно бути повним, без довільного скорочення авторського тексту і без перекручення думок автора; - цитата повинна чітко відповідати джерелу та супроводжуватися посиланням на джерело. Цитати в тексті оформлюються наступним чином: - цитата наводиться в тексті в лапках з прописної літери в тій граматичній формі, в якій вона наведена у джерелі, із збереженням особливостей авторського написання; - цитата наводиться з малої літери, якщо цитата включається як частина речення або в реченні, що цитується пропущені перші слова; - пропуск слів, речень, абзаців при цитуванні допускається без перекручення авторського тексту і позначається трьома крапками, які ставляться у будь-якому місці цитати; - коли у наведеній цитаті автором робиться наголос або виділяються окремі слова чи словосполучення, то після виділеного тексту наводяться пояснення. Наприклад, (підкреслено автором. – І.І. Івановим). Цитування наукових джерел у курсовій роботі є обов’язковим. При цьому необхідною умовою є наявність посилань на використані джерела. Посилання на використані джерела наводяться після завершення цитати після лапок або безпосередньо після переказаного змісту цитати. Посилання наводяться в квадратних дужках, всередині яких проставляється порядковий номер, під яким це джерело стоїть в списку використаних літературних джерел, і через кому проставляється номер сторінки, з якої взятий цей матеріал. Якщо речення в тексті закінчується цитатою, то крапка ставиться після вихідних даних про джерело, які зазначені в дужках. У курсовій роботі не допускається скорочення слів. Можливе використання тільки загальноприйнятих скорочень, наприклад ТЗВ (транспортно-заготівельні витрати). ТМЦ (товарно-матеріальні цінності), МШП (малоцінні швидко-зношувані предмети), ПДВ (податок на додану вартість) тощо. У випадку необхідності склад курсової роботи доповнюється переліком прийнятих термінів та переліком прийнятих скорочень. Оформлення додатків. Додатки є продовженням курсової роботи, які оформлюються на наступних її сторінках або у вигляді окремої частини. Додатки розміщуються у порядку появи на них посилань у тексті роботи. Якщо додатки оформлюються на наступних сторінках курсової роботи, кожний такий додаток повинен починатися з нової сторінки. В додатках сторінки нумеруються, проте до загального обсягу роботи додатки не входять. При оформленні додатків окремою частиною на окремому аркуші друкується великими літерами слово “ДОДАТКИ”. Наступну сторінку бажано присвятити змісту додатків. Посередині – “Перелік додатків, що містяться в роботі”. Зазначити додатки і сторінку, на якій він починається. При оформленні додатків слід звернути увагу на наявність заголовків, які друкуються вгорі малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово “Додаток _” і велика літера, що позначає додаток, наприклад, Додаток А, Додаток Б тощо. Позначати додатки потрібно послідовно прописними літерами української абетки, за винятком літер Ґ, Г, Е, Є, І, Ї, И, Й, О, Ч, Ь. У випадку, якщо не вистачає літер абетки, нумерація додатків починається таким чином: АА; АБ; АВ; АД тощо, далі БА: ББ... і т.д. Оформлення списку використаних літературних джерел. Список літературних джерел містить бібліографічні описи використаних джерел і розміщується після висновків і пропозицій. Він може бути оформлений за одним із варіантів: - в алфавітному порядку; - в порядку наявності посилань в тексті; - у хронологічному порядку. Загальна схема оформлення списку використаних літературних джерел наступна: Автор. Назва підручника (посібника, статті тощо) // Дані про видання. – місце видання, видавництво. – рік. – кількість сторінок. Приклади оформлення списку використаних літературних джерел наведено у таблиці 8.1. Таблиця 8.1. Приклади оформлення літературних джерел
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-08-15; просмотров: 254; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.190.219.178 (0.014 с.) |