Виробничо-господарська характеристика ТОВ «Велетень»

Виробничо-господарська характеристика ТОВ «Велетень»

Загальна характеристика господарства

Товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Велетень» створене в 2000 році в результаті реорганізації колективного сільськогосподарського підприємства (КСП) «Велетень» і є його право наслідником.

Перші спроби розпаювання майнового комплексу господарства відбулися в 1996 році. У 1997 році було здійснено остаточний перерозподіл майна колективної власності між членами колишнього КГІС «Велетень», які працювали в ньому з 1960 до 1997 року. У 2002 році власникам земельних сертифікатів було видано державні акти приватної власності на землю. Загальна кількість осіб, які мають право на земельну частку становить 1572 чоловіки. Середній розмір паю становить 3,39 га. Усі власники земельних паїв (крім 18 осіб) здали свою землю в оренду товариству.

У 2001 році після появи Указу Президента України від 29 січня 2001 року № 62/2001 «Про заходи щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектора економіки» було проведено врегулювання майнових відносин у ТОВ «Велетень»:

-Переглянуто списки осіб, які мають право на майнову частку;

-Здійснено інвентаризацію та переоцінку основних засобів;

-Визначено розмір оборотних коштів, що належать до розпаювання;

-Визначено розмір індивідуальних майнових паїв;

-Укладені нові договори використання майна.

З 1999 року господарство очолює Вайло Надія Олексіївна, за фахом економіст-організатор сільськогосподарського виробництва.

Господарство ТОВ «Велетень» знаходиться в центральній частині Глухівського району.

Свою діяльність ТОВ «Велетень» здійснює на території чотирьох сіл - Привілля, Годунівка, Хатминівка і Сліпорід, які розташовані біля міста Глухова, а | також в самому місті Глухів. Центральний офіс знаходиться в центрі міста [ Глухова за адресою: 41400 Сумська обл., місто Глухів, вул. Матросова 16, факс: І 2-34-15, тел. 2-41-41. Відстань від центрального офісу до обласного центру І міста Суми - 156 км., відстань до найближчої залізничної станції «Глухів» - 5 | км. ТОВ «Велетень» має вихід на автошлях «Кіпті - Глухів - Бачивськ», який І проходить через територію господарства.

З економічної точки зору господарство має дуже вигідне географічне положення, невелика відстань до автошляху, залізничної колії та пунктів реалізації продукції, що дозволяю зменшити витрати на транспортування і продукції, цим самим зменшити собівартість одиниці продукції.

Середня чисельність працівників в 2007 році склала 385 осіб, із яких 48 спеціалістів та керівників середньої ланки, 12 з них мають вищу, а 21 - середню- спеціальну освіту. Із загальної кількості працюючих у господарстві 35%складають громадяни віком від 18 до 35 років, 63% - громадяни віком від 35 до 60 років.

Розподіл робітників за сферами діяльності виглядає таким чином:

^ рослинництво - 51% від загальної кількості працюючих, у тому числі механізаторів 14,3%;

^ тваринництво - 29%, у тому числі доярок - 10,5%;

^ сфера управління - 15%;

^ допоміжні галузі ~ 5%.

ТОВ «Велетень» розташоване в лісостеповій природо-кліматичній зоні України. Клімат помірний, теплий, добре зволожений і характеризується такими показниками: сумами активних температур більше +10°С, річною кількістю опадів -310...700 мм і гідрометричним коефіцієнтом 1,1... 1,3.

Найбільш холодний місяць - січень, коли середня температура складає мінус 8,2°С. Весняний період починається, коли дата стійкого переходу середньодобових температур складає +10°С. Літо тегше, не дощове з найбільш теплими місяцями червнем, коли максимальна температура сягає 38,5°С і липнем з середньодобовою температурою +18...19°С. Довгота без морозного періоду становить 128...189 днів.

Рослинність зони характеризується листяними лісами з трав’яним покровом і трав'яною рослинністю лучних степів.

Зональний тип ґрунтів - сірі лісові опідзолені ґрунти. Поширені також І дерново-підзолисті, опідзолені і вилугувані чорноземи.

