Міністерство охоронни здоров’я України

Міністерство охоронни здоров’я України

Запорізький державний медичний університет

Кафедра анатомії людини

АНАТОМІЯ ЛЮДИНИ

Навчально-методичний посібник

для самостійної роботи

студентів фармацевтичного факультету

ВМНЗ III-IV рівня акредитації

Запоріжжя – 2011

 

 

Автори:

 

Волошин М.А.

Вовченко М.Б. (відповідальний редактор)

Щербаков М.С.

Лебединець М.Г.

Штанько І.Ф.

Холодна Є.І.

Світлицький А.О.

Чугін С.В.

Апт О.А.

 

Рецензенти:

 

Зав. кафедри гістології, цитології та ембріології Запорізького державного медичного університету, доктор медичних наук, професор Сирцов В.К.

Доцент кафедри анатомії людини, оперативної хірургії та топографічної анатомії к. мед. н. Григор'єва О.А.

 

ЗМІСТ

Вступ………………………………………………………………………………………………4

Критерії оцінок…………………………………………………………………………………..6

Тематичний план практичних занять………………………………………………..7

Тематичний план лекцій………………………………………………………………..8

Теми практичних занять....................................……………………………………….9

 

 

ВСТУП

Впровадження кредитно-модульної системи у вищих навчальних закладах сприяє підвищенню якості знань майбутніх фахівців в умовах перспективи міжнародної інтегрції України. Анатомія людини є фундаментальною дисципліною, що вивчає будову та функцію як окремих органів та систем, так і організму в цілому.

Анатомія людини є основою будь-якої області медицини й метою вивчення дисципліни є формування в студентів цілісного подання про будову й функціонування робочих, життєзабезпечуючих та інтегруючих систем організму. Навчальні елементи будь-якої теми є частиною однієї із систем, система - частиною організму, а організм є єднальною ланкою між людиною й навколишнім середовищем.

 

Особливості навчання на кафедрі нормальної анатомії людини обумовлені значним обсягом фактичного матеріалу й більшою кількістю латинських термінів на кожне заняття, якими повинен опанувати студент. У зв'язку із цим доцільно починати готуватися до заняття за кілька днів.

Методика підготовки до заняття:

спочатку прочитати тему заняття по підручнику в цілому, щоб мати загальну уяву про матеріал теми;

під час другого, більше поглибленого читання, зробити короткий конспект, що відображає основний фактичний матеріал теми;

виписати в словник і вивчити всі латинські терміни і їхні еквіваленти російською мовою за темою заняття;

розглянути на малюнках в атласі й у підручнику всі анатомічні структури, які описані в матеріалі теми заняття;

доцільно сформулювати відповіді на питання по темі заняття, які зазначені в методичних розробках;

доцільно зробити малюнки або схеми, які допомагають опанувати фактичним матеріалом;

намалювати схеми й малюнки будови різних анатомічних структур, які передбачені в методичних розробках; під час самостійної роботи студента; - напередодні заняття доцільно в секційному залі розглянути й вивчити на натуральних препаратах анатомічні структури відповідно питанням, які зазначені в методичних рекомендаціях (практичні навички);

на консультаціях, які проводять викладачі кафедри за графіком, студент може одержати відповіді на складні питання теми; - позитивно, якщо студент окремі питання з теми або тему в цілому заглиблено вивчає по різних підручниках, посібникам, використає комп'ютерні технології; - окремі, найбільш складні й незрозумілі для студента питання можна задати викладачеві на початку заняття;

під час лекції студент обов'язково повинен вести конспект лекції, на підставі якого надалі готується до питань із лекційного матеріалу;

використати електронні (комп'ютерні) навчальні й контролюючі програми через індивідуальний комп'ютер або мережу Інтернет;

широко використати крім обов'язкової літератури (підручники, атласи) додаткову літературу (практикуми й методичні видання кафедри);

використати можливості кафедри (препаровальный зал, комп'ютерний клас і кафедральну студентську бібліотеку).

 

 

ОРГАНІЗАЦІЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

1. Самостійна робота для закріплення знань матеріалу практичного заняття найбільш ефективна за умови обов'язкового їхнього відвідування. Під час практичного заняття знайомлять із темою й навчальними елементами заняття, знаходять на навчальних препаратах і таблицях органи й елементи їхньої будови, які необхідно вивчити. Користуючись підручником й атласом, одержуючи консультацію викладача, описують їхню будову, топографію та ін.; знайомлять із анатомічною термінологією.

