Ще декілька правил щодо проходження співбесіди

1.Правильно сядьте. Потрібно сидіти, повернувшись до інтерв’юера не тільки обличчям, а й усім тілом. Якщо для цього необхідно пересунути стілець – не соромтеся. Ноги не ховайте під себе і не тримайте схрещеними під стільцем.

2. Підтримуйте зоровий контакт. Слухаючи запитання, уважно дивіться в обличчя інтерв’юерові. Так краще зрозумієте запитання. Відповідаючи, прагніть не дивитися вниз, убік або в стелю. Інтерв’юерам це, як правило, не подобається.

3.Вислуховуйте запитання до кінця, не перебиваючи. Прагніть показати увагу й інтерес до запитання.

4.Починайте відповідати, якщо впевнені, що зрозуміли питання. Іноді інтерв’юер формулює питання не конкретно. В такій ситуації краще запитати: “Чи вірно я зрозумів, що Вас цікавить саме цей аспект?” І не соромтеся цього.

5.Не говоріть довго. Дві-три хвилини – це гранична тривалість відповіді. Надмірно просторові відповіді – типова помилка недосвідчених претендентів.

6.Не відхиляйтеся від суті запитання. Навіть якщо запитання таке, що Ваша відповідь виходить дуже короткою, не збентежуйтеся.

7.Умійте тримати паузу. Якщо Ви вважаєте, що відповіли на запитання, то найкраще замовкнути і тримати паузу, не нервувати. Хай інтерв’юер думає, про що Вас запитати. Будьте терплячі.

8.Не говоріть дуже тихо і дуже голосно. Дуже тихий голос може створити в інтерв’юера враження, що Ви невпевнена у собі людина. Якщо Ви тримаєте зоровий контакт, то потрібну силу голосу в більшості випадків визначити правильно, орієнтуючись на реакцію співрозмовника.

9.Не задовольняйтеся просто співбесідою. Попросіть інтерв’юера прокоментувати те, наскільки Ви як кандидат підходите на вакансію. Не потрібно поспішати встати, краще запитати це тоді, коли Ви ще сидите. Також доцільно уточнити, коли слід чекати дзвінка. Не кожному інтерв’юерові така наполегливість приємна, але у більшості випадків вона спрацьовує на Вашу користь.

Необхідно знати і пам’ятати, що є закриті теми розповідати про котрі на співбесіді взагалі не варто. Тому в жодному випадку не розповідайте про бажання емігрувати, ваші релігійні та політичні погляди, сімейні негаразди, про плани щодо народження дітей, матеріальні труднощі, недоліки попередніх роботодавців, про проблеми з Вашим здоров’ям та здоров’ям близьких, відразу ж висловлювати особливі вимоги до умов роботи, починати розмову з обговорення розміру зарплати, говорити на відверті теми, висловлювати сумніви щодо компетентності співрозмовника, повідомляти про інші пропозиції для працевлаштування, що є у вас на цей час.

План вивчення:

 

1.Прочитати текст.

2.З'ясувати основні питання тексту.

3.3асвоїти прочитане.

4.Перейти до заключного етапу засвоєння і опрацювання - записів.

 

Тема 10. Рекомендації з підготовки до інтерв’ю.

Довідка до теми

Щоб добре підготуватися до інтерв'ю, дуже важливо провести попередню розвідку. Необхідно зібрати якомога більше відомостей про фірму, куди Ви йдете на співбесіду, і про людей, з якими Вам потрібно буде зустрітися.

Корисну інформацію можна отримати різними способами. Якщо йдеться про велике підприємство, ознайомтеся з його продукцією або послугами. Багато організацій розповсюджують свої проспекти і рекламні брошури. Спробуйте знайти статті у газетах або журналах про цю організацію. Можна поговорити з людиною, яка працює або працювала у цій організації. Від неї можна дізнатися безліч корисних речей, але слід врахову­вати суб'єктивне забарвлення таких розповідей. Можливо, на деякі з Ваших запитань зможе відповісти консультант агент­ства, до якого Ви звернулися.

Що бажано знати про організацію, до якої Ви йдете на інтерв'ю:

• Яку продукцію або які послуги пропонує організація?

