ВИМОГИ ДО ЗМІСТУ дипломної (курсової) роботи




ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

ВИМОГИ ДО ЗМІСТУ дипломної (курсової) роботи



 

1. Титульний аркуш дипломної (курсової) роботи (додаток А)

 

Титульний аркуш містить:

· назву міністерства;

· найменування вищого навчального закладу, де виконана робота;

· найменування кафедри, де виконана робота;

· прізвище, ім'я, по батькові автора;

· вказівки про факультет і групу, в якій він навчається;

· назву роботи;

· науковий ступінь, вчене звання, прізвище, ім'я, по батькові наукового керівника і (або) консультанта;

· науковий ступінь, вчене звання, прізвище, ім'я, по батькові рецензента;

· місто і рік виконання.

Типовою помилкою на титульному аркуші є те, що студент забуває написати повністю своє ім’я та по-батькові, використовуючи лише ініціали. Ініціали ставляться тільки після прізвищ керівника та рецензента.

Незалежно від мови виконання дипломної роботи, оформлюється два титульні аркуші: перший – українською мовою, другий – іноземною. Курсова робота подається з одним титульним аркушем, якщо вона написана українською мовою, і з двома аркушами, якщо вона написана іноземною мовою.

УВАГА! Виконання роботи українською чи іноземною мовою відбувається за вибором студента і жодним чином не впливає на його оцінку. При виборі мови варто керуватися переважною наявністю наукової літератури певною мовою та рівнем володіння термінологічним апаратом і науковим стилем у цілому. Використання електронних перекладачів часто призводить до неякісних результатів і неможливості позитивно оцінити курсову чи дипломну роботу.

Зміст (додаток Б)

Зміст подають на початку дипломної (курсової) роботи. Він містить найменування та номери початкових сторінок усіх розділів, підрозділів та пунктів (якщо вони мають заголовок), зокрема вступу, загальних висновків, додатків, списку використаної літератури та ін.

Перед номерами сторінок обов’язково слід ставити крапки багато разів. Студента карають, якщо назва розділу (підрозділу, пункту тощо) не співпадає з назвою, наведеною у змісті, або він знаходиться не на тій сторінці, яку позначено.

Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів (за необхідності)

Якщо в дипломній (курсовій) роботі вжита специфічна термінологія, а також використано маловідомі скорочення, нові символи, позначення і таке інше, то їх перелік може бути поданий в роботі у вигляді окремого списку, який розміщують перед вступом.

Перелік треба друкувати двома колонками, в яких зліва за абеткою наводять, наприклад, скорочення, справа - їх детальну розшифровку.

Якщо в дипломній (курсовій) роботіспеціальні терміни, скорочення, символи, позначення і таке інше повторюються менше трьох разів, перелік не складають, а їх повне формулювання наводять у тексті при першому згадуванні.

Вступ

У вступі обґрунтовується актуальність теми, що вивчається, її практична значущість; визначаються об'єкт, предмет, мета і завдання дослідження; розглядаються методи, за допомогою яких воно проводилось; розкривається структура роботи, її основний зміст. Якщо студент вирішив не торкатися деяких аспектів теми, він повинен зазначити про це у вступі.

Актуальність теми. Шляхом критичного аналізу та порівняння з відомими розв'язаннями проблеми (наукової задачі) обґрунтовують актуальність та доцільність роботи для розвитку відповідної галузі науки.

Формулювання актуальності теми повинно включати висвітлення практичних завдань конкретної науки, необхідності розширення уявлень про певні процеси або явища, рівень розробки окремих аспектів наукової проблеми. Актуальність дослідження може бути пов’язана з соціальним замовленням (нові програми та інші державні документи), завданнями практики викладання , практики перекладу тощо.

Висвітлення актуальності не повинно бути багатослівним. Досить кількома реченнями висловити головне - сутність проблеми або наукового завдання. Наприклад, „актуальність роботи зумовлена необхідністю системного дослідження кольоративів як важливого фактора вияву психотипа письменника”.

УВАГА! Відсутність робіт, що розглядають поставлену проблему, ще не свідчить про актуальність дослідження (можливо, не варто було це досліджувати). А ось якщо якісь аспекти викладання або мовного чи літературного явища лишилися недостатньо висвітленими або неоднозначно трактуються сучасною наукою, або вони потребують обґрунтування з використанням новітніх методик дослідження і отримання нових фактичних даних, - все це може зумовлювати актуальність.