2. Закріплення знань матеріалу практичних занять проводиться самостійно в позачерговий час між практичними заняттями. Найбільш ефективн і прийнятними є такі форми підготовки до занять:

- пророблення методичних рекомендацій для студентів по відповідних розділах,, які є на кафедрі або на видачі в бібліотеці;

- складання конспекту теми в домашніх зошитах самопідготовки. При цьому важливо, щоб студент коротко відповів на всі питання плану вивчення даного органа або системи, які пропонуються викладачем на практичному занятті, зробив замальовки, схеми, логічні графоструктури, записав у словник латинські терміни;

- робота в секційному залі після занять, користуючись навчальною літературою й отриманими від лаборанта необхідними натуральними навчальними препаратами (ця форма рекомендується всім студентам і особливо необхідна тим, хто на практичному занятті недостатньо засвоїв навчальний матеріал);

- у бібліотеці або в домашніх умовах з обов'язковим використанням атласу, електронних посібників та інтернету (ця форма досить ефективна, якщо їй передувала інтенсивна робота на практичному занятті).

3. Важливим етапом самостійної підготовки студентів є чітке поєднання морфофункциональной взаємозв'язку навчальних елементів даної теми заняття з вивченим раніше матеріалом. Навчальні елементи будь-якої теми є частиною однієї із систем, система - частиною організму, а організм є єднальною ланкою між людиною й навколишнім середовищем. Оскільки головною метою анатомії є вивчення цілісного організму, та вже з перших занять необхідно навчитися розрізняти рівні целою, структури й функції, одиничного, загального, узагальненого та ін.

4. Заключним етапом підготовки й засвоєння практичного заняття є вміння конструювати відповіді на контрольні питання й тести, які приводяться в методичній розробці, демонструвати органи й структури в правильному анатомічному положенні, описувати їхню будову й топографію, взаємозв'язок навчальних елементів між собою й з раніше вивченим матеріалом.

5. Важливим помічником у закріпленні знань вивченого матеріалу практичного заняття й наступного самоконтролю його засвоєння є вміння студента самотужки виконувати малюнка-схеми. Виконані після підготовки до заняття й зрівняні з малюнками підручника або атласу, вони є надійним критерієм самоконтролю.

6. Заключним етапом підготовки й засвоєння практичного заняття є вміння конструювати й давати повні відповіді на контрольні питання й тестові завдання, які приводяться в тематичних практикумах і посібниках, виданих кафедрою, і розташовані на внутрішньому WEB-сайті університету; а також демонструвати органи й структури, описувати їхню будову й топографію, взаємозв'язок навчальних елементів між собою й з матеріалом, який було вивчено раніше.

 

ВИВЧЕННЯ АНАТОМІЧНОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ

1. Додаткові труднощі у вивченні анатомії людини створює необхідність засвоєння міжнародної анатомічної номенклатури латиною (іноді грецькою мовою) та її еквівалентах українською мовою.

2. Вивчення міжнародної анатомічної номенклатури латиною та її еквіваленти в (українському варіанті проводиться з використанням елементів методики вивчення іноземних мов. Під час самостійної підготовки студентів терміни бажано виписати в таблицю брошури (відповідно до українських термінів) або окремий зошит і заучувати шляхом багаторазового повторення в проміжках між різними видами робіт. Таким чином, поступово студент створює власний глосарій латинської термінології.

 

КРИТЕРІЇ ОЦІНОК

Оцінки виставляються за наступними критеріями:

Відмінно (“5”, 170-200 балів) - Студент правильно відповів на 85-100% тестів. Правильно, чітко, логічно, повно відповідає на всі поставлені питання поточної теми, добре знає матеріал попередніх тем (вихідний рівень знань), відповідає на питання лекційного курсу і питання з самостійної роботи. Правильно демонструє препарати (знання практичних навичок). Студент правильно вживає латинські терміни, робить узагальнення матеріалу, доповнює свою відповідь знанням додаткової літератури. Може пов′язувати теоритичні знання з потребами практичної медицини. Має словник анатомічних термінів і конспект лекцій.