• Де і кому реалізуються продукція та послуги?

• Скільки років існує організація?

• Наскільки змінилися завдання організації за час її існування?

• Чи стабільний склад керівництва, чи він часто змінюється?

• Який юридичний статус організації?

• Чи були спроби поглинання організації іншими фірмами?

• Чи отримала організація прибуток у минулому році? За минулі три роки?

• Чи проводилося скорочення штатів за останні три роки? Чому?

• Чи входить організація до якого-небудь більшого об'єднання?

• Чи багато уваги приділяє організації преса? Чому?

• Які відгуки преси про організацію?

• Яке ставлення до працівників у даній організації?

• Які нові проекти розробляються в організації?

• Базується організація всередині країни чи має партнерів або відділення за кордоном?

• Які перспективи галузі, до якої належить організація?

Ви йдете на інтерв'ю

• Перед співбесідою продумайте, як Ви будете вдягнені. Зовнішній вигляд і манера триматися мають дуже велике значення і практично визначають перше враження. Якщо Ви йдете на співбесіду до фінансової установи, оберіть консер­вативно-ділову форму одягу. Якщо Ви збираєтеся на інтер­в'ю до будівельної організації або дизайнерської фірми,

можна дозволити собі одягтися у більш вільному стилі.

• Постарайтеся дізнатися заздалегідь, прийнятний у фірмі діловий чи більш вільний стиль одягу, але в будь-якому випадку на інтерв'ю краще одягтися офіційно. Якщо поява на роботі у джинсах вважається в цій фірмі нормальним явищем, Ви зможете собі це дозволити, коли почнете працювати, але на інтерв'ю у светрі і джинсах приходити не варто. У будь-якому випадку Ви повинні мати охайний та акуратний вигляд. У жінок вибір значно ширший, але тим більше помилок вони можуть при цьому зробити. Жінці найкраще одягти на співбесіду діловий костюм або досить консерва­тивну сукню, не впадаючи у крайнощі при виборі довжини спідниці, кольору і прикрас. Не слід користуватися різкими парфумами або одеколоном.

• Заздалегідь переконайтеся, що Ви знаєте, як проїхати до будівлі фірми і де залишити машину. Вийдіть з дому за­вчасно.

• Приходьте на 15 хвилин раніше призначеного часу. Цим Ви покажете, що поважаєте того, хто проводить співбесіду, і цінуєте його час. Якщо Ви все-таки запізнюєтеся, потрібно зателефонувати і попередити про затримку.

• Пам'ятайте, що при виборі з кількох кандидатів, які мають однакову кваліфікацію, вирішальну роль відіграє Ваше вміння справити сприятливе враження під час співбесіди.

• Добре виспіться вночі перед тим, як іти на інтерв'ю.

• Не пийте багато рідини. Ви можете не знайти туалет у

незнайомій організації і погано почуватиметеся підчас інтерв'ю. Якщо Вас кому-небудь пред­ставлять, докладіть усіх зу­силь, щоб правильно почути й запам'ятати ім'я цієї людини. Якщо Ви одразу зможете звернутися до співрозмов­ника по імені, це справить сприятливе враження. Пере­питування ж виявить надмірну знервованість.

Будьте ввічливі й доброзичливі з усіма, кого Ви зустрінете в офісі. Не забудьте посміхнутися, входячи до кабінету інтерв'юера. Не забувайте, наскільки важлива мова жестів. Не менше значення має і Ваш потиск руки: вона повинна бути сухою і теплою; потиск має бути впевненим, але не занадто сильним. Слідкуйте за своєю поставою, намагайтеся дивитися в очі. Однак не доводьте нічого до крайнощів.

Не забудьте взяти з собою на інтерв'ю якомога більше до­кументів, що підтверджують Вашу кваліфікацію, освіту й до­даткові знання.

Якщо Вам запропонують заповнити які-небудь форми, кра­ще взяти їх із собою і повернути у найкоротший термін. Працюючи з ними вдома, потренуйтеся на чернетці. Пам'я­тайте, що все має значення: і грамотність, і виправлення, і почерк, і чіткість формулювань.

