Показники ефективності використання торгової площі магазину

Для оцінки ефективності використання торгових площ магазинів можуть застосовуватися такі економічні показники, як пропускна спроможність магазину, обсяги роздрібного товарообігу в розрахунку на 1 м торгової площі, розмір прибутку на 1 м торгової площі, а також термін окупності капітальних вкладень та коефіцієнт ефективності капітальних вкладень.

Пропускна спроможність магазину визначається як кількість відвідувачів, які здійснили купівлю в магазині протягом певного періоду (як правило, за одну зміну). (Кількість відвідувачів, які здійснили купівлю в магазині протягом певного періоду, віднесена до загальної кількості відвідувачів магазину протягом цього самого періоду, називається коефіцієнтом завершеності купівлі, який належить до групи соціальних показників.)

Результативність роботи магазинів характеризується насамперед показниками обсягів роздрібного товарообігу та прибутку торговельного підприємства; ці самі показники, віднесені до одиниці площі магазину, дозволяють проводити

порівняльний аналіз ефективності різних магазинів з подібним товарним профілем або ж ефективність застосування різних методів продажу товарів у тому самому магазині протягом різних періодів часу. При цьому показник роздрібного товарообігу в розрахунку на 1 м² площі магазину розраховується за формулою, а показник прибутку, який припадає на 1 м² площі — за формулою:

де РТО — обсяг роздрібного товарообігу магазину протягом аналізованого періоду, тис. гри;

П — розмір прибутку магазину протягом аналізованого періоду, тис. грн;

S — розмір площі магазину (для розрахунку може братися розмір загальної або торгової площі).

Розмір прибутку магазину, зіставлений з вартістю капітальних вкладень на спорудження будівлі магазину, впровадження в ньому прогресивних технологій, капітальний ремонт або реконструкцію, дозволяє розрахувати такі показники ефективності роботи магазинів, як термін окупності капітальних вкладень та коефіцієнт ефективності капітальних вкладень:

де KB — обсяг капітальних вкладень на спорудження будівлі магазину, впровадження прогресивних технологій, реконструкцію або капітальний ремонт магазину, тис. грн;

DП — приріст прибутків торговельного підприємства від реалізації заходів з будівлі магазину, впровадження прогресивних технологій, реконструкції або капітального ремонту магазину, тис. грн.

Ефективність використання площі торгових залів магазинів значною мірою залежить від режиму їх роботи, зокрема, тривалості робочого дня, наявності і кількості вихідних днів, встановлення перерви на обід тощо. У практиці вітчизняної торгівлі для характеристики режиму роботи магазину найчастіше розраховують такі показники, як коефіцієнт змінності і коефіцієнт неперервності.

Коефіцієнт змінності роботи магазину визначається за формулою:

де Кзм — коефіцієнт змінності;

Тр — тривалість роботи магазину протягом доби, год.;

Тзм — тривалість роботи однієї зміни, год.

Коефіцієнт неперервності роботи магазину визначається за формулою:

де Кнп — коефіцієнт неперервності роботи магазину;

Др.м — кількість робочих днів магазину протягом місяця;

Др.з — загальна кількість робочих днів у місяці.

Серед комплексу техніко-технологічних показників ефективності найчастіше застосовуються показники, які характеризують розміри окремих елементів загальної площі магазину та структуру площ магазину. При цьому під торговою площею магазину розуміють площу магазинів, призначену для торгівлі й обслуговування населення. Розмір торгової площі магазину визначається як сума площ торгових залів і площ для розміщення служб з додаткового обслуговування покупців (відділи замовлень, кафетерії, демонстраційні зали, бюро обслуговування, камери зберігання речей покупців та ін.).

Структура площ магазину відображає співвідношення питомої ваги окремих видів площ магазину. Так, наприклад, частка торгової площі магазину в загальній площі розраховується за формулою:

де Sторг — торгова площа магазину, м²;

Sзаг — загальна площа магазину, м².

Практикою вітчизняної торгівлі рекомендується забезпечувати значення даного показника для магазинів самообслуговування в розмірі 65—70 %; дещо вищим (до 80 %) цей показник може бути за умови впровадження прогресивних варіантів організації технологічних процесів з використанням т. зв. індустріальних товароносіїв (тари-обладнання, контейнерів).