 

Добре (“4”, 140-169,9 балів) - Студент правильно відповів на 70-84% тестів. Правильно, інколи за допомогою пояснювальних питань, відповідає на поставлені питання поточної теми, знає матеріал попередніх тем (вихідний рівень знань), відповідає на питання лекційного курсу і питання з самостійної роботи. Правильно демонструє препарати (знання практичних навичок). Студент правильно вживає латинські терміни. Не допускає суттєвих неточностей при відповіді. Має словник анатомічних термінів і конспект лекцій.

 

Задовільно (“3”, 120-139,9 балів) - Студент правильно відповів на 60-69% тестів. Неповно, за допомогою пояснювальних питань, відповідає на поставлені питання поточної теми, на питання з матеріалу попередніх тем (вихідний рівень знань), неточно і неповно відповідає на питання лекційного курсу і питання з самостійної роботи. Не може самостійно побудувати чітку, логічну відповідь. Під час відповіді та демонстрації препаратів (знання практичних навичок) студент робить незначні помилки, з труднощами демонструє практичні навички. Студент неповністю знає латинські терміни. Має словник анатомічних термінів і конспект лекцій.

 

Незадовільно (“2”, менш ніж 120 балів) - Студент правильно відповів на менше, ніж 60% тестів. Не знає матеріалу поточної теми, або відповідає на поставлені питання поточної теми недостатньо, неповно, не може побудувати логічну відповідь, не відповідає на пояснювальні питання, не розуміє змісту матеріалу, не відповідає на питання з лекційного курсу і питання з самостійної роботи. Під час відповіді і демонстрації препаратів (знання практичних навичок) студент робить значні, грубі помилки та не орієнтується в анатомічних препаратах. Студент не знає латинських термінів. Не має словника анатомічних термінів і конспекту лекцій.

 

 

Тематичний план практичних занять

 

1. Предмет та зміст анатомії. Загальна остеологія. Класифікація та будова кісток. Кістки тулуба і кінцівок. Кістки черепу.

 

2. Загальна артрологія. З'єднання кісток черепа, тулуба та кінцівок.

 

3. Загальна міологія. Класифікація м'язів. Фасції. Міжфасціальні простори.

 

4. Травна система. Загальний принцип будови органів травлення. Ротова порожнина. Глотка. Стравохід. Шлунок. Тонка та товста кишка.

 

5. Печінка. Підшлункова залоза. Очеревина.

 

6. Дихальна система. Загальний принцип будови дихальної системи. Ніс. Гортань. Трахея. Бронхи. Легені. Плевра. Середостіння.

 

7. Сечова система. Нирка. Сечоводи. Сечівник.

 

8. Статева система. Жіночі та чоловічі статеві органи. Сечо-статева очеревина.

 

9.Ендокринні органи.

 

10. Підсумкове заняття: Опорно-руховий апарат та внутрішні органи.

 

11. Серцево-судинна система. Серце та його будова. Провідна система серця. Судини та вени серця.

 

12. Артерії.

 

13. Вени. Лімфатична та лімфоїдна системи.

 

14. ЦНС. Спинний мозок. Ромбоподібний мозок. Середній мозок.

 

15. ЦНС. Передній мозок. Провідні шляхи.

 

16. Периферична нервова система. Шийне та плечове сплетіння.

 

17. Периферична нервова система. Поперекове та крижово-куприкове сплетіння.

 

18. ЧМН.

 

19. Органи чуття. Органи зору, слуху, нюху, смаку, рівноваги. Загальний покрив. Шкіра. Молочна залоза.

 

20. Семестровий модульний контроль.

 

Тематичний план лекцій

 

1. Вступна лекція. Предмет та зміст анатомії. Поняття про форму і функцію. Загальний план будови тіла. Поняття про філо- та онтогенез (вікова періодизація). Індивідуальна мінливість, варіанти та аномалії розвитку. Роль шкідливих факторів у появі аномалій розвитку.

 

2. Вчення про кістки та суглоби. Класифікація, будова і розвиток кісток та суглобів. Вікові особливості будови та кровопостачання кісток. Загальна артрологія. Класифікація. Вікові особливості будови скелету.

 

3. Загальна міологія. Будова м'язів. Класифікація м'язів. Фасції, Футлярний принцип будови організму. Поняття про біомеханіку. Топографія.

 

4. Вчення про внутрощі. Системи органів. Морфо-функціональна характеристика будови травної системи. Розвиток органів шлунково-кишкового тракту. Варіанти і аномалії розвитку лиця та органів шлунково-кишкового тракту. Вікові зміни органів травлення.