Сірі опідзолені ґрунти утворюються під листяними лісами з трав'яним покровом під дією підзолистого і дернового процесів ґрунтоутворення. Підзолистий процес на території господарства виражений менше, ніж у інших зонах, а для дернового процесу створюються кращі умови. Сірі опідзолені ґрунти на відміну від дерново-підзолистих мають більш виражений гумусний горизонт глибиною 15...З5 см, слабко-кислою реакцією (рН 5...7,5) і грудкувату структуру, міститься значно більше органічних речовин і вміст гумусу становить 2...4,5%.

За ступенем опідзолення, вмістом гумусу і товщиною гумусного горизонту сірі лісові ґрунти поділяються на світло-сірі, сірі та темно-сірі. У світло-сірих грунтів опідзолення найбільш виражене, товщина гумусного горизонту найменша <15—20 см), вміст гумусу становить 2...2,5%. Сірі лісові ґрунти характеризуються більш інтенсивним розвитком дернового процесу і послабленням підзолистого Гумусний горизонт становить 20...30 см, вміст гумусу становить 3...3,5%. Саме такий тип ґрунтів переважає на території господарства. Темно-сірі ґрунти засвоїми ознаками близькі до чорноземів, товщина гумусного горизонту - 30...З5 см, вміст гумусу - 4...4,5%.

Світло-сірі ґрунти насичені основами і мають кислу реакцію, незначний вміст поживних речовин, несприятливі фізичні властивості (погана структура сильне розпушення орного шару). За агрономічною цінністю сірі лісові ґрунти н багато кращі від світло-сірих ґрунтів.

Основним напрямком підвищення родючості сірих лісових ґрунтів поглиблення орного шару, систематичне застосування органічних і мінеральних добрив, вапнування, травосіяння і боротьба з ерозією.

Взагалі на території господарства склалися дуже вигідні природо-кліматичні І умови для вирощування сільськогосподарських культур, зокрема зернових - і бобових, а саме озимої пшениці. Але іноді, в окремих випадках, при великій кількості опадів складаються несприятливі умови для збирання врожаю сільськогосподарських культур.

Таблиця 1

Структура земельних угідь на 2012 р

 

Назва угідь	Площа, га	Структура, %
Загальна площа
Всього с/г угідь, в тому числі:		98,3
- ріллі		98,3

Таблиця 1.1

 

Структура посівних площ на 2012 рік

Культура	Площа,га	Врожайність ц /га	Валовий збір, т	Собівартість, грн./т
Озима пшениця		29,2	3527,36	384,7
Озиме жито		21,5	561,15	329,2
Яра пшениця			844,8	373,0
Ячмінь		35,5	2165,5	357,8
Овес		29,7	709,83	335,0
Горох		9,2	117,76	312,0'
Вика		15,7	252,77	325,0
Гречка		8,9	178,0	475,8
Кукурудза на силос			15066,0	1742,0
Цукровий буряк			14520,0	1236,0
Соняшник		11,1	167,61	1899,0
Рапс			550,0	761,0
Трави всього, в тому числі:		179,9	22093,7	-
- однорічні			13934,5	812,9
- багаторічні			8159,2	1123,0

 

Тваринництво - одна з основних галузей сільськогосподарського виробництва. Воно дозволяє більш продуктивно використовувати різну вторинну

Технологічна частина

2.1 Розрахунок генерального плану молочної ферми на 380 корів

У тваринництві механізація виробничих процесів жорстко зв’язана з кількістю: типом приміщень і споруд. Тому при обґрунтуванні комплексної механізації у тваринництві необхідно перш за все зробить розрахунок генерального плану, який є основою для обґрунтування механізації виробничих процесів молочної ферми.

За результатом розрахунку генерального плану ферми повинно перш за всі необхідно визначити кількість та структуру поголів’я тварин, типи приміщень види та об’єми сховищ кормів, розташування допоміжних споруд, що впливає н; вибір варіанту комплексу машини на фермі.

Загальна площа земельної ділянки ферми, м²

F=М·f (2.1)

де М — розмір ферми, корів;

f- норма площі, м² / гол.

F=380·121=45980

Ширина ділянки ферми:

В= к· (2.2)

Де к-коефіцієнт ширини

В=0.87 =186.54 м

Довжина ділянки ферми:

L= (2.3)

 

L= =247 м

Потрібна кількість виробничих приміщень для утримання тварі визначається структурою поголів’я на молочної фермі на 380 корів, відповід даних аналізу господарської діяльності підприємства.

