ТЕМА: Гігієнічна оцінка променистої енергії. Методика використання ультрафіолетового випромінювання з метою профілактики захворювань і санації повітряного середовища

ТЕМА: Гігієнічна оцінка променистої енергії. Методика використання ультрафіолетового випромінювання з метою профілактики захворювань і санації повітряного середовища

МЕТА ЗАНЯТТЯ:

1. Ознайомитися з приладами та навчитися вимірювати iнтенсивнiсть ультрафіолетового (уф), видимого та інфрачервоного випромінювання.

2. Оволодіти методикою організації УФ-опромінення (УФО) людей з профілактикичною метою та контролю за його проведенням.

3. Освоїти методику санації повітря ультрафіолетовою радіацією та оцінки ефективності.

ПИТАHHЯ ТЕОРЕТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ:

1. Спектральний склад сонячного випромінювання.

2. Характеристика фізичних властивостей та біологічної дії ультрафіолетового, видимого та інфрачервоного випромінювання.

3. Методи визначення інтенсивності ультрафіолетового, видимого та інфрачервоного випромінювання, одиниці вимірювання.

4. Штучні джерела ультрафіолетового та інфрачервоного випромінювання, фотарій.

5. Зрушення у стані здоров'я та захворювання, що виникають внаслідок дії недостатньої і надлишкової сонячної радіації та їх профілактика (УФ та інфрачервоне випромінювання).

6. Області застосування УФО у стоматології та медицині.

7. Методика розрахунку необхідної кількості бактерицидних ламп для санації повітря та оцінка ефективності санації

 

ЗАВДАННЯ:

1. Ознайомитись з штучними джерелами та приладами для визначення інтенсивності ультрафіолетового, інфрачервоного та видимого випромінювання.

2. Визначити бiологiчну, профiлактичну та фізіологічну дози ультрафіолетового випромінювання.

3. Розрахувати необхідну кількість бактерицидних ламп для санації повітря приміщення.

4. Оцінити ефективність санації повітря за допомогою приладу Кротова.

 

ЛІТЕРАТУРА:

1. Гігієна та екологія. Підручник / За ред.. В.Г. Бардова. — Вінниця: Нова книга, 2006. — С. 34-51.

2. Загальна гігієна: пропедевтика гігієни // Є.Г.Гончарук, Ю.І.Кундієв, В.Г.Бардов та ін.: За ред. Є.Г.Гончарука. — К.: Вища школа, 1995. — С. 207-254.

3. Даценко І.І., Габович В.Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна та основи екології. — К: „Здоров’я”, 2004. — С 445-446.

4. Гончарук Е.И., Кундиев Ю.И., Бардов В.Г. и др. Пропедевтика гигиены. Общая гигиена./ К: Вища школа. 2000. — С. 254-289.

5. Р.Д.Габович, Г.Х.Шахбазян, С.С.Познанский. Гигиена — К.: Вища школа, 1983. — С. 31-36, 129-133, 203-207.

6. Общая гигиена // Г.И.Румянцев, М.П.Воронцов, Е.И.Гончарук и др. — М.: Медицина, 1985.— С. 154-156.

7. Даценко І.І., Габович Р.Д. Основи загальної і тропічної гігієни. — К.: Здоров’я, 1995. — С. 13-21.

8. В.А.Покровский. Гигиена. — М., Медицина, 1979. — С. 63-68.

9. А.А.Минх. Методы гигиенических исследований. — М., Медицина, 1971. — С. 42-47, 52-62, 121-122.

10. І.В.Сергета. Практичні навички з загальної гігієни. — Вінниця, 1997. — С. 5.

11. Учбовий посібник до практичних занять з загальної гігієни. // За ред. В.Г.Бардова, І.І.Швайко — К., 1994. — ч. 1. — С. 12-24.

