Обґрунтування балансу загальної території об’єкту садово-паркового господарства

 

Розрахунок балансу загальної території об’єкту садово-паркового господарства повинен узгоджуватися з рельєфом місцевості, враховувати кліматичні умови та містити:

1) загальну площу об’єкта озеленення;

2) площу ділянок, які проектуються під деревні і чагарникові насадження;

3) площу квітників і газонів;

4) площу доріжок і майданчиків різного призначення.

Приблизний баланс територій різних категорій зелених насаджень наведений у додатку 1 методичних вказівок.

В залежності від категорії об’єкта озеленення (парки культури і відпочинку, сквери, бульвари, міські сади), користуючись додатком 1, студент розраховує площу під доріжками, майданчиками, зеленими насадженнями. Співвідношення між площами доріжок нормального та легкого типу, набивних і асфальтних майданчиків студентом вибирається самостійно, в залежності від виду об’єкту садово-паркового господарства. Площа газонів залежить від площі озеленення за мінусом площі, зайнятої під деревами, кущами і квітниками.

Спорудами, які розташовані на території об’єкту СПГ, можуть бути: приміщення кінотеатрів, кафе, навіси, підпорні стінки, панно, тощо.

До малих архітектурних форм включають: фонтани, лавки, гойдалки, ліхтарі, смітники.

На основі набутих під час вивчення спеціальних предметів знань студент розробляє схему свого об’єкту садово-паркового господарства, вибирає види дерев, кущів, квітів тощо.

Визначена площа під окремими об’єктами дозволяє проектувати спосіб садіння чи посіву на об’єкті озеленення, необхідну кількість насіння трав і квітникових рослин, сіянців, саджанців, бульб, квіткової розсади та інших матеріалів.

Форма 1

Баланс загальної території об’єкта садово-паркового господарства

 

№ п/п	Види об’єктів	Площа, га	Частка від загальної площі, %
1.	Доріжки:
1.1.	набивні нормального типу
1.2.	набивні легкого типу
2.	Майданчики:
2.1.	набивні
2.2.	асфальтовані
3.	Зелені насадження:
3.1.	під деревами
3.2.	під кущами
3.3.	під газонами
3.4.	під квітниками
4.	Споруди
5.	Малі архітектурні форми
6.	Водойми
7.	Інші категорії
	Всього

 

ВИРОБНИЧА ПРОГРАМА РОБІТ З БУДІВНИЦТВА ОБ’ЄКТА ОЗЕЛЕНЕННЯ

Розрахунок кошторисної вартості будівництва розпочинається визначенням обсягів робіт.

Визначити кількість дерев, кущів можна, користуючись даними форми 1 і додатку 2 шляхом множення площі дерев і кущів на нормативну кількість рослин на 1 га території садово-паркового об’єкту. Студент самостійно підбирає породи дерев, а також співвідношення між листяними та хвойними породами дерев. Загальну планову кількість кущів необхідно розподілити на кущі поодинокі та кущі живоплоту. Розміри ям і грудок в залежності від породи та розміру саджанця дерева чи куща студент визначає самостійно, користуючись додатком 3.

Кількість рослинної землі, необхідної для садіння дерев і кущів, залежить від кількості посадкового матеріалу, його віку, ґрунтових умов ділянки, на якій здійснюється висадження. Рослинна земля застосовується для заміни бідного ґрунту на об’єктах озеленення і підсипається до ям в межах 25-100%. Відсоток заміни ґрунту залежить від його родючості. Для бідних ґрунтів заміні на рослинний ґрунт підлягає 50-74 % ґрунту, а дуже бідних – 100%. Ця закономірність враховується також для різновікових саджанців: для садіння саджанців молодого віку необхідно менше рослинної землі, ніж для старших.

Розмір ям для дерев і кущів із внесенням рослинної землі завжди повинен бути більшими, ніж для садіння дерев у природний ґрунт (додаток 3).

З оголеною кореневою системою висаджуються молоді саджанці із добре розвинутим корінням. В цьому випадку ями для дерев можуть бути таких розмірів: 0,7*0,7 м, 1*0,8 м, а для кущів: 0,5*0,5 і 0,7*0,5 м. Ями розміром 2,2*2,2*0,85 м викопують для великих дорослих дерев віком 25 років і більше, які висаджуються з грудкою.

Норма витрат рослинної землі, необхідної для квітників і газонів, становить 1 м³ на 15-20 м² корисної площі.