 

 

Структура стада молочної ферми (90% корів в структурі стада):

корови дійні 300 гол.;

корови сухостійні 25 гол.;

корови в пологовому відділенні 20 гол.;

нетелі 15 гол.;

телята у профілакторії періоду 0-20дн. 20 гол.

Для утримання різних груп тварин обираємо типи приміщень:

Для дійних корів - 2 корівника на 100 голів (розміри 85x25x3м)

Для сухостійних корів і нетелей — 1 корівник на 50 голів (розміри 50x8x2.8) Пологове приміщення на 40 корів з профілакторієм - (розміри 30x20x3) Розрахунок елементів господарчої зони зберігання кормів та зони зберігань | утилізації гною зводиться до визначення розмірів та КІЛЬКОСТІ СХОЕ різноманітного призначення.

Загальна місткість окремих сховищ, м:

V=[(ті +..+ +…+ )] (2.4)

Де – поголiвя тварин i виробничоi групи.

- середньодобові норми видачі корму у зимовий період, кг / гол.;

— розрахункова кількість днів годування тварин за рік;

j — об’ємна маса корму, кг / м³;

— коефіцієнт врахування втрат корму при зберіганні

—. коефіцієнт використання об’єму сховищ;

Загальна місткість сховищ силосу, м³

Vі=(300 30+25 15+20 15+15 25) 220 1.2/(600 0.8)=5527 м ³

Загальна площа усіх сховищ силоса, :

F=V/Н (2.5)

де Н — висота сховища, м.

Загальна площа сховищ силосу

=5527/5=1105 м²

Загальна довжина сховищ, м:

L=F/В (2.6)

де В — ширина сховища, м.

Загальна довжина силососховищу, м

=1105/10=110 м

Обираємо 2 стандартних силосних траншеї з розмірами 40x10 м.

Розрахунок потреби сховищ коренеплодів на фермі виконується аналогічних формул:

V₂=(300 30+25 6+20 6+15 10) 220 1.1/(660 0.9)=3897

=3897/4=959 м²

=959/20=47 м

Обираємо 1 сховище коренеплодів з розмірами 24x20м.

Розрахунок потреби зерносховищ:

=(300 3.3+25 2.2+20 2.2+15 3.3) 365 1/(660 0.8)=786 м ³

=786/4=196 м²

=196/10=19м

Обираємо одне стандартне зерносховище з розмірами 15x10 м.

Розрахунок сіносховища:

=(300 35+25 5+20 5+15 5) 220 1.1/(100 0.8)=5445

=5445/4=1361 м²

=1361/20=68 м

Обираємо І сіносховище з розмірами 40x20 м.

При розрахунку кількості скирт норма включає добову витрату соломи на Ь та підстилку:

=(300 6+25 6+20 6+15 6) 220 1.2/(100 1)=5702 м³

=5702/5= 1140 м²

=1140/10=114м

Обираємо 2 скирти соломи розміром 40x10м.

 

Розрахунок гноєсховищ:

=(300 60+25 40+20 40+15 65) 120 1/(800 1)=3116

=3116/2=1558 м²

=1558/15=103 м

Обираємо 2 гноєсховища розміром 35x15 м.

На генеральному плані ферми також передбачені: авто ваги, насосна станція, водонапірна башта, навіс для техніки, кормоцех, ветпункт, санпропускник з дез бар’єром та інші допоміжні споруди для забезпечення технологічних операцій

Фермі на 380 корів

Економічна ефективність способів доїння корів залежить від технічної характеристики машин, розміру витрат на їх впровадження і річного удою від однієї корови та інших факторів.

При прив’язному утриманні корів у господарствах у сучасних умовах можливі способи доїння корів у стійлах: вручну, машинний у відра, у молокопровід, у автоматизований молокопровід.

Кращим способом вважається той, що забезпечує найбільший валовий доход у розрахунку на одну людино-годину витрат праці на доїння та інших операції обслуговування корів. Вихідні дані, необхідні для обґрунтування вибору способу доїння корів на тваринницький фермі наведені у таблиці.!

 

Таблиця. 1

 

Вимоги до охорони праці

Впровадження комплексу машин на молочної фермі, заміна процесів ручної праці виробництва машинними процесами, потребують корених принципових змін у роботі обслуговуючого персоналу, організацію і охорону праці працівника.