 

МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

В ході практичного заняття студенти знайомляться з штучними джерелами та приладами для вимірювання ультрафіолетової, інфрачервоної та видимої ділянки сонячного спектру, визначають бiологiчну дозу ультрафіолетового випромінювання та вивчають особливості застосування ультрафіолетової радіації в медицині.

 

Спектральний склад сонячного випромінювання.

Сонячна радіація – це потік корпускулярних частинок і електромагнітного (фотонного) випромінювання. Внаслідок сонячної активності утворюється велика кількість корпускулярних частинок, що рухаються зі швидкістю від 300 до 2000 км/сек та досягають атмосфери Землі за 2 доби, однак затримуються за допомогою його магнітного поля. Утворюється також електромагнітне випромінювання, що рухається зі швидкістю 300 000 км/сек та досягає Землі за 8 хв.

Корпускулярні частинки: α- частинки, β- частинки, протони, електрони, нейтрони, позитрони тощо.

Електромагнітний склад:

· γ-випромінювання (довжина хвилі <0,1 нм) затримуються

· рентгенівське випромінювання (0,1-10 нм) магнітним

· крайній, канцерогенний ультрафіолет (10-120 нм) полем Землі

· ультрафіолетове випромінювання (120-400 нм; 0,6-3% досягає Землі, інша частка розсіюється)

· видиме (400-760 нм; 40% досягає Землі)

· інфрачервоне (760-10 000 нм, 59% досягає Землі)

· далеке інфрачервоне (10 000-100 000 нм)

· радіочастоти (>100 000 нм)

Фізичні властивості, біологічна дія і, відповідно, можливі порушення у стані здоров'я, які виникають при недостатній або надлишковій дії випромінювання, залежать від того, хвилі якої довжини переважають у складі сонячної радіації в даній місцевості. Корпускулярні частинки та хвилі, що мають довжину менше за 280 нм повністю поглинаються киснем і озоном у верхніх шарах земної атмосфери. Проте, забруднення атмосфери промисловими викидами, особливо фреоном, сприяє руйнуванню і потоншенню озонового шару атмосфери, появі в цих регіонах так званих “озонових дір”, крізь які до поверхні землі проникають небезпечніші для всього живого, з меншою довжиною хвилі УФ промені.

Кількість сонячного випромінювання, що досягає Землі, називається світловим кліматом та залежить від природних та антропогенних факторів. Залежно від забезпечення ультрафіолетом, на Землі виділяють зони:

УФ-ДЕФІЦИТА (північні регіони, >57 широти)

УФ-КОМФОРТА (42-57 широты)

УФ-НАДЛИШКУ (південні регіони, <42 широти)

Інтегральний (сумарний) потік радіації Сонця вимірюється піранометрами (наприклад, піранометр Янишевського) і виражається в мкал/см²×хв.

Фізичні властивості та біологічна дія

Методика розрахунку необхідної кількості бактерицидних ламп

Методика оцінки ефективності санації повітря

Видимого випромінювання

Довжина хвилі 400-760 нм, проникає на глибину 2,5 см в шкіру складає гамму кольорів.

Біологічна роль:

· є подразником зорового аналізатору (80% інформації людина сприймає за допомогою органу зору)

· відіграє сигнальне значення (біологічний годинник)

· стимулює життєдіяльність, обмін речовин

· покращує емоційний настрій

· підвищує працездатність

· забезпечує фотосинтез, фототаксис

· стимулює вироблення меланіну

· бактерицидна дія

· імуностимулююча дія

· теплова дія

Біологічна дія така сама, як у УФ та ІЧ випромінювання, тільки значно слабша

Недостатність видимого випромінювання викликає:

· передчасну втому → перевтому → невроз

· зниження резистенції організму → підвищення захворюваності та загострення хронічної патології

· міопію,

· сколіози, кіфози

Надлишок видимого випромінювання викликає:

· порушення нормальної функції ока

· передчасну втому → перевтому → невроз

· зниження резистенції організму → підвищення захворюваності та загострення хронічної патології

Профілактика: інтенсивність освітлення повинна відповідати гігієнічним нормативам.