Завершуючи бесіду, не забудьте домовитися про те, коли і як Ви дізнаєтесь про результати співбесіди, і подякувати інтерв’юеру.

План вивчення:

 

1.Прочитати текст.

2.З'ясувати основні питання тексту.

3.3асвоїти прочитане.

4.Перейти до заключного етапу засвоєння і опрацювання - записів.

 

Тема 11. Вас беруть на роботу: на що звернути увагу.

Довідка до теми

 

Отже, співбесіда пройшла успішно і Вам зробили пропо­зицію. На цьому етапі вже можна обговорювати питання оплати, режиму Вашої роботи. Можете поцікавитися на­явністю і станом Вашого ро­бочого місця.

Якщо Ви плануєте працю­вати й навчатися, обов'язково обговоріть це з роботодав­цем, узгодьте, чи будуть Вас за необхідності відпускати.

При оформленні на роботу згадайте курс з трудового права, який Вам обов'язково читали у ВНЗ. Вас повинно на­сторожити, якщо Вам не за­пропонують написати заяву, укласти трудовий договір, принести трудову книжку, свій ідентифікаційний код, навіть якщо Вас беруть з випробним терміном. Якщо всього цього не відбувається, значить, Ви працюватимете, швидше за все, неофіційно. У такому випадку обов'язково нагадайте про це кадровій службі, якщо вона існує, або своєму керівнику, адже у такому випадку в підприємства не виникає жодних зобов'язань перед Вами, у тому числі й зобов'язання платити Вам зарплату. До того ж увага роботодавця до правильності й законності оформлення Ваших стосунків свідчить про його бажання по можливості закріпити їх — всерйоз і надовго.

Крім питань оформлення, зверніть увагу на такі моменти:

- Ви пропрацювали вже кілька днів, але Вам ніхто ще чітко і ясно не пояснив Ваших обов'язків;

- на випробний термін Вам запропонували зарплату, значно меншу, ніж була обіцяна на співбесіді.

Якщо щось із цього має місце, краще придивіться до порядків у цій організації — і згадайте про альтернативні варіанти.

Адаптація нового співробітника — процес досить серйозний, недарма йому присвячено спеціальні дослідження. Навіть поважним професіоналам дово­диться багато чому навчатися, приходячи на нове місце роботи. Адже незважаючи на загальні стандарти на кожному під­приємстві є свої нюанси, і про них слід знати.

Навіть якщо Ваш керівник сам не виявляє ініціативи, попросіть, щоб Вам роз'яснили загальні принципи роботи у цій організації, розподіл обов'яз­ків між співробітниками, Ваше місце у цій структурі, з ким і з яких питань Вам доведеться підтримувати зв'язок. Одна така вступна бесіда дозволить уникну­ти у майбутньому багатьох запи­тань і непевностей.

Не залишайте своїх запитань без відповідей. Стикнувшись з тим, що Ви чогось не розумієте, обов'язково намагайтеся з'ясува­ти для себе картину. Подивіться матеріали на цю тему в періодичній пресі, інтернеті, бібліотеці, запитайте у колег. Але не забувайте про почуття міри, щоб не набути репутації "чомучки".

Приходячи на нове місце, працівник часто стикається з тим, що буває дуже важко відразу розібратися у великому обсязі документів, які створювали і збирали до тебе: де що лежить? У якій папці шукати потрібну інформацію? Швидше за все, спочатку у Вас буде наставник, до якого Ви зможете звертатися із запитаннями. Але не варто цим зловживати. Краще приділіть якийсь час тому, щоб самому покопатися у цій пачці документів, але зате надалі у Вас складеться повна і чітка картина щодо Ваших трудових обов'язків.

Напевно, кожному відомо, що стосунки між співробітниками, атмосфера у колективі найбільше впливають на продуктивність праці. Для того щоб процес Вашої адаптації у новому колективі пройшов якомога швидше і вдаліше, доведеться докласти деяких зусиль.