 

5. Загальний принцип будови органів сечо-статевої системи. Розвиток. Варіанти і аномалії розвитку.

 

6. Будова і топографія органів дихальної системи. Вікові особливості будови та вплив шкідливих чинників на органи дихальної системи. Принцип будови ендокринних органів.

 

7. Будова і топографія органів дихальної системи. Вікові особливості будови та вплив шкідливих чинників на органи дихальної системи. Принцип будови ендокринних органів.

 

8. Лімфатична система: капіляри, судини, стовбури, протоки, лімфатичні вузли. Топографія, вікові особливості лімфатичної системи. Лімфоїдна система, принцип будови органів та їх функція.

 

9. Нервова система. Поняття про центральну та периферичну нервову систему. Спинний та головний мозок. Нейрон та рефлекторна дуга. Соматична та автономна нервова система. Спинномозкові та черепні нерви. Оболонки головного та спинного мозку. Циркуляція спинномозкової рідини.

 

10. Органи чуття: нюху, смаку, зору, слуху, рівноваги. Вікові особливості органів чуття. Загальний покрив. Шкіра. Похідні шкіри. Молочна залоза.

 

Теми практичних занять

 

Тема №9 Ендокринні органи.

Конкретні цілі:

- ознайомитися з клacифiкaцiєю груп залоз i вміти продемонструвати їx на препаратах;

- пояснити анатомо-фізіологічні особливості ендокринних залоз;

- на препаратах пояснювати i класифікувати групи залоз:

• Бранхіогенна група залоз:

Щитовидна залоза: топографія, долі, перешийок, капсула, розміри, будова, функція, гіпep- i гіпофункція.

Паращитоподібна залоза: тoпoгpaфiя, будова. Функція, гіпep- i гіпофункція. Вилочкова залоза: долі, топографія, будова. Функція, гіпофункція.

• Неврогенна група залоз;

Гіпофіз: розміри, топографія, долі, будова. Функція, гіпep- i гіпофункція. Щитовидне тіло: розміри, топографія, будова, функція.

• Група залоз адреналової системи:

Надниркова: розміри, будова, капсула, ворота. Топографія, функції.

Параганглії – навколо аортальні тіла, сонний клубочок, куприковий клубочок. Топографія, будова, функція.

Залози мезодермального походження: гормональна функція яєчка, яєчника, кіркова речовина надниркової залози, її функція.

Залози ентодермального походження: підшлункова залоза, панкреатичні островки. Функція і гіперфункція островкового апарату.

 

Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття:

- вивчити будову і функцію залоз внутрішньої секреції;

 

Перелік основних термінів, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:

Українські терміни	Латинські терміни (написати самостійно)
щитовидна залоза прищитоподібна залоза вілочкова залоза гшофіз шишкоподібне тіло надниркова залоза сонний клубочок яєчко яєчник грудна залоза

 

 

Теоретичні питання до заняття:

1. Класифікація ендокринних залоз,

2. Будова ендокринних залоз,

3. Гормони, що продукують залози.

4. Призначення грудної залози.

 

Зміст теми: Ендокринними залозами називають залози внутрішньої секреції, які не мають проток i виділяють секрет (гормон) безпосередньо у кров або лімфу. Гормони впливають на загальний обмін речовин, picт, розвиток та функціонування різних органів. Відсутність гормона, його надмірна висока або низька продукція викликають тяжкі захворювання.

Грудна залоза є видозміеною потовою залозою, яка у чоловіків являється недорозвиненою, а у жінок призначена для вигодовування новонародженого.

 

Матеріал для самоконтролю: Скелет, схеми, малюнки, анатомічні препарати.

 

 

Тема № 12 Артерії.