Кількість малих архітектурних форм студент проектує самостійно на основі плану забудови садово-паркового об’єкту.

Виробничу програму студент визначає у формі 2.

 

 

Форма 2

Виробнича програма робіт з озеленення

 

№ п/п	Назва робіт	Одиниці виміру	Обсяг робіт
1.	Загальна площа садово-паркового об'єкту	га
2.	Садіння дерев всього	шт.
3.	Копання ям для дерев розміром:
3.1.	а) 0,8*0,8*0,5	шт.
3.2.	б) 0,8*0,8*0,6	шт.
4.	Кількість рослинної землі, яка необхідна для садіння дерев	м^3
5.	Садіння кущів всього	шт.
5.1.	Садіння кущів поодиноких	шт.
5.2.	Садіння живоплоту	шт.
6.	Копання ям для кущів	шт.
6.1.	а) розміром	шт.
6.2.	б) розміром	шт.
7.	Кількість рослинної землі, яка необхідна для садіння поодиноких кущів	м^3
8.	Копання траншей для живоплоту	пог.м
8.1.	0,5м*0,5м* L	пог.м
9.	Кількість рослинної землі для живоплоту	м^3
10.	Підготовка ґрунту для квітників	10 м^2
11.	Садіння квітів	10 м^2
	а) оранжерейних	10 м^2
	б) декоративних	10 м^2
	в) однорічних	10 м^2
	г) дворічних	10 м^2
	д) багаторічних	10 м^2
	е) килимових	10 м^2
	Підготовка грунту для газонів	100 м^2
	Посів трав і догляд за ними	100 м^2
	Влаштування доріжок	10 м^2
	а) набивні нормального типу	10 м^2
	б)набивні легкого типу	10 м^2
	Влаштування майданчиків	10 м^2
	а) набивні	10 м^2
	б) асфальтовані	10 м^2
	Влаштування лавок	шт.

 

 

ПЛАН ПРАЦІ І ЗАРПЛАТИ ТА ГРАФІК ВИКОНАННЯ РОБІТ З БУДІВНИЦТВА ОБ’ЄКТА ОЗЕЛЕНЕННЯ

Планування заробітної плати робітників

Планування заробітної плати робітників на створенні об’єкту садово-паркового господарства та догляді за ним у першому році здійснюється у формі 3 на основі запланованого обсягу робіт (форма 2), норм часу (додатки 3, 4, 5) і тарифних ставок (додаток 7). Кратність робіт визначається згідно додатка 6.

У курсовому проекті всі роботи з влаштування садово-паркового об’єкта об’єднані в чотири групи:

1. Садіння дерев і догляд за ними.

2. Садіння живоплоту, кущів і догляд за ними.

3. Влаштування квітників, газонів і догляд за ними.

4. Благоустрій території.

До кожної групи входять певні види робіт, які є характерні лише для цієї групи. Перелік робіт визначається студентом самостійно на основі набутих знань на професійно орієнтованих дисциплінах, а також за допомогою видів робіт, поданих у додатку 4, враховуючи кратність проведення доглядів згідно додатку 6.

Процес садіння дерев передбачає низку технологічних операцій, які можуть виконуватися як вручну, так і механізованим способом. Зокрема, викопування посадкових ям на невеликій площі об’єкту садово-паркового господарства можна здійснювати вручну, в той час, як на значних територіях доцільно використовувати механізовані ямокопачі.

Розрахунок витрат праці на садінні живоплоту залежить від кількості саджанців висаджених на 1 пог. м. Нормальним вважається висаджування саджанців в кількості 4 шт. на 1 пог. м за умови висаджування в один ряд і по 6-10 шт. на 1 пог. м - в два ряди.

 

Форма 3

Планування заробітної плати робітників на створенні садово-паркового об’єкта та догляді за ним у першому році

 

Види робіт	Од. вим.	Обсяг робіт	Норма часу на од., люд.-год.	Розряд, денна тари-фна став-ка, грн.	Трудовитрати	Основ-на зар-плата, грн.	Дода-кова зар-плата, грн.	Всього фонд зар-плати, грн.
люд.-год.	люд.-дні
І. Садіння дерев і догляд за ними
1. Копання ям…
Разом І.
ІІ. Садіння живоплоту, кущів і догляд за ними
Разом ІІ
ІІІ. Влаштування квітників, газо-нів і догляд за ними
Разом ІІІ
ІУ. Благоустрій території
Разом ІУ
Всього

 

Необхідно враховувати, що догляд за деревами і чагарниками здійснюється протягом усього року і включає такі роботи: підживлення, поливання, обрізування крон дерев і кущів, вирізування сухих гілок, знешкодження омели, оброблення рослин отрутохімікатами, утеплення кореневої системи, штикування ґрунту в ямах, розкриття і розв'язування кущів неморозостійких порід, стрижку живоплотів. Процес стрижки здійснюється на трьох поверхнях – двох бічних і верхній.