Постарайтеся зрозуміти, які в цьому колективі прийняті нор­ми поведінки, які існують традиції. Зверніть увагу на те, як спілкуються співробітники Вашого відділу між собою та іншими співробітниками, які переважають стосунки — ділові чи осо­бисті. Це стосується і часу початку та закінчення роботи, проведення обіднього часу, поведінки на внутріфірмових святах. Пам'ятайте, що людям властиво відкидати тих, чия поведінка йде врозріз із груповими нормами поведінки.

Виділіть у колективі людину, яка вже давно працює в цій організації й користується авторитетом. Зближення з нею дозволить Вам набагато легше увійти в ритм життя цього колективу.

І звичайно, багато чого залежить від Вашої доброзичливості. Якомо­га частіше посміхайтеся, не сором­теся запропонувати свою допомогу. Утримайтеся від критики порядків у цій організації, тим більше що Ви поки не так уже й добре їх знаєте. Будьте відкритими до всього нового, активними та уважними до оточуючих — і Ви самі не помітите, як станете пов­ноправним членом колективу.

 

Правил виживання на роботі

 

Якщо хочете, щоб кар'єра росла, а ви залишалися зі здоровими нервами, спробуйте дотримуватися наших рекомендацій, і тоді будете прихо­дити до офісу з посмішкою.

1.Вимагайте нормальних умов праці: не можна працювати за монітором, якому вже 10 років слід бути на смітнику.

2.Якщо трудовий процес — суцільний аврал, поговоріть про гнучкий графік або компенсацію за вихідні, які Ви провели на роботі, і дні, коли Ви засиджувалися до гли­бокої ночі.

3.Використовуйте відпустку. Працюючи без відпочин­ку, Ви ризикуєте заробити синдром хронічної втоми й чи­мало захворювань.

4.Піднялася температура — негайно вкладайтеся в постіль і лікуйтеся. Це Ваше законне право. Лікуйтеся до повного видужання!

5.Повертаючись додому, не хапайтеся відразу за до­машні справи. «День Попелюшки» влаштуйте в п'ятницю, щоб у суботу й неділю як слід відпочити.

6.Не беріть на себе чужі обов'язки. Колезі можна допо­могти, але робити її роботу постійно не потрібно. Ви ж не хочете працювати до виснаження безкоштовно?

7.Заощаджуйте час — не відволікайтеся на особисті те­лефонні розмови. Поясніть подругам, що розмови на тему «як справи» недоречні. Пообіцяйте, що зателефонуєте піз­ніше. Якщо Ви цілий день правите теревені, увечері дове­деться затриматися. Ви не встигнете відпочити!

8.Приходьте та йдіть вчасно. Затримуючись допізна, Ви демонструєте нездатність упоратися з роботою вчасно. І у Вас не залишається часу на спортзал або прогулянку.

9.Поставте на стіл кумедне фото із сімейного архіву, на стіну повісьте симпатичну картинку. Нехай предмети, що оточують Вас, викликають радісні емоції. А в п'ятницю виділяйте 20 хвилин, щоб навести на столі порядок: у понеділок не будете нервувати в спробах щось знайти.

10.На перерві обов'язково виходьте з офісу. Розімніть м'язи, подихайте повітрям — і в другій половині дня встиг­нете все, що запланували. Адже навіть півгодинна прогу­лянка хоч трохи, але насичує мозок киснем.

11.Не беріть роботу додому, особливо на вихідні. На­вчіться вдома відволікатися й набиратися сил. Зробіть розслаблювальну маску, послухайте приємну музику, почи­тайте гарну книгу, пограйте з дитиною. Ви відпочинете й завтра зробите стільки, що самі собі здивуєтеся!

12.Якщо Ви йдете на роботу, не снідаючи, пропускаєте обід, а ввечері надолужуєте упущене, не дивуйтеся, що мало встигаєте, гладшаєте, так ще й страждаєте від гаст­риту. Відмовтеся від перекусів бутербродами та хот-догами. Замовте в офіс повноцінний обід.

13.Звичайно, ця порада вже всім набридла, але вона, як і раніше, актуальна. Киньте палити! Тютюновий дим псує колір обличчя й отруює організм. Придумайте інший привід відволіктися: наприклад, зробіть гімнастику або випийте чашку чаю.