Конкретні цілі:

- застосовувати анатомічну термінологію для опису судин серця, судин малого кола кровообігу, висхідної частини аорти, дуги аорти, нисхідної частини аорти;

- вміти демонструвати на трупі судини серця, судини малого кола кровообігу, усі частини аорти, судини, які відходять від дуги аорти, а також судини, які відходять від нисхідної частини аорти;

- застосовувати анатомічну термінологію для опису загальної та зовнішньої сонної артерій;

- вміти демонструвати на препаратах загальну та зовнішню сонні артерії;

- вміти визначати на препаратах передні, задні та кінцеві гілки зовнішньої артерії;

- знати джерела кровопостачання органів зубо-щелепної системи;

- застосовувати анатомічну термінологію для опису будови внутрішньої сонної артерії та її гілок;

- вміти демонструвати на таблицях та препараті гілки внутрішньої сонної артерії;

- застосувати анатомічну термінологію для опису будови хребтової артерії та її гілок;

- застосовувати анатомічну термінологію для опису гілок грудної частини аорти, підключичної та пахвової артерії, артерій верхньої кінцівки;

- вміти демонструвати на скелеті вихід підключичної артерії із грудної порожнини;

- вміти демонструвати на вологих препаратах грудну частину аорти з її гілками, а також вміти показувати та розповісти частини підключичної артерії та її гілки у кожній частині;

- вміти демонструвати на скелеті верхньої кінцівки місце проходження плечової артерії;

- вміти демонструвати на трупі плечову, променеву, ліктьову артерії, та артерії кисті;

- застосовувати анатомічну термінологію для опису судин непарних та парних гілок черевної частини аорти;

- вміти демонструвати на трупі непарні та парні гілки черевної частини аорти, загальну клубову, внутрішню та зовнішню клубові артерії;

- застосовувати анатомічну термінологію для артерій тазу та нижньої кінцівки;

- вміти демонструвати на трупі артерії тазу та нижньої кінцівки.

 

Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття:

- вміти визначити на трупі відходження аорти від серця;

- вміти визначити відходження легеневого стовбуру та легеневих вен;

- вміти визначити відходження плечоголовного стовбура, лівої загальної сонної артерії та лівої підключичної артерії;

- вміти визначити на трупі відходження аорти від серця;

- вміти визначити відходження плечоголовного стовбура, лівої загальної сонної артерії та лівої підключичної артерії;

- вміти визначити загальну та зовнішню сонні артерії;

- вміти визначити гілки зовнішньої сонної артерії;

- на черепі знайти отвори, через які йдуть гілки верхньощелепної артерії;

- намалювати схему кровопостачання головного мозку (Велізієва кола);

- знайти на вологих препаратах судини, що утворюють Велізієве коло;

- відпрепарувати на препараті головного мозку судини, що кровопостачають його;

- намалювати схему проходження підключичної артеріі крізь міждрабинний простір;

- знайти на скелеті перше ребро та вміти визначити місце проходження підключичної артерії;

- знайти на трупі міждрабинний простір;

- відпрепарувати гілки підключичної і пахвової артерії;

- знайти на вологих препаратах гілки пахвової артерії і вміти іх показати;

- знайти на вологих препаратах артерії верхньої кінцівки та вміти їх показати;

- знайти на вологих препаратах непарні та парні гілки черевної частини аорти;

- відпрепарувати непарні та парні гілки черевної частини аорти;

- знайти на вологих препаратах артерії тазу та нижньої кінцівки;

- відпрепарувати внутрішню та зовнішню клубові артерії;

- відпрепарувати стегнову та велику гомілкову артерію.

 

 

Перелік основних термінів, латинську назву яких студент повинен засвоїти при підготовці до заняття:

Українські терміни

Латинські терміни (написати самостійно)