Штучні джерела видимого випромінювання: електричне освітлення – лампи розжарювання, люмінесцентні лампи; неелектричне освітлення: газові лампи, гасові лампи, ліхтарі “летуча миша”, лампи карбідні (їх використання обмежене – в аварійних ситуаціях, польових умовах).

Прилади для вимірювання: люксметр. Одиниці вимірювання – люкс (лк).

СИТУАЦIЙHІ ЗАДАЧІ

Задача 1

У дитячому санаторії організовано проводиться приймання дітьми сонячних ванн. Щоб отримати максимальну загальнозміцнюючу дію ультрафіолетової радіації лікарю необхідно визначити у школярів біодозу.

Біодозиметр був закріплений в області нижньої третини живота. Тривалість опромінення шкіри в першому віконці – 2 хв, в другому – 3 хв, в третьому – 4 хв, в четвертому – 5 хв, в п’ятому – 6 хв, в шостому – 7 хв. Через 6 годин після опромінення сестра виявила на шкірі дві червоні смуги.

Визначіть біодозу (в хв), а також максимальну, фізіологічну та профілактичну дози (в сек). Перерахуйте зрушення в стані здоров'я та захворювання дітей характерні для переопромінення їх ультрафіолетовою радіацією.

 

Задача 2

Робітник склодувної майстерні скаржиться на головний біль, роздратованість, послаблення зору – він бачить оточуючі предмети ніби крізь сітку.

Об’єктивно: гіперемія склери, потовщення рогівки. Гострота зору обох очей – 0,7, зниження прозорості кришталика. Індивідуальними захисними засобами не користується.

Поставте діагноз захворювання, вкажіть оздоровчі та профілактичні заходи, необхідні в даному випадку. Дайте гігієнічну характеристику етіологічного фактора.

Задача 3

Лікар-стоматолог терапевтичного профілю кожен день у своїй практиці використовує світильник «VICTOR» для полімеризації фотополімерних пломб до 15 разів за добу. У приладу 3 місяці назад був зламаний захисний екран, однак, так як новий прилад коштує досить дорого, лікар продовжує користуватись старим. Додатковими засобами захисту не користується. Скаржиться на біль та відчуття “піску” в очах, неможливість дивитись на яскраве світло. Об’єктивно спостерігається гіперемія та набряк кон’юнктиви очей.

Поставте діагноз захворювання, вкажіть який фактор викликав дане захворювання. Дайте відповідні гігієнічні рекомендації. Перерахуйте ділянки спектра електромагнітного випромінювання.

 

Задача 4

Необхідно провести знезараження повітря у стоматологічному кабінеті. Площа приміщення становить 22 м², висота – 2,9 м. Укажіть які бактерицидні опромінювачі та лампи необхідно використовувати у даному випадку та обґрунтуйте їх загальну потужність, характер розташування та режим роботи.

 

Задача 5

При посіві повітря у стоматологічному кабінеті аспіраційно-седиментаційним методом Ю.Кротова на чашці Петрі з м’ясо-пептонним агаром, через добу експозиції в термостаті проросло 98 колоній мікробних тіл. Після санації повітря, яку здійснювали чотирма лампами БУВ–30 впродовж 6 годин, зробили повторний посів. Умови посіву в обох випадках тотожні – швидкість посіву 10 л/хв протягом 5 хвилин. При повторному посіві виросло 6 колоній.

Дайте оцінку чистоті повітря до і після санації. Оцініть ефективність санації за допомогою ступеня і коефіцієнта ефективності.

 

Задача 6

Для санації повітря в шкільному класі (площа 50 м², висота 3,5 м), в період епідемії грипу використовували опромінювач лампи БУВ–30, який працював впродовж години. Посів повітря до і після опромінення здійснювали аспіраційно-седиментаційним методом Ю.Кротова (швидкість посіву 20 л/хв, час – 5 хв).

