Мал. 20. Пов'язка на промежину.

 

Під час поранень у ділянці промежини зручно користуватися косинковою пов'язкою, оскільки її накладання — процес простіший, вимагає менше часу. Така пов'язка захоплює більшу площу. Накладаючи її, всі три кінці косинки зв'язують одним вузлом на сідниці.

 

Пов'язки на нижні кінцівки

 

На верхню частину стегна доцільно накладати колосоподібну пов'язку так само, як і в разі поранень пахової ділянки.

 

Середня та нижня частини стегна закриваються за допомогою спіралеподібної пов'язки, як і під час пошкоджень плеча та передпліччя.

 

Перев'язку коліна здійснюють за допомогою «черепашачої» пов'язки (мал. 21). Розпочинають її накладати круговими турами бинта через надколінну чашечку, наступні тури здійснюють вище і нижче колінного суглоба, перехрещуючи їх у ділянці підколінної ямки. Потім витки бинта зводять до центру, поступово повністю вкриваючи колінний суглоб.

 

Пов'язка на гомілку може бути виконана як проста спіралеподібна, що проходить від кісточки до коліна.

 

Пов'язку на п'ятку виконують, як правило, за типом «черепашачої» (мал. 22). Бинтування починають з виступаючої частини п'ятки, а наступні ходи ведуть вище і нижче перших, частково їх перекриваючи. Закріпити всі тури бинта можна вісімкоподібними чи косими ходами через підошву.

 

 

 

Мал. 22. Накладання пов'язки на п'ятку.

 

Перев'язка гомілкового суглоба виконується за допомогою вісімкоподібної пов'язки (мал. 23). Її починають круговими турами вище кісточки, потім навкоси пересікають бинтом тил стопи. Далі бинт ведуть по підошві перпендикулярно стопіі повертають угору на зовнішню її частину, перехрещуючи попередній тур. Потім знову обгортають кісточку і повторюють все спочатку. Закріплюють кінець бинта над кісточкою. Така пов'язка використовується не тільки під час поранень суглоба і стопи, а і як спеціальна стискальна у разі розтягнень і ударів.

Мал. 23. Вісімкоподібна пов'язка на гомілковий суглоб.

 

Особливим видом травмування кінцівок є їх травматична ампутація, під час якої частина кінцівки повністю відокремлюється від тіла. При цьому звичайно виникає артеріальна кровотеча і клітини відокремленої частини тіла швидко гинуть. Насамперед слід зупинити кровотечу накладанням джгута або закрутки, ввести протибольовий препарат і перев'язати куксу. Для цього на рану кладуть ватно-марлеву подушечку, яку фіксують чергуванням поздовжніх та кругових ходів. Після обробки рани ампутовану частину кінцівки слід загорнути в поліетиленовий пакет. Пакет з кінцівкою покласти в другий пакет, куди помістити також деяку кількість льоду або снігу. Хворого і ампутовану частину тіла потрібно якомога швидше доставити у лікарню. Бажано завчасно знати, в якому медичному закладі здійснюють мікрохірургічні операції.

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

 

1. Що таке рани і за якими ознаками їх класифікують?

 

2. Які види ран вам відомі?

 

3. Які ознаки проникних поранень?

 

4. Які основні методи подання допомоги у разі поранення?

 

5. Які види кровотечі вам відомі?

 

6. Які способи тимчасової зупинки кровотечі ви знаєте?

 

7. Укажіть місця притискування судин у випадку кровотечі.

 

8. Як правильно накласти джгут і закрутку?

 

9. Накладіть джгут на плече.

 

10. Накладіть закрутку на стегно.

 

11. У чому полягає допомога під час внутрішньої кровотечі?

 

12. Дайте визначення понять «інфекція», «інтоксикація», «пневмо- і гемоторакс».

 

13. Яким чином подають допомогу у разі пневмотораксу?

 

14. Що таке травматичний шок?

 

15. У чому полягає допомога потерпілому у разі шокового стану?

 

16. Яких заходів слід ужити, щоб попередити шок?

 

17. Що таке асептика і антисептика?

 

18. Що передбачає механічна, фізична, хімічна і біологічна антисептика?

 

19. Які табельні і підручні засоби використовують для накладання пов'язок?

 

20. У чому особливість використання підручних засобів асептики?

 

21. Накладіть пов'язки на голову у разі поранення волосистої частини голови, обличчя, потилиці, шиї, підборіддя.

 

22. Накладіть пов'язки на груди.

 

23. Яким чином накладається пов'язка у разі відкритого пневмотораксу?

 

24. Накладіть пов'язки на плечовий суглоб, передпліччя, ліктьовий суглоб, долоні, пальці рук.

 

25. Накладіть спірале- і колосоподібні пов'язки на живіт і пахову ділянку.

 

26. Накладіть «черепашачу» пов'язку на коліно і вісімкоподібну — на гомілковий суглоб.

 

27. Яке значення спеціальної стискальної пов'язки?

 

РОЗДІЛ 3

ПЕРЕЛОМИ КІСТОК

 

§ 7. Поняття про переломи. Ознаки перелому

 

Скелет новонародженої дитини налічує 300 кісток. Деякі з них зростаються. Після припинення росту скелет людини має масу 17 кг і складається з 207 кісток найрізноманітнішої форми і розмірів. Найбільшою є велика стегнова кістка (0,5 м), а найменшою — стремінце (3 мм). Під час ходіння кістки ніг людини витримують навантаження в 120 кг, а під час бігу — 220 кг. Кістки легкоатлета, який стрибає у довжину, під час приземлення витримують навантаження 9 т. Ламаються кістки у разі розтягнення з силою від 36 до 1800 кг/см2 або під час стискування з силою 5400 кг/см2.

 

Переломи кісток (їх класифікацію подано на схемі 2) виникають під час різких рухів, ударів, падінь з висоти. Схильність людей до переломів залежить від їхнього віку. Так, у дітей та молодих людей переломи виникають значно рідше, ніж у літніх людей. Це пояснюється тим, що у молодих людей вміст органічних речовин у кістках переважає вміст мінеральних, а у людей похилого віку — навпаки. Всього в скелеті дорослої людини міститься 1 кг Кальцію. Органічні речовини надають кісткам більшої гнучкості. З віком їх вміст зменшується. Для зростання кісток потрібен тривалий час (мінімум 15 днів у разі перелому плечової кістки і максимум 120 днів — човноподібної кістки зап'ястка).

С х е м а 2. Класифікація переломів

 

 

 

Переломи без зміщення — це переломи, під час яких не виникає зміщення відламків кісток один відносно одного.

 

Тріщини — це переломи, в результаті яких порушується яка-небудь частина поперечника кістки. Найчастіше виникає поздовжня щілина.

 

Переломи зі зміщенням — це переломи, коли зміщуються поверхні відламків.

 

Переломи одиничні — це переломи, внаслідок яких утворюються тільки два відламки.

 

Переломи множинні — це переломи з утворенням трьох або більше відламків чи осколків кісток.

 

Переломи закриті — це переломи, під час яких не розривається шкірний покрив (мал. 24, а, б).

 

Переломи відкриті — це переломи, під час яких у місці травми утворюється рана (мал. 24, в). Такий перелом завжди супроводжується кровотечею.