Аорта Цибулина аорти Висхідна аорта Дуга аорти Плечо-головний стовбур Права загальна сонна артерія Права підключична артерія Загальна сонна артерія (права, ліва) Зовнішня сонна артерія Верхня щитоподібна артерія Язикова артерія Лицева артерія Потилична артерія Задня вушна артерія Висхідна глоткова артерія Поверхнева скронева артерія Верхньощелепна артерія Внутрішня сонна артерія. Внутрішня сонна артерія Шийна частина Кам’яниста частина Печериста частина Мозкова частина Очна артерія Передня мозкова артерія Задня сполучна артерія Передня сполучна артерія Підключична артерія Хребтова артерія Основна артерія Задня мозкова артерія Підключична артерія. Щито-шийний стовбур Нижня щитоподібна артерія Реброво-шийний стовбур Поперечна артерія шиї Артеріальне коло мозку Артерії верхньої кінцівки. Пахвова артерія Грудо-надплечова артерія Бічна грудна артерія Підлопаткова артерія Грудо-спинна артерія Пахвова артерія Грудо-надплечова артерія Бічна грудна артерія Підлопаткова артерія Грудо-спинна артерія Огинальна артерія лопатки Задня огинальна артерія плеча Передня огинальна артерія плеча Плечова артерія Глибока артерія плеча Верхня ліктьова обхідна артерія Нижня ліктьова обхідна артерія Променева артерія Поверхнева долонна гілка Ліктьова артерія Загальна міжкісткова артерія Поверхнева долонна дуга Глибока долонна дуга Загальні долонні пальцеві артерії Низхідна аорта Грудна аорта Черевна аорта Роздвоєння аорти Грудна аорта Задні міжреброві артерії Черевна аорта Нижня діафрагмова артерія Поперекові артерії Черевний стовбур Ліва шлункова артерія Селезінкова артерія Ліва шлунково-чепцева артерія Загальна печінкова артерія Шлунково-дванадцятипалокишкова артерія Права шлунково-чепцева артерія Верхня підшлунково-дванадцятипалокишкова артерія Права шлункова артерія Власна печінкова артерія Верхня брижова артерія Нижня підшлунково-дванадцятипалокишкова артерія Порожньокишкові артерії Клубовокишкові артерії Клубово-ободовокишкова артерія Права ободовокишкова артерія Середня ободовокишкова артерія Нижня брижова артерія Ліва ободовокишкова артерія Сигмоподібна артерія Верхня прямокишкова артерія Середня надниркова артерія Ниркова артерія Яєчкова (яєчникова) артерія Спільна клубова артерія Внутрішня клубова артерія Клубово-поперекова артерія Верхня сіднична артерія Нижня сіднична артерія Затульна артерія Пупкова артерія Маткова артерія Внутрішня соромітна артерія Нижня міхурові артерія Середня прямокишкова аретрія Зовнішня клубова артерія Нижня надчеревна артерія Стегнова артерія Поверхнева надчеревна артерія Глибока стегнова артерія Присередня огинальна артерія стегна Бічна огинальна артерія стегна Низхідна колінна артерія Підколінна артерія Бічна верхня колінна артерія Присередня верхня колінна артерія Бічна нижня колінна артерія Присередня нижня колінна артерія Середня колінна артерія Передня великогомілкова артерія Тильна артерія стопи Дугоподібна артерія Задня великогомілкова артерія Малогомілкова артерія Бічна підошвова артерія Присередня підошвова артерія

 

Теоретичні питання до заняття:

1. Топографія та будова легенового стовбура.

2. Топографія, будова та гілки правої легеневої артерії.

3. Топографія, будова та гілки левої легеневої артерії.

4. Притоки левих легеневих вен

5. Притоки правих легеневих вен

6. Топографія висхідної аорти.

7. Гілки плечоголовного стовбура.

8. Топографія правої та лівої загальних сонних артерій.

9. Зовнішня сонна артерія: топографія, класифікація гілок.

10. Верхня щитоподібна артерія: топографія та ділянки кровопостачання.

11. Язикова артерія: топографія та ділянки кровопостачання

12. Лицева артерія: топографія та ділянки кровопостачання.

13. Потилична та задня вушна артерії: топографія та ділянки кровопостачання.

14. Поверхнева скронева артерія: топографія та ділянки кровопостачання.

15. Верхньощелепна артерія: топографія.

16. Гілки нижньощелепної частини верхньощелепної арерії: топографія та ділянки кровопостачання.

17. Гілки крилоподібної частини верхньощелепної арерії: топографія та ділянки кровопостачання.

18. Гілки крилопіднебінної частини верхньощелепної арерії: топографія та ділянки кровопостачання.

19. Внутрішня сонна артерія:частини, їх топографія: описати і продемонструвати на препараті.

20. Внутрішня сонна артерія: шийна, кам’яниста, печериста частини, їх топографія, гілки, ділянки кровопостачання.

21. Внутрішня сонна артерія: мозкова частина, її топографія, гілки, ділянки кровопостачання: описати і продемонструвати на препараті.

22. Внутрішня сонна артерія: очна артерія, її топографія, гілки, ділянки кровопостачання.

23. Підключична артерія: початок (правої і лівої артерії), топографічні відділи підключичної артерії, гілки в кожному відділі; продемонструвати на препараті.

24. Підключична артерія: хребтова артерія, частини, їх топографія, гілки кожної частини, ділянки кровопостачання: описати і продемонструвати на препараті.

25. Основна артерія: утворення, топографія, гілки: описати і продемонструвати на препаратах.