Дати гігієнічну оцінку ефективності санації, якщо до опромінення виросло 86 колоній, а після – 64.

 

Задача 7

Для санації повітря в лікарняній палаті (площа 28 м², висота 3 м) використовували опромінювач з лампою БУВ-30 протягом години. Посів повітря до і після опромінення здійснювали аспіраційно-седиментаційним методом Ю.Кротова (швидкість посіву 10 л/хв, час – 5 хв).

Дати гігієнічну характеристику проведеній санації, якщо до опромінення виросло 78 колоній, а після – 13.

 

Вихідний контроль рівня знань студентів:

1. Дайте визначення поняття “сонячна радіація”:

А. *Інтегральний потік корпускулярних частинок та електромагнітного випромінювання

В. Силове поле, що утворюється нерухомими електричними зарядами

С. Поверхнева щільність сили світла

D. Оптичне випромінювання

Е. Фізичне поле, зумовлене магнітним полем

Джерело інформації: Гігієна та екологія / [Бардов В. Г., Москаленко В. Ф., Омельчук С. Т. та ін.]; за ред. В. Г. Бардова. ― Вінниця: Нова Книга, 2006. ― С.

 

2. Укажіть на правильний розподіл основних складових частин сонячної радіації (інфрачервоне: видиме: ультрафіолетове випромінювання) на поверхні Землі:

А. *59%: 40%: 1%

В. 43%: 52%: 5%

С. 55%: 25%: 20%

D. 60%: 35%: 5%

Е. 40%: 45%: 15%

Джерело інформації: Даценко І. І. Профілактична медицина: загальна гігієна з основами екології / І. І. Даценко, Р. Д. Габович. ― К.: Здоров’я, 2004. ― С. 101.

 

3. Назвіть, який відсоток від загальної енергії сонячного випромінювання біля поверхні Землі складає енергія ультрафіолетових променів:

А. *1%

В. 55%

С. 40%

D. 59%

Е. 5%

Джерело інформації: Даценко І. І. Профілактична медицина: загальна гігієна з основами екології / І. І. Даценко, Р. Д. Габович. ― К.: Здоров’я, 2004. ― С. 101.

 

4. Назвіть довжину хвилі діапазону ультрафіолетове випромінювання:

A. *10–400 нм

B. 10–0,1 нм

C. Понад 1000 нм

D. 760–800 нм

E. 760–10000 нм

Джерело інформації: Гігієна та екологія / [Бардов В. Г., Москаленко В. Ф., Омельчук С. Т. та ін.]; за ред. В. Г. Бардова. ― Вінниця: Нова Книга, 2006. ― С. 36.

5. Назвіть біологічні ефекти впливу ультрафіолетового випромінювання:

A. *Біогенний, абіогенний

B. Тепло утворюючий, діуретичний

C. Загальностимулюючий, загальнозміцнюючий

D. Утворення вільних радикалів, синтез акоміозина

E. Гемопоетичний, пігментоутворюючий

Джерело інформації: Гігієна та екологія / [Бардов В. Г., Москаленко В. Ф., Омельчук С. Т. та ін.]; за ред. В. Г. Бардова. ― Вінниця: Нова Книга, 2006. ― С. 32.

 

6. Назвіть, які види біологічної дії ультрафіолетового випромінювання відносяться до біогенної:

А. *Антирахітична, загальностимулююча, пігментоутворююча

В. Бактерицидна, загальностимулююча

С. Антирахітична, бактерицидна

D. Фотоалергенна, фототоксична

Е. Антирахітична, канцерогенна

Джерело інформації: Гігієна та екологія / [Бардов В. Г., Москаленко В. Ф., Омельчук С. Т. та ін.]; за ред. В. Г. Бардова. ― Вінниця: Нова Книга, 2006. ― С. 37.

