Порядок поточного і підсумкового оцінювання знань з дисципліни.

Поточний контроль оцінки знань студентів в процесі навчання виконує певне функціональне навантаження, а саме, дозволяє оцінити ступінь засвоєння матеріалу курсу і вміння студента на базі отриманих теоретичних знань розв’язувати практичні ситуації.

Якісна сторона поточного контролю тим вищи, чим вища їх об’єктивність. Цей взаємозв’язок проявляється з одного боку в регулярному відвідуванні студентами лекційних і семінарських занять, а з другого – в систематичній і активній роботі протягом семестру.

Об’єктом поточного контролю знань студентів є:

1) усна (письмова) відповідь при обговоренні питань теми, самостійна підготовка питання;

2) виконання модульних завдань.

Контроль за вивченням окремих питань, які не давались на лекції, здійснюється шляхом їх розгляду на семінарських заняттях.

Решта завдань контролюються під час індивідуальної роботи зі студентами.

Оцінки за ці завдання враховуються в результатах контролю за систематичністю роботи та активністю студентів на аудиторних заняттях.

Рівень знань студентів за результатами семестрового поточного контролю в цілому здійснюється в межах 40 балів.

Формування балів за результатами поточного контролю

здійснюється наступним чином:

А) Систематичність та активність роботи студентів оцінюється протягом семестру.

За підсумками поточної роботи та самостійної роботи студент може отримати від 0 до 20 балів у відповідності із рівнем середньої поточної оцінки.

Середня поточна оцінка розраховується як співвідношення сумарної величини оцінок до загальної їх кількості. При цьому кожний 1 (один) пропуск вважатимуться за нульову оцінку, а займенник буде збільшений на 1.

Приклад:

Студент отримав за семестр такі оцінки (без врахування оцінок за модулі):

3, 4, н/б, 5, 4, тоді його середня поточна оцінка становитиме:

На останньому занятті середня оцінка переводиться в бали за наступною шкалою:

менше 2,4 – 0 балів;

від 2,5 до 3,1 – 5 балів;

від 3,2 до 3,7 – 10 балів;

від 3,8 до 4,4 – 15 балів;

від 4,5 – 20 балів.

 

Б) Виконання модульної контрольної роботи (МКР № 1) оцінюється максимально в 10 балів.

В) Виконання модульної контрольної роботи (МКР № 2) оцінюється максимально в 10 балів.

 

Кожен реферат оцінюється максимум 1 бал і враховується окремо:

0 балів – відповідь не вірна або немає відповіді;

0,25 бала – відповідь не вся або не зовсім правильна;

0,5 бала – відповідь з невеликими погрішностями;

1,0 бал – відповідь надана вся і правильна.

 

Контроль виконання та оцінювання самостійної роботи проводиться як фронтальне письмове опитування і оцінюється за 4-х бальною шкалою та враховується в суму середньої поточної оцінки.

 

Таким чином за дві модульні контрольні роботи студент максимально може набрати 20 балів та на протязі семестру підготовка рефератів, систематичність відвідування та активність на заняттях – 20 балів, тобто разом, 40 балів.

 

ПОРЯДОК ОЦІНЮВАННЯ ПОТОЧНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА В СЕМЕСТРІ

Максимальна кількість балів, які може набрати студент за результатами поточної роботи - 40

№ п/п	ОБ’ЄКТИ ПОТОЧНОГО КОНТРОЛЮ	КІЛЬКІСТЬ БАЛІВ
1.	Систематичність та активність роботи на семінарських заняттях	До 20 балів
2.	Виконання завдань для самостійного опрацювання (реферати)	До 5 балів
3.	Виконання модульних завдань	До 20 балів (2 модульні контролі по 10 балів кожен)
РАЗОМ	До 45 балів

Модульний контроль знань.

Модульний контроль знань за визначеними темами проводитись письмово у формі відповідей на теоретичні питання або виконання тестів тощо.

При виконанні модульних контрольних робіт (МКР) оцінці підлягають теоретичні знання та практичні навички, яких набули студенти після опанування певного модуля.

Протягом семестру з дисципліни передбачено проведення МКР № 1 та МКР № 2.

Перший модульний контроль проводиться МКР № 1 з тем 1-8, МКР № 2 по темам 9-15, відповідно з тематичним планом дисципліни.

Максимальна кількість балів за виконання двох модульних контрольних робіт (модулів) від 0 до 20 балів, тобто за кожний модуль від 0 до 10 балів.

Час виконання одного модуля становить 40 хвилин. Модульне завдання складається з блоку теоретичних питань (6,0 балів) та блоку тестових завдань (4,0 бали).