Норми поливу залежать від кліматичних і погодних умов, механічного складу ґрунту та його вологості, ступеня вологолюбності і посухостійкості порід дерев, глибини та ширини залягання кореневих систем. У середньому поливання дерев належить проводити з рахунку 30-50 л на 1 м² пристовбурної площі на ґрунтах легкого механічного складу (супіщаних і штучних насипів без утримання органічних речовин) і 50-80 л на ґрунтах важкого механічного складу (окультурених глинистих і суглинкових, з великим вмістом торфу). Термін і кратність поливу залежать від часу посадки, фази розвитку дерев і кліматичних та погодних умов. Молоді дерева віком до 15 років у суху і жарку погоду належить поливати до 15 раз за вегетаційний період. Для доросліших рослин кратність поливу знижується до 4-6 раз, кількість поливань на масивах може бути знижена до 4-2 раз за сезон. Полив дерев, висаджених у смугу газону, здійснюють по всій площі проекції крони або в лунки, які після поливання необхідно розпушувати на глибину 2-3 см, щоб уникнути появи кірки і запобігти проростанню бур’янів. Для скверів, садів та парків, де деревні та чагарникові породи ростуть групами або окремо на газоні, найприйнятнішим способом є суцільний полив зелених насаджень за допомогою дощувальних установок.

Мінеральні підживлення необхідно проводити 2-3 рази за вегетаційний період: перший раз - весною, в період розкриття бруньок та вегетаційного росту пагонів; другий - в період повного розпускання листя; третій - восени, в період листопаду з кінця серпня до другої декади грудня.

Мінеральні добрива для кореневих підживлень вносяться шляхом поверхневого розкидання гранул, осередковим способом у свердловину глибиною 25-35 см діаметром 4-5 см, по 3-5 шт. на 1 м² пристовбурної лунки або у вигляді рідких мінеральних підживлень. Сухі підживлення належить проводити після дощу або поливу. Після сухого підживлення необхідно провести сильний полив насаджень. Оптимальна норма внесення добрив під час другого підживлення становить 35-40 г на 1 м² лунки.

Найефективніші рідкі мінеральні підживлення проводять із розрахунку 30-50 л для одного дерева в містах лісової зони і 50-75 л - у степовій. Для чагарників рекомендується норма 10-15 л поливальної площі. Після підживлення поверхню ґрунту необхідно розпушити. Рідкі добрива доцільно вносити безпосередньо в зону залягання основної маси коріння за допомогою системи гідробурів, змонтованих на поливально-мийних машинах типу ПОМ-10, ПМ-130, СДУ КДУ-55 М.

Підживлення насаджень органічними добривами проводять 1 раз у 2-3 роки способом внесення компостів, гною, торфу до 40 т/га з рівномірним розподілом по пристовбурній лунці, що відповідає 1-1,5 розмірам крони, відступивши від кореневої шийки дерева або куща. Після такого підживлення землю в лунці перекопують на глибину 10 см. Для усунення негативного впливу ущільнення ґрунту і ефективного підживлення дерев проводять дренування пристовбурних лунок. Дренування, яке сприяє активізації росту кореневої системи, проводиться восени через кожні 3-5 років.

Одним із основних заходів догляду за надземною частиною дерев та чагарників у міських насадженнях є обрізування крони.

Обрізування крони дерев, кущів та чагарників - це вирізування сухих, пошкоджених гілок і сучків, які знижують декоративну цінність рослин і сприяють утворенню дупел. Проріджування крони – це збереження наданих їй раніше форми і розмірів шляхом зменшення об'єму та омолоджування. Розрізняють три види обрізування - формувальне, санітарне і омолоджувальне.

Періодичність проведення формувального обрізування може коливатися залежно від швидкості росту пагонів: у порід, що швидко ростуть (тополя, клен ясенолистяний, ясен пухнастий), - щорічно; у тих, що повільно ростуть (липа, в'яз, дуб), - один раз у 2-4 роки. Формувальне обрізування доцільно проводити ранньою весною до розпускання бруньок перед початком вегетації (кінець лютого-квітень).