Обрана система машин для механізації процесу доїння і обробки молока у корівнику створює значно кращі умові праці для обслуговуючого персоналу у приміщенні. Але й вона потребує ретельного обґрунтування заходів безпеки праці при догляду за тваринами і

обслуговуванні доїльних установок і обладнання для первинної обробки молока. Молокопроводи і вакуумні трубопроводи кріпляться до опор годівниць на висоті 1.7..1.9м, щоб доярка могла зручно підключати шланги доїльних апаратів.

Вакуумні насоси монтують у ізольованому звуконепроникному приміщенні.

Відповідно існуючих вимог безпеки при доїнні корів, первинної обробці, зберіганні і відправці молока необхідно безумовно дотримуватися певних вимог при організація і розміщення обладнання в доїльному залі.

Особливі умови приділяються вакуумним установкам, компресорам, електродвигунам і пусковій апаратурі, які повинні знаходитись в спеціальних ізольованих приміщеннях. Розміщення другого обладнання в цих приміщеннях і допуск сторонніх осіб у них забороняється.

При обслуговуванні доїльних установок, машин і обладнання при фермерських, молочних забороняється: експлуатація молочних і вакуумних проводів при наявності дефектів відкритих скляних труб, заміняти термостійкі труби простими трубами.

Робочих, зайнятих на промивці і дезінфекції апаратури, молокопроводів, охолоджувачів і молокозбірників, забезпечувати спеціальним захисним одягом, окулярами, гумовими рукавицями і іншим.

На сучасних тваринницьких і фермах широко використовують холодильні установки по відношенню до яких пред’являють писемні вимоги.

До обслуговування їх не допускаються особи яким не має 18 років, котрі пройшли спеціальне навчання і мають згідний документ, по обслуговуванні дані установки.

Холодильні установки розміщують на фундаменті таким чином, щоб був прохід для обслуговування шириною не менш 0.8м.

Приводні паси електродвигунів повинні бути обов’язково огороджені. Шківи насоса і електродвигун повинні бути розміщені до стіни і також надійно огороджені.

Корпуса усіх електродвигунів повинні бути заземлені. Рубильники повинні бути тільки закритого типу. Вакуумні насоси повинні з’єднуватися з вакуумним трубопроводом електроізолюючим патрубком довжиною не менш їм.

Процесу

Удосконалення механізації виробничого процесу доїння корів і первинної обробки молока молочної ферми значно поліпшує умові праці обслуговуючого персоналу. Відповідно технологічного розрахунку система машин для механізації процесу ферми також значно підвищує продуктивність праці персоналу ферми, приводе до зростання якості молока і ціни його реалізації.

Але впровадження механізації на молочної фермі потребує значних коштів на придбання й монтаж машин та обладнання, побудови приміщення для первинної обробки молока. Тому при економічної оцінці проекту механізації виробничого процесу доїння корів і первинної обробки молока використовуємо результати розрахунку технологічного процесу ферми і аналізу господарської діяльності ТОВ «Велетень» Глухівського району, ринкові умові при реалізації молока для споживачів.

Балансова вартість машин та обладнання, грн,

k+ ·k+...+ ·k (4.1)

де ,c₂.... " ціна окремої машини, грн.

к- коефіцієнт, що враховує додаткові витрати на доставку і монтаж (к=1.2)

Для існуючого варіанта Бмі=65560грн (відповідно данім господарської діяльності)

Для проектного варіанта Бмп=102150 грн

Балансова вартість будови приміщення для первинної обробки молока для проектного варіанта, грн.

= V· , (4.2)

V-об’єм будови, м3

qt, - питома вартість ІмЗ будови, грн./м3 ( =120...140грн/мЗ)

=280·140-39200грн.

Балансова вартість лінії доїння корів і первинної обробки молока, грн.

Бк=Бм + ; (4.3)

 

Для існуючого варіанта

Бк=Бмі=б55бО грн

Для проектного варіанта

Бкп=Бмп+ =102150+39200=141350 грн

Час роботи лінії протягом року, год.

