Основна частина дипломної роботи.

Теоретико-методологічний розділ являє собою матеріали, взяті з посібників та періодичної літератури про те, які питання та у якій послідовності і якими методами повинні бути вирішені усі завдання дипломної роботи. Усі матеріали, взяті з літератури, обов’язково повинні мати посилання на джерела зі списку літератури.

Теоретичне обґрунтування, сутність, значення, класифікаційні характеристики, історія і сучасні тенденції предмету дослідження, методичні підходи повинні мати певні елементи наукової новизни, ствердженої власної позиції щодо обраних методів дослідження, тобто чітко визначене теоретичне поле роботи дає змогу перейти в наступному розділі до конкретного аналітичного дослідження.

З метою підвищення наочності та інформативності наведеного теоретичного матеріалу дипломник повинен навести схеми, таблиці, діаграми, що розкривають основні теоретичні положення дипломної роботи та характеризують сучасний стан досліджуваних процесів в країні в цілому.

Рекомендований обсяг розділу 25-30 сторінок.

Аналітико-дослідний розділ, забезпечуючи логічну послідовність дослідження, має стати перехідним до наступного третього розділу і поєднати набуті теоретичні знання та вміння використовувати обрані методи і певний методичний інструментарій.

Даний розділ дипломної роботи починається з техніко-економічної характеристики об’єкта, на матеріалах якого виконується робота. Характеризуючи об’єкт дослідження, доцільно навести його організаційно-управлінську структуру, розглянути систему його господарських зв’язків, виявити основні тенденції та причини існуючої динаміки техніко-економічних показників його діяльності, визначення сильних, слабких сторін, потенційних зовнішніх загроз і можливостей.

Розділ повинен містити діагностування діяльності підприємства щодо обраного напрямку дослідження, ґрунтовний аналіз із використанням накопичувального фактичного матеріалу та з залученням усіх теоретичних знань, певного методичного інструментарію.

Усі аналітичні розрахунки, таблиці, графіки, діаграми мають супроводжуватися тлумаченням та висновками, які дозволяють визначити зміст аналізуємих процесів, що спостерігаються на підприємстві, їх особливості, тенденції. Текст бажано ілюструвати реальними документами, які обов’язково супроводжуються стислим коментарем і наводяться у додатках.

Для написання другого розділу студент повинен зібрати фактичні дані під час переддипломної практики.

Джерелом інформації є планові і фактичні показники господарської діяльності, статистична та бухгалтерська звітність, накази, розпорядження, результати спостережень, опитувань і обстежень та інших методів збирання первинної інформації, які використовує студент під час переддипломної практики.

В процесі аналізу необхідно використовувати економіко-математичні методи, типові та спеціально розроблені програмні продукти, інформаційні технології дослідження економічних явищ.

Дипломник повинен продемонструвати своє вміння вирішувати не лише складні спеціальні завдання, обумовлені галузевою специфікою, але й інноваційні (творчі) завдання експериментально-пошукового, дослідницького характеру.

Обов’язковою вимогою щодо змісту дипломної роботи є використання економіко-математичних методів. Їх можна використовувати як в другому розділі дипломної роботи (при проведенні аналізу впливу різних факторів на результативний показник, при встановленні взаємозв’язків між окремими показниками), так і в третьому (для розрахунку прогнозних значень показників, що вивчаються, для обґрунтування інвестиційних рішень, тощо).

При написанні даного розділу використовуються методи технічного, фінансового, комерційного, екологічного, організаційного (інституціонального), соціально-економічного аналізу.

У рамках технічного аналізу вивчають загальний опис підприємства, тобто:

- опис підприємства та галузі;

- техніко-технологічний стан підприємства;

- розмір (масштаб, обсяг) підприємства;

- доступність та достатність джерел сировини, робочої сили та інших ресурсів;

- ємність ринку для продукції підприємства;

- витрати підприємства (з урахуванням непередбачуваних факторів).

Задача фінансового аналізу – аналіз фінансових результатів та фінансового стану підприємства. Фінансовий аналіз підприємства проводиться на основі даних періодичної бухгалтерської звітності:

- баланс підприємства (форма №1);

- звіт про фінансові результати (форма №2);

- агрегований баланс (форма №1 та форма №2).

Аналіз фінансового стану підприємства проводиться з метою оцінки груп фінансових показників:

- рентабельності,

- ліквідності,

- фінансової стійкості (незалежності),

- ділової активності.

Для оцінки динаміки зміни фінансових показників підприємства використовуються дані бухгалтерської звітності за останні 2 роки. У випадку, якщо підприємство існує менше, ніж 2 роки, використовуються дані за період існування підприємства.

Задача комерційного аналізу – оцінити підприємство (організацію) з точки зору кінцевих споживачів продукту та послуг.

В загальному вигляді задачі, які при цьому розглядаються можна звести до трьох:

- маркетинг;

- джерела і умови отримання ресурсів;

- умови виробництва і збуту.

У результаті комерційного аналізу треба відповісти приблизно на такі запитання, як:

- де продається продукція?

- чи має ринок достатній обсяг, щоб поглинути усю продукцію підприємства без впливу на її ціну?

- чи годиться виробляєма продукція (послуги) для місцевого ринку чи для експорту?

- чи здатні існуючі методи постачань гарантувати своєчасність постачань і усунути перебої?

- чи конкурентоспроможна продукція?

- яка якість продукції?

та ін.

Екологічний аналіз займає особливе місце в аналізі підприємства оскільки відношення між діяльністю людини з оточуючим середовищем недостатньо вивчені і, найголовніше, недосконалі з цієї точки зору рішення призводять до незворотних змін у навколишньому середовищі.