Мета і задачі дослідження. Формулюють мету роботи і задачі, які необхідно вирішити для досягнення поставленої мети.

Мета дослідженняполягає у вирішенні певної наукової проблеми і пов'язана з об'єктом і предметом дослідження, а також з його кінцевим результатом і шляхом його досягнення. Не слід формулювати мету як «Дослідження...», «Вивчення...», тому що ці слова вказують на засіб досягнення мети, а не на саму мету. Мета може бути сформульована як обґрунтування способів розв’язання певної проблеми; виявлення нових характеристик, параметрів, особливостей організації певної системи фактів; розробкою умов, необхідних для організації виконання певного завдання тощо. Наприклад: «обґрунтувати обрану методику використання казкових творів для формування соціо-культурної компетенції молодших школярів», «виявити прагматичний ефект і особливості семантики і структури парадоксів у творах О. Вайльда», «зважаючи на вище зазначене, ставимо за мету на основі семантико-стилістичного аналізу відповідних лексем з’ясувати особливості барво-користування як складника характеристики психологічного портрету автора» і т. ін.

Об 'єкт дослідження–це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію і обране для вивчення, тобто сфера наукового пошуку в цілому, наприклад «негативна ввічливість у сучасній англійській мові».

Предмет дослідження—це тільки ті суттєві зв'язки та відношення, які підлягають безпосередньому вивченню в даній роботі, є головними, визначальними для конкретногодослідження.Таким чином, предмет дослідження є вужчим, ніж об'єкт, це відповідний “ракурс” наукового дослідження, конкретний аспект проблеми, яка розглядається, наприклад, «реалізація стратегії негативної ввічливості за допомогою паравербальних засобів».

Об'єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об'єкті виділяється та його частина, яка є предметом дослідження. Основна увага студента повинна бути спрямована на предмет дослідження, який визначає тему роботи. Наприклад, „об’єкт дослідження – мова Оскара Уайльда як прояв психотипу письменника. Предмет – кольоративи, вилучені шляхом суцільної вибірки з тексту роману О. Уайльда”.

Наявність поставленої мети дослідження дозволяє визначити завдання дослідження, які конкретизують мету дослідження, окреслюють певні етапи наукового пошуку для досягнення мети. Завдання дослідження можуть включати такі складові:

• всебічний огляд літератури з проблеми, вивчення історії питання, виявлення стану дослідження проблеми, недоліків і труднощів і їх причин;

• визначення сутності певних понять, явищ, процесів, критеріїв, принципів та ін.;

• характеристика нових аспектів сучасного рішення проблеми;

• обґрунтування необхідної системи заходів щодо вирішення поставленої проблеми і її реалізація;

• розробка методичних рекомендацій та пропозицій, комплексу вправ і завдань щодо використання результатів дослідження у практиці роботи відповідних навчальних закладів.

Весь комплекс завдань – це алгоритм конкретної програми дослідження, зумовлений логікою етапів авторського наукового пошуку.

Методи дослідження.У дипломній або курсовій роботі подають перелік використаних методів дослідження для досягнення поставленої в роботі мети. Методи завжди знаходяться у тісному зв’язку з певною теорією і являють собою єдність “метод – теорія”. Кожний загальний метод виокремлює певний аспект(-и) мови як об’єкту дослідження, які визнаються найбільш важливими для певної теорії мови, наприклад, структурний аспект мови у структурній лінгвістиці передбачає застосування методу структурного аналізу і синтезу.

Основні методи лінгвістичних досліджень:

· метод компонентного аналізу і синтезу;

· полева методика;

· методи опозиції і комбінаторики;

· зіставний, або контрастивний метод;

· метод дистрибутивного аналізу;

· трансформаційний метод;

· контекстно-семантичний метод;

· контрастивно-прагматичний аналіз;

· кроскультурний аналіз;

· психолінгвістичний аналіз;

· соціолінгвістичний аналіз;

· концептуально-логічний аналіз;

· словотвірний аналіз;

· метод моделювання;

· метод словникових дефініцій;

· метод суцільної вибірки тощо.