T= ·f·D (4.4)

де Тдз- змінний час одного доїння корів, год. (див. формула 2.21)

f-кратність доїння корів протягом доби

D- кількість днів роботи лінії доїння корів і обробки молока протягом року

Для існуючого варіанта

=5, 3·2·365=3869 год

Для проектного варіанта

=5, 1 ·2 ·365=3 723 год

Річні витрати праці на лінії доїння і обробки молока, люд.год

W= Т·п (4.5)

п- кількість робочих лінії доїння і обробки молока, ЛЮД

Для існуючого варіанта

Wi=3869·7=2 7083 люд ·год

Для проектного варіанта

Wn=3 723 ·5=18615 люд·год

Річне виробництво молока на фермі, ц

M=m·U (4.6)

Де ш- поголів’я корів на фермі, гол

U- річний удій молока від однієї корови, ц

Для існуючого варіанта

Мі=380·46= 17480 ц

Для проектного варіанта

Мп=380·50=19000 ц

 

 

Питомі витрати праці, люд год/ц

w=W/M (4.7)

Для існуючого варіанта

=27083/17480=1.54 люд.год/ц

Для проектного варіанта

wn=18615/19000=0.97 люд.год/ц

Річні експлуатаційні витрати використання технологічної лінії, грн.

В=3+А+Р+Е (4.8)

Де 3-річні витрати на оплату робітників, які обслуговують лінію доїння і обробки молока, грн,

A-амортизація, грн.

Р- річні витрати на ремонт і ТО лінії доїння і обробки молока, грн.

Е- річні витрати на електроенергію, грн.

З=Т·3·п·Н (4.9)

Де Т-час роботи лінії протягом року, год.

З- середня оплата праці робітника, грн./люд*год.

п- кількість робітників, що обслуговують лінію доїння і обробки молока, люд Н- коефіцієнт нарахувань на заробітну плату (Н=1.05)

Для існуючого варіанта

3і=3869·7,2·6·1.05=175497 гри.

Для проектного варіанта

Зп=3723·7,2·5·1.05=140729 грн.

А =Бм· + · (4.10)

Де Бм - балансова вартість машин та обладнання, грн.

Б_б- балансова вартість приміщення для обробки молока, грн.

а_м,а_б -норми відрахувань на амортизацію машин (а_м =0.142) і будівлі ( 0.027)

Для існуючого варіанта

Аі=65560·0.142+39200·0.027=10367 грн.

 

 

Для проектного варіанта

Ап=102150·0.142+39200·0.027=24872 грн.

Р=Бм· +Б_Б·р_Б (4,11)

Де рм, рб- норми відрахувань на ремонт і ТО обладнання (р_м-0.18) та будівлі (р_Б=0.02)

Для існуючого варіанта

Pi =65560·0.18+39200·0,02=12584 грн.

Для проектного варіанта

Рп=102150·0.18+392000·0.02=19171 грн

E=e·N·T (4.12)

Де е-вартість електроенергії, грн./кВт год

Де N-сумарна потужність приводу машин технологічної лінії, кВт.

Т- час роботи лінії протягом року, год

Для існуючого варіанта

Еі=0.6·10,8·3869=25071 гри.

Для проектного варіанта

Еп=0.6·19,9·3723=44452 грн.

Річні експлуатаційні витрати використання технологічної лінії, грн.

Для існуючого варіанта

=175497+10367+12584+25071=223519 грн.

Для проектного варіанта

Вп=140729+24872+19171+44452=229224 грн.

Річні приведені витрати, грн.

П=В+0.01R·Б_к (4.13)

Де В- річні експлуатаційні витрати використання технологічної лінії, грн.

R -річний банківський процент на капітал, грн. R=15%

Бк - балансова вартість лінії доїння корів і первинної обробки молока, грн.

 

Для існуючого варіанта

Пі=223519+(0.01 ·15·65560)=233353 грн.

Для проектного варіанта

Пп =229224+(0.01 ·15·1413500)=250427 грн.

Питомі експлуатаційні витрати, грн./ц

q_B =В/М (4.14)

Для існуючого варіанта

=223519/12320=18,1 грн/ц

Для проектного варіанта

=229224/13440= 17,1 грн./ц

Питомі капітальні вкладення, грн. /т

q_Б =Бк/М (4.15)

Для існуючого варіанта

=65560/12320=5,3 грн/ц

Для проектного варіанта

=141350/13440=10,5 грн/ц

Питомі приведені витрати, грн. /ц

q_П=W/M (4.16)

Для існуючого варіанта

q_m=233353/12320=18,9 грн./ц

Для проектного варіанта

Qn⁼250427/l3440=19,3 грн/ц

Річний економічний ефект від впровадження проектної системи машин для виробничого процесу доїння корів і первинної обробки молока, грн.