Певну інформацію для аналізу ефективності використання торгової площі магазинів можна отримати, аналізуючи структуру самої торгової площі, в складі якої можна виділити такі елементи, як площа вузлів розрахунку, площа для руху покупців, площа для роботи продавців, заставлена площа тощо.

Так, площа вузлів розрахунку включає площу торгового залу для безпосереднього встановлення касових кабін і столів упакування товарів, площу, призначену для зберігання інвентарних кошиків і візків для покупців, площу проходів між касовими кабінами і стіною, вітриною або неробочою стінкою торгово-технологічного обладнання. У магазинах самообслуговування площа вузлів розрахунку, як правило, забирає 8—10 % площі торгового залу. Площа для руху покупців охоплює площу між торгово-технологічним обладнанням та площу, яка прилягає до входу і виходу з торгового залу. Розмір площі для руху покупців має становити орієнтовно 50—55 % загальної площі торгового залу. У магазинах з традиційним методом продажу товарів та при частковому самообслуговуванні, де передбачається продаж товарів через прилавок обслуговування, виділяється ще й такий елемент торгової площі, як площа для роботи продавців. її розмір визначається як добуток довжини фронту прилавка на глибину робочого місця (ширина прилавка + прохід + глибина торгово-технологічного обладнання). Вважають, що розмір такої площі не має перевищувати 35—40 % площі торгового залу магазину.

У практиці торгівлі (передусім у магазинах самообслуговування) особливу увагу звертають на розміри таких елементів торгової площі магазинів, як заставлена та демонстраційна площа.

Заставлена площа — це площа торгового залу, яка використана для встановлення на ній торговельно-технологічного обладнання (прилавків, гірок, контейнерів, холодильних вітрин тощо) і піддонів, на котрих розміщений робочий запас товарів, а також великогабаритних товарів (холодильників, пральних машин, газових штат та ін.), які розміщені безпосередньо на підлозі. У загальну заставлену площу при цьому включається як площа, зайнята обладнанням для показу товарів, так і площа, зайнята обладнанням, яке використовується в процесі вибору товарів (при-міряльні кабіни, дзеркала-трильяжі і т. п.).

Розмір заставленої площі визначається як сума площ основ торгово-технологічного обладнання та/або його проекцій на площу підлоги за формулою:

де Sзаст — заставлена площа одиниці обладнання певного виду, м²; п — кількість одиниць обладнання даного виду.

Заставлену площу одиниці обладнання визначають множенням довжини його основи на ширину. Для окремих видів обладнання, габарити яких виходять за межі основи, заставлену площу визначають як розмір проекції даного обладнання на площу торгового залу.

Демонстраційна площа (експозиційна площа, площа викладки) — це площа всіх елементів торгово-технологічного обладнання, які використовуються для викладання товарів. Розмір демонстраційної площі визначається як сума площ усіх полиць, касет, панелей, перфорованих щитів, корзин, контейнерів тощо, на яких можуть бути викладай і товари, а також площі, використаної для встановлення великогабаритних товарів.

Демонстраційна площа острівних або пристінних універсальних гірок визначається додаванням площі всіх полиць такого обладнання; демонстраційна площа вішаків для одягу визначається як добуток довжини кронштейна на висоту демонстрованих товарів (для одноярусних вішаків береться 1 м, для двоярусних — 2 м; демонстраційна площа перфорованих щитів з кронштейнами розраховується як добуток довжини кронштейна і його умовної ширини (береться 0,2 м) на загальну кількість кронштейнів, установлених на обладнанні; для подіумів, столів і яток демонстраційна площа розраховується як добуток ЇХ довжини на ширину. Демонстраційна площа використовуваних у торговому залі контейнерів (тари-обладнання) визначається двома способами: 1) як добуток площі їх основи на висоту, поділений на 0,3 м (де 0,3 м — умовна середня відстань між полицями); 2) як добуток площі їх основи на кількість полиць у контейнері. Демонстраційна площа корзин або інших товароносіїв, які мають круглий переріз, розраховується як площа круга по середньому діаметру.