 

7. Назвіть, які види біологічної дії ультрафіолетового випромінювання відносяться до абіогенної:

А. *Бактерицидна, канцерогенна

В. Бактерицидна, загальностимулююча

С. Антирахітична, загальностимулююча, пігментоутворююча

D. Фотоалергенна, фототоксична

Е. Антирахітична, канцерогенна

Джерело інформації: Гігієна та екологія / [Бардов В. Г., Москаленко В. Ф., Омельчук С. Т. та ін.]; за ред. В. Г. Бардова. ― Вінниця: Нова Книга, 2006. ― С. 37.

 

8. Укажіть, на які ділянки поділяться діапазон ультрафіолетового випромінювання:

А. *А, Б, С

Б. А_д Б_д С_д Д_д

В. А, Б, С, Д

Г. А, Б, С, Д, Е

Д. А, Б

Джерело інформації: Гігієна та екологія / [Бардов В. Г., Москаленко В. Ф., Омельчук С. Т. та ін.]; за ред. В. Г. Бардова. ― Вінниця: Нова Книга, 2006. ― С. 36.

 

9. Укажіть довжину хвилі, властиву для ділянки А ультрафіолетового випромінювання:

А. *315–400 нм

Б. 280–315 нм

В. 10–280 нм

Г. 50–200 нм

Д. 100–250 нм

Джерело інформації: Гігієна та екологія / [Бардов В. Г., Москаленко В. Ф., Омельчук С. Т. та ін.]; за ред. В. Г. Бардова. ― Вінниця: Нова Книга, 2006. ― С. 36.

10. Укажіть довжину хвилі, властиву для ділянки В ультрафіолетового випромінювання:

А. *280–315 нм

Б. 315–400 нм

В. 10–280 нм

Г. 50–200 нм

Д. 100–250 нм

Джерело інформації: Гігієна та екологія / [Бардов В. Г., Москаленко В. Ф., Омельчук С. Т. та ін.]; за ред. В. Г. Бардова. ― Вінниця: Нова Книга, 2006. ― С. 36.

11. Укажіть довжину хвилі, властиву для ділянки С ультрафіолетового випромінювання:

А. *10–280 нм

Б. 280–315 нм

В. 315–400 нм

Г. 50–200 нм

Д. 100–250 нм

Джерело інформації: Гігієна та екологія / [Бардов В. Г., Москаленко В. Ф., Омельчук С. Т. та ін.]; за ред. В. Г. Бардова. ― Вінниця: Нова Книга, 2006. ― С. 36.

 

12. Назвіть основні ефекти впливу ультрафіолетового випромінювання зони А:

A. *Слабкий загальностимулюючий ефект, антирахітичний ефект, пігментоутворювальний ефект, онкогенний ефект

B. Антирахітичний ефект, пігментоутворювальний ефект,. тепловий ефект, холодовий ефект

C. Виражений загальностимулюючий ефект, онкогенний ефект, іонізуючий ефект. антирахітичний ефект, сильний тепловий ефект

D. Слабкий загальностимулюючий ефект, іонізуючий ефект, сильний тепловий ефект, діуретичний

E. Холодовий ефект, іонізуючий ефект, сильний тепловий ефект, генопоетичний

Джерело інформації: Гігієна та екологія / [Бардов В. Г., Москаленко В. Ф., Омельчук С. Т. та ін.]; за ред. В. Г. Бардова. ― Вінниця: Нова Книга, 2006. ― С. 36-38.