Д=Пі-Пп+Дд (4.17)

Де Пі- річні приведені витрати по існуючому варіанту, грн..

Пп- річні приведені витрати по проектному варіанту, грн.

Дд- річний додатковий доход за рахунок підвищення якості і ціни реалізації молока при його очищенні і охолодженні на фермі, грн.

Дд=т·и·С·ко (4.18)

Де т- поголів’я корів на ферхмі, гол

U- річний удій молока від однієї корови, ц

С- ціна молока без первинної обробки (очищенні і охолодження), грн./ц к₀-

коефіцієнт підвищення ціни молока після його очищення й охолодження 0.25)

Дд = 380·50 · 135 · 0.25=641250 грн.

Д=233353-250427+641250=658324 грн.

Результати розрахунку техніко-економічних показників курсового проекту наводимо у вигляді таблиці (табл. 4.1)

Таблиця 4.1

ехніко-економічні показники процесу доїння корів і первинної обробки молока

 

Показники	Механізація	Різниця,
	існуюча	проектна	%
Поголів’я корів, гол			-
Балансова вартість механізації процесу, грн.			64.1
Балансова вартість приміщення для обробки молока, грн.	-		-
Річний удій від однієї корови, кг/гол
Валове виробництво молока, ц
Річні експлуатаційні витрати використання технологічної лінії, грн.			97.5
Річні приведені витрати, гри			93.2
Питомі витрати праці, люд.год/ц	1.54	0.97
Питомі капітальні вкладення, грн. /ц	5,3	10,5	50.4
Питомі приведені витрати, грн. /ц	18,9	19,3	97.9
Річний економічний ефект від впровадження механізації згідно проекту, грн	-		-

 

 

Висновки

1 Аналіз господарської діяльності підприємства показує необхідність еконструкції молочної ферми, у тому числі і модернізацію процесу доїння корів і ервинної обробки молока

2 Технологічний розрахунок процесу визначив необхідність впровадження учасних доїльних установок і обладнання для обробки молока для отримання ї еалізації молока високої якості

3Для надійної експлуатації молочного обладнання на фермі необхідно 1,77 тавки для проведення регламентних робіт

4 Розроблені заходи по охороні праці призначені для уникнення нещасних ипадків при проведенні механізованих робіт на молочної фермі

5 Річний економічний ефект за умові впровадження сучасної механізації процесу юїння корів і обробки молока складатиме 658324 грн.

 

 

Список використаних джерел

Алёшкин В.Р., Рощин П.М. Механизация животноводства-.М., Агропромиздат, 1985-ЗЗбс

Андреев П.А. Техническое обслуживание машин и оборудования в ж и вотново детве.-М., Россельхозиздат, 1980-208с

Белянчиков Ю.И.,Смирнов А.И.Механизация животноводства - М.,Колос, 1983-428с

Брагинец Н В., Палишкин Д А. Курсовое и дипломное проектирование по механизации животноводства.- М., Агропромиздат, 1991 -191 с

Бутко Д. А. Практикум з охорони праці.-К., Урожай, 1995 -144 с

Бузун L А. Потокові технології виробництва молока. - К., Урожай, 1989-192 с

Войтюк Д.С. та ін.. Дипломне та курсове проектування. - К., Урожай, 1996, 192с

Волков Г. К. и др. Зоогигиенические нормативы для животноводческих объектов. Справочник. -М., Агропромиздат, 1986-308 с

Галкин А. Ф. Основы проектирования животноводческих ферм, --М., Колос, 1978-367 с

Граник Г. М. Охорона праці. К., Вища школа, 1994 -272 с

Зайцев В.П., Свердлов М.С. Охрана труда в животноводстве. -М.,Колос, 1981-320 с

Іванов М.Н. Детали машин.М., Высш. шк., 1991-383с

Карелик А. И.,Маравин Б. А. Зоотехнические основы проектирования строительства и эксплуатации животноводческих объектов.- М., Россельхозиздат, 1987-267 с

Канарев Ф. М. Охрана труда. М.,Колос,1982- 351с

 

 

Виробничо-господарська характеристика ТОВ «Велетень»