Методи досліджень у галузі методики навчання іноземних мов:

· критичний аналіз літературних джерел, ретроспективне вивчення вітчизняного і зарубіжного досвіду;

· вивчення та узагальнення позитивного досвіду роботи вчителів;

· наукове спостереження;

· пробне навчання;

· експеримент;

· дослідне навчання;

· статистичний метод;

· метод моделювання;

· метод інтерв’ю;

· анкетування;

· тестування;

· бесіда;

· хронометрування;

· метод експертів тощо.

Методи літературознавчих досліджень:

· історико-соціологічний метод;

· соціально-генетичний метод;

· системний метод;

· біографічний метод дослідження;

· описовий метод;

· порівняльний (зіставний) аналіз;

· типологічний метод;

· метод інтерпретації тексту;

· контекстуальний метод тощо.

Найкращих результатів можна досягти при комплексному використанні цих методів, проте слід мати на увазі, що залежно від особливостей теми дослідження, специфіки предмета і конкретних умов окремі методи можуть набути переважного значення.

УВАГА! Перераховувати методи треба не відірвано від змісту роботи, а коротко та змістовно визначаючи, що саме досліджуватиметься тим чи іншим методом, наприклад: «метод зіставлення при дослідженні різних поглядів на…», «метод суцільної вибірки для формування масиву фактичних прикладів», «описово-аналітичний метод для простеження…», «метод компонентного аналізу для виявлення семної структури…» тощо. Це дасть змогу пересвідчитися в логічності та прийнятності вибору саме цих методів.

Наукова новизна одержаних результатів.Характеристика новизни наукового дослідження спрямована на розкриття теоретичної новизни (вироблення концепції, методики, класифікацій, закономірностей) і практичної новизни (розробка методичних рекомендацій, дидактичних пропозицій, нових форм організації роботи.)Необхідно показати відмінність одержаних результатів від відомих раніше, описати ступінь новизни (вперше одержано, удосконалено, дістало подальший розвиток).

У дипломній роботі характеристика новизни наукового дослідження спрямована як на розкриття теоретичної новизни (вироблення концепції, методики, класифікації, закономірностей), так і практичної новизни (розробка методичних рекомендацій, дидактичних пропозицій, нових форм організації роботи). Відзначаючи практичну цінність результатів дослідження, необхідно подати відомості про їх практичне застосування або рекомендації щодо їх використання.

Основна частина

Основна частина дипломної (курсової) роботи складається з розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів. Для дипломної роботи обов’язковими є три розділи: огляд літератури або теоретичний розділ, дослідницький або практичний розділ, методичний розділ. Якщо робота виконується з методики викладання іноземних мов, вона може містити два (теоретичний і практично-експериментальний) або три розділи (теоретичний і два практичних, один із яких присвячено опису експериментального навчання).

УВАГА! Розділи мають кожний свою назву і назва жодного з них не повторює тему або мету роботи. Використання назв «Теоретичний розділ», «Практичний розділ» або «Методичний розділ» є неприпустимим.

Кожний розділ починають з нової сторінки. Основному тексту кожного розділу може передувати передмова з коротким описом вибраного напрямку та обґрунтуванням застосованих методів досліджень. В кінці кожного розділу формулюють висновки із стислим викладенням наведених у розділі наукових і практичних результатів, що дає змогу вивільнити загальні висновки від другорядних подробиць.

УВАГА! Жоден розділ не може закінчуватися цитатою, посиланням, таблицею або прикладом. Висновки до розділів можуть виноситися як окремий пункт змісту або не виділятися і розміщуватися в кількох реченнях (абзацах) наприкінці кожного розділу за бажанням студента і відповідно до теми і мети дослідження.

В розділах основної частини подають:

· огляд літератури за темою і вибір напрямків досліджень;

· виклад загальної методики і основних методів досліджень;

· експериментальну частину досліджень;

· аналіз і узагальнення результатів досліджень.

В огляді літератури студент окреслює основні етапи розвитку наукової думки за своєю проблемою. Стисло, критично висвітлюючи роботи попередників, студент повинен назвати ті питання, що залишились невирішеними і, отже, визначити своє місце у розв'язанні проблеми. В огляді не слід наводити повний бібліографічний опис публікацій, що аналізуються, достатньо назвати автора й назву, а поруч у дужках проставити порядковий номер бібліографічного запису цієї роботи в списку літератури. Бажано закінчити цей розділ коротким резюме стосовно необхідності проведення досліджень в обраній галузі. Загальний обсяг огляду літератури не повинен перевищувати 30 % обсягу основної частини роботи.