14.Під час інтелектуального штурму налягайте не на каву, а на сік. У Вас — стрес, шлунок у великій кількості виділяє кислоту. Кава стимулює вироблення шлункового соку, а ще вона шкодить серцю та шкірі.

15.Щоб попередити непотрібні стреси, скажіть «так» особистому життю. Але не заводьте службових романів. Якщо роман закінчиться, Вам навряд чи буде приємно що­дня зустрічати в офісі Його. Навіщо Вам неприємні емоції?

 

 

План вивчення:

 

1.Прочитати текст.

2.З'ясувати основні питання тексту.

3.3асвоїти прочитане.

4.Перейти до заключного етапу засвоєння і опрацювання - записів.

 

Тема 12. Причини, через які кандидати часто не отримують роботу.

 

Довідка до теми

 

Жалюгідний зовнішній вигляд, непристойна поведінка.

Явно виражений цинізм і низький моральний рівень, спроба тиснути на інтерв’юера, манери всезнайки.

Невміння формулювати власні думки, послідовно й чітко доводити їх до співрозмовника.

Надто тихий голос, погана дикція, граматичні помилки в текстах.

Відсутність плану кар’єри, чітких цілей і завдань, зацікавленості та ентузіазму.

Недостатня відвертість і неврівноваженість, нестача такту, ввічливості.

Небажання або відсутність змоги брати участь у справах поза визначеним графіком, байдужість до громадської діяльності.

Надмірна зацикленість на грошах, коли інтерес зводиться тільки до розміру заробітної плати.

Погана успішність під час навчання в університеті, відсутність бажання до самоосвіти.

Небажання розпочинати кар’єру з низів або наявність великих очікувань за дуже короткий термін.

Схильність до постійного самовиправдання, пояснення невдач несприятливими зовнішніми факторами, спроба перекладання вини на інших.

Недостатня зрілість кандидата і невміння орієнтуватися в бізнес–середовищі та в суспільстві, погані знання зі спеціальності.

Зневажливі відгуки про попередніх роботодавців.

Небажання дивитися в очі інтерв’юерові.

Кволе рукостискання, нерішучість.

Невдале сімейне життя, непорозуміння з батьками, близькими.

Відсутність цілеспрямованості у пошуку місця роботи.

Бажання отримати роботу на короткий термін.

Відсутність почуття гумору, чітко виражена несамостійність.

Підкреслення того, з ким підтримуєте знайомство, хизування особистими зв’язками.

Нетерпимість до чужих думок на фоні розвинутих упереджень, радикалізм у думках.

Обмеженість інтересів.

Невміння цінувати час, запізнення на інтерв’ю без поважних причин.

Погане ведення власних фінансових справ.

Неприйняття критики, нерозуміння цінності досвіду.

Незнання хоча б мінімальної інформації про компанію.

Невихованість.

Нечіткість відповідей на запитання.

 

План вивчення:

 

1.Прочитати текст.

2.З'ясувати основні питання тексту.

3.3асвоїти прочитане.

4.Перейти до заключного етапу засвоєння і опрацювання - записів.

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ СРС

 

 

Поточний контроль

 

Поточний контроль самостійної роботи студентів проводиться під час аудиторних занять (лекцій і практичних робіт) у вигляді усного опитування з питань самостійних тем, що не потребують розгорнутих відповідей, але стимулюють поглиблене розуміння матеріалу, засвоєння термінології або письмове опитування, яке має продемонструвати поглиблене засвоєння, уміння структурувати матеріал, виділяти основні тези і положення.

Відповіді оцінюються за чотирибальною шкалою.

 

 

Підсумковий контроль

 

Наявність поточних позитивних оцінок за семестр, виконані в повному обсязі практичні роботи, систематичність у вивченні матеріалу призначеного для самостійного опрацювання дає змогу студенту одержати залік з дисципліни «Чинники успішного працевлаштування за фахом».

 

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

 

Основна:

 

1.Конституція України.- К.: Преса України, 2002.

2.Закон України «Про зайнятість населення»//Відомості Верховної Ради, 2006.

3.Кодекс Законів про працю України//Відомості Верховної Ради, 2006.