Задачею екологічного аналізу є встановлення можливої шкоди оточуючому середовищу від підприємства, а також визначення заходів для пом’якшення чи запобігання цієї шкоди.

Вимоги до оцінки дій підприємств на окремі компоненти оточуючого середовища можуть бути у інструкції.

Ціль організаційного аналізу – оцінити організаційну, правову, політичну і адміністративну обстановку, у рамках якої існує підприємство, а також розробити такі необхідні рекомендації:

- з менеджменту;

- з організаційної структури;

- з планування;

- з комплектування та навчання персоналу;

- у фінансовій діяльності;

- в координації діяльності;

- в загальній політиці.

Основними задачами організаційного аналізу є:

- визначення задач підприємства (організації) з діючого законодавства та підзаконних актів (інструкцій, регламентів та ін.);

- оцінювання сильних і слабких сторін підприємства з точки зору матеріально-технічної бази, кваліфікації, структури, фінансового становища;

- оцінювання можливого впливу законів, політики і інструкцій на долю підприємства, особливо в питаннях захисту оточуючого середовища, заробітної платні, цін, державної підтримки, зовнішньоекономічних зв’язків;

- розробка заходів по усуненню слабких сторін підприємства, виявлених у процесі аналізу, а також зниженню негативного впливу зовнішнього середовища підприємства (закони, політика, інструкції);

- розробка пропозицій по вдосконаленню вищезгаданих організаційних факторів, що впливають на ефективність роботи підприємства (організації).

Метою соціально-економічного аналізу є визначення придатності підприємства для користувачів. Результати аналізу повинні забезпечити можливість стратегії взаємодій між підприємством і його користувачами, яка користувалася б підтримкою населення і сприяла б цілям підприємства.

Соціальний аналіз зосереджує увагу на чотирьох напрямках:

1) соціально-культурні і демографічні характеристики населення, залежні від діяльності підприємства (кількісні характеристики і соціальна структура);

2) організація населення у районі роботи підприємства (організації), включаючи структуру сім’ї, наявність робочої сили, доступ до контролю за ресурсами;

3) прийнятність підприємства до місцевої культури;

4) стратегія забезпечення необхідних зобов’язань від груп населення та організацій, які користуються результатами діяльності підприємства.

Соціальні аналізи найчастіше оцінюються у гривнях в економічному ефекті діяльності підприємства.

Основними видами соціально-економічних результатів підприємства при розрахунках ефективності є:

- зміни кількості робочих місць у регіоні;

- покращення житлових і культурно-побутових умов робітників;

- зміни умов праці робітників;

- зміни структури виробничого персоналу;

- зміни надійності постачання населенню окремих видів товару;

- зміни стану здоров’я робітників і населення;

- економія вільного часу населення

- загально-господарська ефективність підприємства, його прибутковість;

- абсолютне значення податкових відрахувань.

Передбачувані проектом підприємства заходи по створенню робітникам нормальних умов праці і відпочинку, забезпеченню їх продуктами харчування, житлом і об’єктами соціальної інфраструктури є необхідними умовами його діяльності і будь-якому самостійному оцінюванню у составі результатів проекту не підлягають.

В аналітично-дослідному розділі дипломної роботи формулюється постановка проблем, які необхідно вирішити в проектно-розробному розділі. Для цього проводиться всебічний аналіз внутрішніх і зовнішніх факторів, що впливають на стійкість функціонування підприємства. Аналізується стан економіки, можливості впливу конкурентів, постачальників сировини та продукції, вплив науково-технічного прогресу і нових технологій, нестабільність законодавства. У процесі аналізу повинні бути виявлені недоліки роботи усіх підрозділів підприємства (організації), які впливають на стійкість його діяльності.

У процесі досліджень студенту необхідно зробити низку розробок і обгрунтувань, які повинні стати об’єктом подальших кроків, які і формулюються як пропозиції у кінці цієї частини.

Рекомендований обсяг розділу 25-30 сторінок.

Проектно-розробний розділ роботи пишеться на основі проведеного раніше аналізу. Студент формулює конкретні шляхи вирішення існуючих на підприємстві (в організації) проблем: організаційних, економічних, фінансових, технологічних, соціальних, екологічних та інших.

Вирішення найбільш важливих для підприємства (організації) проблем студент супроводжує конкретними пропозиціями й розрахунками, що підтверджують можливість вирішення проблем. Тобто в цій частині студент указує грамотні шляхи вирішення проблем підприємства.

Обгрунтування рішень може здійснюватись у дипломній роботі за допомогою загальноприйнятих методик техніко-економічних розрахунків, оптимізації й моделювання. Невід’ємною частиною роботи повинно бути стратегічне й маркетингове моделювання.

Рекомендований обсяг розділу 20-25 сторінок.

В кінці кожного розділу основної частини повинні бути зроблені висновки у вигляді 5-6 основних положень.

Висновки розміщують після викладення суті роботи. У висновках коротко викладають конкретну оцінку отриманих результатів роботи чи її окремої частини (негативні у тому числі), галузіу яких передбачається використання роботи, економічне й соціальне значення роботи.

Рекомендований обсяг висновків 3-5 сторінок.

Список використаних джерел, яка використана у роботі, це перелік джерел, на які є посилання у роботі. Він повинен бути наведеним у кінці роботи, із нової сторінки.

Бібліографічні описання посилань у переліку наводять у відповідності з діючими стандартами бібліотечної та видавницької справи (Додаток Е).

Посилання на літературні джерела слід робити за алфавітом у такій послідовності:

- законодавчі акти;

- монографії;

- статті з газет та журналів.