У свою чергу, розмір демонстраційної площі залежить від коефіцієнта місткості демонстраційного обладнання (він розраховується діленням демонстраційної площі одиниці обладнання на його заставлену площу). Коефіцієнт місткості обладнання залежно від його типу традиційно становить 2,2—3,0 (в окремих випадках і більше), і чим вищим є дане співвідношення, тим більше товарів за інших рівних умов може поміститися на даному обладнанні.

Розміри заставленої та демонстраційної площі служать базою для розрахунку основних техніко-технологічних показників, які характеризують ефективність використання торгової площі магазинів — коефіцієнтів заставленої та демонстраційної площі

Коефіцієнт заставленої площі показує, яку частину площі торгового залу ви користано для встановлення обладнання під розміщення робочого запасу товару. Розрахунок коефіцієнта заставленої площі здійснюють за формулою:

де Кзаст — коефіцієнт заставленої площі;

Sзacт — заставлена площа, м²;

Sторг — торгова площа магазину.

Оптимальним рівнем коефіцієнта заставленої площі для магазинів самообслуговування вважається його значення в межах 0,27—0,32, що дозволяє забезпечити раціональну організацію торгово-технологічного процесу магазину.

Коефіцієнт демонстраційної площі показує, як співвідносяться площа викладання товарів із торговою площею магазину. Він розраховується за формулою:

де Кдем — коефіцієнт демонстраційної площі;

Sдем — площа кожного елемента обладнання, який використовується для викладання товарів, м²;

n — кількість елементів обладнання, які використовуються для викладання товарів;

m — кількість одиниць торгового обладнання в торговому залі.

Значення коефіцієнта демонстраційної площі залежать від виду, призначення і конструктивних особливостей застосовуваного обладнання і становить у магазинах з продажем товарів через прилавок обслуговування 0,33—0,40, а в магазинах самообслуговування — 0,65—0,75. Більш високі значення цього показника (до 0,90) є небажаними, оскільки це підвищення може призвести до погіршання умов для огляду товарів, затоварення торгового залу, звуження проходів між обладнанням, погіршання орієнтації покупців у торговому залі. Водночас досягнення нормативних значень цих показників дозволяє забезпечити ефективне використання площі викладання та місткості торгово-технологічного обладнання, розмістити в торговому залі основну масу товарів і зменшити тим самим запаси товарів поза його межами (в коморах, охолоджуваних камерах тощо).

Одним з показників, які характеризують ефективність роботи магазину і можуть використовуватися під час аналізу ефективності використання торгових площ, є рівень механізації торгово-технологічних процесів. Він показує співвідношення обсягу робіт, які виконуються механізованим способом, до загального обсягу робіт в магазині і розраховується за формулою:

де Рмех – рівень механізації торгово-технологічного процесу магазину;

Рмех₁ — обсяг робіт, які виконуються в магазині із застосуванням засобів механізації (механізованим способом);

Рзаг — загальний обсяг робіт в магазині.

Отже, із загального різноманіття застосовуваних у торговельній практиці показників для характеристики ефективності використання торгової площі магазину можуть застосовуватись як прямі (насамперед розмір роздрібного товарообігу в розрахунку на 1 м торгової площі, пропускна спроможність магазину тощо), так і непрямі показники (коефіцієнти заставленої та демонстраційної площі, коефіцієнти змінності і неперервності роботи магазину та ін.).

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОПІДГОТОВКИ

1. Що ви розумієте під торгово-технологічним процесом магазину? Якими є принципи його раціональної організації? Які фактори впливають на вибір схеми організації торгово-технологічного процесу магазину?

2. На кого покладається робота з приймання товарів у магазинах за кількістю та якістю? В який термін має бути проведене приймання товарів за кількістю у магазині? Охарактеризуйте чинний порядок приймання товарів за кількістю та якістю

3. Якими є вимоги, фактори й особливості організації процесів зберігання товарів у магазинах? Розкрийте зміст організаційних, технічних і санітарних заходів з організації зберігання товарів у магазинах.

4. Поясніть суть термінів "розміщування товарів", "викладання товарів". Розкрийте їх взаємозв'язок і принципи ефективної організації. Які системи і способи застосовуються для викладання товарів у торгових залах магазинів?

5. Розкрийте доцільність виконання операцій з попередньої підготовки товарів до продажу. Які роботи відносяться до груп загальних та специфічних операцій підготовки товарів до продажу?

6. Які показники характеризують ефективність використання торгової площі магазинів?