4.Національний стандарт України ДСТУ 4163-2003.

5.Слівінська Н.М., Файфура В.В., Цісецький О.Є. Рекомендації щодо організації

самостійного пошуку роботи.- Тернопіль: ІІТ, 2011.

6.Діденко А.Н. Сучасне діловодство: Навч.посібникю- К.: Либідь, 2010.

7.Палеха Ю.І. Кадрове діловодство.- К.: 2009.

8.Васильченко В.С.Державне регулювання зайнятості/Навч.посібник.- К.: КНЕУ,

2008.

9.Балакірєва О.М. Соціальні проблеми працевлаштування молоді.- К.: ДІПСтаМ,

2010.

10.Аксьонова Л.В. Кар’єра, здоров’я: поради, тести, рекомендації.- Донецьк:

ТОВ ВКФ «БАО», 2012.

Додаткова:

 

1.Закон України «Про організації роботодавців» // Офіційний вісник України, 2001. – №

25. – 1097 с.

2.Конвенція про сприяння зайнятості й захист від безробіття № 168 (1988 р.); Конвенції та рекомендації, ухвалені Міжнародною організацією праці 1965 – 1999, Том II, Міжнародне бюро праці, Женева.

Режим доступу: http:// zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi

3.Постанова КМУ від 08.09.2010 р. № 831 "Про затвердження Основних напрямів реалізації державної політики зайнятості на 2010-2011 роки".

4.Наказ Мінпраці № 307, 20.11.2000 "Про затвердження Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності". Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 грудня 2000 р. за № 915/5136.

5.Барабанова В.В. Представления студентов о будущем как аспект их личностного и профессионального самоопределения / В. В. Барабанова, М. Е.Зеленова // Психологическая наука и образование. – 2002. – № 2. – С. 28 – 41.

6.Волкова О.В. Ринок праці: Навчальн. посіб. /О.В. Волкова. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 642 с.

7.Гуменюк О. Особливості ситуативного та вікового розвитку Я-концепції / О. Гуменюк // Психологія і суспільство. – 2005. – № 1. – С. 46 – 62.

8.Занюк С. С. Психологія мотивації / С. С. Занюк. – К.: Либідь, 2002. – 304 с.

9.Молодь на порозі самосійного життя / Дмитрук Д.А., Яременко О.О., Балакірєва О.М. та ін. – Державний ін-т проблем сім’ї та молоді, 2004. – 166 с.

10.Осовська Г.В. Управління трудовими ресурсами: Навчальн. посібн. / Г.В. Осовська. – К.: ЦУЛ, 2008 – 224 с.

11.ПухлійВ.Г.Соціальні наслідки глобалізації в Україні / В.Г. Пухлій.– К.: Служба інформаційно-аналітичного забезпечення органів державної влади, 2004. – С. 22.

12.Сабадуха В. А. Идея четырех уровней развития способностей субъекта деятельности как теоретический фундамент образования ХХI века / В. А. Сабадуха // Теоретичні і прикладні проблеми психології. – Зб. наук. праць. – 2003. – №1(5). – Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля. – С. 80 – 86.

13.Стратегія економічного і соціального розвитку України (2004 – 2015 роки) «Шляхом Європейської інтеграції» / Авт. кол.: Гальчинський А.С., Геєць В.М. та ін.; Нац. ін-т стратег, дослідж., Ін-т екон. прогнозування НАН України, М-во економіки та з питань європ. Інтегр. України. – К.: ІВЦ Держкомстату України, 2004. – 416 с.

14.Фан Туй, Еллен Хансен, Девід Прайс. Державна служба зайнятості на ринку праці, що змінюється - Міжнародне бюро праці, Женева, 2001. / Фан Туй, Еллен Хансен, Девід Прайс. // Профспілки України. – 2005. – № 6. – С. 14 - 21.

15.Форд Г. Моя жизнь, мои достижения / Г.Форд.– Пер.с англ. К.: Грайлык, 1993.– 204 с.

16.Яценко А.Б. Міжнародні ринки ресурсів: навч.посіб. / А.Б. Яценко. – К.: ЦУЛ, 2005. – 194 с.