У другому розділі викладаються результати власних досліджень автора з висвітленням того нового, що він вносить у розробку проблеми. Виклад матеріалу підпорядковують одній провідній ідеї, чітко визначеній автором.

У третьому (методичному) розділі дипломної роботи подається розробка методичних рекомендацій та пропозицій щодо використання результатів лінгвістичного або літературознавчого дослідження у практичній роботі вчителів, викладачів та перекладачів. Наводяться конкретні розробки серії уроків, вправи та завдання, позакласні заходи тощо.

Якщо дипломне дослідження в цілому присвячено певній методичній проблемі, третя частина його містить опис методичного експерименту і якісну і кількісну інтерпретацію отриманих даних. Опис експерименту виконується відповідно до умов, визначених у методиці викладання іноземних мов.

Висновки

Висновки містять найбільш важливі наукові та практичні результати, одержані в роботі: формулювання розв'язаної наукової проблеми (задачі), її значення для науки і практики. Головна їх мета — підсумки проведеної роботи. Дуже важливо, щоб вони відповідали поставленим завданням, бажано також дотримуватися тієї ж послідовності у висновках, що і у завданнях у вступі. У висновках необхідно зазначити не тільки те позитивне, що вдалося виявити в результаті вивчення теми, а й проблеми, які виникли при вирішенні поставленого наукового питання, і можливі шляхи їх усунення. У висновках необхідно наголосити на якісних та кількісних показниках здобутих результатів, обґрунтувати достовірність результатів, викласти рекомендації щодо їх використання.

Основна вимога до висновкової частини — не повторювати змісту вступу, основної частини роботи і висновків, зроблених у розділах, а подати висновки у вигляді окремих лаконічних положень, методичних рекомендацій, які б відбивали зміст поставлених завдань.

УВАГА! Оскільки висновки являють собою узагальнення конкретного дослідження, то вони не можуть містити посилань, цитат і прикладів.

Список використаних джерел

Список використаних джерел повинен складатися не менш, ніж з 20 найменувань ( для курсової роботи) і 50 найменувань (для дипломного дослідження). Обов’язковим є використання літератури іноземними мовами. У списку джерела розміщуються в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків спочатку за кирилицею, а потім за латиницею, зберігаючи нумерацію. Кожне джерело згадується у списку тільки один раз. Твори одного автора містяться у списку за алфавітом назв або за роками публікацій, у прямому хронологічному порядку. Художня література або публіцистика, які були використані у якості ілюстративного матеріалу дослідження, подаються, якщо потрібно, окремим списком за тими ж формальними вимогами до оформлення. Бібліографічний опис джерел складають відповідно до чинних стандартів з бібліотечної та видавничої справи (Додаток B).

Додатки

За необхідності до додатків доцільно включати допоміжний матеріал, необхідний для повноти сприйняття дипломної (курсової) роботи:

· допоміжні таблиці;

· тематичний глосарій;

· плани-конспекти уроків;

· інші ілюстрації допоміжного характеру.

Резюме

Резюме – стисла загальна характеристика наукової роботи. Призначення резюме – оперативне ознайомлення з методикою дослідження, фактичними результатами та основними висновками наукової роботи. Резюме виконується українською мовою, якщо текст диплому написано іноземною мовою, або навпаки іноземною мовою, якщо текст український, і додається до дипломної роботи. Воно складається з 3-4 сторінок і має таку структуру:

· характеристика категоріального апарату проведеного наукового дослідження (актуальність теми, мета, об’єкт, предмет, завдання, методика дослідження тощо);

· загальна характеристика структури роботи;

· характеристика основного змісту роботи (стисло викладається зміст наукової роботи по розділах);

· характеристика висновків (подається стисла інформація про теоретичні і практичні результати виконаної наукової роботи).

Виклад матеріалу в резюме повинен бути лаконічним і точним. Необхідно користуватися мовою ділових документів і уникати складних граматичних зворотів. Слід використовувати стандартизовану термінологію, уникати маловідомих термінів і символів.

 

 

 

 


 





Последнее изменение этой страницы: 2016-08-14; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.239.51.78 (0.013 с.)