 

13. Назвіть основні ефекти впливу ультрафіолетового випромінювання зони В:

A. *Виражений загальностимулюючий ефект, антирахітичний ефект, пігментоутворювальний ефект, онкогенний ефект

B. Виражений загальностимулюючий ефект, тепловий ефект, іонізуючий ефект, сильний тепловий ефект

C. Антирахітичний ефект, тепловий ефект, іонізуючий ефект, холодовий ефект

D. Пігментоутворювальний ефект, тепловий ефект, сильний тепловий ефект, діуретичний

E. Холодовий ефект, антирахітичний ефект, слабкий загальностимулюючий ефект, генопоетичний

Джерело інформації: Гігієна та екологія / [Бардов В. Г., Москаленко В. Ф., Омельчук С. Т. та ін.]; за ред. В. Г. Бардова. ― Вінниця: Нова Книга, 2006. ― С.36-38.

14. Назвіть основні ефекти впливу ультрафіолетового випромінювання зони С:

A. *Сильний бактерицидний, онкогенний

B. Тепловий, пігментоутворювальний

C. Анти рахітичний, загально стимулюючий

D. Загально стимулюючий, тепловий

E. Холодовий, тепловий

Джерело інформації: Гігієна та екологія / [Бардов В. Г., Москаленко В. Ф., Омельчук С. Т. та ін.]; за ред. В. Г. Бардова. ― Вінниця: Нова Книга, 2006. ― С. 36-38.

 

Проміжний контроль рівня знань студентів:

 

15. Укажіть, які основні процеси виділяють в механізмі впливу ультрафіолетового випромінювання на організм людини:

А. *Біофізичні, гуморальні, нервово-рефлекторні

В. Біологічні, фізіологічні

С. Біохімічні, фізичні

D. Денатурація та фотоліз амінокислот

Е. Фотопошкодження генетичного матеріалу

Джерело інформації: Загальна гігієна: пропедевтика гігієни / [Гончарук Є. Г., Кундієв Ю. І., Бардов В. Г. та ін.]; за ред. Є. Г. Гончарука. ― К.: Вища школа, 1995. ― С. 210-214.

 

16. Назвіть основні методи вимірювання інтенсивності ультрафіолетового випромінювання:

A. *Фотоелектричний метод за допомогою ультрафіолетметра, фотохімічний метод з використанням уранілу та щавлевої кислоти, біологічний метод

B. Фотоелектричний метод за допомогою психрометра, фотоелектричний метод за допомогою ультрафіолет метра, біологічний метод

C. Фотоелектричний метод за допомогою анемометра, фотоелектричний метод за допомогою приладу Журавльова, мікробіологічний метод

D. Фотохімічний метод з використанням щавлевої кислоти, фотохімічний метод з використанням реактиву Тільманса, вірусологічнийметод

E. Фотохімічний метод з використанням гематоксилін-еозіну. фотохімічний метод з використанням уранілу, біологічний метод

Джерело інформації: Загальна гігієна: пропедевтика гігієни / [Гончарук Є. Г., Кундієв Ю. І., Бардов В. Г. та ін.]; за ред. Є. Г. Гончарука. ― К.: Вища школа, 1995. ― С. 208-210.

 

17. Перерахуйте прилади для визначення інтенсивності ультрафіолетового випромінювання:

A. *Фотоінтенсиметри, ультрафіолетметр, кварцова пробірка з розчином уранілу та щавлевої кислоти

B. Люксметр, актинометр, фотоінтенсиметри

C. Актинометр, фотоінтенсиметри, кварцова пробірка з розчином уранілу

D. Люксметр, актинометр, піранометр Янішевського

E. Фотоекспонометр, фотоінтенсиметри, піранометр Янішевського

Джерело інформації: Гігієна та екологія / [Бардов В. Г., Москаленко В. Ф., Омельчук С. Т. та ін.]; за ред. В. Г. Бардова. ― Вінниця: Нова Книга, 2006. ― С. 36.

 

18. Назвіть одиниці вимірювання інтенсивності ультрафіолетового випромінювання:

A. *Вт/м²

B. МкР/год

C. Вт/год

D. Лк

E. Мквт/сек

Джерело інформації: Гігієна та екологія / [Бардов В. Г., Москаленко В. Ф., Омельчук С. Т. та ін.]; за ред. В. Г. Бардова. ― Вінниця: Нова Книга, 2006. ― С. 40.