26. Артеріальне коло мозку: топографія, утворення, функціональне значення: описати і продемонструвати на препараті..Які артерії кровопостачають лобну частку півкуль мозку?

27. Підключична артерія:щито-шийний стовбур, його гілки, ділянки кровопостачання: описати і продемонструвати на препараті.

28. Підключична артерія:реброво-шийний стовбур, його гілки, ділянки кровопостачання: описати і продемонструвати на препараті.

29. Пахвова артерія:топографія, відділи, гілки, ділянки кровопостачання: описати і продемонструвати на препаратах.

30. Плечова артерія:топографія, гілки, ділянки кровопостачання: описати і продемонструвати на препаратах.

31. Плечова артерія: глибока артерія плеча, її топографія, гілки, ділянки кровопостачання: описати і продемонструвати на препаратах.

32. Променева артерія: топографія, гілки, ділянки кровопостачання: описати і продемонструвати на препаратах.

33. Ліктьова артерія:топографія, гілки, ділянки кровопостачання: описати і продемонструвати на препаратах.

34. Ліктьова суглобова сітка: джерела утворення, топографія, ділянки кровопостачання.

35. Поверхнева долонна дуга: джерела утворення, топографія, гілки, ділянки кровопостачання.

36. Глибока долонна дуга: джерела утворення, топографія, гілки, ділянки кровопостачання.

37. Тильна зап”ясткова сітка: джерела утворення, топографія, гілки, ділянки кровопостачання.

38. Долонна зап”ясткова сітка: джерела утворення, топографія, ділянки кровопостачання.

39. Артеріальні анастомози кисті.

40. Грудна аорта: топографія, класифікація гілок; назвати і продемонструвати на препаратах.

41. Черевна аорта: топографія, класифікація гілок; назвати і продемонструвати на препаратах.

42. Черевна аорта: пристінкові гілки, їх топографія, ділянки кровопостачання; описати і продемонструвати на препаратах.

43. Черевна аорта: нутрощеві гілки, іх класифікація, топографія, ділянки кровопостачання; описати і продемонструвати на препаратах.

44. Черевна аорта: парні нутрощеві гілки, топографія, ділянки кровопостачання; описати і продемонструвати на препаратах.

45. Черевна аорта: непарні нутрощеві гілки, топографія, ділянки кровопостачання; описати і продемонструвати на препаратах.

46. Черевна аорта: черевний стовбур, його топографія, гілки, ділянки кровопостачання; описати і продемонструвати на препаратах.

47. Черевний стовбур: загальна печінкова артерія, її топографія, гілки, ділянки кровопостачання; описати і продемонструвати на препаратах.

48. Черевний стовбур: селезінкова артерія, її топографія, гілки, ділянки кровопостачання; описати і продемонструвати на препаратах.

49. Черевна аорта: верхня брижова артерія: топографія, гілки, ділянки кровопостачання; описати і продемонструвати на препаратах.

50. Черевна аорта: нижня брижова артерія: топографія, гілки, ділянки кровопостачання; описати і продемонструвати на препаратах.

51. Міжсистемні та внутрішньосистемні артеріальні анастомози між гілками черевної аорти.

52. Спільна клубова артерія: утворення, топографія, гілки: описати і продемонструвати на препаратах.

53. Внутрішня клубова артерія: топографія, класифікація гілок, назвати і продемонструвати на препаратах.

54. Внутрішня клубова артерія: пристінкові гілки, їх топографія, ділянки кровопостачання; описати і продемонструвати на препаратах.

55. Внутрішня клубова артерія: нутрощеві гілки, їх топографія, ділянки їкровопостачання; описати і продемонструвати на препаратах.

56. Внутрішня клубова артерія: внутрішня соромітна артерія, її топографія, гілки, ділянки кровопостатчання: описати і продемонструвати на препаратах.

57. Стегнова артерія: топографія, гілки, ділянки кровопостачання: описати і продемонструвати на препаратах.

58. Підкоління артерія: топографія, гілки, ділянки кровопостачання: описати і продемонструвати на препаратах.

59. Передня великогомілкова артерія: топографія, гілки, ділянки кровопостачання: описати і продемонструвати на препаратах.

60. Задня великогомілкова артерія: топографія, гілки, ділянки кровопостачання: описати і продемонструвати на препаратах.