Набрані бали за результатами виконання одного модуля переводяться:

 

Отримані оцінкиМодульні оцінкиОтримані модульні бали

5 «відмінно» від 9,0-10,0 балів 9,0 - 10,0

4 «добре» від 7,0 – 8,5 балів 7,0 - 8,5

3 «задовільно» від 6,0 – 6,5 балів 6,0 - 6,5

2 «незадовільно» від 0 до 5,5 балів 0 балів

Отже, в цілому студент за систематичну і активну роботу на заняттях та виконанні модульної контрольної роботи може отримати від 0 до 40 балів. Результати поточного контролю знань студентів вносяться до відомості.

В разі невиконання завдань поточного контролю з об’єктивних причин студент має право за дозволом завідуючого денним відділенням скласти їх до останнього заняття.

Студенти, які з поважних причин не змогли своєчасно взяти участі у модульному контролі, звертаються з заявою на ім’я завідуючого денним відділенням про дозвіл їм виконати одне чи два модульні завдання. Попередньо, на заяві студента свою думку висловлює викладач, який проводив заняття.

2.3. Підсумкове оцінювання знань студентів по дисципліні

 

Підсумковий контроль знань студентів здійснюється у формі екзамену.

Екзаменаційний білет містить:

5 завдань теоретичного блоку, кожне з яких оцінюється за шкалою 10, 8, 6, 0;

2 завдання в яких необхідно розкрити зміст поняття або терміну, кожне з яких оцінюється за шкалою 2,5, 0;

2 тестових завдання, кожне з яких оцінюється за шкалою 2,5, 0;

Результати іспиту оцінюються в діапазоні від 0 до 60 балів (включно).

Критеріями оцінювання кожного із завдань, які виносяться на іспит є:

РІВЕНЬ ЗНАНЬ	Оцінка за 100-бальної шкалою	Критерії оцінки відповіді
Відмінний рівень		Відповідь студента: - містить повний, розгорнутий, правильний виклад матеріалу з поставленого питання; - демонструє знання основних понять і категорій та взаємозв’язку між ними; - знання назв і змісту передбачених програмою нормативно-правових актів; - знання та вірне розуміння змісту правових норм, їх характерних рис та особливостей; - вміння давати змістовний та логічний аналіз правових норм; - знання різних наукових концепцій та підходів щодо певної науково-теоретичної чи науково-практичної проблеми, пов’язаної з поставленим питанням; - здатність робити власні висновки в разі неоднозначності, спірного чи проблемного характеру поставленого питання чи проблеми.
Добрий рівень		Студент дав досить змістовну відповідь на поставлене питання, але відповідь містить наступні недоліки: - недостатня повнота, незначні неточності чи прогалини при поясненні того чи іншого аспекту питання; - містить посилання не на всі основні нормативно-правові акти, що регулюють відповідні суспільні відносини, або ж їх назви та дати прийняття вказані з помилками
Задовільний рівень		Студент дав відповідь на поставлене питання, однак допустив суттєві помилки як змістовного характеру, так і при оформлені відповіді на питання, а саме: - зміст відповіді свідчить про прогалини у знаннях з відповідного питання або ж про невірне розуміння окремих аспектів поставленого питання; - відповідь не містить взагалі, або має лише загальні посилання на відповідні джерела правового регулювання. - відповідь викладена недостатньо аргументовано та/або з порушенням правил логіки при поданні матеріалу; - відповідь не містить аналізу проблемних аспектів поставленого питання, свідчить про недостатню обізнаність з основними науковими теоріями і концепціями, що стосуються відповідного питання; - у роботі багато грубих орфографічних помилок.
Незадовільний рівень		Студент взагалі не відповів на питання, або його відповідь є неправильною, тобто містить грубі змістовні помилки щодо принципових аспектів поставленого питання. Аргументація відсутня взагалі або ж є абсолютно безсистемною чи алогічною.

ЗАГАЛЬНА ПІДСУМКОВА ОЦІНКА (в балах) = результати поточної роботи + результати письмового іспиту

1. Поточна робота – максимальна кількість балів – 40.

2. Письмовий іспит – менше 30 балів не зараховуються; максимальна кількість балів – 60.

Загальна підсумкова оцінка з дисципліни складається з суми балів за результатами поточного контролю знань від 0 до 20 балів та балів отриманих на МКР № 1 та МКР № 2 до 20 балів і оцінюється за наступною шкалою:

Оцінювання за системою ECTS здійснюється в такому порядку:

(Переведення даних 100 – бальної шкали оцінювання в 4 – х бальна шкалу)

Оцінка за шкалою, що використовується в КНЕУ	Оцінка за національною шкалою	Оцінка у формі заліку (для вибіркових дисциплін)	Оцінка за шкалою ECTS
90 - 100	5 (відмінно)	зараховано	A
80-89	4 (добре)	зараховано	B
70-79	C
66-69	3 (задовільно)	зараховано	D
60-65	E
21 - 59	2 (незадовільно) з можливістю повторного складання	не зараховано - з можливістю повторного складання	FX
0 -20	2 (незадовільно) з обов’язковим повторним вивченням дисципліни	не зараховано - з обов’язковим повторним вивченням дисципліни	F