 

19. Укажіть, яка кількість розкладеної щавлевої кислоти на 1 см ² поверхні опроміненого розчину відповідає одній еритемній дозі:

А. *3,7–4,1 мг/см²

В. 1,1–1,5 мг/см²

С. 1,6–2,1 мг/см²

D. 2,1–2,5 мг/см²

Е. 2,5–3,6 мг/см²

Джерело інформації: Гігієна та екологія / [Бардов В. Г., Москаленко В. Ф., Омельчук С. Т. та ін.]; за ред. В. Г. Бардова. ― Вінниця: Нова Книга, 2006. ― С 39.

 

20. Дайте визначення поняття “біологічна доза”:

A. *Найменша кількість ультрафіолетового випромінювання, яка викликає еритему через 15-20 год у дорослих та 3-4 год у дітей

B. Найбільша кількість ультрафіолетового випромінювання, яка викликає еритему через 15-20 год у дорослих та 1-3 год у дітей

C. Найменша кількість інфрачервоного випромінювання, яка викликає еритему у дорослих та дітей

D. Найбільша кількість інфрачервоного випромінювання, яка викликає еритему у дорослих та дітей

E. Найбільша кількість ультрафіолетового випромінювання, яка викликає еритему у дорослих та дітей через 30 хв

Джерело інформації: Гігієна та екологія / [Бардов В. Г., Москаленко В. Ф., Омельчук С. Т. та ін.]; за ред. В. Г. Бардова. ― Вінниця: Нова Книга, 2006. ― С. 38.

 

21. Назвіть, який прилад необхідно застосувати для визначення інтенсивності ультрафіолетового випромінювання біологічним методом:

А. *Біодозиметр М.Ф.Горбачова

В. Ультрафіолетметр

С. Кільце Ландольта

D. Хронорефлексометр

Е. Індивідуальний дозиметр КІД-2

Джерело інформації: Гігієна та екологія / [Бардов В. Г., Москаленко В. Ф., Омельчук С. Т. та ін.]; за ред. В. Г. Бардова. ― Вінниця: Нова Книга, 2006. ― С. 38.

 

22. Назвіть кількісні параметри визначення профілактичної дози ультрафіолетового випромінювання для дорослих:

A. *1/8 еритемної (біологічної) дози

B. 1/2−1/4 еритемної (біологічної) дози

C. 0,5 еритемної (біологічної) дози

D. ¼ еритемної (біологічної) дози

E. 1−2 еритемної (біологічної) доза

Джерело інформації: Гігієна та екологія / [Бардов В. Г., Москаленко В. Ф., Омельчук С. Т. та ін.]; за ред. В. Г. Бардова. ― Вінниця: Нова Книга, 2006. ― С. 38.

 

23. Назвіть кількісні параметри визначення оптимальної фізіологічної дози ультрафіолетового випромінювання:

A. *1/2−1/4 еритемної (біологічної) дози

В. 1/8 еритемної (біологічної) дози

С. 1−2 еритемної (біологічної) доза

D. 0,5 еритемної (біологічної) дози

E. ¼ еритемної (біологічної) дози

Джерело інформації: Гігієна та екологія / [Бардов В. Г., Москаленко В. Ф., Омельчук С. Т. та ін.]; за ред. В. Г. Бардова. ― Вінниця: Нова Книга, 2006. ― С. 38.

24. Перерахуйте основні патологічні стани при недостатності ультрафіолетового випромінювання:

A. *Зниження резистентності організму, анемія, рахіт, остеопороз

B. Ураження зору, анемія, ураження шлунково-кишкового тракту, ожиріння

C. Подагра, рахіт, блефарит, стоматит

ТЕМА: Гігієнічна оцінка променистої енергії. Методика використання ультрафіолетового випромінювання з метою профілактики захворювань і санації повітряного середовища

МЕТА ЗАНЯТТЯ:

1. Ознайомитися з приладами та навчитися вимірювати iнтенсивнiсть ультрафіолетового (уф), видимого та інфрачервоного випромінювання.