61. Суглобова колінна сітка: джерела утворення, топографія, ділянки кровопостачання.

62. Присередня та бічна кісточкові сітки, п’яткова сітка: джерела утворення, топографія, ділянки кровопостачання.

63. Артерії стопи: топографія, гілки, ділянки кровопостачання: описати і продемонструвати на препаратах.

64. Артеріальні анастомози нижньої кінцівки.

 

 

Зміст теми: Артерії і вени серця. Мале коло кровообігу. Аорта: частини, їх топографія. Дуга аорти, її гілки: описати і продемонструвати на препараті. Варіанти та аномалії розвитку гілок дуги аорти. Роботи М.А.Тихомирова.

Аорта: частини, їх топографія. Дуга аорти, її гілки: описати і продемонструвати на препараті. Варіанти та аномалії розвитку гілок дуги аорти.

Зовнішня сонна артерія: топографія, класифікація гілок. Гілки зовнішньої сонної артерії: топографія, ділянки кровопостачання. Верхньощелепна артерія. Кровопостачання зубо-щелепної системи.

Внутрішня сонна артерія:частини, їх топографія. Кровопостачання органів очної ямки. Хребтова артерія. Кровопостачання головного і спинного мозку. Артеріальне коло мозку. Міжсистемні артеріальні анастомози в ділянці голови та шиї.

Артерії верхньої кінцівки. Пахвова артерія: топографія, частини, гілки, ділянки кровопостачання. Плечова артерія: топографія, гілки, ділянки кровопостачання. Променева артерія: топографія, гілки, ділянки кровопостачання. Ліктьова артерія: топографія, гілки, ділянки кровопостачання. Ліктьова суглобова сітка: джерела утворення. Тильна зап’ясткова сітка: топографія, джерела утворення, гілки, ділянки кровопостачання. Долонна зап’ясткова сітка: топографія, джерела утворення, ділянки кровопостачання. Поверхнева долонна дуга: топографія, джерела утворення, ділянки кровопостачання. Глибока долонна дуга: топографія, джерела утворення, ділянки кровопостачання. Артеріальні анастомози верхньої кінцівки. Проекції артерій верхньої кінцівки на шкіру.

Грудна аорта: топографія, класифікація гілок. Гілки грудної аорти і ділянки їх кровопостачання. Внутрішня грудна артерія (гілка підключичної артерії): топографія, гілки, ділянки кровопостачання. Внутрішньосистемні і міжсистемні артеріальні анастомози. Черевна аорта: топографія, класифікація гілок. Пристінкові гілки черевної аорти: топографія, ділянки кровопостачання. Нутрощеві гілки черевної аорти: парні і непарні. Парні нутрощеві гілки черевної аорти: топографія і ділянки кровопостачання. Непарні нутрощеві гілки черевної аорти: топографія і ділянки кровопостачання. Внутрішньосистемні артеріальні анастомози між гілками черевної аорти.

Спільна клубова артерія: утворення, топографія, гілки. Внутрішня клубова артерія: топографія, класифікація гілок. Пристінкові і нутрощеві гілки внутрішньої клубової артерії: топографія, ділянки кровопостачання, внутрішньосистемні і міжсистемні артеріальні анастомози.Артерії нижньої кінцівки. Зовнішня клубова артерія: топографія, гілки, ділянки кровопостачання. Стегнова артерія: топографія, гілки, ділянки кровопостачання. Підколінна артерія: топографія, гілки, ділянки кровопостачання. Передня гомілкова артерія: топографія, гілки, ділянки кровопостачання.Задня великогомілкова артерія: топографія, гілки, ділянки кровопостачання. Суглобова колінна сітка: джерела утворення. Бічна кісточкова сітка: топографія, джерела утворення, ділянки кровопостачання. Присередня кісточкова сітка: топографія, джерела утворення, ділянки кровопостачання. Артерії стопи: тильна артерія стопи, бічна підошвова артерія, присередня підошвова артерія – їх топографія, гілки, ділянки кровопостачання. Артеріальні анастомози нижньої кінцівки. Проекція артерій нижньої кінцівки на шкіру.

 

Матеріали для самоконтролю: Т аблиці, схеми, малюнки, анатомічні препарати: серце з відпрепарованими артеріями та венами, труп з відпрепарованими судинами грудної порожнини та голови.

 

 

Міністерство охоронни здоров’я України