Ранньою весною після танення снігу і підсихання ґрунту на газонах необхідно провести інтенсивне прочісування трав'яного покриву гострими граблями або спеціальними металевими щітками у двох напрямках, зібрати і вивезти накопичене на газоні обпале листя, зруйнувати ґрунтову шкірку.

На звичайних газонах листя доцільно згрібати тільки вздовж магістралей і паркових доріг з інтенсивним рухом шириною 10-25 м залежно від значущості об'єктів. На решті газонів згрібати і вивозити листя забороняється, тому що це призводить до винесення органічних добрив, збіднення ґрунту, недоцільних трудових і матеріальних витрат. Спалювати листя категорично забороняється.

Останній раз газони скошують приблизно за місяць до настання морозів для того, щоб трава встигла зміцніти і накопичити достатньо поживних речовин. Систематичне скошування травостою призводить до великого виносу поживних речовин з ґрунту і виснаження самих рослин, внаслідок чого газон потребує регулярних інтенсивних підживлень.

Знищення бур'янів на газоні досягається скошуванням та прополюванням. На молодих газонах, які ще не зміцніли, проводиться ручне прополювання. Дуже важливо забезпечити вчасне прополювання бур'янів у весняний період до їх цвітіння та штучного запліднення.

Розпушування ґрунту із одночасним знищенням бур'янів проводиться в міру ущільнення ґрунту. На квітниках з багатолітників перше розпушування виконується ранньою весною, як тільки просохне верхній шар ґрунту. Подальші розпушування необхідно проводити до змикання рослин, в міру ущільнення поверхні ґрунту та проростання бур'янів.

Декоративно-листяні та килимові рослини для збереження чіткості малюнку стрижуть в міру необхідності. Для поліпшення умов росту всіх багатолітників підсипається органічне добриво (мульчують ґрунт). Особливо важливе значення мульчування має в районах посушливої зони з невеликою кількістю опадів за сезон, де вирощування багатолітників і літників без поливання неможливе.

Для мульчування використовується торф, краще торф-гнійний, торфо-мінеральний або торфо-перегнійний компости. У районах, де немає торфу, можна використовувати компости з напіврозкладеної соломи, перемішаної з гноєм та обпалим листям, деревної тирси й піску.

Добриво в ґрунт вноситься в основному перед посадкою рослин. На бідних ґрунтах вносять азотні (15-20 г/м² селітри) і калійні (10-12 г/м² калійної солі) добрива в сухому вигляді і зарівнюють розпушниками.

Багатолітники починають підживлювати з другого року після садіння. Весною необхідно вносити азотні добрива з розрахунку 20-30 г/м² під цибулинні і 10-15 г/м² під інші багатолітники. Весною азотні добрива можна замінити коров'яком (розбавлення 1:10) або курячим послідом (настій 1:20) при нормі 10 л/м²; фосфорні (50-60 г/м²) та калійні (20-30 г/м²); добрива рекомендується вносити восени або весною під час першого розпушування ґрунту.

Друге підживлення проводять азотом через 3 тижні після першого, по 20-30 г/м². Третє - в період бутонізації або цвітіння мінеральним добривом у вигляді розчину: 10 г азотних, 30 фосфорних і 20 калійних добрив на 1 м² квітника.

Восени підживлення обов'язкові для всіх багатолітників: на 1 м² квітника повинно припадати 10 г азотних, 50-60 г фосфорних і 30 г калійних добрив. Дози добрив доцільно диференціювати залежно від біологічних особливостей рослин.

До робіт по благоустрою паркового об’єкту належать: влаштування доріжок і майданчиків, лавок, світильників, гойдалок, а також спорудження будівель громадського призначення.

Для кожної групи робіт визначається загальний підсумок фонду заробітної плати (основної і додаткової), а також для окремих робіт.

Для всіх видів робіт необхідно визначити трудомісткість в людино-днях. Кількість людино-годин (стовпець 6) визначається множенням об’єму робіт (стовпець 3) на норму витрат часу в людино-годинах (стовпець 4). Кількість людино-днів (стовпець 7) визначається як частка від ділення кількості людино-годин на тривалість робочого дня (8 годин).

Визначення основної зарплати робітників здійснюється множенням кількості відпрацьованих людино-днів на відповідну денну тарифну ставку робітника. Додаткову зарплату можна прийняти в розмірі 15-25% від основної зарплати.

Загальний фонд заробітної плати (стовпець 10) складається із суми основної і додаткової заробітної плати.