2. Оволодіти методикою організації УФ-опромінення (УФО) людей з профілактикичною метою та контролю за його проведенням.

3. Освоїти методику санації повітря ультрафіолетовою радіацією та оцінки ефективності.

ПИТАHHЯ ТЕОРЕТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ:

1. Спектральний склад сонячного випромінювання.

2. Характеристика фізичних властивостей та біологічної дії ультрафіолетового, видимого та інфрачервоного випромінювання.

3. Методи визначення інтенсивності ультрафіолетового, видимого та інфрачервоного випромінювання, одиниці вимірювання.

4. Штучні джерела ультрафіолетового та інфрачервоного випромінювання, фотарій.

5. Зрушення у стані здоров'я та захворювання, що виникають внаслідок дії недостатньої і надлишкової сонячної радіації та їх профілактика (УФ та інфрачервоне випромінювання).

6. Області застосування УФО у стоматології та медицині.

7. Методика розрахунку необхідної кількості бактерицидних ламп для санації повітря та оцінка ефективності санації

 

ЗАВДАННЯ:

1. Ознайомитись з штучними джерелами та приладами для визначення інтенсивності ультрафіолетового, інфрачервоного та видимого випромінювання.

2. Визначити бiологiчну, профiлактичну та фізіологічну дози ультрафіолетового випромінювання.

3. Розрахувати необхідну кількість бактерицидних ламп для санації повітря приміщення.

4. Оцінити ефективність санації повітря за допомогою приладу Кротова.

 

ЛІТЕРАТУРА:

1. Гігієна та екологія. Підручник / За ред.. В.Г. Бардова. — Вінниця: Нова книга, 2006. — С. 34-51.

2. Загальна гігієна: пропедевтика гігієни // Є.Г.Гончарук, Ю.І.Кундієв, В.Г.Бардов та ін.: За ред. Є.Г.Гончарука. — К.: Вища школа, 1995. — С. 207-254.

3. Даценко І.І., Габович В.Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна та основи екології. — К: „Здоров’я”, 2004. — С 445-446.

4. Гончарук Е.И., Кундиев Ю.И., Бардов В.Г. и др. Пропедевтика гигиены. Общая гигиена./ К: Вища школа. 2000. — С. 254-289.

5. Р.Д.Габович, Г.Х.Шахбазян, С.С.Познанский. Гигиена — К.: Вища школа, 1983. — С. 31-36, 129-133, 203-207.

6. Общая гигиена // Г.И.Румянцев, М.П.Воронцов, Е.И.Гончарук и др. — М.: Медицина, 1985.— С. 154-156.

7. Даценко І.І., Габович Р.Д. Основи загальної і тропічної гігієни. — К.: Здоров’я, 1995. — С. 13-21.

8. В.А.Покровский. Гигиена. — М., Медицина, 1979. — С. 63-68.

9. А.А.Минх. Методы гигиенических исследований. — М., Медицина, 1971. — С. 42-47, 52-62, 121-122.

10. І.В.Сергета. Практичні навички з загальної гігієни. — Вінниця, 1997. — С. 5.

11. Учбовий посібник до практичних занять з загальної гігієни. // За ред. В.Г.Бардова, І.І.Швайко — К., 1994. — ч. 1. — С. 12-24.

 

МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

В ході практичного заняття студенти знайомляться з штучними джерелами та приладами для вимірювання ультрафіолетової, інфрачервоної та видимої ділянки сонячного спектру, визначають бiологiчну дозу ультрафіолетового випромінювання та вивчають особливості застосування ультрафіолетової радіації в медицині.